Кому вигідне звільнення Огризка

Верховна Рада досить несподівано продовжила ротації в уряді, розпочаті відставкою глави Мінфіну Віктора Пинзеника, звільненням керівника міністерства, який, згідно з Конституцією, є фактично «людиною Президента» в Кабміні.

3 березня 250 народних депутатів позбавили посади міністра закордонних справ Володимира Огризка.

У пояснювальній записці до постанови 4135, зареєстрованої «регіоналом» Василем Кисельовим, вказано дві причини звільнення Огризка. Перша - це «втрата близько 9 тис. квадратних кілометрів континентального шельфу за рішенням Міжнародного Суду в Гаазі» (відправленому у відставку міністру закинули недостатню увагу до відстоювання інтересів України в цьому питанні). Друга причина сформульована досить загально: «Міністерство закордонних справ на чолі з паном Огризком В.С. просто забуло про розвиток економічної, інвестиційної, гуманітарної співпраці з Росією, а весь порядок денний україно-російських відносин зводить лише до проблемних питань, переговори з яких старанно заводить у глухий кут».

Вочевидь, за цим формулюванням стоїть, зокрема, недавній скандал із епатажними пасажами Віктора Черномирдіна та заявою Огризка про те, що посла РФ (а з ним - і кількох російських консулів) в Україні можуть оголосити персонами нон-ґрата, у відповідь.

І «регіонами», й комуністи вже давно критикували керівника МЗС, насамперед, за досить жорстку позицію по відношенню до Росії. Вочевидь, з точки зору цих двох сил головним у зміщенні з посади Огризка було саме це. Тож нічого дивного в одностайному голосуванні КПУ й майже одностайному - Партії регіонів (не віддав свого голосу Сергій Головатий).

А от що стало несподіванкою, так це дії БЮТ - 49 представників блоку (у тому числі - заступники голови фракції Андрій Портнов і Богдан Губський, а також один зі спікерів «сердечних» Валерій Писаренко) підтримали відставку Огризка. Причому чи не вперше при прийнятті важливого рішення в Раді бютівці продемонстрували відсутність єдиної позиції(49 - це лише третина фракції).

Реакція самої Тимошенко була неоднозначною. З одного боку, лідер БЮТ заявила, що Огризко на посаді міністра її зовсім не влаштовував, але разом із тим - висловила розчарування, що представники її політичної сили взяли участь у звільненні керівника зовнішньополітичного відомства «сьогодні, коли політична ситуація в країні невизначена, а економічна - важка».

Директор-розпорядник МВФ Домінік Стросс-Кан заявляє, що лист української сторони, узгоджений керівництвом країни, підвищує можливість надання Україні другого транша МВФ.Про це він повідомив у телефонній розмові з президентом України Віктором Ющенком у понеділок.

Як проінформували у прес-службі президента України, Д.Стросс-Кан зазначив, що лист буде розглянуто, як тільки він надійде до МВФ.Директор-розпорядник вітав спільну позицію української влади, яку було вироблено на нараді з координації дій усіх органів державної влади і політичних сил у кризових умовах розвитку економіки.Він також вітав прагнення з боку України реалізувати заходи для розвитку української економіки в умовах світової кризи.

В.Ющенко у свою чергу повідомив про результати наради, на якій було узгоджено проект листа до МВФ.

Телефонну розмову було ініційовано українським президентом, повідомляє прес-служба.

Близько двох десятків середніх і невеликих банків, чиї спекуляції валютою на міжбанківському ринку було викрито, піддалися жорсткій критиці уряду під час зустрічі представників влади у секретаріаті президента в п'ятницю, 27 лютого.

На зустрічі були присутні голова держави Віктор Ющенко, прем'єр-міністр Юлія Тимошенко, спікер Верховної Ради Володимир Литвин, голова Національного банку Володимир Стельмах і голова парламентського комітету з питань фінансів і банківської діяльності Микола Азаров.

За словами обізнаних банкірів, до числа звинувачуваних у спекуляції потрапили практично всі невеликі іноземні банки, а також кілька середніх і цілий ряд дрібних банків з українським капіталом, которі торгували валютою на міжбанку за курсом, вищим за так званий середньозважений курс долара.

При цьому, за даними джерела, вищі чини СБУ, МВС та Генпрокуратури, які також були присутні на зустрічі, пообіцяли керівництву згаданих банків вжити відповідних заходів, якщо ті ще раз дозволять собі спекулювати.

При цьому у коментарях «ДТ» опитані представники звинувачуваних у спекуляції банків заявили, що самі стали жертвами спекуляції. За їхніми словами, коли через рішення НБУ всі великі банки почали проводити валютні операції через пару гривня-євро, доларами торгували лише установи, що обслуговують нерезидентів, які й стали жертвами дрібних банків, що спеціалізуються на валютних спекуляціях.

За операцію зі звільнення захопленого сомалійськими піратами судна «Фаїна» не було заплачено жодної гривні з державного бюджету - все фінансування операції, зокрема і викуп піратам, здійснено за особисті кошти приватних осіб, заявляє голова Секретаріату глави держави Віктор Балога.

«У бюджеті немає статті «гроші на звільнення заручників», тому треба було акумулювати необхідну суму з позабюджетних джерел. Як керівник Секретаріату президента та координатор спецоперації я офіційно звернувся за допомогою, насамперед, до тих вітчизняних бізнесменів, які добре відомі своїми благодійними проектами», - цитує В.Балогу прес-служба глави держави в понеділок.

«У підсумку левову частку витрат - а це кілька мільйонів доларів - на звільнення українських моряків профінансував підприємець і меценат Віктор Пінчук. Це були його особисті кошти, які він як засновник благодійного фонду вирішив надати для того, щоб визволити екіпаж «Фаїни», - наголосив голова президентського секретаріату.

В.Балога наголосив, що держава віддала належну шану всім, хто допоміг повернути українських моряків на батьківщину. Президент України особисто подякував В.Пінчуку за розуміння, громадянську позицію і значний внесок у операцію зі звільнення «Фаїни».

Кабмін встановив додаткову плату у розмірі 150 грн. за фотографування при оформленні закордонного паспорту.

Згідно з постановою Кабінету міністру, яку прийняли 25 лютого, стягується додаткова плата розміром у 150 грн. за послуги з оформлення закордонного паспорта, повідомив керівник прес-служби ГУ МВС у Київській області Микола Жукович. Кошти стягуються за процедуру фотографування на закордонний паспорт.

Нагадаємо, раніше фотографування було безкоштовним, стягувалося лише держмито розміром близько 180 грн. та плата за послуги паспортних столів розміром близько 10 грн.

До речі, в будь-якому фотосалоні така послуга обходиться не дорожче 20 гривень, причому у вартість входить і друк 4-х знімків на принтері, чого в ОВІРі не роблять.

Обійтися без дорогої фотопослуги не вдасться. Навіть якщо ви принесете своє вже готове цифрове фото, його не приймуть. Раніше стягувалося лише держмито у розмірі 170 грн. і плата за послуги паспортних столів в розмірі близько 10 грн. Тепер вартість нетермінового оформлення закордонного паспорта складатиме майже 350 грн., а термінового - 520.

Голова держави Віктор Ющенко і прем'єр-міністр Юлія Тимошенко домовилися залишити Володимира Стельмаха на посаді голови Національного банку України щонайменше до закінчення президентської виборчої кампанії.

Таке рішення було ухвалене під час зустрічі президента Віктора Ющенка, прем'єра Юлії Тимошенко, голови НБУ Володимира Стельмаха, голови комітету Верховної Ради з питань фінансів і банківської діяльності Миколи Азарова та голови парламенту Володимира Литвина, яка відбулася в секретаріаті президента в п'ятницю, 27 лютого, і була присвячена підписанню декларації про консолідацію зусиль щодо боротьби з фінансовою кризою.

За інформацією джерела, натомість голові уряду пообіцяли, що Нацбанк контролюватиме коливання курсу гривні й не допустить спекуляцій на міжбанківському ринку.

Сторони досягли також консенсусу щодо того, що всі курсові прогнози тепер робитиме тільки Стельмах, а НБУ при цьому може приховати від громадськості оперативні дані про ситуацію на грошово-кредитному ринку, динаміку монетарних агрегатів і обсяги рефінансування комерційних банків, повідомило джерело.

За його даними, політики також домовилися створити дві робочі групи, одна з яких сформує спільну позицію всіх гілок влади щодо відновлення співпраці з Міжнародним валютним фондом, а інша - концентруватиметься на розробці спільного антикризового пакету.

У 8 банках введено тимчасову адміністрацію НБУ

Національний банк України опублікував повний перелік банків, в яких було введено тимчасову адміністрацію. Таких українських банків станом на вечір 25 лютого вісім.

«З метою забезпечення збереження активів і капіталу при загрозі платоспроможності» тимчасова адміністрації НБУ призначена в таких банках:

«Промінвестбанк» ,»Укрпромбанк», банк «Національний кредит», банк «Причорномор'я», банк «Київ», «Надра Банк», «Західінкомбанк»,»Одеса-Банк».

У всіх банках тимчасова адміністрація призначена терміном на 1 рік, а також введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на 6 місяців з дня прийняття рішення про призначення тимчасової адміністрації.

Позови прокуратури на рішення скандальної сесії Київради 1 жовтня 2007 року, коли маловідомим кооперативним структурам було виділено 1590 гектарів столичної землі, були відхилені у касаційному суді. Таку інформацію надав «Дзеркалу тижня» в інформаційній довідці прокурор Києва Євген Блажівський.

«Судові органи не підтримали намагання прокуратури міста щодо повернення до комунальної власності землі площею 1590,58 га», - зазначено в документі.

За інформацією прокуратури, позови про незаконність земельних рішень Київради були подані у господарський суд Києва, який відмовив у їх задоволенні, в апеляційний господарський суд, який частково задовольнив вимоги прокуратури, та в суд касаційної інстанції, який не тільки не задовольнив решту позовів прокуратури, але й відмінив, за касаційними скаргами Київради, рішення апеляційного господарського суду, прийняті на користь прокуратури.

Господарський суд Києва арештував акції каналу «Інтер».

Як стало відомо «Українській правді», акції арештовані як захід для забезпечення позову бізнесмена Костянтина Григоришина до Світлани й Олени Плужнікових.

У своєму позові Григоришин просить відповідачок виконати умови угоди купівлі-продажу активів, яка була укладена між ним і покійним Ігорем Плужніковим 19 квітня 2005 року.

Договір стосувався продажу Плужніковим Григоришину активів групи каналу «Інтер» - зокрема, 61% акцій ЗАТ «Українська незалежна ТВ-корпорація».

У своїй ухвалі суд до розв'язання суперечки по суті наклав арешт на акції «Інтеру».

Як відомо, після помаранчевої революції Григоришин вів переговори про придбання «Інтеру» з Ігорем Плужніковим, у результаті чого був укладений договір купівлі-продажу активів групи «Інтер» за 273,8 мільйона доларів.

Однак угоду вони не завершили, власником акцій виявилася компанія «Український медіа-проект», акціонером якої є Валерій Хорошковский. Ігор Плужников помер влітку 2005 року.

Сам Григоришин в інтерв`ю «Українській правді» підтвердив подачу позову з метою повернути собі канал «Інтер».

«Моя кінцева мета - це допомогти створенню в Україні незалежного телебачення, яке необхідно країні, якщо вона хоче розвиватися», - заявив Григоришин.

Міністерство юстиції України скасувало держреєстрацію норми ухвали правління Національного банку України, згідно з якою банки могли передавати приватним особам і організаціям інформацію, яка містить банківську таємницю.

Цією нормою передбачалося, що банк має право надавати інформацію приватним особам і організаціям для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між цими особами (організаціями) та банком угод. Обов`язковою умовою надання інформації було те, що передбачені договорами функції і послуги стосуються основної діяльності банку.

У Міністерстві юстиції було встановлено, що застосування зазначеної норми призводить до розширення чинного законодавства в частині встановлення права банку надавати інформацію, яка фактично містить банківську таємницю. Крім того, норма суперечила Конституції України і статтям 60-62 Закони України «Про банки і банківську діяльність».

Як повідомляв УНІАН, в Міністерстві юстиції України вважають, що залучення банками колекторних організацій для вимоги виконання зобов`язань боржниками за кредитними договорами є можливим лише за наявності письмового запиту або письмового дозволу боржника на розкриття банківської таємниці.

У Мін`юсті переконані, що за інших умов така діяльність порушує права і інтереси громадян, що охороняються законом, і може кваліфікуватися як злочин, передбачений, зокрема, статтею 182 Кримінальні кодекси України, яка передбачає відповідальність за порушення недоторканності приватного життя, статтею 189 - за здирство, статтею 355 - за примушення до виконання або невиконання цивільно-правових зобов`язань.

УНІАН