rss
05/07/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Самореалізація жінки

Ті ж жінки, які, використовуючи свої природні здібності, народжують яких і від кого попало дітей, у моногамному суспільстві особливого успіху не матимуть, а їхні діти - животітимуть на маргінесі. Не тому, що суспільство їх принижуватиме, а тому, що вони генетично ні на що інше не будуть здатними.

Вище ми зауважили, що пасивність жінки та її менш інтенсивний сексуальний потяг зумовлені необхідністю оптимального виконання нею її основної функції - народження та виховання дітей. А також - необхідності виживання як запоруки виживання роду людського. Жінка береже себе для суспільства і завдяки цьому зберігає суспільство.

Логічно припустити, що ті жінки, яких ми бачимо на екранах телевізорів та шпальтах «жовтої преси» завдяки їхній гіперактивності у стосунках з чоловіками, з природної точки зору характеризуватимуться надмірними генетичними дефектами.

З точки зору природи дефектним є все, що не є здатним до якісного відтворення.

Зі статистики відомо, що «стари» і «суперстари» жіночої статі характеризуються, м'яко кажучи, високим рівнем проблем при народженні дітей та безплідності. Серед дітей вищеназваної категорії жінок надзвичайно високими є рівні наркоманії та самогубств.

Орієнтація суспільства на якомога ширше залучення жінок у продуктивні сфери, політику, науку і т.п., очевидно, є справою політ-коректною та ідеологічно вивіреною. Але з точки зору виживання народу - контра-продуктивною. Професор Гунар Гайнзон (Gunnar Heinsohn) у своїй книзі «Сини і світове панування: терор на підйомі і занепад націй» (Sohne und Weltmacht: Terror im Aufstieg und Fall der Nationen) виводить поняття «навали молоді» (Youth Bulge).

Найбільш активними і перспективними у кожного народу є молоді мужчини віком від 15 до 29 років. З іншого боку - вони є і найменш забезпеченими. Очевидно, що саме ця категорія населення буде характеризуватися найвищим рівнем агресивності. І логічно припустити, що більше схильними до агресії будуть саме ті народи, де є вищою відносна частка цієї категорії населення.

Насильство має тенденцію найбільше проявлятися у тих народів, де юнаки віком 15-29 років складають більше 30% населення. Сьогодні у світі нараховується 67 таких країн.

На противагу цим країнам, «цивілізовані» нації «золотого мільярду» переживають демографічні кризи. Гайнзон вважає, що свідченням такої кризи є відношення хлопчиків у віці до 4 років до мужчин у віці 40-44 років менше 80/100. В Німеччині воно сьогодні складає 50/100, а в секторі Газа - 464/100, в Афганістані - 403/100, у Іраку - 351/100, Сомалі - 364/100. Всього за період з 1990 по 2008 рік чисельність мусульман у світі зросла з 125 млн. до 1500 млн. чол. 40% з них становлять люди до 20 років.

Отже, сучасний світ поділяється не на «цивілізовані» та «недорозвинуті» народи, а на ті, що швидко зростають, і ті, що вимирають. Причому, перші - готові до завзятої боротьби за місце під сонцем, а другі - вже не готові його захищати. Хто з них візьме гору?

За передбаченнями Pew Research Center вже у 2050 році частка білого населення у США зменшиться з сучасних 2/3 до 47%. А «латинос» - збільшиться з 14 до 29%. Азіати зростуть у числі з 5 до 9%, в той час, як негритянське населення залишиться на рівні 13%.

Дані прогнози нам видаються надто оптимістичними, бо виходять з лінійних проекцій сучасних тенденцій. Видається більш ймовірним, що половина населення США перестане бути білою не у 2050 році, а значно раніше - десь біля 2035.

В Україні населення скорочується і старіє найшвидшими у світі темпами. Очевидно, головними причинами цього є генетичні схильності сучасних молодих українок до радикальної зміни національних стереотипів, завдяки яким українці як нація у минулому славилися своєю сімейною моральністю і виживали у найнесприятливіших умовах.

Сучасні українки відомі у всьому світі якраз протилежними рисами. 70% молодих киянок, скажімо, одержували непристойні пропозиції від незнайомих їм іноземців на вулицях рідного міста.

Якщо іноземець, що ніколи не був в Україні, має сміливість звертатися до молодих жінок на вулиці з пропозиціями, за які у нормальних країнах, щонайменше, солідно штрафують, і це набирає масового характеру, то можна зробити єдиний висновок - слава про цілком конкретні якості українських жінок вийшла далеко за межі нічим не підтверджених чуток. А такого ядучого диму без вогню просто не буває.

І вогонь грішних пристрастей, що палить українських «метеликів», палає сьогодні з максимальною силою. Україна займає перше місце у світі за кількість експортованих «жриць кохання», темпами поширення СНІДу та абсолютними показниками захворюваності ним стосовно чисельності населення серед країн Європи.

Особливим криком моди для чергових «Міс України» стало вийти за мільярдера з різницею у віці років так у шістдесят та трубити на весь світ, яким красивим сексом вони займаються. Допустима різниця у віці у такому випадку визначається доходом іноземної «половинки». Простий громадянин «цивілізованої країни» може розраховувати на 20-річну «знижку».

Ті українські «красуні», кому цього не вдається, прагнуть «засвітитися» на сторінках журналів для дорослих.

І справа тут не в бідності. 80% населення світу живе, принаймні, не в кращих матеріальних умовах, ніж українці. Але слава країни «наречених по інтернету» міцно закріпилася саме за Україною.

Дешевий товар рідко буває якісним. Втомлені похмурою статистикою, державні органи США попереджають, що у 90% метою «інтернетних наречених» з України є не створення сім'ї навіть у західному ліберальному розумінні цього слова, а матеріальні інтереси, включаючи суто кримінальні схеми.

Населення України все ще складає 46 мільйонів чоловік. При цьому вважається, що біля 7 мільйонів наших співгромадян постійно знаходяться за кордоном. Але приблизно стільки ж, за даними наших державних органів, на території України знаходиться імігрантів-нелегалів. За цим показником Україна сьогодні займає четверте місце у світі з тенденцією до зростання.

Багато хто з цих нелегалів, не маючи українських паспортів, вважають себе повноправними жителями України. Але чи насмілиться іноземний «Буратіно» приставати з непристойностями до української мусульманки? Чи порекомендує він своїм співвітчизникам досвід такого приставання?

Нещодавно українські «органи» фактично визнали, що в Україні таки існує заборонена законом проституція, більше того - її «курують» деякі правоохоронні структури. Більше того: у цій галузі активності українок зайняті жінки віком переважно від 14-ти (а то й менше) і до 25 років. При загостренні економічної кризи, діловито повідомляють нам українські правоохоронці, слід чекати зростання в Україні чисельності активних проституток.

Українські чоловіки мало-помало починають тверезіти і у суспільстві знову з'являється запит на «берегинь». Це створило в Україні бум попиту на послуги пластичної гінекології, що за цілком доступну винагороду здатна сьогодні повернути «цноту» і найбільш «активним» «дівчатам».

Однак, суто анатомічні процедури в жодному випадку не ліквідовують усіх інших наслідків сексуального самопрояву, особливо тих, що визначають риси потомства. Одержавши у подарунок подібну «кралю», чоловік не тільки зустрічається з її усіма попередніми «ідеалами» методом «дружнього» обміну трихомонадами, хламідіями та іншим подібним «добром», але й втрачає можливість мати здорових дітей і жінку, для якої він був би унікальним мужчиною.

Особлива пікантність - у тих випадках, коли чоловік віруючий, а шлюб беруть у церкві.

Звичайно ж, буває й так, що невинна дівчина виходить заміж за «досвідченого» чоловіка. Але, по-перше, жінки, в силу своїх анатомічних особливостей, мають здатність «консервувати» певні інфекції значно краще, ніж чоловіки. По-друге: такі інфекції у чоловіків значно менше впливають на дітородні функції і значно легше лікуються. По-третє, виявивши у себе свіжу інфекцію, жінка може її вчасно вилікувати і примусити до цього і чоловіка. У жінок же давні інфекції практично не виліковуються.

У всіх конкурсах чи опитах громадськості у країнах колишнього СРСР на тему найкращого фільму «на вічну тему» завжди перемагають роботи радянського періоду. І жодного - створеного після 1991 року. Очевидно, система цінностей сучасного «вільного суспільства» жодним чином з «вічним» несумісна.

Характерною рисою усіх без винятку радянських мистецьких творів було зображення високих духовних стосунків між людьми як єдиного природного ідеалу. Натомість, після «впровадження» в Україні світоглядних принципів, запозичених у країн «золотого мільярду», головний акцент у засобах масової пропаганди перемістився на «гендерні» питання, особливо - на «зміну» ролі жінки у сучасному суспільстві. Якщо традиційна і природна роль берегині є несумісною з мораллю «цивілізованого» суспільства, то наскільки це суспільство є сумісним з природнім існуванням людини?

Сучасних молодих українок вчать ставитися до сім'ї виключно зі споживчої точки зору, а самі сімейні стосунки трактувати як засіб досягнення головного. Головним же для «справжньої» жінки є кар'єра, стосунки з якомога більшою кількістю мужчин, та соціальний статус. Показниками цього статусу серед молодих киянок, наприклад, сьогодні є «айподи» і сумочки фірми Gucci (в силу економічної кризи - китайського виробництва).

Професійна кар'єра є функцією особистих якостей людини. Сьогодні в українській економіці існує гострий попит на кваліфікованих токарів, слюсарів, механіків, водіїв, конструкторів, інженерів і т.п. Однак, українки задовольняти цей попит не квапляться і роблять свою «кар'єру» у галузях майже виключно непродуктивних (читай - паразитичних) і не завжди - на основі професіоналізму.

Одним з головних факторів «кар'єризму» українок проголошується нездатність українських чоловіків задовольнити їхні зрослі матеріальні бажання, мовляв, «чоловіки тепер погані стали».

Марк Твен колись геніально підмітив, що будь-яка жінка може задовольнити не одного мужчину, але жоден мужчина не може задовільнити навіть однієї жінки.

Питання - що задовольняти?

У моральному відношенні для сучасних українок у більш-менш репродуктивному віці є характерним тип Еллочки-людожерки, яка знала всього 18 слів та одне ціле речення, але при цьому ненастанно конкурувала з жінкою американського мільярдера Вандербільдта у «крутизні прикидів». Чоловік Еллочки - молодий інженер (а в СРСР у 1920-ті роки інженери користувалися високим соціальним статусом і відповідною зарплатою) - так і не зміг задовольнити її «зрослі потреби», незважаючи на всі напруження. Як свідчить досвід - задовольнити їх не зміг би й сам Вандербільдт.

Кар'єра настільки виснажує сили тих українок, яких за комплексом їхніх якостей можна було б віднести до кращих представниць своєї статі, що на народження дітей, а тим більше - їхнє виховання, у них часу не залишається. Виходить, що українські діти і майбутнє українського народу приноситься в жертву витребенькам, які не тільки не несуть жодного функціонального навантаження, але й не задовольняють жодної природної потреби людини.

Що є основою здорового суспільства?

Соціальна відповідальність його членів. Пріоритет інтересів суспільства над особистими забаганками.

Народження та виховання дітей є таким самим відображенням соціальної відповідальності жінки, як чесна і самовіддана праця - для мужчини. Відповідно, процеси розпусти, корупції, економічного занепаду та вимирання будь-якого народу завжди ідуть паралельно.

Цікаво, а в якому напрямі ця ситуація буде розвиватися?

Якщо її причини лежать у економічній кризі, то ця криза, за найбільш оптимістичними прогнозами, ще кілька років таки протриває. А, судячи з темпів професійної деградації українського населення, після цієї кризи очікувати радикального покращення економічної ситуації зовсім не доводиться.

У те, що Україна коли-небудь досягне рівня матеріального розвитку країн Євроспілки, не вірять вже навіть найзатятіші оптимісти.

З іншого боку - сучасне покоління українських жінок (у даному випадку мають значення виключно середньостатистичні показники) жодного життєздатного суспільства створити вже не здатне, а мирне співіснування моногамних та «сексуально активних» жінок у межах одного соціуму теж неможливе. Виходячи з цього, можна прогнозувати, що або в середовищі самих українців викристалізується нова раса жінок та мужчин, які категорично не сприйматимуть блуду і розпусти і нав'яжуть свій світогляд решті суспільства (як це зробив Чінгісхан з дикими монгольськими племенами), або, що більш ймовірно, український народ буде витіснений зі своєї території народами більш морально стійкими.

Якщо хтось думає, що я агітую за впровадження контролю за мораллю українських жінок - він глибоко помиляється.

Те, що зараз відбувається в Україні і загалом у світі - це процеси очищення людства від генетично дефектного «матеріалу». Тисячоліттями українські і не тільки жінки, скуті моральними приписами традиційного суспільства, не мали змоги проявити свого єства. А відсутність природнього відбору зумовлює нагромадження генетичних помилок.

У кінці другого тисячоліття українки, нарешті, одержали змогу проявити усі свої вроджені риси. Що може бути прекрасніше від цього? Що може бути прекрасніше за те, що людство очиститься від усіх, нездатних до плекання якісного потомства?

Якщо наша Україна мрій коли-небудь і постане, то створять її зовсім не «сексуально активні» молодиці. З цієї точки зору чим більше вони себе проявлять - тим легше буде відсепарувати зерно від полови.

Чим більш розкуто і відкрито веде себе людина, чим більш вільно виявляє усі свої схильності - тим легше з нею спілкуватися і робити відповідні для себе висновки. І це позбавляє людину розумну необхідності проходити крізь усі сімейні скандали і вияснення стосунків з ментально несумісною особою.

Як веде себе ця особа - мені особисто цікаво хіба що з точки зору статистики. Бо вона мені абсолютно не потрібна, а я, відповідно - їй. У цьому сенсі ми - абсолютно вільні одне від одного люди. І це вселяє в наші душі взаємну радість.

Тому усі хочуть жити у вільному суспільстві, а кожному повинне бути гарантоване право на самореалізацію.

Хто кого повинен рятувати?

ЄДНІСТЬ ПІД ПОЗИКУ, або хто здіймає чергову піар-хвилю?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers