Відповідно до статті 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" Генеральне консульство України в Чікаґо здійснює оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон (далі - закордонні паспорти) таким категоріям громадян України:

1. Громадянам, які постійно проживають за кордоном в межах консульського округу Генерального консульства України в Чікаґо (оформили дозвіл компетентних органів України на постійне проживання за кордоном).

2. Громадянам, які перебувають за кордоном в межах консульського округу Генерального консульства України в Чікаґо у зв'язку з навчанням, працевлаштуванням, лікуванням, стажуванням або довготерміновим відрядженням (при наявності відповідного типу візи).

3. Громадянам, які постійно проживають в іншій країні, але втратили паспорт на території консульського округу Генерального консульства України в Чікаґо.

Закордонний паспорт оформляється громадянам після досягнення 16 років.

Під терміном "постійне місце проживання" мається на увазі дозвіл компетентних органів України, що підтверджується відповідним штампом українською мовою у закордонному паспорті громадянина України. Зазначений дозвіл оформляється у ВГІРФО (відділ громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб) Міністерства внутрішніх справ України за останнім місцем проживання (реєстрації) в Україні.

Якщо громадянин України має дозвіл компетентних органів США на постійне проживання (Permanent Resident Card), але не оформив виїзд на постійне проживання до США в компетентних органах України і не має у закордонному паспорті відмітки українською мовою про постійне проживання у США, паспорт зазначеній особі може бути оформлено лише після подання нею до консульства клопотання про залишення на постійне проживання у США.

З метою уникнення випадків втрати документів поштовими службами, документи щодо оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон необхідно надсилати реєстрованою поштою (Express Mail, Fedex тощо) та додавати оплачений зворотній конверт.

Звертаємо увагу, що оформлений закордонний паспорт громадянина України для виїзду за кордон видається особисто заявникові в приміщенні Генерального консульства, батькам (усиновлювачам), опікунам, піклувальникам у разі пред'явлення ними свого паспорта та відповідних підтверджуючих документів або іншій особі за дорученням заявника, яке має бути засвідчене нотаріально.

Термін розгляду клопотання про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон складає один місяць.

У разі необхідності проведення додаткової перевірки поданих заявником відомостей цей термін може бути продовжений на термін до 3 місяців.

Тривалість оформлення паспорта у терміновому порядку складає до 10 днів (у разі наявності технічної можливості) або 3 дні (у разі необхідності термінового лікування від'їжджаючого, від'їздом особи, яка супроводжує тяжко хворого чи смерті родича, який проживав в Україні - за умови подання підтверджуючих документів).

Термін, встановлений для розгляду клопотань про оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, починає обчислюватися з дня подання пакету всіх необхідних документів та сплати консульського збору.

У звичайному порядку (до 1 місяця) - 90 дол. США.

У терміновому порядку (до 10 робочих днів) - 180 дол. США

Оформлення паспорта вперше (після досягнення повноліття) - 50 дол. США.

У випадку закінчення терміну дії проїзного документа дитини відомості про дитину можуть бути внесені до паспортів батьків (до досягнення 18 років).

1. Заява-анкета.

2. 2 (дві) фотокартки (35х45 мм.).

3. Свідоцтво про народження заявника.

4. Документ, що посвідчує особу та громадянство заявника (паспортний документ).

5. Копія виданої податковим органом довідки про присвоєння

ідентифікаційного номера (у разі її наявності).

6. Особи, які постійно проживають за кордоном (оформили дозвіл компетентних органів України на постійне проживання за кордоном) - закордонний паспорт із відповідною відміткою "Постійне проживання".

Особи, які перебувають за кордоном у зв'язку з навчанням, стажуванням, роботою за контрактом або лікуванням (що підтверджується дійсною візою або дозволу США відповідного типу) подають крім документів зазначених у пунктах 1-5 також відповідний лист з місця навчання, роботи або лікування.

7. Документ про сплату консульського збору у формі "Money Order", виписаний на "Consulate General of Ukraine".

При оформленні закордонного паспорта замість втраченого додатково подається довідка з поліції про звернення зs заявою про втрату документа.

Відповідно до абзацу шостого частини першої статті 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" продовження терміну дії паспорта провадиться у порядку, встановленому для оформлення його видачі.

У разі, якщо громадянин України не підпадає під жодну з наведених вище категорій, паспорт може бути продовжено на термін, необхідний для повернення в Україну за умови додаткового пред'явлення квитків.

Консульський збір за продовження паспорта становить 15 дол. США у звичайному порядку і 30 дол. США у терміновом порядку (сплачується у формі money-order).

Закон України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

Постанова Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 "Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення".

"Порядок оформлення і видачі дипломатичними представництвами та консульськими установами України паспорта громадянина України для виїзду за кордон", затверджений наказом МЗС від 09.01.06 № 1.

* * *

23 жовтня ц. р. Європейський Парламент (ЄП) одностайно ухвалив Резолюцію щодо вшанування трагедії Голодомору 1932-1933 років в Україні.

Резолюція ЄП визнає Голодомор "жахливим злочином проти українського народу та проти людства", "штучно створеним голодом". Законодавчий орган Євросоюзу рішуче засуджує дії, "що були позначені масовими знищеннями, порушенням прав і свобод людини".

Європейський Парламент також висловлює "солідарність з українським народом, який пережив цю трагедію, та вшановує тих, хто загинув у результаті штучного голоду в Україні". ЄП закликає всі країни колишнього СРСР "надати повний доступ до архівів щодо Голодомору в Україні з метою всебічного вивчення для розкриття та повного встановлення всіх причин і наслідків" цієї трагедії в історії України.

Прийнявши рішення вшанувати Голодомор, Європарламент, до складу якого входять 785 депутатів з 27 країн-членів ЄС, приєднав всій вагомий голос до тих країн та міжнародних організацій, які вже визнали Голодомор в Україні 1932-1933 років.

Напередодні голосування 22 жовтня ц. р. в ЄП пройшли слухання на тему Голодомору. Жвава дискусія продемонструвала, що в Європейському Парламенті консолідується підтримка України, яка дедалі активніше демонструє свої євроінтеграційні прагнення.

* * *

23 жовтня ц. р. орган Генеральної Асамблеї ООН - Генеральний комітет - після гострих дебатів відклав прийняття рекомендації про включення до порядку денного нинішньої сесії Генеральної Асамблеї ООН питання про Голодомор 1932-1933 років в Україні.

Російська Федерація, використовуючи важелі впливу постійного члена Ради Безпеки ООН, шляхом відвертого тиску і шантажу намагається позбавити державу-члена ООН права поставити важливе для неї питання на порядок денний ООН - найбільш представницької всесвітньої організації. Такі дії суперечать букві і духу Статуту ООН, а також правилам процедури Генеральної Асамблеї.

Неконструктивна позиція Російської Федерації йде всупереч підходам світової спільноти в оцінках природи Голодомору. Це відображено, зокрема, в одностайно ухваленій 23 жовтня 2008 року Європейським парламентом Резолюції про вшанування трагедії Голодомору 1932-1933 рр. в Україні. Цією Резолюцією Голодомор визнано "жахливим злочином проти українського народу" та "злочином проти людства". У документі Європарламенту також висловлено співчуття українському народові, який постраждав від Голодомору 1932-1933 рр. в Україні.

Робота з включення питання щодо Голодомору 1932-1933 років в Україні до порядку денного Генеральної Асамблеї ООН триває.

* * *

З метою гідного відзначення авторів і видавництв, які зробили значний внесок у популяризацію української книжки та розвиток вітчизняної видавничої справи, Президент України видав Указ № 928/2008 Про щорічну премію Президента України "Українська книжка року".

Зазначеним Указом засновується щорічна премія Президента України "Українська книжка року", яка щорічно присуджується за видатні досягнення у галузі художньої літератури, за вагомий внесок у розвиток українознавства та сприяння у вихованні підростаючого покоління.

23 жовтня Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер взяв участь у Міжнародній конференції з енергетичних питань "Енергетична безпека у XXI столітті", яка щорічно організовується страховою компанією "Ллойд" у Лондоні.

Головна ідея виступу Я.Схеффера полягала в обґрунтуванні інтересу НАТО до питань енергетичної безпеки, а також у визначенні сфер, де Альянс «може і має» відігравати значну роль. Генеральний секретар НАТО нагадав, що, коли у 1949 році підписувався Вашингтонський Договір, союзники погодились, що Альянс залишає за собою право визначати будь-які питання, які, на думку союзників, впливають на безпеку євроатлантичної спільноти. Питання енергетичної безпеки були також визначені як важливі для Альянсу в Стратегічній концепції організації (1999 рік). Генеральний секретар підкреслив, що завданням і покликанням Альянсу не є обговорювати питання, зокрема, розбудови мережі трубопроводів. Не відноситься до компетенції Альянсу також і питання енергетичних криз, оскільки інші міжнародні організації покликані розв'язувати ці завдання. Водночас, Я.Схеффер висловив переконання, що Альянс повинен регулярно проводити консультації щодо тенденцій у сфері енергетичної безпеки, здійснювати аналіз «слабких місць», що становлять стратегічній інтерес для забезпечення безпеки євроатлантичного простору.

Генеральний секретар НАТО також відзначив, що Альянс може надавати практичну допомогу у кризових ситуаціях будь-якому союзнику, який цього потребує, зокрема у результаті атак на енергетичну інфраструктуру.

Я. Схеффер нагадав, що головна роль НАТО - забезпечувати безпеку. Стратегічно важливим для Альянсу є також зміцнення партнерства. Протягом останніх років Альянс розвинув доволі значну мережу партнерства у сфері безпеки з низкою країн зі всього світу. Деякі з них володіють значними енергетичними ресурсами, зокрема Росія, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Алжир, Катар тощо. Альянс також має міцне партнерство з країнами, що є життєво важливим у контексті транзиту енергетичних ресурсів, такими, як Україна та Грузія.

Отже, підсумував Генеральний секретар НАТО, можна констатувати, що питання енергетичної безпеки посідають важливе місце у сучасному порядку денному Альянсу.

* * *

24 жовтня Генеральний секретар НАТО Я.Схеффер здійснив візит до Вашингтонe, де взяв участь в урочистій церемонії підписання протоколів про приєднання Албанії та Хорватії до Північноатлантичного (Вашингтонського) Договору. В церемонії також взяв участь Президент США.

У своїй промові Генеральний секретар НАТО, зокрема, відзначив, що зі вступом Албанії та Хорватії до Альянсу «трансатлантична сім'я, яка була створена 12-ма країнами, складатиметься з 28 націй. Це, на переконання Я. Схеффера, є беззаперечним свідченням актуальності Північноатлантичного договору, а також цінностей, на основі яких була заснована НАТО. Генеральний секретар наголосив, що приєднання цих двох країн до Альянсу зміцнить спільні зусилля щодо забезпечення безпеки та стабільності на євроатлантичному просторі. Я. Схеффер також підкреслив, що вступ в Альянс країн Південно-Східної Європи свідчить, що нації цього регіону подолали своє трагічне минуле і що досягнення у сфері реформ Албанії та Хорватії є гарним прикладом для інших країн Західних Балкан. Генеральний секретар Альянсу ще раз підтвердив готовність НАТО надавати всіляку підтримку країнам, що мають євроатлантичні прагнення, "які є вільними у своєму виборі і майбутнє яких не вирішуватиметься іншими".

Президент США Дж.Буш, у свою чергу, привернув увагу до того, що "як тільки Албанія та Хорватія формально приєднаються до НАТО, народи цих країн можуть бути впевненими, що, якщо будь-яка країна загрожуватиме їхній безпеці, кожний член Альянсу буде на боці нових союзників".

Сполучені Штати Америки з нетерпінням очікують на день, коли до НАТО приєднаються всі балканські країни, зокрема Македонія, підкреслив Дж.Буш. Президент США ще раз наголосив на підтримці перспектив членства в НАТО України, Грузії, Чорногорії та Боснії і Герцеговини. Дж.Буш також відзначив, що "двері до членства в НАТО залишаються відкритими для народу Сербії, якщо він обере цей шлях".

27 жовтня делегація України, на чолі з директором Департаменту воєнної політики та стратегічного планування Міністерства оборони України, взяла участь у черговому засіданні Політико-військового керівного комітету НАТО з Україною з оцінки участі України у Процесі планування та оцінки міжнародної програми "Партнерство заради миру". До складу делегації України також увійшли представники Генерального штабу Збройних Сил, Міністерства фінансів, Міністерства внутрішніх справ, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Служби безпеки.

Метою участі у зазначеному засіданні було обговорення та схвалення проекту документу "Оцінка участі України у Процесі планування та оцінки сил у 2008 році".

Голова делегації України поінформував про основні етапи та терміни проведення Стратегічного оборонного огляду, внеску України в операції Альянсу, основні результати участі у Процесі планування та оцінки сил у 2008 році. Учасників засідання також було поінформовано про плани України з оптимізації Збройних сил, їхньої структури та чисельності, впровадження нових методів оборонного планування тощо.

Представники делегацій країн-членів НАТО позитивно оцінили прогрес, досягнутий Україною протягом 2008 року, відзначивши внесок України в операції під проводом Альянсу.