Гомеопатія: кпини з медицини

Гомеопатія як метод викликала особливе зацікавлення від часу виникнення. Вона здобуває дедалі більше прихильників в Україні, і мабуть, кожен принаймні раз у житті приймав дрібненькі гомеопатичні "горошинки" від тих чи інших недуг. Понад те, тепер цей метод лікування став повноправним розділом медицини, його використання дозволено офіційним наказом МОЗ, курси гомеопатії читають у медичних ВНЗ та на курсах підвищення кваліфікації лікарів. У чому ж полягає феномен цього явища?

Про виникнення гомеопатії можна почерпнути чимало інформації, однак виникає враження, що всі автори наче змовилися: подають однаковий фактаж. А сам метод постає як найбільш безневинний в історії медицини.

Ідея цілковито нового методу підбору й виготовлення ліків спала на думку німецькому лікареві Самуїлу Ганеману близько двох століть тому. Проте, як це часто буває, його сучасники-колеги вважали дослідника божевільним. С. Ганеман полишив Німеччину й переїхав до Франції, де на нього чекав шалений успіх.

У Європі популярність гомеопатії досягла апогею у час епідемії холери, коли лікарі - прихильники цього методу могли пишатися найкращими результатами в лікуванні. Занепокоєне успіхом "паранауковця" австрійське наукове товариство підіслало в оточення С. Ганемана відомого вченого Костянтина Герінга, щоб той дослідив нове вчення, виявив у ньому найвразливіші місця і знищив ідею гомеопатії як таку. Але... К. Герінг став найславетнішим послідовником С. Ганемана.

Гомеопатія, за визначенням її прихильників, - метод індивідуальної терапії. Гомеопатичне лікування, метою якого є стимуляція організму до самовилікування шляхом впливу на клітинному енерго-інформаційному рівні малих доз речовин, здатних у великій кількості викликати подібні симптоми у здоровому організмі. Основний принцип - Similia similibus curantur (подібне лікується подібним).

Критиці науковців підлягає суть гомеопатії, а також способи досліджень лікарських препаратів.

Насправді рослини, продукти мінерального і тваринного походження часто бувають вихідною (материнською) сировиною для гомеопатичних засобів. Якщо ж фітопрепарати - це матеріальні дози лікувальних речовин, то гомеопатичні у високих розчинах не містять жодної молекули вихідної речовини, крім інформації про неї. Так, нині довели факт існування "пам'яті" у води, який може бути підставою для процесу приготування таких засобів: материнський розчин багаторазово (сотні і тисячі разів) розбавляють і збовтують. У підсумку в розчині не залишається жодної молекули діючої речовини. Такою речовиною обробляють цукрову крупу - і ліки готові! Наука на сучасному етапі розвитку поки що не має підстав стверджувати, що ліки, які вже не містять слідів розчинів діючої речовини, чимось відрізняються від розчинника.

Ідея продавати ніщо за гроші - одна з передумов успішного маркетингу. Загальновідома істина, що світовий фармбізнес - один із найприбутковіших. Однак реакція споживачів фармацевтичного ринку парадоксальна: як можна, маючи вільний доступ до інформації про склад препаратів, укотре купувати те саме ніщо? Зростання рівня продажу супроводжує атмосфера псевдонауковості, яка панує довкола гомеопатії, і шалено дорога реклама. Виробники свідомо наголошують на механізмах дії гомеопатії. Ось тут - межа здорового глузду...

Прихильники методу стверджують, що гомеопатія має переваги над класичними фармацевтичними препаратами, тому що відсутня алергічна реакція і варіанти індивідуального несприйняття. Однак є теорії, які трактують механізм дії гомеопатичних засобів як "інформаційно-силове поле" або "інформаційно-енергетичний комплекс". Виникає запитання: що це за енергія, адже зрозуміло, що енергія буває або позитивна, або негативна. Хто закладає цю енергію? З якою метою? Запитань поки що більше, ніж відповідей. Тим паче, що наукову літературу на тему цього методу фінансують практично французькі лабораторії BOIRON та DOLISOS, які і є виробниками гомеопатичних препаратів. Жоден незалежний науковець не підтвердив результати цих до-сліджень. Ні один серйозний науковий часопис не висвітлює проблеми гомеопатії.

Донині між прихильниками і противниками цього методу тривають суперечки. Однак, скажімо, у Великобританії гомеопатію вважають елітарною галуззю медицини, й королівський двір навіть надає їй під-тримку.

Хоча саме тут чи не найзапекліше боролися з гомеопатами. Інколи доходило до "полювання на відьом". 1851 року прийняли рішення не давати жодному студентові-медику медичного звання до того часу, поки він публічно не пообіцяє ніколи в житті не займатися гомеопатією. Забороняли не тільки зберігання в аптеках запасів гомеопатичних засобів, а й вивіски "гомеопатична й алопатична аптека".

Ефект плацебо доводити недоцільно: з таким успіхом можна продавати повітря у банках. Як стверджують лікарі-практики, до гомеопатії найчастіше звертаються в разі хвороб, які можуть минути самостійно (ГРЗ, початкові стадії аденоїдів у дітей) або добре піддаються психотерапії (деякі невротичні стани, функціональні захворювання кишечника). У таких випадках ефект плацебо спрацьовує до 70%. Намагатися лікувати гомеопатичними засобами серйозні хвороби, як-от серцево-судинні, ендокринні, онкологію, не варто - тим самим хворий прирікає себе на серйозні і часто незворотні ускладнення.

Принагідно зауважу: останніми роками про гомеопатію критично висловлюються науковці. Саме вони авторитетно стверджують, що цей метод не має нічого спільного зі справжньою наукою. Наприклад, учені Карлового університету в Празі (колектив із 16 професорів) після критичного розгляду у своїй книзі "Альтернативна медицина, можливості й ризик" дійшли такого висновку: "З погляду наукової медицини однозначно ВІДКИДАЄМО гомеопатію як систему, засновану на ірраціональних принципах. Гомеопатичні ліки відкидаємо, тому що їх лікувальна дія не доведена!"

Інша сенсаційна заява Словацького лікарського товариства, яке спрямовує свою діяльність проти неперевірених лікувальних методів у медицині від грудня 1995 року (!), в якій мовиться про засвідчені випадки смерті від лікування таким способом. До товариства входять найвизначніші лікарі-практики, а також науковці зі словацької Академії наук.

А ось доктор Тейлор Кент, ідеолог гомеопатії вважає так: "Усі гомеопатичні ліки впливають передовсім на волю і свідомість. Вони мають вплив на вольові й розумові здібності, а також діють на тканини, функції і відчуття. Найсильнішою є любов людини до життя. Препарат діє так сильно, що нищить цю любов - і людина закінчує життя самогубством". Науковець, який працював достатньо часу з гомеопатичними препаратами, має сміливість констатувати вплив, цілком відмінний від традиційних ліків. Доктор Т. Кент у своїй книзі, виданій у Празі 1994-го, описує випадки з власної практики, коли такий вплив зберігався ще кілька років.

Відтак чинником, який змушує відкинути гомеопатію, є не стільки успішність-неуспішність у процесі лікування та фізіологічні механізми дії на організм, скільки її окультні конотації.

Метод не декларує спільного з релігійними чи бодай моральними засадами, зв'язок його з класичною медициною і наукою, емпіричним людським знанням також складно довести.

Відомо, що С. Ганеман був членом масонської ложі, практикував магію, спіритичні сеанси. С. Ганеман не був людиною, яка керувалася моральними імперативами - збовтуючи препарати, засновник методу як підкладку для руки використовував м'яку товсту книгу - Біблію. Якщо людина так поводиться зі Святою книгою, то що для неї означає здоров'я інших?

Ішемічна хвороба серця

В основі ішемічної хвороби серця (ІХС) лежить порушення кровоплину в коронарних судинах, що призводить до недостатнього кровопостачання серцевого м'яза.

Здебільшого до ішемічної хвороби серця призводить атеросклероз. Унаслідок появи атеросклеротичної бляшки просвіт судини звужується. Слід зазначити, що атеросклероз може розвинутися не лише в коронарних, а й у будь-яких інших судинах людського організму. Найчастіше причиною розвитку інфаркту міокарда є ішемічна хвороба серця (ІХС). При цьому в місці розриву атеросклеротичної бляшки утворюється тромб (кров'яний згусток), що повністю перекриває просвіт судини. Унаслідок раптового припинення кровопостачання серцевого м'яза в зоні ураженої артерії гинуть (некротизуються) його окремі ділянки. У таких випадках лікарі діагностують інфаркт міокарда. Іноді бувають ситуації, коли у хворого до розвитку інфаркту не було жодних проблем зі здоров'ям, ніяких скарг.

Як пояснити таку ситуацію? Медики зазначають, що людина починає відчувати загрудинні болі (стенокардію) зазвичай тоді, коли перекрито понад половину просвіту судини. Саме за таких умов розвивається недостатність кровоплину в коронарних артеріях і починають з'являтися болі чи дискомфорт у грудній клітці під час фізичного навантаження. Вони можуть іррадіювати (проводитися) в ліву руку, спину, шию чи щелепу. Інколи єдиною ознакою недостатності коронарного кровоплину може бути відчуття браку повітря під час ходи, що примушує зупинятися. У разі прогресування звуження просвіту артерій інтенсивність перерахованих симптомів наростає. Хворий відзначає зменшення толерантності (витривалості) до фізичних навантажень. У такій ситуації діагностують стенокардію напруження, яка є одним з основних проявів ішемічної хвороби серця (стенокардії). У разі значного звуження коронарних артерій болі за грудиною та відчуття страху, браку повітря і холодний піт можуть з'являтися й у стані спокою. Тоді йдеться про стенокардію спокою та ще більшу загрозу інфаркту міокарда.

Слід пам'ятати, що інфаркту міокарда обов'язково передують зміни в коронарних артеріях. У людей, які перенесли інфаркт міокарда, атеросклеротичні зміни є і в інших коронарних судинах. Тому виникає потреба тривалого лікування, яке допоможе уникнути розвитку повторних інфарктів міокарда та серцевої недостатності, життєво небезпечних аритмій і раптової смерті.

Не всі стоматологічні матеріали безпечні

У сучасній стоматології для протезування використовують лише чисті природні метали: кераміку, сплави золота. Натомість із матеріалами для пломбування не все так просто.

Матеріалів для пломбування нині надзвичайно багато, їх можна розділити на дві групи: фотополімерні та хімічні. Фотополімерні матеріали досліджують і впроваджують у практику в усіх високорозвинених країнах Заходу, їх виготовляють німецькі, американські й англійські фірми. Проте менш розвинені держави не завжди можуть дозволити собі користуватися такими високоякісними матеріалами, тому в них існує попит на дешевші і менш якісні хімічні матеріали для пломбування, які зазвичай випускають у Китаї, Мексиці. Та якщо порівняти склад хімічних композитів, які використовували 10-15 років тому, з теперішніми, то різниця є суттєвою. Екологічні характеристики сучасних хімічних матеріалів відповідають нормам.

Останнім часом за кордоном ведуть дискусії та дослідження щодо використання "класичної" амальгами. Матеріал доволі якісний, пломби з нього довговічні, але з часом змінюється їх колір. З огляду на це, деякі науковці доводять, що амальгама містить ртуть, часточки якої поступово проникають в організм і негативно впливають на нього: випадає волосся, порушуються статеві функції у чоловіків тощо.

Усі сучасні матеріали для пломбування та протезування зубів не вважають шкідливими для організму, оскільки перш ніж використовувати в медицині, їх спеціально перевіряють на токсичність.

Регулярне чищення зубів рятує від серцевих хвороб

Група новозеландських учених дійшла висновку, що регулярне чищення зубів суттєво знижує ризик виникнення серцево-судинних захворювань. За словами доктора Грега Сеймура з новозеландського університету Отаго, хронічні інфекції ротової порожнини можуть підвищувати ризик серцево-судинних недуг, як-от атеросклероз, закупорка артерій атеросклеротичними бляшками, що є причиною інфарктів та інсультів.

Розроблено велику кількість теорій про зв'язок стоматологічних інфекцій і хвороб серця. Одна з них пов'язана з тим, що білки, які виділяють бактерії, спричиняють атеросклероз і сприяють його розвитку, повідомив пан Сеймур. Також він упевнений, що білки теплового шоку виробляють бактерії, рослини й тварини у відповідь на холод або підвищення температури, запалення, нестачу води або кисню.

Оскільки стресові білки поширені, імунна система людини не завжди здатна відрізнити білки свого організму від бактеріальних. Відтак починає атакувати власні білки, як наслідок - білі кров'яні клітини можуть накопичуватися у тканинах артерій, викликаючи атеросклероз.

Отже, коли імунна система реагує на інфекцію в ротовій порожнині, вона також атакує білки власного організму, спричиняючи захворювання артерій. На думку вчених, це відкриття може змінити профілактику хвороб серця. Адже це означає, що гігієна порожнини рота і контроль захворювань ясен дуже важливі для зниження ризику таких недуг.

Раніше американські науковці з медичного центру Кароліни заявили, що щоденне чищення зубів стає причиною проникнення в кров великої кількості бактерій, які можуть викликати серйозну хворобу серця - інфекційний ендокардит.