Це був найдивніший момент всього періоду президентства: Джордж Буш-мол., один із найбільш захищених лідерів у історії був «обстріляний» черевиками 10-го розміру. Президент США поставився з гумором до цієї історії, яка трапилась протягом його візиту до Іраку, хоча це явно свідчить про вороже ставлення до людини, що наказала ввести війська в країну у 2003 році. «Я не знаю, що цей хлопець сказав, але я побачив його підошви», - іронізував Буш згодом. Взуття належало іракському телевізійному журналістові - Мунтазеру аль-Заїді, який вискочив під час пресс-конференції Буша та Нурі аль-Малікі. «Це поцілунок на прощання, ти - пес!» закричав він і кинув свої черевики, після чого був схоплений і виведений із залу охоронцями.

Буш, ухилився від першого черевика, який попав у державні прапори позаду, другий черевик пролетів далеко поза мішенню. Цей телесюжет вмить облетів усі телеканали світу.

Підошви черевиків вважаються сильною образою в арабській культурі - після того, як статуя Садама Хусейна була звалена у Багдаді в квітні 2003 року, чимало людей било по її обличчю їхніми підошвами.

«Це мене не зачіпає», - сказав Буш про інцидент. «Якщо вам потрібні факти, то це були черевики 10-го розміру». Пізніше він сказав «Я не знаю, що цим хлопцем керувало,я не відчув ніякої загрози.»

Тим часом, Аль - Багдадья - телевізійний канал, на якому працював Заїді, вимагає від державних органів звільнити його, « у відповідності до духу демократії та свободи, які були обіцяні американцями Іраку».

В Каїрі, програмний режисер Мужі раль-Хафаджі, охарактеризував Заїді як гордого араба і людину із широким кругозором. «Ми хвилюємся за його безпеку.», - додав він.

Буш, який твердо відстоював окупацію 2003 року, що призвело до вбивства десятків тисяч іракців та більш ніж 4,200 американських солдат, відкидає припущення, що Заїді представляв думку громадськості Іраку. «Я не думаю, що ви можете вважати кидання хлопцем свого взуття широким жестом. Я не думаю, що це вірно»

Адміністрація США розглядає можливість використати частину грошей виділених на стабілізацію фінансової системи країни для порятунку автоіндустрії. У четвер законопроект, який передбачав виділення 14 мільярдів доларів на підтримку компанії «Дженерал Моторз» та «Крайслер», провалився у Сенаті США. Демократам, які хоча і мають сенатську більшість, не вдалося назбирати необхідні шістдесят голосів. Республіканці виступають категорично проти порятунку автогігантів без поступок з боку профспілок.

Переговори провалилися коли республіканці поставили вимогу до профспілок піти на скорочення зарплати працівників американських компаній, до рівня заробітної платні робітників іноземних автобудівельників на території США. Профспілки відмовились.

Лідери профспілок, які вже погодились на чимало скорочень, не збираються йти на поступки щодо зарплаті. Вони звинувачують республіканців, які на їхню думку більше переймаються заплатою робітників, ніж порятунком галузі.

Якщо «Форд» перебуває у відносно доброму стані то «Дженерал Моторз» потрібно чотири мільярди доларів до кінця місяця і ще шість мільярдів у наступні два місяці аби залишатися на плаву. «Крайслеру» необхідні чотири мільярди доларів на початку наступного року. Економісти застерігають, що колапс автоіндустрії матиме катастрофічні наслідки загалом для економіки країни.

Занепад автогігантів призведе не лише до втрати понад двох мільйонів робочих місць. Під загрозою опинилися пенсійні збереження.

Внаслідок рецесії, американська економіка продовжує втрачати робочі місця швидше, ніж передбачали експерти. За перший тиждень грудня по допомогу з безробіття звернулося на 58 тисяч нових аплікантів більше, ніж минулого тижня. Загалом, за статистикою Міністерства праці, допомогу з безорбіття зараз отримують майже чотири з половиною мільона американців, що є рекордною цифрою з 1982-го року.

Крім того, за даними Міністерства торгівлі, американський експорт лише у вересні-жовтні скоротився на 2%. Такі невтішні цифри були оприлюднені у час коли законодавці намагаються вирішити питання порятунку американської автоіндустрії. Палата Представників Конгресу у середу підтримала законопроект про виділення трьом американським автовиробникам 14 мільярдів доларів. Втім остаточне рішення за Сенатом, де цей законопроект має багато противників.

Новобраний президент США Барак Обама призначив колишнього сенатора Тома Дешла на посаду міністра охорони здоров'я та соціального забезпечення.

Під час прес-конференції у Чикаго Барак Обама заявив, що Дешл також очолить комісію Білого дому з проведення реформи охорони здоров'я. Дешл провів 26 років у Конгресі з них десять як лідер демократичної більшості у сенаті.

Реформа системи охорони здоров'я є одним з пріоритетів нової адміністрації Обами. У США, де без медичного страхування не можливо отримати ефективного лікування, 45 мільйонів людей залишаються незастрахованими.

Якою повинна бути нова зовнішня політика США? Чи слід очікувати від адміністрації новообраного президента Барака Обами продовження позиції, яку він оголосив у своїй промові після перемоги на вибрах:

«Справжня сила нашої нації походить не від нашої військової потужності чи розміру нашого гаманця, наша справжня могутність - у наший ідеалах - демократії, свободи, рівних можливостей для всіх та невмирущої віри».

Учасники організованого Інститутом Гадсона спільно з дослідницьким Центром П'ю круглого столу цими днями намагалися спрогнозувати позицію нової американської адміністрації щодо зовнішньої політики.

Президент Буш основним завданням своєї зовнішньої політики колись оголосив просування демократії у світі. Щоправда сталося це вже після атак 11-го вересня. Досвід подій в Іраку, Афганістані, Ізраїлі, Грузії показали - інвестування в демократичні процеси у деяких регіонах з боку потужних держав не завжди приносять бажані результати. Однією з головних причин неспроможності Буша досягнути його головних зовнішньополітичних цілей, професор Стенфордського університету Майкл Макфол назвав реакційність зовнішньополітичної доктрини адміністрації Буша та відсутність чіткого механізму дій:

«Вони окреслили зовнішньополітичну доктрину у процесі дій, на тлі атак 11-го вересня, а не заздалегідь, як це було у випадку з Рейґаном, коли він прийшов у Білий дім. Тому стратегія і була спорадичною та хаотичною. Поставлена мета була гарною, відсутньою була стратегія».

Вісім років тому Президент Буш оголосив - США дотримуватимуться своїх ідеалів попри будь-що, і з того часу у своїй зовнішній політиці американська адміністрація не відходила від цього принципу. Майкл Макфол каже, що Барак Обама натомість займе більш врівноважену позицію та враховуватиме реальний баланс сил у світі:

«Безглуздо було б заявити, що ми припинимо дипломатичні стосунки з Саудівською Аравією, тому що не погоджуємось з ними в ідеологічній площині. Нам потрібен баланс між дотриманням принципів та врахуванням реалій сьогоднішнього світового устрою».

Світоустрою, у якому, за словами експертів, голос таких автократій як Росія та Китай стає все гучнішими. Президент Національного фонду за демократію Карл Ґершман зазначив:

«Ми стоїмо на порозі ери, коли світ переживатиме більше конфліктних ситуацій, переважно між великими потугами. І час, коли Америка була єдиною суперсилою закінчився. Я думаю, що саме вторгнення Росії у Грузію символізувало кінець цієї доби. Таким чином Путін дав світові знати - ми більш не граємо у гру "Америка - єдина супердержава"».

Щодо інструментів зовнішньополітичного впливу, учасники круглого столу погодились - м'яка дипломатія, а тим більше у часи економічної виснаженості - єдиний шлях для нової американською адміністрації. Старший науковий співробітник інституту Гувера Леррі Даймонд каже:

«Допомога на розбудову демократії, посилення законодавчого процесу, відповідальності між гілками влади, встановлення комісій для контролю корупції, забезпечення незалежності ЗМІ, зміцнення ролі громадських організацій - це найдешевший та найбільш ефективний шлях допомоги регіонам на шляху становлення. Перше, що я рекомендую - це посилити політичну допомогу цим країнам».

Важко передбачити, якими будуть перші конкретні кроки зовнішньополітичної команди Барака Обами, втім очевидно, погодились учасники обговорень - у багатьох аспектах політика новообраного президента відрізнятиметься від політики його попередника.

Базована у США добродійна організація Габітат для людства поліпшує житлові умови людей з низьким рівнем прибутків у різних країнах світу. Від часу заснування у 1976-му році році організація побудувала більше 300 тисяч домів. Організація найактивніше допомагає у Латинській Америці в Африці і в Азії. Останній великий проект Габітат розгорнув у китайській провінції Сичуань, що постраждала цього року від землетрусу.

Криза на ринку нерухомості США не сповільнила темпів будівництва Габітат. Десятки добровольців допомагають у зведенні нових домів у містечку Нейпелс у штаті Флорида. Ця християнська благодійна організація існує за рахунок грошових пожертв та доброї волі волонтерів. Добровольці - як говорить генеральний директор Габітат Джонатон Рекфорд - працюють не лише у США, але і у понад 70 країнах:

«Торік ми допомогли 55 тисячам родин з різних країн покращити житлові умови. Сьогодні, однак, економічна ситуація усюди ускладнилась. Коли занепадає економіка, то першими страждають ті, що внизу».

З економічними труднощами знижується рівень грошових пожертв. Однак житлова криза у США допомогла Габітат придбати доми для нужденних - говорить голова відділу організації у Флориді Сем Дурсо:

«Позитивним є наявність землі і домів. Ми можемо купувати конфісковане за невиплату майно і ремонтувати його, а це коштує менше, ніж купівля нових домів».

Громада пенсіонерів у південно-західній частині Флориди є великим здобутком для армії волонтерів Габітат. Нещодавно десятки добровольців-пенсіонерів зібрались, щоби звести дім для родини Ґарро з Гаїті. Новий дім коштуватиме родині значно менше від теперішньої оренди. Габітат пропонує родинам, як Ґарро, спеціальну безпроцентну позику в обмін на допомогу в будівництві нових домів і грошові пожертви.

Ді Прол також отримала житло завдяки цій благодійній організації. Два роки тому родина переїхала в новий район з орендованого помешкання, в якому у сина почались проблеми із здоров'ям. У новому будинку стан його здоров'я помітно поліпшився, і Ді Прол впевнено дивиться у майбутнє:

«Сама думка про те, що ми тут живемо, дуже заспокоює. Наші діти підуть вчитись в коледж, а мама й тато чекатимуть на них тут, в цьому притулку безпеки».

Керівники Габітат говорять, що нинішня житлова криза як ніколи показує важливість володіння нерухомістю для громад і економіки.

Федеральний прокурор США звинуватив п'ятьох працвників приватної американської охоронної компанії «Блеквотер Ворлдвайд», яка працювала в Іраку, у неправомірному застосуванні зброї проти іракських цивільних у 2007-му році.

Працівників охоронної служби звинувачують у відкритті вогню по неозброєних іракцях на вулицях Багдада, вбивстві 14 та пораненні 20 осіб.

П'ятеро охоронців здались поліції у понеділок у штаті Юта, де проживав один із них. При визнанні винними усім п'ятьом загрожують десятки років тюремного ув'язнення. Шостого працівника уже визнанли винним.