У травні 1880 року у Львові почав функціонувати кінний трамвай, який обслуговувала фірма "Сочета Трієстина Трамвай". У 1889 році кінний трамвай нараховував 105 коней і 37 вагонів. Вагони тягнули добре вгодовані коні. Догори тягнуло троє коней. Швидкість руху становила 6,4 км/год. Вагон ділився на три типи: відкритий літній, пасажирський і закритий з одним салоном. Дерев'яні крісла такого трамвая були розмішені у два ряди по боках. Зі збільшенням чисельності мешканців міста кінний трамвай не встигав перевозити пасажирів. Остаточно з ним розпрощалися у 1908 році, а до цього часу по Львову їздили паралельно два види трамваїв- електричний і кінний. Їх шляхи не перетиналися. У 1908 році коней продали, а вагони причепили до електричних.

Будівництво лінії електричного трамвая у Львові почалося у вересні 1893 року фірмою "Сіменс і Гальске". Урочистий запуск відбувся 31 травня 1894 року. За трамваєм ішли тисячі людей протягом усього маршруту. Навіть поліція не могла дати раду людському натовпу. Для львів'ян було дивно, що трамвай їде сам- без коней і без пари. Правда, на пробному маршруті вагон втрачав контакт з дротами і в депо їх тягнули коні, але згодом усе налагодилося. Таким чином Львів став четвертим трамвайним містом Австро-Угорської імперії і другим в Україні (досі був тільки в Києві). Навіть у Відні і Лондоні трамваї були запущені пізніше. Маршрут проходив від залізничного вокзалу до Стрийського парку. А вже 20 листопада цього року запустили регулярний рейс з вокзалу на вулицю Личаківську. Водії трамваю їхали стоячи. Були кондуктори. Проїзд коштував 4-5 центів, в залежності від класу.

Оскільки люди до будь-якого нововведення відносяться насторожено, часто траплялися кумедні випадки. Наприклад, восени 1893-го року, коли прокладали колію, дійшли до будинку представника австро-угорського імператора в Галичині графа Казимира Бадені, і той обурився на прокладання лінії попід його вікнами:

"Не буду терпіти цього скреготу!" Довелося змінити маршрут, і, замість передбаченого проектом одного повороту зробили три. Досі цей закрут у Львові має назву "закрут Бадена". Був також випадок, коли дружини місцевих кінних перевізників, бачучи конкуренцію, закидали трамвай яйцями.

Перед Першою світовою війною у Львові було 7 постійних маршрутів. У 1910 році запустили трамвайний рух на Високий Замок. Маршрути позначали двома латинськими літерами- першими буквами у назві кінцевих зупинок.

У період вторгнення у Львів російських військ (1914 р.) трамвай продовжував свою роботу. Навіть був виданий путівник російською мовою "Як користуватися трамваєм". Вартість проїзду тоді коштувала: у 1-му класі 6 копійок, у 2-му- з копійки. Трамваї мали кабіну з двох сторін і водієві було достатньо перейти з кермом і поїхати в іншу сторону.

За Польщі трамваєм користувалися всі: школярі, студенти, робітники, вчителі, юристи, лікарі. Проїзд коштував 20 грош, а пільговий- половину вартості. Але квитків не було: у вагоні сидів кондуктор і наглядав, щоб пасажири кидали гроші у металеву скриню. У 1921-22-х роках у депо відкрили трамвайну вагоноремонтну майстерню, проведено роботу з перелаштування поворотних стрілок, тому що рух став правостороннім. З 1923 року номери маршрутів стали позначати цифрами. У 1933 році довжина трамвайної колії сягала 33 км. В експлуатації було 119 моторних і 58 причепних вагонів, 5 снігоочищувачів.

У період період ІІ світової війни трамвай продовжував функціонувати, на деяких вагонах був напис: "Тільки для німців". Під час боїв за місто у 1944 році трамвайне господарство дуже постраждало. Відновлення трамвайних ліній ішло повільно. Перший рейс запустили 1 березня 1945 року. Згідно договору між Польщею та СРСР велика кількість львівських поляків виїхали до Польщі, а Львів залишився без трамвайного персоналу і порушилася робота галузі. Брали працівників із залізниці, вербували зі східної України. До літа 1949 року всі маршрути було відновлено. Місто мало 185 вагонів. У 1953-63 роках було знято трамвайні лінії з вулиць Зеленої і Куліша у зв'язку з прокладенням туди тролейбусних ліній. З 1955 по 1957 рр. місто закупило німецькі трамваї LOWA T-54, LOWA B-54, LOWA T-57. У них було 35 місць для сидіння і 146 для стояння, троє дверей. У цей же період Львову передавали трамваї цієї марки з інших міст України, де ліквідовували трамвайні лінії. На початку 60-х років ХХ ст. у зв'язку із запуском у Львові тролейбуса, а також із загальними антитрамвайними тенденціями у державі почалося скорочення трамвайної мережі. У 70-х роках у Львові діяла мінімальна кількість маршрутів за всю історію львівського трамвая-6 маршрутів. У 1971 році введено талонну систему оплати за проїзд. Впродовж 1970-75-х років місто почало закуповувати нові вагони чехословацького заводу "Татра" Е-SU, які ще сьогодні експлуатуються у місті. У 1976-88 роках Львів придбав зчленовані вагони КТ-4SU, які переважно використовують досі. З 1970-х років запроваджується система багатьох одиниць (по два зчеплених вагони). У 1978 році здано Львівський трамвайно-тролейбусний завод, який річно обслуговував 400 капітальних ремонтів. У 1960-х-70-х роках, бувало, уболівальники футболу, поспішаючи на матч, брали трамвай (¹ 4) штурмом і їхали верхи на ньому. Мабуть у Львові цього вже не побачать, тому що є багато альтернативного транспорту.

Оскільки трамвай безпечний засіб пересування, то дуже рідко за всю історію його функціонування у Львові траплялися аварії. У 70-х роках був випадок, коли по вулиці Городоцькій за кермом трамвая заснув водій. Трамвай на шаленій швидкості мчав вниз, де стояли люди. Зійшов з рейок, наїхав на людей і врізався у будівлю. Тоді загинуло 26 людей. Радянські ЗМІ про це мовчали, але передало інформацію радіо "Голос Америки".

У 80-х роках планували створити лінії швидкісного трамваю як з наземними дільницями, так і з підземними, але насправді була побудована тільки наземна лінія на вулиці Княгині Ольги. Планувалося збудувати два тунелі з габаритами метро під центром міста, а до них підвести наземні маршрути.

Зараз у Львові діє 10 маршрутів, два трамвайні депо. Довжина мережі становить 67 км. Львівський трамвай вузькоколійний- ширина 1000 мм. Експлуатуються вагони трьох типів: КТ-4SU, КТ-4D. і Т-4SU. Загальна кількість вагонів- 183 одиниці, з яких на маршрути щоденно виходить 62 вагони. У 2007-2008 рр. Львів почав закуповувати використані трамваї чеського виробництва КТ-4Д у німецьких міст. Трамваї знаходяться у відмінному стані. Придбано 22 трамваї. У 2008 році відновлено компостерну систему. Влітку минулого року розпочалося будівництво трамвайної гілки на Сихів. Вартість проїзду- одна гривня, пільговий проїзд- 50 копійок. Є можливість користуватися місячними проїзними картками. І колись, і зараз у трамваї часто можна зустріти трамвайних артистів. Ще після Першої світової війни був собі такий артист на прізвисько "Бувай". Заходив у будь-який трамвай і співав власні пісні про трамвай, чим і прославив його. Сьогодні теж часто можна побачити таких людей: поетів, жартівників, продавців газет, гумористів, колядників тощо.

Газети писали,

Що я умираю,

А я у трамваю газету читаю.

Шаленої популярності зараз набуває екскурсійний трамвай. Ця послуга діє з 14 липня 2007 року. Щосуботи і щонеділі туристи можуть здійснити пізнавальну подорож історичною частиною Львова. Одночасну екскурсію можуть здійснити 35 осіб. Під час екскурсії туристи почують цікаві розповіді про головні історичні події у Львові- від заснування міста до сучасності. Час тривання екскурсії- 2 години. Екскурсія безкоштовна, фінансується львівською пивоварнею.

А ще трамвай можна взяти в оренду. Для цього необхідно написати листа на ім'я директора ЛКП "Львівелектротранс" і узгодити маршрут поїздки зі Службою руху підприємства.

Рік тому на площі Данила Галицького відкрили кафе "Старенький трамвай", яке обладнали у вагоні 1913 року випуску. Вагон одночасно вміщає 16 гостей. Кафе оточує літній майданчик, на якому у вихідні відвідувачів розважають музики з акордеоном. На екрані біля барної стійки демонструють оглядове відео відзняте з вікон справжнього рейкового транспорту, що курсує Львовом. Відвідувачі мають змогу насолодитися пивом, морозивом і відчути відлуння давнини.

Пісня "Старенький трамвай", яку виконує вокальна формація зі Львова "Пікардійська терція" стала візиткою групи. Написав її на початку 1990-х років друг гурту Олександр Шевченко. Пісня приурочена одному з перших маршрутів на Високий Замок. До речі, під час святкування 15-річного ювілею (2007 р.) група дала прес-конференцію у... трамваї, який здійснював екскурсію по історичній частині Львова.

Досі у трамвайному депо стоїть вагон 1894 року випуску. На день міста він щороку їздить по Львову. Цього року планують передати його в Музею техніки.

Цікаво, що від самого початку запуску у Львові трамвая існували так звані "зайці". Ще коли був кінний трамвай, поліція їх відловлювала і змушувала цілий день відпрацьовувати на січкарні, заготовляючи для коней їжу. Актуальною ця проблема залишається дотепер. У вересні 2008 року ліквідували посаду кондуктора, збільшивши кількість контролерів. Тепер зустріч з ними є щодня. Дуже часто вони залишають цю роботу, тому що зазнають моральних і навіть фізичних принижень. Штраф за безквитковий проїзд- 20 гривень. Але "Львівелектротранс" використовує не лише послуги контролерів, але й виховні варіанти.

"У листопаді минулого року стартувала акція "Не будь вбивцею Бандери"-розповідає начальник відділу зв'язків з громадськістю та пресою "Львівелектротрансу" Ольга Бачинська. З неплатниками боролись за допомогою листівок: "Не будь схожим на вбивцю Степана Бандери!", "Зрада України починається із неоплачуваного проїзду!" Листівки такого змісту львів'яни знаходили у своїх поштових скриньках. У листівці розповідається: "Саме "транспортний заєць" згодом виріс у вбивцю Степана Бандери. Йдеться про Богдана Сташинського, який вперше потрапив до райвідділку міліції, коли не заплатив за проїзд. Там його кадебісти і завербували у сексоти". Мораль історії-"великий злочин почався із дрібного правопорушення".

"А ще із зайцями справу матиме... лев, щоправда, казковий"-продовжує пані Бачинська. "Гасло цієї кампанії-"Львів-місто левів, а не "зайців!". Казкові персонажі представляють різних пасажирів- це леви, які чемно сплачують за проїзд та компостують талони. Поруч з ними сидить заєць, який ховається за маску лева. В імпровізований салон тролейбуса намагаються застрибнути ще чотири зайці, але на них чекає лев-контролер, який тримає за вуха спіймане шосте зайченя.

В рамках святкування 115-річного ювілею адміністрація ЛКП "Львівелектротранс" оголосила конкурс на кращий малюнок на тему "А яким ти бачиш трамвай майбутнього". До участі у конкурсі були запрошені діти працівників електротранспортного підприємства віком від 5 до 15 років. Дитячі малюнки будуть розміщені на сторінках газети "Львівський електротранспорт", а кращі з них відзначені подарунками. Мета- привернути увагу до проблем електротранспорту і показати, що саме екологічно чистий вид громадського транспорту є транспортом майбутнього.

Також демонструватимуть короткометражний документальний фільм про трамвай. 10-хвилинний сюжет увійшов до складу 60-серійного фільму "Львів: хроніки древнього міста", що транслюється на телеканалі НТА.

Протягом травня на вулицях міста розміщено 10 білбордів та 20 сіті-лайтів, які нагадюуть львів'янам і гостям про 115-ти річчя львівського трамвая. На них зображено трамвайну колію без трамвая на тлі панорами Львова із запитанням: "Ти уявляєш Львів без трамвая?...", що символізує старовину міста із антикварним шармом львівського трамвая. Акція має на меті привернути увагу мешканців Львова до історії львівського трамваю, без якого не можливо уявити життя сучасної людини.
Допоки існуватиме місто Лева - існуватиме в ньому трамвай. Трамвай "зрісся" з історією міста, яка творилася за вікнами трамвайного вагону.