rss
05/18/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Наша духовність \ Він не міг довше мовчати

7 вересня, в 22 річницю від смерті Патріарха Йосипа Сліпого, греко-католики у всьому світі вшановували пам'ять провідника УГКЦ урочистими панахидами.

"В залі панувала смертна тиша. Очі Вселенського Архієрея і двох сотень Отців Синоду були звернені в одному напрямі. З ряду сивоволосих голів піднеслась постать. В лівій руці у нього була каміловка, а в правій - блискуче берло. З його уст понеслись могутні слова, що їх гучномовці передавали на зрозумілій кожному мові: "Вони (українці) жертвували ріки крові і гори людських тіл за вірність Апостольській Столиці. Вони і далі терплять найважче переслідування, але найгірше є те, що ніхто не стане в їхній обороні. Чи є інший нарід, який натерпівся б так багато?".

Червоне світло блимало без устанку, даючи знак, що визначений час проминув, проте, ніхто не смів переривати його голос. Кожному було ясно, що це не було слово одного з учасників, а це було слово Князя Церкви, котрий даіл не міг мовчати. Це був голос новітнього Мученика-каторжника, що за вірність Апостольській Столиці був готовий віддати і своє власне життя. Це було слово Голови Української Католицької Церкви.

Історія може котитися дальше своїм коловоротом. Людство, мабуть, і завтра буде виявляти зачадження атеїстичною пропагандою, проте, голос новітнього Каторжника буде записаний золотими буквами в її анналах. Голос в обороні покривджених і переслідуваних братів ніколи не втратить своєї питомої ваги, бо це голос Божий, що каже: "На зло не можна мовчати".

(з книжки о. Ярослава Свищука "На грані сьомої декади")

„Я буду таким кардиналом, яким ви будете народом. Як ви будете великим народом, я буду великим кардиналом. Але якщо ви будете малим народом, мені

буде важко здійснити великі діла".

(Із першої промови новопризначеного кардинала Йосипа Сліпого)

Визначний український церковний діяч, патріарх Української греко-католицької церкви, кардинал Йосип Сліпий народився 17 серпня 1892 року у с.Заздрості Теребовлянського району Тернопільської обл. Закінчив Тернопільську українську гімназію. У 1911 вступив до Львівської духовної семінарії та студіював у Львівському університеті. Восени 1912 митрополит А.Шептицький направив Сліпого на навчання до Інсбрукського університету (Австрія). У 1918 захистив докторську дисертацію з теології "Навчання візантійського патріарха Фотія про Пресвяту Трійцю". 30 вересня 1917 року  митрополит А.Шептицький висвятив Сліпого у сан священника. У 1920-х роках продовжував богословську освіту у римських університетах Грегоріанум, Анжелікум та в Орієнтальному інституті. У 1924 в унівеситеті Грегоріанум здобув ступінь "магістер агрегатус" з догматики. Володів грецькою, латинською, італійською, німецькою, англійською та французькою мовами.

Після повернення на батьківщину Йосип Сліпий викладав богослов'я у Львівській греко-католицькій духовній семінарії, редагував науково-богословський квартальник "Богословія", став одним з організаторів і був довголітнім головою Богословського наукового товариства (засн. 1922). З 1926 року - ректор Львівської духовної семінарії, яку реорганізував у 1928 в Греко-католицьку богословську академію. Сліпий був редактором та керівником цілого ряду видань, серед яких: "Видання Богословії", "Праці Богословського наукового товариства", "Праці Греко-католицької богословської академії", "Аскетична бібліотека Греко-католицької духовної семінарії", "Дзвони", "Нива", "Мета". Брав участь у наукових конференціях та з'їздах (у Велеграді, Празі, Пінську та ін.). Цікавився українським мистецтвом, створив музей церковних мистецтв при Богословській академії.

У 1930 році Йосип Сліпий обраний дійсним членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка. З 1926 року - член-куратор Українського національного музею у Львові, а з 1931 - заступник голови Українського католицького союзу.

У 1935 році митрополит А.Шептицький призначив його соборним крилошанином Архікатедрального собору св. Юра та архідияконом Львівської митрополичої капітули. У 1936 році Йосип Сліпий організував унійний з'їзд у Львові. Після початку другої світової війни і встановлення радянської влади у Галичині митрополит А.Шептицький, враховуючи свій вік, стан здоров'я та наростання антицерковних репресій, призначив Сліпого своїм помічником з правом наступництва. 25 листопада 1939 року Сліпий був іменований архієпископом Серрейським (висвячено таємно 21 грудня1939 року).

Duhovnist Yosyp Slipyj

Після смерті митрополита А.Шептицького, 1 листопада1944 року Йосип Сліпий став митрополитом галицьким, архієпископом львівським та єпископом кам'янець-подільським. Однак, вже 11 квітня1945 року він разом з усіма іншими єпископами Української греко-католицької церкви, що перебували у Галичині, був заарештований.  Тривалий час доля митрополита була невідомою, і лише в березні 1946 року було оголошено, що митрополит Сліпий звинувачений у "ворожій діяльності проти УРСР, співпраці з німецько-фашистськими окупантами" і засуджений військовим судом у Києві до 8 років ув'язнення. До значних термінів ув'язнення були засуджені й інші єпископи: Н.Будка та І.Лятишевський - до 8 років, Н.Чарнецький - до 5 років, Г.Хомишин - до 10 років.

У березні 1946р. відбувся т. зв. Львівський собор, який проголосив ліквідацію Греко-католицької церкви та "воз'єднання" з Московським патріархатом. Незважаючи на неодноразові пропозиції про перехід на православ'я і обіцянки повернення на львівський митрополичий престол, Сліпий залишився вірний єдності з Апостольською столицею, що стало причиною нових судових процесів над митрополитом (1953, 1957, 1962). Перебуваючи у мордовських та сибірських таборах (всього 18 років), Йосип Сліпий намагався підтримувати зв'язки з духовенством та вірними церкви в підпіллі і в міру можливостей виконувати свої архіпастирські обов'язки.

У 1963 завдяки виступам на захист Сліпого Папи Римського Іоанна ХХІІІ, Президента США Джона Кеннеді та інших відомих політичних і громадських діячів країн світу, митрополита звільнено з ув'язнення і вислано за межі СРСР. 9 лютого1963 року він прибув до Рима. 23 грудня1963 року Апостольська столиця визнала, що галицький митрополит - глава УГКЦ має статус Архієпископа. У грудні 1963 року - призначений членом Конгрегації Східних Церков, а 25 січня 1965 року Папа Римський Павло VІ надав йому титул кардинала католицької церкви.

Перебуваючи в Римі, Сліпий багато уваги приділяв питанням поліпшення організаційної структури УГКЦ, відновленню її самоуправного устрою. Митрополит взяв участь у Другому Ватиканському Соборі і в своєму виступі на ньому (11.10.196) запропонував утворити помісну Українську католицьку церкву на чолі з патріархом. Синод УГКЦ у 1969 році утворив патріархальний устрій церкви, і восени 1975-го Сліпий коронувався титулом Патріарха. У березні 1980 року Папа Римський Іоан Павло ІІ був присутнім на засіданнях синоду, а наступний синод (січень-лютий 1983) затвердив Статут синоду УГКЦ.

Йосип Сліпий - активний учасник міжнародних євхаристійних конгресів у Бомбеї, Боготі та Мельбурні. Дбав про підвищення освітнього рівня духовенства та вірних УГКЦ. У 1963 році заснував у Римі Український католицький університет, філії якого згодом утворилися у Вашингтоні (США), Лондоні (Велика Британія), Чикаго (США), Філадельфії (США). Відновив діяльність Українського богословського наукового товариства (1960) та налагодив видання його друкованого органу - "Богословія" (з 1963), згодом журналів "Дзвони" (з 1976) та "Нива". Збудував у Римі собор св.Софії (посвячений у 1969). З його ініціативи придбано і відновлено парахіальний храм Жировицької Божої Матері, при якому заснував музей та лічницю. Значної уваги надавав відновленню чернечого життя. Заснував монастир о.Студитів у Кастель-Гондольфо біля Рима. Підтримував діяльність Українського Вільного Університету у Мюнхені (Німеччина).

Сліпий - відомий вчений-богослов, автор творів з додогматичної теології про походження Святого Духа, про Пресвяту Трійцю, Святі Таїнства. Багато його праць присвячено висвітленню питань історії Церкви, Берестейської унії (1596). У 1961-84 роках опубліковано 13 томів праць Сліпого. За наукову роботу Патріарх Сліпий обраний почесним членом Наукового товариства ім. Т.Шевченка (1964), дійсним членом Тіберійської академії в Римі (1965), членом Папської академії св.Томи (1981). Почесний доктор Українського вільного університету та ряду університетів США і Канади. Помер Сліпий 7 вересня1984 року у Римі, похований у соборі св. Софії. Згідно із заповітом Патріарха Йосифа, його тіло 28 серпня1992 року перевезено в Україну і перепоховано у соборі св. Юра у Львові.

"Бувають навіть такі часи в житі людини, коли здається, що ніщо їй не може допомогти, ні розум і досвід, ні слова і сила, ні багатство і влада, ні ініціатива і підприємливість, ні пошана і знайомство з людьми - словом, жодні людські засоби. Вона попадає мимохіть у чорну розпуку, бачить, що безсильно і нестримно котиться в якусь пропасть безвиходу і рятунку. Тоді допоможе лиш Святий Дух, що завжди в силі потішити, подати помічну руку і витягнути з безодні. І хто з нас не відчував в такому безвихідному положенні після гарячої молитви полегші і відтяження! Якась спасенна думка мигне в голові і міняє як стій захмарений небозвід душі. Це Святий Дух непомітно вливає цілющий бальзам, усуває сум, потішає і бадьорить душу. Часто не задумуємося, звідки це береться і від кого походить. А це надприродний подув Святого Духа в нашій душі" (Йосип Сліпий).

Стефан Шкафаровський знову в Чікаго

Листи Митрополита Андрея Шептицького та його подорожі до Америки

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers