Чотири роки тому почалося дійство, яке багато хто називає найвеличнішою подією за всі роки незалежності, - Помаранчева революція. 21 листопада відбувся другий тур президентських виборів, а вранці 22-го на майдані Незалежності в Києві зібралися десятки тисяч людей. Невдовзі на Хрещатику з'явилися намети, а до вечора чисельність громади зросла в десятки разів.

Два останні роки День свободи, встановлений указом Президента Віктора Ющенка, святкують без урочистостей. Так, щоб зі сценою і музикою, річницю Помаранчевої революції відзначали тільки в 2005 і 2006 роках. Що ж до сьогодення, то нині поминали передусім 75-ту річницю Голодомору. Окружний адміністративний суд Києва у зв'язку із проведенням заходів до роковин голодового геноциду навіть заборонив двом громадським організаціям - "Реформація" і "Народна варта" - влаштовувати урочистості на майдані Незалежності й узагалі проводити збори громадян з нагоди чотириріччя революції.

Утім заборони навряд чи й потрібні - про День свободи люди вже фактично забули. В багатьох учорашніх активістів розчарування в політиках перенеслося й на ставлення до Майдану.

Хоча згадати є що. Президент Віктор Ющенко вважає, що Помаранчева революція була виявом національної гідності і революцією політичної свідомості українців. Про це він говорив у спеціальному інтерв'ю "5-му каналу", який у 2004 році відіграв немаловажну роль у перемозі демократичних сил. Ющенко наголосив, що Майдан "приніс свободу і повагу до нас". "Я на все життя збережу як предмет моєї найбільшої політичної гордості, що це було в Україні, і до нього я мав відношення", - сказав Президент, приведений до влади Майданом.

Напередодні "помаранчевої" дати Тарас Стецьків під час веб-конференції на сайті "Оглядач" сказав, що для нього початком революції є не 22, а 21 листопада. "Тому що саме 21 листопада 2004 року о дев'ятій годині ранку ми вийшли на Майдан і почали будувати сцену (формально вона признавалася для концерту та політичних виступів. - Авт.). Спорудження цієї сцени було показано єдиним на той час телеканалом, який міг це показати, - "5-м каналом". Уже після революції я часто запитував у різних середовищах, коли саме люди прийняли для себе остаточне рішення, що треба виходити на Майдан. Більшість мені відповіла: "Тоді, коли ви почали ставити сцену". Це був такий колосальний сигнал, що в Києві штаб Ющенка не здається", - зазначив колишній "польовий командир" Майдану.