Відповідно до положень Закону України "Про правовий статус закордонних українців" від 4 березня 2004 року закордонний українець - це особа, яка є громадянином іншої держави або особою без громадянства, а також має українське етнічне походження або є походженням з України.

Порядок оформлення та видачі посвідчення закордонного українця врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 р. № 1531.

Рішення про надання статусу закордонного українця приймається Національною комісією з питань закордонних українців.

Відповідно до чинного законодавства України умовами надання особі статусу закордонного українця є:

1. українська самоідентифікація;

2. українське етнічне походження або походження з України;

3. письмове звернення щодо бажання мати статус закордонного українця;

4. досягнення особою 16-річного віку;

5. відсутність громадянства України.

Особи, які відповідають зазначеним критеріям та виявили бажання набути статус закордонного українця подають до Генерального консульства України разом із заявою такі документи:

паспортний документ або документ, що його замінює;

копії документів, які засвідчують українське етнічне походження або походження з України (свідоцтво або інші документи про народження особи або її родичів, документи, що підтверджують факт проживання особи на території України, та у разі потреби інші

документи);

у разі відсутності зазначених документів письмові свідчення громадян України або закордонних українців (не менше трьох осіб), які підтверджують українське етнічне походження або походження з України заявника;

дві кольорові фотокартки розміром 30 х 40 міліметрів;

квитанція про оплату заявником послуг, пов'язаних з оформленням і видачею посвідчення.

До документів може додаватися характеристика-клопотання громадської організації закордонних українців, членом якої є заявник.

Національна комісія розглядає заяви на отримання статусу закордонного українця у термін до 90 днів з дня реєстрації заяви у Національній комісії та приймає рішення про надання або відмову у наданні такого статусу.

У разі позитивного рішення щодо надання статусу закордонного українця Національна комісія видає особі відповідного посвідчення.

Посвідчення закордонного українця є документом, що засвідчує цей статус, але не замінює паспорт.

Закордонні українці, які отримали посвідчення закордонного українця мають право на безкоштовне оформлення 5-річної багаторазової візи для в'їзду в Україну без надання відповідного запрошення. Це положення поширюються також на подружжя закордонного українця та його дітей у разі їх спільного в'їзду та перебування на території України.

Своє бажання іммігрувати в Україну на постійне проживання закордонний українець та його родина зможе реалізувати поза межами квот на імміграцію за умови отримання в установленому законом порядку дозволу на імміграцію.

Під час перебування в Україні (на законних підставах) закордонний українець користується всіма правами і свободами, а також несе такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами України чи міжнародними договорами, ратифікованими нашою державою.

Закон гарантує і забезпечує захист прав та інтересів закордонних українців - учасників благодійництва та благодійної діяльності, заохочує здійснення такої діяльності.

30 жовтня Генеральний секретар НАТО Я. Схеффер відвідав з візитом Молдову. Під час перебування у Кишиневі Генеральний секретар Альянсу зустрівся з Президентом Молдови В. Вороніним, Заступником Прем'єр-міністра - Міністром закордонних справ цієї держави А.Стратаном, главою оборонного відомства Молдови В. Врабіє.

У ході спільної прес-конференції з Президентом Молдови Я. Схеффер відзначив значний рівень політичного діалогу, що розвивається між Альянсом та Кишиневом, висловив сподівання на подальший розвиток відносин «на конструктивних засадах» у рамках Індивідуального плану дій партнерства (ІПДП) НАТО - Молдова.

Відзначивши зусилля Молдови у миротворчій сфері, зокрема, рішення цієї країни направити в Афганістан п'ять гелікоптерів, Генеральний секретар НАТО привітав роль Молдови як контрибутора безпеки в регіоні.

Я. Схеффер також висловив сподівання на політичне врегулювання придністровського конфлікту та дотримання Російською Федерацією зобов'язань щодо виведення військ і озброєння з території Молдови відповідно до т.зв. Стамбульських домовленостей, що були досягнуті у ході саміту ОБСЄ 1999 року.

У ході зустрічі Я.Схеффера з Президентом Молдови були також обговорені актуальні питання міжнародної безпеки, зокрема події в Грузії у серпні 2008 р., а також відносини НАТО з Росією.

У ході спільної прес-конференції Президент Молдови Володимир Воронін заявив, що офіційний Кишинів зацікавлений у подальшому розвитку співпраці з НАТО "крізь призму принципу нейтралітету республіки".

Президент Молдови також висловив вдячність Альянсу за допомогу в реалізації спільних проектів не тільки у військовій сфері, але і у науковій, екологічній та гуманітарній. В. Воронін, зокрема, відзначив проекти Трастового фонду НАТО, що реалізуються у рамках програми "Партнерство заради миру", щодо знищення протипіхотних мін, застарілих хімікатів, допомогу Альянсу у покращенні системи навчання у військових учбових закладах тощо.

В. Воронін також із задоволенням відзначив хід реалізації ІПДП, зокрема у сфері досягнення взаємосумісності між підрозділами збройних сил Молдови та держав-членів НАТО.

5 листопада ц. р. Генеральний секретар НАТО привітав сенатора Б. Обаму з обранням на посаду Президента Сполучених Штатів Америки. Він підкреслив, що сучасні виклики безпеці вимагають, як ніколи, міцної співпраці та солідарності між союзниками, а також висловив сподівання, що Сполучені Штати Америки під президентством Б.Обами продовжуватимуть відігравати провідну роль у сфері міжнародної безпеки.

4 листопада ц. р. Північноатлантична Рада та Генеральний секретар НАТО відвідали Косово. Під час візиту посли держав-членів НАТО у ПАР та Я.Схеффер зустрілись з командуванням КФОР, представниками місцевої влади Косово, сербської меншини тощо.

У рамках візиту відбулась також зустріч членів ПАР та Генсекретаря НАТО з Спеціальним представником Генерального секретаря ООН та Спеціальним представником ЄС у Косово.

***

10 листопадау столиці Німеччини м. Берлін Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер взяв участь у конференції "Дискусії щодо НАТО біля Бранденбурзьких воріт", що відбулася у рамках щорічного засідання Асамблеї Асоціації Атлантичного Договору.

У своєму виступі на відкритті конференції Генеральний секретар Альянсу нагадав, що за майже 60-річну історію існування Організації Північноатлантичного Договору питання більш тісного зв'язку між урядами держав-членів НАТО та громадськістю їхніх країн набуває все більш важливого значення.

Генеральний секретар НАТО привернув увагу, що нагальним є питання спростування різноманітних стереотипів та непорозумінь щодо діяльності та завдань Альянсу на сучасному етапі.

Зокрема, на його думку, не повинно поставати питання "Або Росія, або розширення НАТО", оскільки трансатлантична спільнота потребує Європу, де країни вільні у виборі свого майбутнього. Генеральний секретар пояснив, що НАТО не збирається відступати від своїх зобов'язань щодо Грузії та України, зокрема від вже прийнятого рішення, що одного дня ці дві країни стануть членами Альянсу. Водночас Я. Схеффер підкреслив, що Альянс також потребує як партнера і Росію, яка довіряє і якій ми довіряємо. І як і перед Альянсом, так і перед Росією постають однакові виклики безпеці, зокрема, тероризм, розповсюдження зброї масового ураження, над подоланням яких краще працювати разом. Як наголосив Генеральний секретар НАТО можливим є також і досягнення розуміння з таких суперечливих для обох сторін питань, як розширення Альянсу, протиракетна оборона чи Договір про звичайні збройні сили в Європі.

Я. Схеффер привернув увагу, що застосування т. зв. Комплексного підходу до миротворчих місій, в якому б поєднувались цивільна та військова складові, залишається більш ніж актуальним питанням. Як позитивний рух на цьому напрямі Я. Схеффер навів приклад підписання генеральними секретарями НАТО та ООН спільної Декларації, яка передбачає більш тісну співпрацю між секретаріатами цих міжнародних організацій. Генеральний секретар Альянсу підкреслив, що важливо також розбудовувати відносини з іншими міжнародними гравцями, передусім розвивати стратегічне партнерство між Альянсом та ЄС, зміцнювати взаємодію з неурядовими організаціями тощо.

5 листопада у штаб-квартирі НАТО перебував Президент Вірменії С. Саргсян. Під час зустрічі глави вірменської держави з Генеральним секретарем НАТО були обговорені актуальні питання співробітництва Альянсу з Вірменією, питання безпекової ситуації на Південному Кавказі, співробітництва у миротворчій сфері.

У ході зустрічі Президент Вірменії поінформував Генерального секретаря НАТО про перебіг подій навколо врегулювання конфлікту у Нагорному Карабасі, розвиток політичного діалогу між Вірменією та Туреччиною тощо.

5-6 листопада штаб-квартиру НАТО з візитами відвідали Прем'єр-міністр Чорногорії та Генеральний секретар Ліги арабських держав.

4 листопада штаб-квартиру НАТО з ознайомчим візитом відвідала група з України у складі голів районних державних адміністрацій Луганської, Харківської, Донецької, Вінницької областей та Автономної Республіки Крим. Візит до штаб-квартири НАТО відбувся у рамках семінару "НАТО та Україна: Партнерство чи членство", організованого Фондом ім.Ф. Науманна (Німеччина) за сприяння Управління громадської дипломатії Міжнародного секретаріату (МС) НАТО та Місії України при НАТО (МУН).

Члени делегації України прослухали брифінги та взяли участь у дискусіях з актуальних питань діяльності НАТО та відносин Альянсу з Україною у контексті рішень Бухарестського саміту та напередодні ювілейного саміту Альянсу.

Зокрема, відбулась зустріч-дискусія з представниками МС НАТО щодо сучасних відносин Альянсу з Україною та Росією, представником Делегації Німеччини в штаб-квартирі НАТО.

У ході зустрічі з керівником Місії України при НАТО члени делегації були ознайомлені з роботою дипломатичного представництва України у штаб-квартирі Альянсу та поінформовані про головні напрями діяльності МУН.

Відбувся також обмін думками щодо актуальних питань, які на сьогодні стоять перед Україною у контексті реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави.

***

13 листопада штаб-квартиру НАТО з ознайомчим візитом відвідала група з України у складі керівників регіональних центрів з питань євроатлантичної інтеграції (Полтава, Дніпропетровськ, Вінниця, Луцьк, Миколаїв), а також редакторів та журналістів регіональних ЗМІ (Дніпропетровськ, Чернівці, Автономна Республіка Крим).

Візит до штаб-квартири НАТО організований Управлінням громадської дипломатії Міжнародного секретаріату НАТО за сприяння Місії України при НАТО (МУН).

Члени делегації прослухали брифінги та взяли участь у дискусіях з актуальних питань діяльності НАТО та відносин Альянсу з Україною у світлі рішень Бухарестського саміту та напередодні ювілейного саміту Організації.

Відбулася також зустріч-дискусія з представниками національних делегацій в штаб-квартирі НАТО (Литви, Словаччини та США) щодо сучасних відносин Альянсу з Україною.

У ході зустрічі з керівництвом МУН члени делегації були ознайомлені з роботою дипломатичного представництва України у штаб-квартирі Альянсу, поінформовані про головні напрями діяльності дипломатичної установи тощо. Відбувся також обмін думками щодо актуальних питань, які на сьогодні стоять перед Україною у контексті реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави.

Представники Міжнародного секретаріату НАТО поінформували українську делегацію про структуру та механізм Плану дій щодо членства в НАТО.

13 листопада у м.Таллінн (Естонія) під головуванням Генерального секретаря НАТО Я. Схеффера відбулися неформальні консультації високого рівня Україна-НАТО, присвячені обговоренню актуальних питань євроатлантичної безпеки, ролі України як контрибутора євроатлантичної безпеки, аналізу прогресу України на шляху реформування структур національної безпеки та оборони. Нашу держава на консультаціях представляли Міністр оборони Ю. Єхануров, Перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони С. Гавриш, Перший заступник Міністра закордонних справ В. Хандогій, Голова Національного центру євроатлантичної інтеграції В. Горбулін, радник Голови Служби безпеки О. Бєлов.

У ході консультацій було здійснено обмін думками щодо пошуку ефективних механізмів забезпечення євроатлантичної безпеки, зміцнення миру та поглиблення співробітництва Україна-НАТО у контексті рішень Бухарестського саміту, зокрема наповнення практичними заходами у сфері оборони процесу інтенсивної взаємодії України з НАТО.