75-им роковинам Геноциду українського народу присвячується

"Кінець замовчуванню правди про невизнаний Геноцид в Україні в 1932-1933 роках" - під такою назвою 12 та 13 вересня 2008 року в Чікаго відбулися виставка та міжнародна наукова конференція, присвячені вшануванню пам'яті жертв Геноциду в Україні.

Організатором їх проведення виступив громадський комітет вшанування пам'яті жертв Геноциду 1932-1933 років, створений у Чікаґо в грудні минулого року за ініціативи Іллінойського відділу УККА та Фундації Геноциду 1933-1932 років в Україні. Президенти вищезгаданих установ Павло Бандрівський та Микола Міщенко на перших сходинах представили план загальногромадських заходів із вшанування трагічних роковин. Було задекларовано, що представники усіх організацій української громади міста Чікаґо повинні стати активними учасниками Комітету, який очолив Нестор Попович.

Ініціативу комітету з проведення у Чікаго міжнародної наукової конференції та виставки плакатів взяли на себе голова Фундації Києво-Могилянської Академії Марта Фаріон та голова міст-побратимів Чікаго-Київ Віра Еліяшевська.

Досвід та організаторські здібності цих двох активних діячок української діаспори, стали запорукою успіху чіказької конференції, яка є нерозривною ланкою міжнародного наукового проекту, що вивчає питання голодоморів в Україні як геноциду українського народу.

Учасники Конференції - зліва направо: Володимир Чумаченко (Іллінойський Університет), Нігель Калі (Англія), архиєпископ Олександр Биковець (Канада), Віталій Чернецький (Університет Маямі, штат Огайо) та Любомир Луцюк (Королівська війського академія, Канада)	Грамота визнання та подяка від українців Чікаґо Нігелю Калі ( в центрі), зліва - виконуючий обов'язки Генерального консула в Україні Кирило Калита, справа - голова Іллінойського відділу УККА Павло Бандрівський

"Створення громадської думки на науковій основі - це передумова недопущення подібних злочинів на землі. І саме історикам, науковцям під силу створити заслону подібним геноцидам. Місцем проведення вистаки та конференції було вибрано Міжнродний центр імені Сервантеса. Це авторитетний міжнародний інститут, який своїми програмами та активністю на американській землі повністю завдячує Іспанії. Це є прямим прикладом для України звернути увагу на українську діаспору, яка в черговий раз робить старання перед американським урядом на користь української справи,"- вважають Марта Фаріон та Віра Еліяшевська.

У відкритті виставки та роботі конференції взяли участь провідні політичні, громадські та релігійні діячі, науковці. Серед них др. Володимир Чумаченко з Іллінойського Університету, др. Любомир Луцюк з Королівської Військової Академії Канади, доповідач з Англії Нігель Калі, небіж відомого британського кореспондента Ґарета Джоунса, др. Віталій Чернецький з університету Маямі (штат Огайо), архиєпископ Української Православної Церкви Київського Патріархату Олександер Биковець. Відомий американський продюсер, актор та режисер Боббі Лій (Bobby Leigh) та продюсер і директор студії "Томків Ентертеймент" Марта Томків представили проект фільму "Голодомор: український геноцид 1932-1933 років". Зворушливим був виступ американця Боббі Лія. Він перейнявся долею України, працюючи над повнометражною документальною кінострічкою, мета якої інформувати широку публіку в цілому світі про страшні події 75-літньої давності.

Представник губернатора штату Іллінойс Єва Ширацька зачитує листа від Рода Благоєвича

"Фільм також висвітлюватиме політичні, економічні та суспільні аспекти геноциду, і сподіваємося що стане навчальною основою для американців. Наші зустрічі з живими свідками тих подій не забудуться ніколи. І ми з гордістю восени цього року презентуватимемо прем'єру кінофільму в столиці України,"- повідомила продюсер Марта Томків, українка, народжена в Детройті.

З особливою увагою сприймали побачене на екрані учні старших класів шкіл українознавства. Подовгу зупинялися перед плакатами, виготовленими при сприянні кредитівки "Самопоміч" у Чікаго за проектом фонду "Україна-3000", який очолює дружина Президента України Катерина Ющенко. Виконуючий обов'язки Генерального консула України у Чікаґо Кирило Калита прочитав звернення з нагоди цих подій від Посла України у США Олега Шамшура.

"Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями", - писав американський професор Роберт Конквест. Справжню мету страхітливого плану винищення українства розуміли і деякі дипломати, котрі в той час працювали в СРСР. Так, консул посольства Італії в Москві Граденіго доповідав 31 травня 1933 року про голод в Україні, стверджуючи, що цей голодомор "уряд Москви, справді, заздалегідь підготовив за допомогою жорстокої реквізиції", і підкреслював, що в основі такої політики "є напевно призначене зліквідувати українську проблему протягом кількох місяців з жертвою від 10 до 15 мільйонів осіб. Нехай ця цифра не здається перебільшена. Я тієї думки, що її перевищили і що, мабуть, уже її досягли". Закінчуючи своє послання, консул зазначав: "...сучасне нещастя спричинить колонізацію, переважно російську, України. Воно змінить її етнографічний характер. У, може, дуже близькій майбутності не можна буде більше говорити про Україну, ні про український народ, ані тим самим про українську проблему, тому що Україна в дійсності стане російським краєм".

"Головною причиною була цілеспрямована злочинна політика більшовицького керівництва. Від постійного і тривалого недоїдання селяни виснажувалися, пухли, вмирали цілими родинами. За підрахунками дослідників, в Україні щодня помирало голодною смертю 25 тисяч осіб, щогодини - 1 тисяча, щохвилини - 17... - наголосила у своєму слові під час відкриття Марія Климчак, редактор радіопрограми "Українська Хвиля" у Чікаґо.

Незважаючи на те, що радянське керівництво категорично заперечувало факт Голодомору, правдива інформація про цю трагедію з'явилася на сторінках закордонної преси. Так, 29 березня 1933 року британські та деякі американські газети вийшли зі заголовками "Голод в Україні", "Росія охоплена голодом", "Хліба, ми голодуємо!". Це були слова Ґарета Джоунса, молодого британського журналіста, що повернувся з Радянського Союзу. На прес-конференції в Берліні він заявив, що мільйони гинуть від голоду в Україні, на Північному Кавказі та в Казахстані.

"Я пройшов через села і колгоспи, - відзначав британський журналіст. - Звідусіль чулося лише: ми не маємо хліба, ми помираємо". Його повідомлення було першою не анонімною згадкою про голод. Через 75 років Ніґель Колі, небіж відомого журналіста, отримає грамоту признання від української громади міста Чікаґо за продовження справи, розпочатої його дядьком.

Конференції передувала щоденна праця Фундації Геноциду 1932-1933 років в Україні. Впродовж багатьох років добровільно віддають свій час члени Фундації, проводячи відкриті лекції в студентських та учнівських авдиторіях. Як результат, комісією Сенату штату Іллінойс, за активної підтримки губернатора штату Рода Благоєвича, сенаторів Жаклін Колінс та Іра Сільвестейна, представників сенату Джона Фрічі та Пола Фриглича зроблено доповнення до програми вивчення курсу світової історії в середніх школах штату Іллінойс теми геноциду 1932-1933 років в Україні. Усім вищезгаданим політикам, як також п. Іванні Ґорчинській, п. Миколі Міщенкові, др. Миронові Куропасю вручено грамоти признання та нагороди з нагоди відзначення 75 роковин пам'яті. Американському професорові Джеймсу Мейсу (1952-2004), дослідникові голодомору в Україні, відзначення присвоєно посмертно.

Про те, що усі доповіді зроблять вагомий внесок у наукову розробку проблем Геноциду 1932-1933 років, переконаний др. Володимир Чумаченко. Він підкреслив високий академічний рівень конференції. У виставковій залі були представлені архівні документи, оригінали американських часописів 30-х років зі статтями та фотографіями про голод в Україні, література, надані Українським Національним Музеєм.

Американські та українські слухачі були підготовлені до Конференції, завдяки засобам масової інформації. На українських радіопрограмах "Українська Хвиля" та "Незалежне Радіо" було проведено ряд інтерв'ю напередодні виставки-конференції з професорами В. Чумаченком та Л. Луцівим. Архиєпископ Олександр Биковець, режисер Боббі Лій та професор В. Луців були гостями Американського Громадського Радіо (National Public Radio).

Чотирьохгодинний ефір пробудив американського слухача до роздумів. Над цим проектом працювала Марія Кульчицька.В американській пресі згодом з'являться відгуки про цю чіказьку подію. Українська телепрограма "Узір" підготувала об'ємний матеріал, який увійде до відеоархіву громадського життя діаспори, українські газети постійно інформують громаду, закликаючи не стояти осторонь важливих подій в нашій історії. Ця ж тема є домінуючою у радіопрограмі родини Боднарів, яку веде Наталя Ярова. Також священики усіх українських церков повідомляли мирян про конференцію.

"Після відкриття архівів та матеріалів, які знаходяться в Москві та Києві, які були заборонені та приховані за часів радянського комуністичного режиму, з'явився доступ до важливих документів, які підтверджують, що цей цілево організований Голодомор був справжнім Ґеноцидом, спрямованим на винищення українського народу. Тому наше завдання полягає в тому, щоб поділитися цією інформацією з міжнародною спільнотою та розповсюдити правду, яка була придушена. Це головна мета цьогорічних програм", - сказав голова комітету Нестор Попович.

Головними спонсорами проведення цих заходів стали Українська Американська Федеральна Кредитна Спілка "Самопоміч" та Фундація "Спадщина" при 1-ому Федеральному банку "Певність". Це вже друга вагома подія після прийняття "Свічі Пам'яті" у травні цього року, яку проводить комітет спільно з громадою у рамках відзначення 75-ліття найбільшої трагедії ХХ століття. Комітет вдячний усім, хто своєю участю спричинилися до успішного проведення наукової Конференції. Ми повинні зробити усе, щоби світ дізнався про цю трагедію, викликану жорстокими діями та політикою тоталітарного сталінського режиму.