Про мої здобутки говорити повинен не я.

12-бальна система оцінювання навчальних досягнень учнів була введена ще у 2000 році. Нині 90 відсотків школярів не знають іншої, крім 12 - бальної, системи оцінювання. Дослідження, проведені Інститутом соціальної та політичної психології АПН України, дають підстави зробити висновок, що педагогічна громадськість, школярі та їх батьки вже давно адаптувалися до неї.

За радянської п'ятибальної (насправді фактично чотирибальної) системи, яка тепер діє лише в Росії, в Україні ми щороку мали близько 40 тис. "другорічників". Це були діти, багато з яких втратили будь-який інтерес до навчання саме через те, що не підпадали під трафаретний "чорно-білий" підхід, за якого діти поділялися на тих, котрі "встигають" і тих, які "не встигають".

Тепер в шкільному атестаті ми виставляємо бали, які дитина заслужила з усього "кольорового" спектру - від 1 до 12. Це справедливо. До того ж, не загрожує напливу до вищих навчальних закладів випускників, які не мають підстав, щоб стати студентами. Адже вони повинні мати у сертифікатах про проходження ЗНО не менше 124 балів.

Є багато українських наукових шкіл, випускники яких високо цінуються в Європі і світі. Сотні і тисячі українських студентів по завершенню українського бакалаврату успішно вступають у найбільш престижні світові університети на магістерські програми.

Рівень освіти залежить від того, в якому конкретному закладі ця освіта здобувається. Є заклади, є факультети, є програми, рівень освіти яких цілком відповідає і європейському і світовому. Буває й навпаки.

Ми не ведемо статистики про кількість вищих навчальних закладів у Радянському Союзі. Якщо вас цікавить Україна - то у нас сьогодні 881 вищий навчальний заклад і 152 технікуми.

МОН розпочало реформування ВНЗ - ми здійснюємо перевірки якості надання освітніх послуг навчальними закладами, оскільки є багато ВНЗ та філій навчальних закладів, які не відповідають вимогам, зокрема, не мають необхідного кадрового забезпечення, у бібліотеках кілька років не поповнювалася база, немає забезпечення усіх інших критеріїв.

Якщо під час перевірок ВНЗ виявляються ці порушення, ми даємо певний термін для виправлення. Якщо ВНЗ не усувають недоліків - позбавляємо ліцензій. Це болісна процедура, але українці повинні мати якісну освіту.

З 2008 року Міністерство розпочало реформу освіти. Зокрема запроваджено зовнішнє незалежне оцінювання. Тепер обдаровані діти, виключно завдяки власним знанням можуть вступити у будь-який вищий навчальний заклад України.

Вже після першого року проведення тестування розширилася географія вступників. Тепер студенти Західної України не бояться вступати у вузи Одеси чи Харкова, а донецькі студенти - обирають тернопільські та львівські навчальні заклади.

Суспільство визнало, що ЗНО має суттєві переваги - майже 3/4 наших громадян схвально висловлюються стосовно нової системи вступу.

Ці переваги мінімальні. Якщо кілька студентів подали сертифікати з однаковою кількістю балів, то перевагу при зарахуванні до ВНЗ отримає медаліст.

На даний час у школах працюють понад 76 тисяч вчителів пенсійного віку. Це 15 % від загальної кількості педагогічних працівників. Понад половина працюючих учителів мають вік більше 40 років і в будь-який час можуть вийти на пенсію за вислугою років.

Зазначу, що відповідно до законодавства досягнення педагогічним працівником пенсійного віку не є підставою для його звільнення.

Той факт, що у школах працюють вчителі пенсійного віку зовсім не означає, що це неодмінно негативно позначається на якості надання освітніх послуг. Втім, така кількість працюючих педагогів пенсійного віку не дає можливості влаштуватися на роботу молодим спеціалістам й ускладнює прогнозування потреби у педагогічних працівниках.

Міністерство працює над вдосконаленням механізму цільової підготовки майбутніх вчителів (насамперед гостродефіцитних спеціальностей) та їх працевлаштування як у міській, так і в сільській місцевостях.

Сприяє вирішенню зазначених питань практика укладання тристоронніх угод "вищий навчальний заклад - студент - роботодавець", запроваджена Міністерством; виплата цільової грошової допомоги молодим спеціалістам, які дали згоду працювати не менше 3-х років за місцем призначення; щорічне проведення моніторингу плинності кадрів та визначення переліку навчальних закладів, які необхідно в першочерговому порядку забезпечити вчителями відповідних спеціальностей.

Питання в тому чи бажають молоді люди їхати працювати наприклад, у село?

Проблемою кадрової політики минулих років була постійна наявність вакансій. Нам вдалося виправити ситуацію й останні два роки школи розпочинають навчальний процес практично укомплектованими педагогічними кадрами.

Педагогічних працівників для роботи у школах готують у 58 вищих навчальних закладах І-ІІ рівнів акредитації та у 59 вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації усіх форм власності. У минулому році кількість молодих фахівців, які отримали вищу педагогічну освіту, становила 17,7 тис. осіб; у цьому році планується випуск 16,4 тисяч. Це багато чи мало?

Якщо розглядати питання з реальної кількості наявних вакансій, то здається, що створюється надлишок педагогічних кадрів. Проте практика засвідчує, що близько 20% випускників вищих навчальних закладів працевлаштовуються не за фахом освіти. Це світова тенденція. На сьогодні здобуття вищої освіти не можна ототожнювати із отриманням професії "на все життя".

У той час як у великих населених пунктах, дійсно, утворилися черги на працевлаштування до шкіл, у віддалених селах не вистачає висококваліфікованих учителів.

А що таке "нормальна платня"? Це питання, взагалі кажучи, не лише до міністра освіти і науки. Наприклад, минулого року ми поставили на розгляд Уряду питання про 15-відсоткову надбавку вчителям, які викладають українську мову в школах з навчанням мовами національних меншин. На жаль, Кабінет Міністрів не підтримав цю нашу ініціативу...

Безкоштовний проїзд учнів - це компетенція органів місцевого самоврядування. Про це сказано у статті 9 Закону України "Про сприяння соціальному становленню і розвитку молоді". А для студентів пільги існують вони оплачують 50% проїзду у міжміському транспорті.

У Чернігівській області 3 університети, 4 інститути, 6 коледжів, 7 технікумів, 4 училища. Ступінь акредитації у цих навчальних закладах такий, на який вони заслуговують. Оскільки МОН постійно проводить перевірки якості надання освітніх послуг. І як вам відомо, позбавляємо ліцензій тих закладів, які не дотримуються чи порушують умови ліцензування.

Міністерство освіти і науки - не жандармерія. Якщо до Міністерства надходить звернення про наявні випадки хабарництва, то ми передаємо такі дані в компетентні органи і просимо їх перевірити.

Природно, школі та церкві українська громада допомагала в усі часи. Це робилося й має робитися від щирого серця, з турботою про добру освіту та духовні чесноти молодих людей. Тут питання в іншому - в дотриманні принципу добровільності таких пожертвувань.

www.val.ua

Перша і найхарактерніша- це повний перехід на прийом до ВНЗ за сертифікатами зовнішнього незалежного оцінювання. За винятком тих категорій осіб (інваліди першої і другої групи), які мали право вибору- вступати за сертифікатами чи за результатами вступних іспитів, які проводяться у ВНЗ.

Друга особливість- як ніколи раніше високий рівень інформування абітурієнтів, їхніх батьків та громадськості про участь вступників у конкурсі. Досягти цього вдалося насамперед завдяки інформаційно-пошуковій системі "Конкурс". На сьогодні на сайт зайшло понад 30 мільйонів відвідувачів із понад 60 країн світу.

Третьою характерною ознакою вступної кампанії-2009 Я.Болюбаш назвав посилення діалогу з громадськістю. Цьому сприяли різні чинники: "гаряча лінія" з питань вступу до ВНЗ, засоби масової інформації, які відстежували перебіг вступної кампанії та інформували про це читачів, а також контроль за діяльністю приймальних комісій із боку як міністерства, так і громадських організацій.

Особливо ж прикметним слід вважати той факт, що не надійшло жодного сигналу про випадки хабарництва. "Якщо торік такі дзвінки були, то під час цьогорічної вступної кампанії- жодного!"- підкреслив Я.Болюбаш.

Вступна кампанія ввійшла у завершальний етап. 5 серпня закінчився прийом документів на навчання за програмою "молодшого спеціаліста". 10 серпня завершується зарахування за програмою бакалаврату. Тим часом зарахування на підготовку спеціалістів і магістрів продовжено до 25 серпня. Як уже повідомлялося, внесено зміни до розпорядження КМУ N 416 від 14 квітня 2009 р., яким передбачалося зменшення державного замовлення на підготовку спеціалістів і магістрів. Вищі навчальні заклади, котрі підпорядковані МОН, отримають додатково понад 13 000 місць для продовження навчання за державний кошт (близько 6000- на магістра і понад 7000- на спеціаліста).

Статистичні підсумки вступної кампанії-2009 очікуються всередині вересня. За прогнозами, студентами українських вишів стануть майже 600 тисяч юнаків та дівчат. "Реально за результатами зовнішнього незалежного оцінювання ми маємо 400 тисяч вступників. До цієї цифри треба додати ще 150- 160 тисяч випускників технікумів. (Цьогоріч уперше запроваджено держзамовлення для прийому на навчання за скороченою програмою випускників технікумів- молодших спеціалістів.)

Серед проблем вступної кампанії-2009 Я.Болюбаш відзначив такі.

Повний перехід на прийом за сертифікатами призвів до масового подання заяв у необмежену кількість вишів. (Своєрідний "рекорд"- один абітурієнт подав документи одразу в 61 (!) ВНЗ). У зв'язку з цим виник ажіотажний наплив абітурієнтів до приймальних комісій у перші дні прийому документів. Крім того, утворилася фактично спотворена картина щодо кількості абітурієнтів у кожному конкретному навчальному закладі. Це не лише ускладнило роботу приймальних комісій, а й не дало змоги вступникам об'єктивно оцінити конкурсну ситуацію.

По-друге, було виявлено певні порушення в роботі приймальних комісій, намагання втрутитися в роботу системи "Конкурс".

По-третє, подання заяв від пільгових категорій вступників на популярні спеціальності загострило конкурсну ситуацію. Доходило часом до абсурду. Так, за результатами громадського спостереження, на 50 бюджетних місць за спеціальністю "міжнародні відносини" у Київському національному університеті ім. Т.Шевченка претендувало 35 пільговиків та 17 учасників олімпіад.

Ідеальна модель вступу до вишу- за конкурсом сертифікатів. І жодних пільговиків. Сьогодні дехто пропонує взагалі скасувати пільги при вступі до ВНЗ. Теоретично це можливо, проте на практиці такий рішучий крок зробити непросто. Зрозуміло, що "перепусткою" до ВНЗ мають бути лише знання, пільги доречні в соціальному забезпеченні. Може, є сенс встановити квоти на місця держзамовлення для пільгових категорій? Є також думка відновити підготовчі відділення, куди брати дітей, які мають право на навчання за державні кошти (зокрема з малозабезпечених сімей, сільської місцевості). Це дало б змогу поглибити їхні знання. Можливі й інші варіанти. Міністерство зараз ретельно працює над підготовкою проекту умов прийому до ВНЗ у 2010 році, невдовзі його буде оприлюднено для обговорення.

Однією з прикмет цьогорічної вступної кампанії Я.Болюбаш вважає також зростання конкурсу на природничо-математичні і технічні спеціальності, транспортних технологій, будівництва, мікро- і наноелектроніки, енергетики. Залишається сталим конкурс на педагогічні та медичні спеціальності. Вступники більше орієнтуються на ринок праці. Хоча, як і раніше, найпопулярнішими спеціальностями в абітурієнтів залишаються- економіка, право, міжнародні відносини, міжнародна економіка, іноземні мови.