Першого листопада у приміщенні храму святого Юра в Нью-Йорку на зустріч з народним депутатом України Андрієм Шевченко прийшли переважно представники "четвертої хвилі", які добре обізнані з конкретною ситуацією в Україні, у меншості - представники попередньої хвилі та українські студенти, які навчаються у США. Судячи з гострих, компетентних запитань, зібралися ті, кого найбільше "болить".

Усі, хто вболівав за Майдан у 2004 році добре пам'ятають нашого гостя. Андрій був одним з найяскравіших телекоментаторів революційного "5 каналу", який цілодобово вів репортажі з Майдану. Не розчарував він і цим разом. Сприйняли його, як предствника нового покоління політиків, яким доведеться здійснювати зміни в Україні. Освіченість, Ерудиція. Мова без штампів. Інтелігентність. Виваженість. Привітність. Приємний поєднання сучасного з національним.

Андрій  знаходиться на кількамісячному стажуванні при Єльскому університеті за програмою "Yale Word Fellows Program" і використовує цю можливість для зустрічей зі співвітчизниками.

У своєму доволі довгому вступному слові гість змалював сучасну ситуацію в Україні у різнопланових аспектах, з якою публіка і так була добре ознайомлена. Підсумок ним окресленого в короткому переказі звучав так: Ми маємо в країні ситуацію постійних політичних викликів, державний апарат, який не може, або не хоче виконувати свої функції української влади. Сьогодні Україна переживає економічну кризу, яка частково пов'язана зі світовою, а переважно своєю власною, викликану політични безладдям. У підсумку - банкова криза, падіння гривні, загроза масового безробіття, падіння української біржі і т. д. Політичні битви між очільниками держави призупиняють наш поступ вперед. Причина ситуації, що склалася в тому, що двічі втрачені можливості проведення обіцяних реформ: відразу після "помаранчевої революції" і в 2007 році, коли була створена "помаранчева" коаліція. "Тому, що ті політики, які мусять просувати Україну вперед, переймаються заздрістю, з'ясуванням стосунків. Спостерігаючи цей хос, впевнений: місце політика в історії буде оцінюватись не  наявністю фото з Майдану, а конкретними справами".

Про  всаємозв'язок діаспори та України. На думку гостя є колосальний розрив між Україною та українцями - тут та Україною та українцями - там. Цей розрив більший, ніж у 1991 році -- як емоційний, так і в конкретних проектах. Ситуація більше схожа на два паралельних світи, які більше роз'єднані, ніж перетинаються. Треба знову думати що робити одним і другим. Шодо України, то, на його думку, необхідно заборонити політикам шукати швидкі тактичні рішення  для сьогоднішнього звіту і цим закривати шлях в майбутнє. Якщо  мова про НАТО, то не будь-якою ціною негайно вибивати ПДЧ і в результаті викликати колосальні конфлікти сторін в Україні і навколо. Якщо економіка, то думати, що буде через 20 років, а не латати дірки. Якщо про стосунки з діаспорю, то не одноразові зустрічі та перерізання стрічок, а системна робота. Він уважає, що українська громада, яка досягає великих успіхів тут, могла б стати неоціненним ресурсом, носієм нових технологій, проектів, наприклад, у галузі Інтернету, медичних новацій, фармацевтики і т. д.

В Україні треба зробити ставку на молодих людей з новою сучасною освітою, володінням англійської мови. Андрій вірить, що Україна отримає президента, прем'єр- міністра, які будуть вільно спілкуватися без перекладачів зі своїми європейськими, чи американськими колегами. "А зараз -- створювати проекти не під конкретного керманича, тому шо практика показала, що коли ми апелюємо до того, що обіцяв цього разу Кравчук, Кучма, Ющенко, чи будь хто інший, ми позбуваємося можливостей вибудовувати проекти, незалежно від того, хто сидить сьогодні у високому кабінеті".

І лише один позитивний момент у нинішній ситуації, названий гостем - це прийняття 31 жовтня Верховною Радою антикризової програми Президента.

Як завжди, найцікавішими на зустрічах є запитання гостю. На цей раз -- особливо гострі, конкретні та загальні, і стосовно БЮТу та  його лідера і прем'єр-міністра в одній особі Юлії Тимошенко. Був такий кульмінаційний момент у цілому продуктивних дебатах між аудиторією і гостем, коли майже одночасно емоційним градом посипалися запитання, як до людини, що мусить тут і зараз відповісти за все і за всіх своїх колег по партії, по депутатській праці, і за своє начальство. Наприклад: "А чому вона (Юлія Тимошенко - Л. К.) вичікувіаа?", "А чому вона не оголосила ціну на газ?", "А чи справді вона дружила з Лазаренко?", "А чому вона не кинулася на "амбразуру", коли почула слово "мазурик", "А чому вона не дає працювати - блокує трибуну?",  "А чому ви псуєте машини для голосування?". "А чому..."

Гість  навіть сказав для розрядки ситуації, що йому в певний момент все це нагадало предвиборчу кампанію в Україні, коли тебе так "заганяють", що стаєш мокрим від напруги.

Запитання: Чому Ви обрали БЮТ і чи не розчаровані?

Відповідь:  У мене була серйозна професійна причина. Після перемоги революції я пішов працювати на державне телебачення для того, щоб зробити суспільне мовлення. Я дуже вірю в те, що суспільне мовлення може стати стандартом для всього телебачення України і цим  допомогти всім. Але ми розійшлися в поглядах з Віктором Андрієвичем, тому що президент бачить інше майбутнє державного телебачення. Наша команда, яка все вже підготовила, пішла у відставку. А далі все було просто. Юлія Володимірівна запропонувала мені піти в політику, сказавши, що вони розділяють ті цінності, за які я стою і що вони внесуть у свою  виборчу програму питання створення суспільного телебачення і гарантують його  втілення в разі перемоги. Вона стримала слово. Це питання фігурує у спільній угоді з "НУ", потім знову у виборчій програмі БЮТ і в коаліційній угоді діючого уряду. Зараз ми на півдорозі. Є напрацювання відповідного закону, але поки що парламент не може його прийняти , як і багато всього іншого, потрібного країні.

Отож, це був природний, логічний  вибір. Не розчарований. По-перше, мені більше імпонує уміння Юлії Володимірівни швидко приймати рішення і швидко втілювати його в життя на відміну від Віктора Андрійовича. По-друге , у кожній команді є різні точки зору, в т. ч. і в БЮТі. Мабуть ніхто на сто відсотків не згоден з тим, що вирішує фракція, до якої належить. Але коли я порівнюю всі плюси і мінуси, то розумію, що  зробив вірний вибір. Сподіваюсь, що команда ще проявить себе в повній мірі на користь Україні

Запитання: Чому у БЮТі, яка називає себе демократичною силою, є такі одіозні постаті, як Губський, брати Буряки, Фельдман, Живаго і навіть Медведчук?

Відповідь: Медведчук ніколи не був, не є і не буде у БЮТі. Щодо нього у вас фальшива інформація. А названі вами інші люди не на чільних позиціях і не визначають ідеологію партії.  Вони завжди голосували за всі демократичні рішення. У звітах голосування це можна  перевірити. І треба судити по конкретних справах. Вони виявилися послідовнішими, ніж деякі демократи, якими ми пишались. Наприклад, Сергій Головатий у свій час - стовідсотковий  демократ, зразок боротьби за українські цінності, пішов у Партію Регіонів майже під російські знамена.

Запитання. БЮТ категрично відмовився оприлюднити своє ставлення на підтримку героїчного грузинського народу...

Відповідь. Знову ми  шукаємо інтернетівські штампи. Факти протилежні. БЮТ зробив те, що й Європейський Союз, ОБСЄ і Рада Європи. Та заява, яку зробила Тимошенко слово в слово повторює позицію Заходу. Юлія Тимошенко у своїй заяві говорить про категоричне  відстоювання територіальної цілосності Грузії і засудження сили у тому вигляді, в якому вона була застосована Росією. Чи достатньо цього,чи ні можуть бути різні погляди. Адже політика робиться різними шляхами.

Запитання викликало дискусію в залі. Одна з думок: "Я, як американець, міркую так: з моєї точки зору вийшло недозріло. Бо президент мав би обстоювати стратегічні інтереси держави, а не кумівські зв'язки". Друга - протилежна: "Якщо ми будемо такими, то нас проковтне російський медвідь". Андрій Шевченко: "Я думаю, що та позиція, на яку вийшла Україна і яку кінцево підписав президент Ющенко, логічна і правильна. Я думаю, що ми вийшли на дуже правильну формулу, її треба дотримуватися, наповняти конкретним змістом. Грузія дозволила українському бізнесу працювати в Грузії і цим підтримувати цю країну 

Запитання. Чому 2 вересня БЮТ проголосував за  другу державну мову?

Відповідь. Це невірна постановка питання. Це було голосування в першому читанні  100-сторінкового проекту закону, в якому один з пунктів було мовне питання. БЮТ на другий день  заявив, що це була помилка. Особисто я не голосував. Запевняю вас, що у другому і третьому читанні БЮТ ніколи не проголосує "за".

Запитання. Стосунки з Росією?

Відповідь. Є дві крайності: Або зовсім відкидати будь-які зв'язки, або майже стати під російські знамена. Я думаю, новий формат відносин з Росією мусить враховувати взаємозалежність наших країн. Є конкретні питання історії. Але є й речі, коли ми мусимо працювати разом. Наприклад, газове питання. Ми не можемо обійтися без російського газу, а  Росія - без  українських транзитних шляхів. Це і є режим взаємозалежності.

А досвід Грузії нагадав Заходу, що є Росія, яка кожних 10 років направляє своїх солдат в іншу країну.

Запитання. Чи є у парламенті здорові сили, які розуміють ситуацію і якщо є, то що вони роблять, щоб змінити ситуацію? Як взагалі працює парламент?

Відповідь. За час, що минув, надзвичайно багато було висловено мудрих пропозицій - можна скласти цілу енциклопедію державотворення. Але якщо скласти звіт про виконання рішень, то це буде тоненька брошура. Є одна проблема: гарні рішення зависають між словом і ділом. Це та проблема, яка найбільше підірвала довіру до Віктора Ющенка. Вважаю, що ключовою проблемою є існуюча виборча система закритих списків. Я належу до тих, які наполягають на переході до відкритих списків, тобто процедури голосування за конкретного кандидата. Існуюча система себе віджила, хоч і зіграла певну позитивну роль. Вона   сформулювала в Україні сильні партії, зокрема маємо дві потужні конкуруючі - БЮТ та Партію Регіонів. На жаль, якщо дострокові вибори до парламенту відбудуться, то це будуть ті самі закриті списки.

У відповідь на запитання, чому фактично відсутні зв'язки народних депутатів з їх виборчими округами - гість знову ж апелював до  існуючої  виборчої системи, яку конче треба змінювати.

 Запитання. Чому БЮТ знову проголосував за продовження мораторію на ринок землі ?

 Відповідь. Ніхто з політичних сил, в т. ч. і БЮТ, до цього часу не наважиться зняти мораторій. У кожної сили - свої мотиви. Я розділяю ту думку, що не можна оголошувати ринок землі, поки не буде прийнято відповідне законодавство, яке чітко регулюватиме механізм запуску цього ринку. Якщо цього не буде, то земля опиниться в руках обмеженої кількості людей. Та на жаль, зараз є люди в кожній політичній силі, в т.ч. і БЮТі, які знаходять шпаринки в законодавстві  для торгівлі землею.

Запитання. Віктор Ющенко обіцяв у свій час широко відкрити двері випускникам "гарвардів".

Відповідь. ...A умов для них створити не зміг. Тому шо ніхто не прийде на працю в державній установі з місячною платнею 1200 гривнів. На мій погляд, треба допомогти приватним компаніям, які мають і гроші, і розуміння корисності цих випускників. Головне їм , цим компаніям, не заваджати.

Запитання.  Кожна з політичних сил в Україні заявляє, що вона  вболіває за інтереси України. А між тим уже чотири роки нічого не зроблено. Чи існує "щось", шо може їх об'єднати і дійсно почати працювати на державу? 

Відповідь. На жаль, у мене прогноз скептичний. Я не бачу ніяких можливостей до наступних президентських виборів. Дострокові  вибори до парламенту теж не змінять ситуацію. Нікуди не дінеться конкуренція між Януковичем і Тимошенко. Нікуди не  подінуться  ревнощі між Ющенко і Тимошенко. Нам треба пережити період до президентських виборів і дай Боже тому, кого оберуть, сили, мужності і мудрості почати розбудовувати Україну.

Запитання. Чи є найменший шанс примирити президента та прем'єр-міністра зараз?

Відповідь. Думаю, що останній шанс був втрачений навесні, коли Юлія Тимошенко запропонувала Віктору Ющенко про перенесення президентських виборів на 2-3 роки і роботу впродовж цього часу демократичної коаліції. А також чітко розмежувати функції президента та прем'єр-міністра. Пропозиція не сприйнята. Невеличкий шанс повернення "Нашої України" в демократичну коаліцію залишається. На цьому етапі всім буде вигідніше, коли робота парламенту буде продовжена. Але це залежить від Віктора Андрійовича. Президент виграв би в першу чергу, тому що могли б початися якісь зміни уже тепер.

Це лише основні, не всі питання, які так хвилювали аудиторію, яку наш гість назвав небайдужою. Майже всі його відповіді починалися зі слова "на жаль". Така реальна ситуація. 

На закінчення Андрій Шевченко подякував уасім за щире зацікавлення і дискусію та підкреслив, що в будь-яких дебатах головне не ставити під сумнів мотивацію людей з різними поглядама та політичними вподобаннями. Адже всі ми хочемо одного - кращої  України.

Після офіційної розмови ще довго не відпускали гостя з тісного кільця бажаючих продовжити свої пропозиції по темі "як облаштувати Україну", ставити нові запитання, нові запрошення, наприклад до Української церкви у Брукліні.

Головував на зустрічі доктор Оришкевич - координатор Української студентської асоціації в США "USA/ USA-Украмережа". Він же організатор зустрічі.