Відкриття виставки "Голодомор очима дітей" у Чікаґо стало логічним продовженням вшанування пам'яті мільйонів українців, що стали безвинними жертвами кривавого більшовитського режиму. Особливістю виставки є те, що всі роботи створені дітьми, нашими сучасниками, які живуть і навчаються в Україні, родичі яких ще пам'ятають цю трагедію і як результат - близько трьохсот художніх робіт, поезій та ессе на тему Голодомору. Ініціатором та автором проекту стала пані Люба Маркевич. Вона особисто неодноразово відвідувала Батьківщину і спілкувалася з директорами та вчителями загальноосвітніх та мистецьких шкіл України.

"Голодомор очима дітей" - під такою вражаючою назвою в неділю, 23 листопада, в Українському Інституті Модерного Мистецтва на Chicago Avenue, відбулося відкриття виставки дитячого малюнка. Зазначу, що цьому відкриттю передувала велика і змістовна праця організаторів цієї акції - Комітету по вшануванню жертв Голодомору-Геноциду 1932-1933 років.

Загалом листопад 2008 року, як в Україні, так і в Чікаґо, став місяцем пам'яті та активних громадських акцій, присвячених цій трагічній даті в історичному минулому України. Після урочистої Хресної ходи та панахиди, яка була відслужена у головній католицькій катедрі "Святого імені", де, до речі, українці Чікаґо вкотре довели, що спільна трагічна історія, національний біль і байдужість світу можуть об'єднати всіх - від малого до великого, від "найсвіжішого" емігранта до найповажнішого за віком, місцевого українця.

Відкриття цієї виставки стало логічним продовженням вшанування пам'яті мільйонів українців, що стали безневинними жертвами кривавого більшовитського режиму. Усі присутні ніби перенеслися у кожну українську хату, в кожну селянську родину, яку не оминула кістлява рука Голодомору. Особливістю виставки є те, що всі роботи створені дітьми, нашими сучасниками, які живуть і навчаються в Україні, родичі яких ще пам'ятають цю трагедію і як результат - близько трьохсот художніх робіт, поезій та ессе на тему Голодомору. Ініціатором та автором проекту є пані Люба Маркевич. Вона особисто неодноразово відвідувала Україну, спілкувалася з директорами та вчителями загальноосвітніх та мистецьких шкіл Києва, Львова, Ужгорода, Полтави, Одеси, Чернівців, Стрия та села Римарівки. Вона багато спілкувалася з дітьми, намагалася творчо зацікавити їх і це давало несподівано вдалі результати. Знаковим є те, що ця непроста як для дитячсго сприйняття тема стала своєрідним лейтмотивсм, який творчо поєднав дітей різних регіонів України з їхніми заокеанськими українськими однолітками. Цей проект спонукав дітей до глибоких роздумів, до перегляду історичної правди, до осмислення і пережиття трагедії Голодомору. Багатьом із них свої пережиття передали родичі, сусіди, знайомі. І як наслідок - у руках дітей ожила історія.

Малюнки, які виконали ці діти, подолавши тисячі миль, сьогодні прикрашають стіни Українського Інституту Модерного Мистецтва. Без пафосу і перебільшення вони безцінні. У них заховано біль неодного покоління українців, закодовано наше одвічне прагнення до життя гідного цивілізованого вільного у своїх вчинках і помислах.

Юні художники по-різному трактували тему Голодомор. У деяких роботах переважає криваво-червона і чорна гама кольорів, інші віддали перевагу тонкій філософській графіці. Символічним є те, що майже у всіх роботах присутній скорботний образ Богородиці -символ страждання, любові і захисту.

Відкриття виставки відбулося 23 листопада. Усі присутні мали достатньо часу, щоб оглянути дитячі малюнки, псслухати виступи організаторів - президента інституту пані Орисю Кордосо,відому мисткиню, куратора виставки, автора каталогу пані Лялю Кучму, директора проекту пані Любу Маркевич.

З глибокими словами подяки звернулися до присутніх настоятелі українських храмів о. митрат Іван Кротець, о. Ярослав Мендюк та о. Микола Бурядник, а також консул України в Чікаґо пан Олександр Гаман. Окремо варто зупинитися на літературно-музичній частині відкриття виставки, організацію якої взяла на себе член УККА пані Надія Ільків. До творчого процесу були залучені учні всіх шкіл українознавства. Кожен поетичний чи прозовий твір на тему Голодомору, прочитаний учнями був вдало доповнений музичним супроводом у виконанні самих учнів. Поєднання слова і музики, трагізму і лірики, розпачу і слів надії - все це задумане і створене в Україні - в цей день отримало живе втілення у творчості дітей українського Чікаґо. Ніхто з присутніх не залишився байдужим, у багатьох стояли сльози в очах. Така велика емоційна енергія ще, мабуть, не виходила з дитячих сердець. Діти не просто виконували літературні та музичні твори, вони їх співпереживали. Тому хочеться особливо подякувати всім учасникам цього дійства, учням Шкіл українознавства, їхнім батьками, близьким родичам та вчителям. Подякувати за сумлінність та небайдужість до цієї трагічної сторінки української історії. Надзвичайно важливо, щоб цю виставку відвідала максимальна кількість учнів шкіль, не тільки українських, але й американських. Звертаємося до всіх читачів часопису з проханням розповісти про цю виставку та повідомити, що вона триватиме до 18 січня 2009 року.

Зацікавте учнів тим, що вони можуть особисто познайомитися зі своїми ровесниками -авторами цих художніх і літературних творів, поспілкуватися з ними в Інгернет-мережі, загалом налагодити особисті контакти, адже ми робимо нашу спільну справу - відроджуємо правду про трагічне минуле та спільно творимо наше історичне майбутнє.