18 травня 2009 року минає 65 років з дня насильницького виселення кримських татар з території Криму.

У травні 1944 року Йосип Сталін підписав постанову про виселення кримських татар з півострова. Їх звинуватили в масовому дезертирстві, співпраці з фашистами. Протягом трьох днів були депортовані від 180 тисяч до 190 тисяч кримських татар. Велика частина була виселена до Узбекистану. Крім кримських татар, з Криму виселили представників інших народів: у 1941 році - кримських німців, у 1944 році - вірмен, болгар і греків. Масове повернення депортованих розпочалося наприкінці 1980-х - початку 1990-х років. Важливу роль в юридичному оформленні цього процесу зіграла декларація Верховної ради СРСР 1989 року "Про визнання незаконними і злочинними репресивних актів проти народів, які зазнали насильницького переселення, і забезпеченню їх прав". У 1991 році були прийняті закони "Про реабілітацію жертв політичних репресій" і "Про реабілітацію репресованих народів".

З 1993 року 18 травня відзначається в Криму як День пам`яті жертв депортації. На сьогодні населення Криму становить понад 1,9 млн людей, з них понад 260 тисяч - кримські татари.Сьогодні, 18 травня 2009 року минає 65 років з дня насильницького переселення кримських татар з території Криму.

Президент України Віктор Ющенко прийняв Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні Вільяма Тейлора.

Зустріч відбулася з нагоди завершення його дипломатичної місії в Україні.

Глава держави вручив Послові орден за заслуги ІІІ ступеня. Цією нагородою Президент відзначив особистий внесок Вільяма Тейлора у розвиток українсько-американських відносин.

"Хотів би подякувати за ту роботу, яку ви зробили за час своєї каденції для розвитку наших двосторонніх зв'язків", - сказав під час зустрічі Віктор Ющенко. Глава держави вказав на активізацію відносин та здійснення спільних взаємовигідних проектів, що сприяли зближенню країн.

У неділю, 17 травня, в Україні - День пам'яті і жалоби, українці згадують своїх співвітчизників, які загинули внаслідок політичних репресій і засланих у табори.

Цей день відзначається з 2007 року щорічно у третю неділю травня згідно указу президента України.

Як відомо, 2 червня 1937 року було прийнято постанову Політбюро ЦК ВКП(б) ПБ-51/94 "Про антирадянські елементи", за яким 5 серпня 1937 року вийшов наказ НКВС СРСР N0044, що започаткував масові репресії.

До середини листопада 1938 року без суду було винесено 681 692 смертних вироки, які були виконані негайно. Понад 1,7 млн людей були заслані у табори.

В Україні масові чистки почалися раніше. З 1935 по1951 рік жертвами розкуркулювання в УРСР стали понад 2 млн 800 тис. людей. Документи з архівів СБУ свідчать про те, що в 1936 році були заарештовані 15 717 людей, в 1937-му - 159573, в 1938-му - 106 096, в 1939-му - 11 744. Лише за 1937 рік було розстріляно 16,5 тисяч людей.

У зв'язку з цим президент доручив СБУ та уряду видати книгу, обнародувати документи і матеріали про масові політичні репресії 1937-1938 років, розповсюдити їх іноземними мовами за кордоном, а також розпорядився проводити в школах та інших учбових закладах уроки на цю тему.

Крім того, найближчим часом буде завершено роботу над створенням Національного історико-меморіального заповідника Биковнянські могили, де поховано понад 14 тисяч політрепресованих. Цього року президент традиційно прийме участь в меморіальних заходах у Биковні.

У зв'язку із Днем пам'яті жертв репресій Національна рада з питань телебачення і радіомовлення зобов'язала телерадіокомпанії утриматись сьогодні від трансляції програм розважального характеру та музичних творів мажорного звучання.

Крім того, Нацрада закликала канали не транслювати в ефірі рекламні ролики, анонси з елементами шоу, розваг та еротики, а також комедійні фільми, розважальні і музично-розважальни передачі, теле- і радіовікторини.

День міста цьогоріч львів'яни святкували 3 дні. Крім офіційного нагородження орденами та грамотами від міської ради та уряду відбулося надзвичайно багато різноманітних заходів, що перетворили місто в яскравий і багатоголосий театр.

Почесне звання "Львів'янин року" за видатні спортивні досягнення, що сприяли підняттю престижу Львова на державному та міжнародному рівнях вручено міжнародному гросмейстеру з шахів, чемпіону Європи та шахових Олімпіад Василь Іванчук.

Нагорода в номінації "Почесний громадянин м. Львова" "за визначний внесок у національне відродження України, багаторічну подвижницьку діяльність на ниві збереження та популяризації духовної спадщини українського народу, особисті заслуги у розвитку музейної справи у Львові" дісталася директору Львівської галереї мистецтв Борису Возницькому.

В номінації "Шляхетна львівська родина" визначено родину Слободянів "за вагомий внесок кількох поколінь цієї родини у розвиток духовного і культурного середовища Галичини, збереження та поширення високих моральних цінностей у суспільстві, розвиток науки і мистецтва".

Вже третій рік поспіль мешканці та гості міста розпочинають святкування Дня Львова з святкового параду.

На чолі параду під супровід оркестру верхи на конях їхали лицарі із королем Данилом. За ними з проспекту Шевченка, через площу Міцкевича, проспект Свободи, до Ратуші на площу Ринок крокував ансамбль барабанщиць, казкове левеня та карета з ангелятами. Традиційно у цьогорічному міському параді крокували вулицями міста актори на ходулях муніципального театру "Воскресіння". Під супровід оркестру урочисто на площу Ринок їхав чудо-поїзд з дітьми з особливими потребами, за ними йшли козаки та казкові персонажі міських дитячих театрів. Далі крокували діти з танцювальних та народних колективів, за ними ішли танцювальні колективи дітей з країн Східної Європи. Також у параді їхав другий чудо-поїзд із джаз-бенд-колективом, ретроавтомобілі та байкери.

Після параду за наказом міського голови над Ратушею підняли прапор міста - золотий лев на синьому фоні. Далі перед львів'янами та гостями свята виступив військовий оркестр, який виконав попурі з пісень Володимира Івасюка.

Завершив офіційну частину свята урочистий молебень за місто, який відслужили отці всіх присутніх у Львові релігійних конфесій.

Після скасування судом рішення про вибори президента 25 жовтня органи влади запропонували порцію нових дат головного голосування країни.

У Верховній раді зареєстровано проект постанови про призначення виборів президента на 22 листопада. Відповідний проект постанови зареєстрував народний депутат від НУ-НС Геннадій Москаль. Нагадаємо, саме Москаль раніше вніс пропозицію провести президентські вибори 25 жовтня 2009 року. 1 квітня це було затверджено Верховною радою, однак 12 травня Конституційний суд скасував це рішення.

У той же час, КС не визначив нову дату виборів, доручивши це Верховній раді.

У свою чергу перший заступник секретаря Ради національної безпеки і оборони Степан Гавриш вважає, що вибори президента мають відбутися 31 січня 2010 року. Про це він сказав 18 травня на прес-конференції. За словами Гавриша, Конституція чітко встановлює, що чергові президентські вибори мають пройти в останню неділю останнього місяця п'ятого року повноважень президента. При цьому, за його словами, згідно з рішенням Конституційного суду, повноваження президента починаються з дня складення ним присяги. Він нагадав, що Ющенко склав присягу 23 січня 2005 року. Виходячи з цього, вважає Гавриш, неважко порахувати, що чергові президентські вибори мають відбутися 31 січня 2010 року. Гавриш додав, що йому невідомо, звідки з'явилася версія про необхідність проведення виборів 17 січня 2010 року. На його думку, це означало б, що повноваження президента скорочуються на певний термін.

Нагадаємо, про дату виборів 17 січня раніше говорив сам Ющенко.

Версії відставки глави Секретаріату президента: чергові вибори глави держави чи розбіжності в поглядах з Віктором Ющенком.

Глава президентського Секретаріату Віктор Балога написав заяву про відставку через неможливість поєднати роботу в СП та керівництво штабом Віктора Ющенка на виборах президента. Таку причину називають його колеги.

Тим часом існує й інша версія відставки Віктора Балоги - нібито між ним і Віктором Ющенком виникли розбіжності з приводу стратегії президентської виборчої кампанії.Політологи звертають увагу на те, що інформація про розбіжності у поглядах Віктора Балоги і Віктора Ющенка з'являється не вперше.

В суботу, 16 травня, Віктор Балога особисто підтвердив, що готовий піти у відставку. За його словами, відповідну заяву він подав президентові ще місяць тому. У Раді нацбезпеки та оборони вважають, відставка Балоги - це виклик Ющенку. Віктор Балога повинен був піти без зайвого галасу і з'ясування стосунків. У РНБО вважають, що Віктор Балога повівся "безвідповідально"

Згідно з даними джерел у Секретаріаті президента, Віктор Ющенко вже підписав заяву Віктора Балоги про відставку. У СП стверджують, що президент був змушений це зробити, оскільки рішення Балоги було остаточним.

У свою чергу заступник голови фракції Партії регіонів у ВР Олександр Єфремов заявив, що, за його даними, Віктор Балога вже забрав свої речі з Секретаріату президента і не відповідає на дзвінки Віктора Ющенка. За його словами, це свідчить про втрату Ющенком своїх прихильників та однодумців.УНІАН

Юрія Луценка тимчасово усунули з посади міністра внутрішніх справ України. Про це повідомив на засіданні погоджувальної ради в парламенті у понеділок спікер Верховної Ради Володимир Литвин.

Як повідомлялося, парламентська газета "Голос України" в суботу опублікувала постанову Верховної Ради "Про деякі питання забезпечення вивчення обставин інциденту за участю міністра внутрішніх справ України під час його перебування в закордонному відрядженні".

Відповідну постанову Верховна Рада ухвалила 15 травня. Її підтримали 423 депутати.

Цією постановою Верховна Рада доручила Кабінету Міністрів у тижневий термін провести службове розслідування інциденту, який стався 4 травня в аеропорту Франкфурта-на-Майні за участю міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка і вирішити питання щодо його усунення від виконання обов'язків на час проведення службового розслідування.

Матеріали цього розслідування необхідно передати Верховній Раді для реагування і ухвалення відповідного рішення.

Депутатським фракціям пропонується подати пропозиції щодо складу тимчасової спеціальної комісії, яка вивчатиме це питання.

Обов'язки міністра внутрішніх справ України Юрія Луценка на час усунення його з посади виконуватиме його перший заступник, заявила прем'єр-міністр Юлія Тимошенко. Посаду першого заступника міністра внутрішніх справ обіймає Михайло Клюєв.