40-ліття СУМівського осередку імені Дмитра Вітовського в місті Палатайн стало визначною подією у житті місцевої української громади. З нагоди ювілею молодіжної організації 1 листопада цього року відбувся урочистий бенкет, на якому було багато шанованих діячів української діаспори у Сполучених Штатах Америки, зокрема головним промовцем на святі був колишній президент Світового Конґресу Українців доктор Аскольд Лозинський. Читачі газети вже мали змогу ознайомитися з цією подією у минулому номері часопису. Але не можна оминути увагою і самих організаторів ювілейного бенкету, які найбільше доклали зусиль, щоб свято вдалося на славу.

Вашій увазі пропонується кілька інтерв'ю, які вдалося взяти того вечора автору цих рядків у членів Спілки Української Молоді.

40-ліття СУМівського осередку імені Дмитра Вітовського в місті Палатайн стало визначною подією у житті місцевої української громади. З нагоди ювілею молодіжної організації 1 листопада цього року відбувся урочистий бенкет, на якому було багато шанованих діячів української діаспори у Сполучених Штатах Америки, зокрема головним промовцем на святі був колишній президент Світового Конґресу Українців доктор Аскольд Лозинський. Приїхали привітати членів місцевого осередку імені Дмитра Вітовського у Палатайні голова Спілки Української Молоді в Сполучених Штатах Америки Богдан Гаргай та багато інших визначних громадських діячів. Читачі газети вже мали змогу ознайомитися з цією подією у минулому номері часопису. Але не можна оминути увагою і самих організаторів ювілейного бенкету, які найбільше доклали зусиль, щоб свято вдалося на славу.

Вашій увазі пропонується кілька інтерв'ю, які вдалося взяти того вечора автору цих рядків у членів Спілки Української Молоді.

 

Ярослав Дзвіник (зліва) та Йосиф Оверко

Першим до слова я запросив голову осередку Спілки Української Молоді імені полковника Дмитра Вітовського у Палатайні Мирона Васюнця.

Вітаю, Вас, пане голово, зі славним ювілеєм, який у такій чудовій атмосфері відзначають члени вашого осередку.

Щиро дякую за привітання.

Скажіть, будьте ласкаві, чим є для Вас, особи народженої у Сполучених Штатах Америки, та членів вашої організацї, ця непересічня подія?

Для мене, і я певен, що й для всіх членів нашого осередку це свято є дуже зворушливим. Я, як і більшість членів СУМівського осередку імені Дмитра Вітовського, народжений у цій країні, тут вихований. До речі, я хоч і народився у Чікаґо, однак із шестирічного віку, відколи наша родина переїхала до Палатайну, належу до місцевого осередку Спілки Української Молоді, тобто від моменту його створення.

Чим для Вас та Ваших товаришів є Спілка Української Молоді?

Це - наш другий дім, наша друга сім'я.

Мушу зазначити, що зі самого дитинства батьки вдома нас вчили, що треба бути гордими, що ми є українцями. А в той час це було нелегкою справою, бо Україна ще не була самостійною і ми навіть не могли уявити, що дочекаємося того часу, коли буде проголошено Незалежну Українську Державу.

І так як наші батьки вдома наполегливо пояснювали нам, що потрібно вивчати рідну мову, культуру та історію народу, дохідливо тлумачили чому це необхідно робити, паралельно ту ж саму роботу виконували наші СУМівські виховники в осередку імені Дмитра Вітовського. Саме завдяки цій співпраці ми гартували свою волю та виховувалися у національно-патріотичному дусі.

У Сполучених Штатах Америки у шістдесятих роках майже нічого не було відомо про Україну. У той час повсюду лише говорили про Росію чи Совєтський Союз. І тому наші батьки вдома, а виховники у СУМівському осередку вимагали від нас, щоб ми якомога більше розповідали своїм товаришам - представникам інших етнічних громад чи вчителям у школах, про нашу Батьківщину-Україну, про її благодатну родючу землю, про співучий, роботящий та миролюбний народ. Ми мусили вже тоді репрезентувати Україну за океаном, бо вона з дитинства була в наших серцях.

Тобто Ви вже з юного віку ставали амбасадорами українського народу в американському суспільстві.

 

Аскольд Лозинський серед юних СУМівців

Цілком вірно. Ми були амбасадорами української культури і національних традицій. Хоч ми були тоді дуже молодими, але це теж мало свій позитивний ефект. Виростаючи у Сполучених Штатах Америки, ми всі вільно говорили англійською мовою, тож, з ким нам тоді доводилося розмовляти дивувалися, що серед американців є така етнічна гоомада, яка любить і шанує свою Батьківщину - Україну, а її молоді представники, народжені за океаном, гідно представляють її в Америці.

Повертаючись до сьогоднішнього дня, скажіть, будь ласка, коли виникла ідея розбудувати Культурний осередок Спілки Української Молоді імені Дмитра Вітовського у Палатайні та що спонукало до таких кроків?

Впродовж 40-літнього існування нашого осередку нам довелося подолати багато труднощів. Зокрема, у житті нашого осередку був доволі складний період, коли наша громада у Палатайні не збільшувалася чисельно і це нас дуже турбувало. На той час до Сполучених Штатів Америки ще не було припливу представників так званої "четвертої" хвилі української еміграції. Але вже тоді ми обдумували ідею розбудови СУМівського осередку в Палатайні. Правда, наші гарячі голови остуджували старші колеги, які резонно зауважували: "А хто ж буде підтримувати ще більший осередок, якщо ми чисельно не зростаємо". Безперечно, що вони мали цілковиту рацію, тому ми змушені були відкласти цю ідею до кращих часів. Протягом останніх десяти-дванадцяти років, коли з України стало приїжджати все більше й більше українців, а наша громада стала чисельно збільшуватися, ми знову повернулися до ідеї розбудови осередку.

А чи збільшилася при цьому чисельність членів Вашого осередку?

Звичайно, що так. Сьогодні членство осередку імені Дмитра Вітовського становить понад сто двадцять осіб. Нашу школу українознавства, що діє при СУМівському осередку, щосуботи відвідує понад сотня дітей різного віку, а наша гордість - танцювальний ансамбль "Іскра" налічує понад сто тридцять учасників.

Три покоління СУМівців

Чи приділяється у середовищі СУМівців увага спорту?

Спортивному вихованню у нас завжди приділялася особлива увага. П'ять-шість рокв тому ми при нашому осередку мали кілька футбольних команд різної вікової категорії, об'єднаних під назвою "Динамо". Вони надзвиічайно успішно виступали у різних турнірах, а гравці цих команд були настільки вправними, що їх запрошували займатися футболом престижні школи та коледжі. Зрештою, батьки цих юних футболістів стали переводити своїх дітей туди, де були кращі умови для занять і таким чином все це з часом розпалося. Але зараз ми інтенсивно працюємо над тим, щоб усе це знову відродити та створити належні умови для нашої молоді у заняттях спортом.

У наших планах відновлення футбольних команд різних вікових категорій. Також ми хочемо створити волейбольні команди. Колись їх теж було кілька, хоч і не було відповідного спортивного залу для занять цим видом спорту. Тепер, коли спортивний зал буде значно більшим у ньому зможуть займатися наші волейболісти.

Розкажіть, яким завбільшки буде новозбудований зал для занять спортом?

Сьогодні площа приміщень, якими користуються члени нашого осередку становить майже 7000 кв. футів. Завдяки новозбудованим приміщенняя ми додатково отримаємо ще понад 10000 кв. футів, тобто корисна площа приміщень Культурного осередку Спілки Української Молоді імені Дмитра Вітовського в Палатайні зросте більше як у два рази.

Що планується розмістити у розбудованому Культурному центрі?

Цей проект передбачає великий багатофункціональний зал як для різноманітних культурно-мистецьких імпрез, так і занять спортом і танцями. Також у новому приміщенні будуть розташовані класи нашої школи українознавства. Зараз наші школярі змушені займатися за межами осередку, оскільки триває його перебудова.

Як довго триватиме розбудова Культурного осередку Спілки Української Молоді?

За нашими планами усі роботи повинні закінчитися до кінця червня, тобто у липні розбудований осередок вже зможе приймати перших відвідувачів.

В яку суму грошей обійдеться для СУМівців Палатайну цей грандіозний проект?

Згідно кошторису вартість будівництва обійдеться нам у півтора мільйона доларів. До сьогоднішнього вечора ми вже зібрали 425 тисяч доларів. Окрім того, ми протягом 40 років збирали кошти, які тепер вклали у розбудову осередку.

Особливо хочу подякувати нашій Кредитівці "Самопоміч", яка впродовж нашої історії завжди підтримувала та допомагала нам фінансово. У новому приміщенні "Самопоміч" матиме свою філію, яка продовжуватиме надавати своїм членам у Палатайні корисні фінансові послуги і надалі бути надійною опорою нашої громади.

Слова вдячності належаться і Фундації "Спадщина", яка теж фінансово підтримала цей проект і надала нам допомогу.

Якими видаються Вам перспективи СУМівського осередку імені Дмитра Вітовського? На що розраховуєте у майбутньому?

Ми всі сподіваємося, що чисельно наша організація продовжуватиме зростати. Дуже приємно, що представники "четвертої хвилі" все більше горнуться до СУМіського осередку. Навіть сьогодні, у день свята, до мене підходили цілком незнайомі мені люди і розпитували яким чином можна записати їхніх дітей до осередку, оскільки від недавнього часу вони мешкають в околицях Палатайну і хотіли би, щоб їхні діти стали членами нашого осередку та займалися б у танцювальному ансамблі чи у спортивних гуртках. Такі речі нас тішать найбільше. Адже наше майбутнє ми насамперед пов'язуємо з дітьми та молоддю. У цьому полягає наша перпектива.

Дякую, Вам, пане Васюнець за розмову і від імені читачів газети "Час і події" прийміть найщиріші побажання чисельного зростання та успішного процвітання СУМівського осередку імені полковника Дмитра Вітовського у Палатайні. Успіхів Вам та удачі!

* * *

Користуючись нагодою я поставив спільне запитання кільком учасникам святкового вечора, присвячоного 40-літтю Культурного осередку Спілки Української Молоді імені Дмитра Вітовського у Палатайні, а саме: "Чим для них є сьогоднішня подія?"

Ярослав Дзвіник, лікар-травматолог:

Я безмежно щасливий, що здавалося б нездійсненна мрія великої та дружньої сім'ї СУМівців Палатайну нарешті втілюється у життя. Особливо приємно, що стержнем місцевої організації Спілки Української Молоді імені Дмитра Вітовського стали представники чіказького осередку імені Миколи Павлушкова. Отримавши добрий вишкіл у матірньому відділі члени новоствореного осередку зі ще більшим запалом стали працювати, щоб їхня нова домівка теж стала їм рідною. Впродовж сорока років вони плекають її та розбудовують, зростаючи і чисельно, і духовно.

Сьогодні у залі можна побачити дуже багато старих друзів, з якими ми з'їли не один горщик каші, беручи участь у різноманітних спільних вишколах та імпрезах. Спілка Української Молоді назавжди поєднала нас.

Бажаю місцевим СУМівцям успішного закінчення цього грандіозного будівельного проекту та якнайшвидше вступити у нове приміщення Культурного осередку Спілки Української Молоді імені Дмитра Вітовського.

* * *

Йосиф Оверко, член Контрольної комісії Кредитної Спілки "Самопоміч":

Сьогоднішня подія - це свято всіх СУМівців Великого Чікаго, а особливо тих, хто проживає у місті Палатайні та його околицях. Наш осередок імені полковника Дмитра Вітовського - це наша гордість. Більшість з нас виростали та духовно збагачувалися у цій молодіжній організації.

Тут кожен з нас міг знайти заняття до вподоби чи то був спорт, чи танці, чи просто школа українознавства. Наші знання отримані вдома від батьків про Україну, наш народ, його традиції та культуру ми закріплювали, тут, у СУМівському осередку. Час невблаганно злітає. Ще здається недавно ми були юними та мріяли грати у першій футбольній дружині, а сьогодні ми граємо за команду ветеранів, яким вже за сорок. Тепер наші діти є активними в місцевому осередку: одні танцюють, інші, як у свій час і ми, захоплюються спортом і мріють про п'єдестал пошани великих турнірів.

Це просто прекрасно, що у свій час наші попередники - діди та батьки - мали ту візію майбутнього нашої громади і подбали про те, щоб зберегти у своєму середовищі та прищепити наступним поколінням любов до рідного краю - України, до рідної культури, та виховати нас у національно-патріотичному дусі. Їм це успішно вдалося зреалізувати. При цьому вони не шкодували ані своїх зусиль, ані власного часу, а наполегливо, наче бджоли працювали, щоб осягнути омріяну мету. За це їм належиться наша щира подяка та доземний уклін.