Івано-Франківська філармонія вже багато років є тим місцем, де незмінно хвилююся. Це ще з тих часів, як вона була музично-драматичним театром ім. Івана Франка, коли на вистави своїх ходили за квитками, що розповсюджувалися через профком кожної організації, а на гостей вони виключно "діставалися". І навіть тоді - це було особливе місце, що своєю камерністю, стильною витриманістю європейського інтер'єру спонукало стишити кроки, м'якше реагувати, почуватися причетною до великої таємниці західної культури. Статус філармонії звузив напрямки цього закладу, значно посиливши їх. Розливане море музики часто кликало в свої струмини; та й зараз, коли тут, дома,- не проминаю цього свята - розкошів душі...

Мені пощастило двічі: по-перше, 5 червня, у рамках українсько-польського проекту "Музика в стінах старовини" виступав Академічний Камерний Оркестр Harmonia Nobile (художній керівник - заслужений артист України Олег Герета), по-друге, концертмейстером цього колективу є Наталя Мандрика, а я - її давньою прихильницею. Автором проекту є диригент Владислав Ханас, а гостями і солістами - Юзеф Колінек (скрипка) та Титус Войновіч (гобой) - з Польщі.

Звичайно, гості були шановані, давно знані кращими сценами Європи; вони мають власні колективи, керують фестивалями, здійснюють записи популярної та класичної музики. Одне те, що для нового проекту диригент Володимир-Владислав Ханас обрав івано-франківський оркестр "Harmonia Nobile, говорить про силу слави, яка біжить попереду гастрольних пересувань справді талановитого колективу. Адже вже багато років "Harmonia Nobile" тісно співпрацює з провідними музикантами Європи та світу. Оркестр гідно репрезентує нашу країну і рідний Івано-Франківськ. Вже здійснено низку музичних проектів як в Україні, так і за межами.

Ведуча святкового вечора, пані Інна Чикирис, є відомим музикознавцем, викладачем Інституту мистецтв Прикарпатського національного університету, піаністкою. Вона відкрила презентацію міжнародного мистецького проекту "Музика в стінах старовини", рекомендовану Комісією культури Європейської Спільноти. "Фестиваль спрямований ще більше зблизити дружні український та польський народи, продемонструвавши Європі та світові надбання культури та архітектури, які є гордістю наших народів. Він приверне увагу до спільних пам'яток архітектури, образотворчого мистецтва, музичної та духовної культури на землях, які стали нашою спільною духовною колискою, якими ми пишаємося!" - урочисто оголосила ведуча.- " Цей фестиваль взаємно збагатить культури двох народів, які мають спільні традиції. Заплановані концерти пройдуть у палаці князів Сапігів у м. Сєнява, у Художньому музеї (колишньому колегіаті) міста Івано-Франківська, у замку міста Збараж Тернопільської області, у Жешувській філармонії, у замку князя Потоцького в місті Ланцют (Польща). Наша філармонія внесена до реєстру пам'яток культури ЮНЕСКО. Вона, з її унікальною акустикою, є прекрасним місцем для звучання музики будь-якого стилю,а надто - музики бароко!

Таке настроювання глядачів на гідну репрезентацію наших культурних цінностей в світі наповнив душу справжньою гордістю. Я обвела поглядом весь зал, такий знайомий, затишний, урочистий і рідний! Люди, як правило, на такого роду імпрезах не бувають випадкові. Це - справжні прихильники оркестрової музики, студенти (поруч сиділо двійко із скрипками), представники влади від культури. Вони і мали перше слово, поскільки фестиваль носить міжнародний характер. Це були начальник управління культури ОДА Володимир Федорак та директор обласної філармонії Василь Турянин. Обидва привітали учасників свята, глядачів, слухачів з таким цікавим проектом, побажали успіхів у творчих пошуках.

Програму концерту становила музика пізнього бароко. Томазо Альбіноні з його "Сoncerto grosso ¹7" для оркестру велично і піднесено розпочав алєгро...Не можна було відірвати очей від скрипалів, які творили чудеса не на струнах своїх скрипок, а на наших сердечних!

Перша скрипка, концертмейстер Наталя Мандрика, є для мене уособленням жінки в оркестрі. Тополина постать, хвилі розкішного білявого волосся, стримана посмішка,величезний внутрішній заряд на створення широкого полотна, на проникнення до найприхованіших закутків душі людини, на справжній катарсис...Переносишся у світ 18-го століття, коли романтизувалися погляд і слово, коли дух був сильним і належав Богові, коли не стояло так о житті фізичному, як ото зараз... Дух затамовувався!

Адажіо попустило напругу, можна було віддатися уяві: я - в старовинному замку; гості в таких шатах, які ми, на жаль, ніколи вже не носитимемо, сидять на чудової барокової краси кріслах. Червень заносить у сутінкові вікна вологі аромати лук і полів, близької грози, а музика несе віру і розкіш миті...

Концерт для скрипки і гобоя з оркестром Антонія Вівальді прозвучав, як щось нове на знайомій сцені. Польські артисти створили чудовий дует, де погляд і помах смичка Юзефа Колінека абсолютно був заодно з гобоєм Титуса Войновіча.

Кожна з трьох частин твору Вівальді викликала гарячі оплески. Його називають генієм бароко. На думку музикознавців, Антоніо Вівальді зробив неоціненний внесок у розвиток музичного мистецтва.

На початку другого відділення концерту виступив Петро Арсенич - історик, етнограф, заслужений працівник культури України, голова товариства "Просвіта". Він згадав багато особистостей, які творили спільну українсько-польську культуру. Його жваві і насичені розповіді завжди вітаються слухачами.

Ще один представник стилю бароко - видатний німецький композитор Йоган Себастьян Бах, неперевершений майстер поліфонії. Бах узагальнив досягнення музичного мистецтва перехідного періоду від бароко до класицизму. Солісти Юзеф Колінек та Титус Войнович з оркестром "Harmonia Nobile" виконали концерт ре-мінор для гобоя і скрипки з оркестром в трьох частинах.

На "біс" артисти, натхненні незатихаючими оплесками глядачів, виконали третю частину концерту Альбіноні для скрипки та гобою з оркестром. Ще і ще раз виходили на поклони Володимир - Владислав Ханас, Юзеф Колінек, Титус Войновіч, Наталя Мандрика, Олег Герета. І рівна, як свіча, схвильована і яскрава у своєму слові ведуча Інна Чикирис, стоячи біля куліси, викликала артистів за новими букетами квітів та подарунками від глядачів.

А сама на прощання привітала всіх нас із святою Трійцею і додала слова дрогобицького поета Михайла Шалати:

Літо. Червень. Влада спеки. Подружуся із рікою.

Для зеленої аптеки назбираю звіробою.

Принесу з діброви й віття - заклечаю двері хати,

Щоб не знала лихоліття. Скоро ж бо - Зелені свята!