А ПО-ПРОСТОМУ?

Вже з десяток років з різних причин доводиться чути одну й ту саму думку про відсутність української термінології в різних галузях: біології, математиці, програмуванні і так до безкінця. Теза, загалом, не варта серйозного обговорення, достатньо переглянути хоча б перелік термінологічних словників за останні сорок років або уважно подивитися, що зараз називають термінами, оскільки вважати кальку чи навіть транслітерацію з англійської російськомовним, наприклад, терміном безглуздо, а тим більше, вважати, що такої кальки не можна зробити українською мовою.

Біда сучасної української мови, на мою думку, зовсім не в цьому. Функціональних стилів мовознавство знає багато, але основних груп значно менше, ще менша кількість стилів використовується активно: розмовний, офіційно-діловий, науковий, художній, стиль засобів масової інформації. З офіційно-діловим, науковим, а тим більше художнім, все гаразд, вони вироблені давно і ніяких видимих проблем не мають (питання "українськості" термінології у цьому випадку я суттєвим не вважаю, то деталі). А ось із живими стилями проблема є і проблема ця досить серйозна- вони не розвиваються. Власне, мову я вестиму тільки про розмовний, побутовий стиль, оскільки стиль ЗМІ є синтетичним і живиться за рахунок інших стилів, є вторинним. Що ж не так і що мене не влаштовує в розвитку повсякденної мови?- як уже було сказано, відсутність розвитку як такого.

Коротко оглянувши історію розвитку живої мови, можна легко переконатись, що розвивалась вона переважно у селі. Тому кілька причин: переважна більшість населення мешкала у селах, великі міста були нечисленними і активне населення в них часто-густо було російсько-, польсько-, єврейськомовним, вже не кажучи про заклади освіти у містах, що з 19 століття української мови майже не знали. Як наслідок, маємо крім російськомовних поколінь науковців мову, що сформована у патріархальному українському селі. Власне, нічого страшного у тім нема, не ми перші, не ми й останні, біда в іншому- з 19 століття село значно змінилось і просто не може виконувати роль мовотворця сьогодні.

По-перше, село за чисельністю населення вже поступається місту і втрачатиме, боюсь, дедалі більше відсотків. По-друге, центр громадського, політичного, мистецького і т.д. життя давно і безнадійно переїхав до міста і виїжджати звідти не збирається. По-третє, село навіть не може виконувати роль консерви для мови, як це було протягом багатьох століть, оскільки телебачення, радіо, газети, інтернет посилено викорінюють місцеві відмінності і закономірно, хоча і без злого умислу, поширюють (в міру безграмотності своїх носіїв) єдиний стандарт мови. Таким чином, гадаю, тезу щодо втрати селом мовотворчої функції можна далі не розвивати. А що ж міста? Міста, як уже було написано, часто-густо україномовними не є, хоча і мешкають у них переважно вихідці з села у першому-другому поколінні. Причин, знову ж таки, можна назвати багато, гадаю, кожен може сказати щось своє, річ не в причинах.

Прошарок україномовного населення в більшості великих міст хоча і зростає (якщо не бреше офіційна статистика), але все ще є незначним. Власне, українська мова переважає російську тільки на заході України, але порівняйте населення всіх цих міст разом взятих і, скажімо, Донецька та Харкова.

Гадаю, про це говорити далі теж нема потреби. Що ж маємо? Переважно російськомовне місто і попередня історія створили цікаву ситуацію- майже вся Україна вільно володіє двома мовами. Ось це і провідна роль російськомовного міста в сучасному житті є, на мою думку, причиною розвитку однієї і застою іншої мови. Послухайте рекламу на радіо, почитайте рекламу в метро, в газетах, порівняйте кількісний і якісний склад її залежно від мови. Згадайте, що мова реклами ґрунтується на розмовній і добре над цим подумайте. Я бачу: оригінальні, дотепні, грамотні рекламні тексти російською і безграмотне, без іскри фантазії їх перелицювання українською мовою, суржик (вже не кажучи про неграмотність), всяке нове слово приходить в українську рекламу через російську. Хто винен у цьому, рекламники? Нічого подібного, задача рекламників- заробляти гроші для клієнтів і для себе, вони це не без успіху і роблять.

Навіщо робити рекламу українською, коли: 1) російською і так всі розуміють; 2) самі розуміють, що українською гарно не вийде, бо не навчили. Безумовно, все не так погано, є приклади вдалої (навіть шедевральної) реклами українською, але скільки на тлі загального потоку? А послухайте, як говорить школа, вулиця? Не знаю, можливо, на Західній Україні краще, можливо, але у Києві говорять якщо і не суржиком, то кожне нове, "сучасне" слово звучить російською, молодіжний сленг майже повністю російського походження. Хоча, чесно кажучи, це крапля в морі, молодь у Києві говорила і масово говорить російською. Хто ж, як не молодь, розвиватиме побутову українську? Преса, телебачення? Смішно...

Покажіть мені пристойного рівня масовий молодіжний журнал українською мовою. Журнал про кіно, про комп'ютери, мобільні телефони. Журналів про мобільники в самому Києві, либонь, з десяток, але жодного україномовного серед них нема. На телебаченні є цікаві, популярні, грамотні програми українською? Хотів би я на них подивитись. У кращому випадку це буде передача дублем- російською і українською, але питання про рівень мови мене, коли чесно, вже і не хвилює, послухайте хоча б Кузьму (колишнього "Скрябіна").

З новинами трохи краще, це правда, але новини у нас йдуть переважно у форматі офіційного стилю, а молодіжні новини слухати просто страшно (коли роблять начебто українською). Тут знову поцікавлюсь- а хто ж розвиватиме розмовний стиль? Українською в містах говорять, не без того, але чисто україномовних колективів майже нема, переважають змішані, як же при цьому виробиш щось українське? І вилазять на світ слова на зразок славнозвісної "роздруківки", що вже мало не потрапила до словників. Невже нікому не ріже вухо? Чи є якісь схожі слова в українській мові? Особисто я вигадав би щось більш пристойне, хоча б "роздрук" чи навіть "видрук", але хто цікавиться моєю думкою? Не збирався буцати художню літературу, але не втримаюсь, тим паче, там розмовної мови теж чимало.

Пошукайте в українській літературі сучасну мову, подивіться, як там говорить молодь. Тремтячими руками кладу перед собою "Над прірвою у житі" в перекладі Олекси Логвиненка. Книга, хто не читав, як от я, про підлітків, мова у них, відповідно, підліткова. Ось говорить підліток: "Я розсівся в кріслі і став мовчки стежити за Еклі, що почував тут себе, каналія, як удома. Від поїздки до Нью-Йорка я досить-таки зморився, і мене взяли позіхи. Потім мені скортіло трохи поклеїти дурня. Люблю часом поклеїти дурня- просто так, з нудьги. Я повернув мисливську шапку зозирком наперед і натяг її на самі вуха. Сиджу і ніякісінького дідька, звісно, не бачу". Порівняйте з класичним російським перекладом Маргарити Райт-Ковальової: "Я развалился в кресле и стал смотреть, как Экли хозяйничает в моей комнате.

От поездки в Нью-Йорк я порядком устал, зевота напала. Но потом начал валять дурака. Люблю иногда подурачиться просто от скуки. Я повернул шапку козырьком вперед и надвинул на самые глаза. Я так ни черта не мог видеть". Розумію людей, які вибирають російські переклади, коли є така можливість. Наче і слова правильні, неймовірно українські, але подумайте самі, говоритиме так дитина 14-15 років? Я, принаймні, так точно говорив інакше. Є звичайно, пише moba.kiev.ua, чудові перекладачі на українську з різних мов, починаючи від грецької і закінчуючи російською, біда лише, що перекладають вони: 1) мало; 2) класику; 3) малотиражні книги. А хто ж тоді розвиватиме розмовний стиль?

Олександp Лебiдь

 

---

 

Модна українська

Самобутність та самодостатність української мови підтверджується успіхом наших творчих проектів та окремих авторів і виконавців у Західній Європі та Америці. Нам є, що показати крім шароварів й гопака, і є чим пригостити, крім вареників і борщу. Комплекс меншовартості нашої мови та культури нав'язується нам штучно, як ззовні, так і зсередини.

Мода - кероване явище. Вона не формується самостійно, зазвичай її творять у потрібному напрямі. Зараз таким актуальним вектором є мода на українське в Україні. Бо в нашій державі існує на цей продукт справжній голод. Повно російськомовного книжкового непотрібу, низькоякісного телемила, ворожих газет та журналів. А коли хочеш знайти щось власне українське - доводиться добряче пошукати.

Української не вистачає навіть школам. Але не просто української, а живої, сучасної мови, якою спілкуються представники шоу-бізу, гламуру, яку використовують сучасні письменники. Це підтвердив рейд волонтерів-філологів Києво-Могилянської академії, які провели альтернативні уроки з української літератури в 46 столичних школах. Вони викликали щирий учнівський інтерес. Виявляється, багато школярів навіть не знали, що існує повноцінний український сленг і що є сучасна українська література, дуже відмінна від шкільної програми. Акція показала, що у більшості сучасних учнів немає альтернативи російській мові позакласного спілкування та тусовки через брак інформації.

Волонтерка Ольга Полюхович темою уроку обрала творчість письменників-івано-франківців - Андруховича, Іздрика, Прохаська. На її основі вона виділила окремі тенденції розвитку сучасної української літератури. Сама мова творів цих авторів вплинула на учнів. Для багатьох із них було відкриттям, що українська література - це не лише плачі й думи, твори про гноблення і т.д. Українська мова може бути мовою впевнених у собі інтелектуалів, тусовщиків, представників богеми.

Інша волонтерка, Аня Вітрук, переконана, що відгомони сучасного літературного процесу доходять до шкіл переважно у вигляді уривчастих відомостей про творчість таких "метрів", як Юрій Андрухович, Оксана Забужко та Валерій Шевчук. "Але навіть вивчення творчості цих, без сумніву, найяскравіших представників сучасної української літератури не може дати більш-менш вичерпного уявлення про перебіг літературного процесу останніх десятиліть". Вона поставила за мету змінити ситуацію і саме тому опинилася серед волонтерів. Під час занять відбувалося активне спілкування з аудиторією, яка жваво реагувала.

Молодь гнучка, вона здатна сприймати нове, і швидко переорієнтовуватися. Вирішальним в такій ситуації є питання саме орієнтирів. Ініціатива держави життєво необхідна тут, щоб молодь не втратити. Адже інерційні процеси "совка" поєднані з активною діяльністю наших добрих сусідів можуть призвести до того, що вона відвернеться від власної держави.

Тарас Дем'яненко

 

---

 

Український гумор

Урок історії:

- Діти, ми з вами не в українському парламенті, не політики, тому битися не будемо.

***

- Кредитна криза допомогла мені знову стати на ноги: банк забрав мою машину за невиплати по кредиту.

***

Міліцейське управління розвішало по всіх дільницях фото розшукуваного злочинця в шести ракурсах. Незабаром з однієї дільниці було отримано термінове донесення:

"П'ятеро арештовано, за шостим ведеться спостереження".

***

- Куме, чули, в Україні буде Євро-2012?

- Ти диви! Ще вчора було 10.50!

***

Лікар питає пацієнта:

- Вам допомогли ліки?

- Дуже! Сина вони вилікували від кашлю, у мене завдяки їм перестала боліти спина, а залишками дружина чудово вимила вікно.

***

- Пробачте, але я видалив вам здоровий зуб. Доведеться тепер видалити ще й хворий.

- Нічого-нічого. Добре, що ви не окуліст!

***

Маленька дівчинка зламала ногу.

- Я жертва еротики, - заявила вона лікареві.

- Як це? - не зрозумів медик.

- У мого тата погана звичка класти розпусні журнали на верхню полицю у шафі, - пояснює мала. - Так от, я хотіла дістати один з них і впала зі стільця.

***

Урок математики. Вчителька питає:

- Діти, запишіть і підрахуйте, скільки ви повинні заплатити, якщо ви одному банку винні $10 тис., іншому - $30 тис. і третьому - $5 тис.?

Минає 5 хвилин. Всі наполегливо рахують, один Івасик дивиться в стелю.

Вчителька:

- Нумо, відповідай, Івасику!

- Я не знаю, Маріє Іванівно, наша сім'я в таких випадках переїжджає в інший район і змінює номери телефонів...

***

Двоє друзів:

- Ти б хотів, щоб всіх телепнів посадили в космічний корабель і відправили до іншої галактики?

- Ні.

- А я б хотів!

- Ну, якщо ти відлетиш, з ким я тоді дружити буду?!

***

Друг шастає по авто-сайтах, дивиться дорогі іномарки.

- Машину собі вибираєш?

- Ага.

- На робочий стіл чи в мобільний?

***

Дружина заходить до ванної кімнати і бачить: на вагах стоїть чоловік і втягує живіт.

- Думаєш, це допоможе? - єхидно запитує вона.

- Звичайно! Як я інакше побачу цифри??!

***

- Тату, а нас торкнеться фінансова криза?

- Ні, синку. Фінансова криза торкнеться тих, у кого є фінанси. А у кого їх немає, тим буде просто гаплик!

***

На вулиці у перехожого запитують:

- Не могли б ви мені розміняти 100 доларів.

- На жаль, ні, але дякую за комплімент.