Росію оголошують поза законом

МЗС Франції заявив, що Росія опинилася за межами міжнародного права, після того, як визнала незалежність Абхазії і Південної Осетії, що де-юре входили до складу Грузії. З такою заявою, як повідомляє AFP, виступив керівник міністерства Бернар Кушнер.

Міністр відзначив, що виражає "не тільки точку зору Європейського союзу", не уточнивши при цьому, які ще країни або міжнародні організації він має на увазі. "Ми не можемо прийняти таке порушення міжнародного права, європейських угод про безпеку і співпрацю, резолюцій ООН, - додав Кушнер. - І ми не підтримаємо збройне захоплення чужої території".

Голова французького МЗС не виключив, що Росія може повторити цей досвід відносно України і Молдавії (очевидно, він мав на увазі можливість визнання незалежності Криму і Придністров'я).

Франція, яка тепер головує в ЄС, виступила як посередник при врегулюванні військового конфлікту між Росією і Грузією. Проте пізніше вона неодноразово дорікала Росії в невиконанні зобов'язань по виведенню військ з грузинської території. Російські військові, нагадаємо, залишилися не тільки в Абхазії і Південній Осетії, але і у в прилеглих до них районах Грузії.

Про офіційне визнання Абхазії і Південної Осетії президент РФ Дмитро Медведєв оголосив 26 серпня. Провідні західні країни засудили це рішення. З різкою оцінкою виступив міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, який заявив, що Росія свідомо пішла на порушення міжнародного права. Його британський колега Девід Мілібенд, зі свого боку, закликав створити широку міжнародну коаліцію "проти російської агресії відносно Грузії".

У столиці Таджикистану відбувся саміт країн - учасниць Шанхайської організації співпраці. До ШОС входять Росія, Казахстан, Китай, Киргизія, Таджикистан та Узбекистан. Статус спостерігачів тут мають Індія, Іран, Монголія та Пакистан. Значення цієї конференції складно перебільшити. Адже на території країн організації проживає половина всього населення світу, тут зосереджено 45% світового капіталу. Крім того, Росія і Китай прагнуть перетворити ШОС в організацію, яка політично, економічно, а можливо й воєнно, протидіятиме демократичному Заходу.

На тональність саміту, безперечно, вплинули останні події на Кавказі й реакція світової спільноти на дії Росії. Звісно, максимальним завданням Дмитра Медведєва було переконати учасників заходу підтримати РФ у благородних починаннях і, за прикладом Кремля, визнати незалежність двох нових держав - Абхазії та Південної Осетії.

Певних успіхів російському президентові вдалося досягти. Лідери країн ШОС погодилися з тим, що країна, яка розпочала агресію (Грузія), повинна нести відповідальність за наслідки конфлікту. Також своєю декларацією організація підтримала всі дії Росії для збереження миру й співпраці в регіоні. І закликала "відповідні країни" розпочати діалог для вирішення конфлікту навколо Південної Осетії. Позитивні відгуки отримали й шість принципів урегулювання конфлікту, які подала Москва 12 серпня.

Однак найважливішої мети Д. Медведєв так і не досягнув. Лідери країн-членів Шанхайської організації не наважилися виступити проти Заходу й визнати незалежність Південної Осетії й Абхазії, тому висловили свою підтримку принципу територіальної цілісності всіх країн світу й зусиль, "скерованих на збереження єдності держави". При цьому ШОС зазначила, що військове вирішення будь-яких територіальних конфліктів є безперспективним.

Незважаючи на це, Дмітрій Медведєв заявив, що задоволений підтримкою країн Шанхайської організації. Окрім цієї наболілої теми, на саміті порушили й інші питання. Його учасники підписали низку погоджень: про порядок організації і проведення спільних антитерористичних навчань, про співпрацю у боротьбі з незаконним обігом зброї, боєприпасів і вибухівки. А також Меморандум про основні партнерські відносини між Міжбанківським об'єднанням ШОС і Євразійським банком розвитку.

Північноатлантичний альянс підтримує територіальну цілісність і суверенітет України. Про це йдеться в заяві за підсумками засідання Комісії Україна-НАТО, яке відбулося на рівні послів у Брюсселі повідомило УНІАН із посиланням на німецьке агентство новин DPA.

"Держави НАТО підтримують територіальну цілісність, незалежність і суверенність наших країн-партнерів, таких як Україна та Грузія", - йдеться в заяві НАТО. Альянс також підтвердив свою позицію щодо позитивних перспектив членства нашої держави.

Обидві сторони Комісії Україна-НАТО висловили глибоке занепокоєння ситуацією у Грузії та її можливим впливом на безпеку кавказького та євроатлантичного регіонів.

"Комісія Україна-НАТО засуджує рішення Російської Федерації визнати незалежність Південної Осетії й Абхазії, які є регіонами Грузії", - заявили сторони у спільній заяві. Присутній на зустрічі заступник міністра закордонних справ України Костянтин Єлисєєв сказав, що наша країна готова зробити внесок у врегулювання конфлікту в Грузії.

Посли країн НАТО привітали цю пропозицію та, своєю чергою, висловили готовність запропонувати Україні та Грузії підвищити рівень своїх відносин з Альянсом.

Колишній прем'єр-міністр Пакистану Наваз Шариф повідомив, що його політична сила - Мусульманська ліга - виходить із правлячої коаліції та йде в опозицію. Причиною розпаду коаліції, яка минулого тижня змусила піти у відставку президента Первеза Мушаррафа, стали розбіжності з Пакистанською народною партією покійної Беназір Бхутто стосовно того, хто повинен стати новим главою держави. Вибори нового президента мають відбутися 6 вересня у парламенті. Пакистанська народна партія висунула кандидатом у президенти свого керівника, вдівця вбитої Беназір Бхутто - Асіфа Алі Сардарі. Мусульманська ліга висунула альтернативного кандидата - колишнього голову Верховного суду Саїда уз-Замана Сіддікві.

Кандидат у президенти Барак Обама обіцяє закінчити війну в Іраку і повести різкішу політику щодо Росії. Сенатор дав офіційну згоду балотуватися в президенти США перед загальнонаціональним передвиборчим з'їздом Демократичної партії, який закінчився у Денвері. Обама став першим афроамериканцем, який офіційно очолив виборчий список однієї з провідних політичних партій США. Також уперше з часів Джона Кеннеді кандидат виголосив свою промову не для обраної публіки в конгрес-голі, де відбувався з'їзд, а велелюдно - на місцевому стадіоні «Інвеско Філд» перед 75 тисячами своїх прихильників. У цій, можливо, головній промові свого життя Обама фактично виклав передвиборчу програму. Він зробив це того ж дня, що й 45 років тому духовний лідер афроамериканців Мартін Лютер Кінг, який виголосив свою історичну промову «Я маю мрію» на східцях меморіалу президента Лінкольна.

У майже годинній полум'яній промові 47-річний Обама піддав різкій критиці політику республіканців як усередині країни, так і на міжнародній арені. Він дошкульно висловився щодо свого суперника на виборах Джона Маккейна, мовляв, що той не знає життя американців.

Кандидат від демократів наголосив, що дедалі нижчі стандарти життя бідних американців і середнього класу є наслідком восьмирічного перебування республіканців у Білому домі. Отож пообіцяв знизити податки для 95 відсотків американців, які належать до цих двох соціальних груп. Одночасно він планує ліквідувати податкові пільги для корпорацій, «які переносять робочі місця за кордон». Обама пообіцяв «упродовж наступних десяти років покінчити з залежністю США від поставок нафти з Близького Сходу». Замінником нафті мають стати відновні джерела енергії, в розробку і впровадження яких він обіцяв інвестувати 150 млрд. доларів.

Стосовно гуманітарної сфери, то тут сенатор Обама вбачає за необхідне провести ґрунтовну реформу освіти і збільшити її фінансування - «щоб кожна дитина отримала освіту найвищого рівня, і щоб кожен міг дозволити собі здобути вищу освіту». Також тотальної перебудови зазнає система охорони здоров'я, яка має гарантувати кожному право на медичне обслуговування. Нині понад 40 відсотків американців не мають жодного медичного забезпечення.

Водночас Обама наголосив, що не можна вирішити всі соціальні проблеми лише дотаціями з бюджету. Неефективні соціальні програми слід закривати, щоб отримати додаткові кошти на більш потрібні видатки.

Обама запевнив виборців, що проводитиме закордонну політику, яка захищатиме безпеку США. Він ще раз зробив закид на адресу Маккейна за підтримку інтервенції до Іраку, яка, на думку Обами, відвернула увагу США від Афганістану, не дала схопити Осаму бен Ладена та призвела до зміцнення «Аль-Каїди». Кандидат пообіцяв закінчити війну в Іраку. Обама потім звинуватив республіканців у погіршенні відносин США із союзниками, передусім європейськими, що тепер ускладнює проведення спільної політики на відсіч агресії Росії. «Не можна насправді ефективно підтримати Грузію, якщо у нас напружені стосунки з союзниками», - констатував сенатор. Кандидат заявив: «Потрібно відродити політику твердої безпосередньої дипломатії, яка не дасть Ірану набути ядерну зброю і приборкає агресивність Росії».

Колишній президент невизнаної Республіки Сербської Радован Караджич вдруге постав перед Міжнародним трибуналом зі злочинів у колишній Югославії. Караджич мав відповісти на поставлене йому під час першої появи в суді місяць тому запитання: чи визнає він себе винним у воєнних злочинах, які йому інкримінує Гаазький трибунал. За повідомленням правового радника Караджича - Горана Петронієвича, його клієнт має намір зберігати мовчання. Експерти вважають, що Караджич і надалі буде вдаватися до різноманітних правових підступів, щоб максимально затягнути тривалість процесу, як це робив сербський диктатор Слободан Мілошевич.

У понеділок керівники країн-членів Європейського Союзу зібралися у Брюсселі на надзвичайний саміт для обговорення ситуації, яка склалася в результаті збройної інтервенції Росії до Грузії та визнання Москвою Південної Осетії й Абхазії. Саміт скликано з ініціативи президента Франції Ніколя Саркозі, країна якого в цьому півріччі головує в ЄС. За попередніми даними, учасники саміту мали розглянути два проекти резолюції: польський, яким передбачається запровадження фінансово-економічних санкцій щодо Росії, та італійський, який обмежується моральним засудженням дій Москви. Як образно висловився один з учасників саміту, прибічники першого проекту резолюції, коли дивляться на Москву, то бачать небезпечного для Європи агресора, а прибічники другого - лише нафту та газ.

Цих, других, які сліпі на злочини, що їх чинить Росія, але з добрим нюхом на російські енергоносії, більше, ніж перших. Аналітики нарахували серед 27 країн-членів ЄС аж 14, яким занадто дорогі інтереси збереження обсягів газо- та нафтопостачання з Росії. Серед групи цих країн - багаті й впливові, зокрема Німеччина та Франція.

Прем'єр-міністр Італії Сильвіо Берлусконі ніколи не був зауважений у відстоюванні прав людини та міжнародного права, тому саме його країна від імені «мовчазної більшості» ЄС підготувала м'якший для Москви проект резолюції, який має більші за польський шанси бути схваленим. Італійський проект резолюції передбачає вимогу вивести російські війська з території Грузії, передусім із району Поті й так званих буферних зон, які минулого тижня в односторонньому порядку встановив Генштаб російської армії. Але в ньому не міститься вимога до Росії припинити окупацію грузинських територій - Південної Осетії та Абхазії. У цьому документі також міститься в'яла заява про неприпустимість визнання Росією згаданих сепаратистських утворень. Окрім того, від Росії можуть вимагати гарантій, що «грузинський варіант» у майбутньому не буде застосований до інших країн.

Голова МЗС Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр напередодні саміту закликав колег по ЄС «зберегти рештки глузду» і не застосовувати до Москви санкції, «оскільки ми будемо пам'ятати, що Росія передусім наш сусід». Дуже «потужний аргумент» на захист ведмедя, який не визнає жодних правил поведінки на «європейській звірофермі». Голова нижньої палати італійського парламенту Джан-Франко Фіні напередодні саміту відвідав Москву, де із запопадливістю лакузи заявив спікеру Держдуми Борису Гризлову, що «було б помилкою для ЄС і для Грузії робити крок назад у відносинах із Росією». Гризлов уловив настрій наляканого італійця і підтакнув: «Наші відносини повинні розвиватися». Представник МЗС Росії Андрій Нестеренко також намагався приспати Євросоюз, який і так наполовину перебуває у стані летаргії. «Ми сподіваємося, що розум візьме гору над емоціями. Покладаємося на об'єктивність та раціональність керівників країн-членів ЄС і розраховуємо на продовження нашого співробітництва, корисного для громадян Росії і для Євросоюзу», - цитує російського дипломата інформагенція «Інтерфакс».

У неділю в столиці Інгушетії - Назрані - опозиція зібрала кількатисячний мітинг. Люди вимагають якнайшвидше розслідувати вбивство Магомеда Євлоєва, власника популярного в цій кавказькій республіці Росії сайту «Інгушетія.ru». Протестувальники також вимагають уряд республіки піти у відставку.

Тіло загиблого в труні виставили просто на мітингу, й старійшини здійснювали над ним релігійні обряди. Друзі Євлоєва, виступаючи на мітингу, поклялися кровно помститися вбивцям - так наказують давні закони інгушів.

Магомед Євлоєв отримав вогнепальне поранення в міліцейській машині відразу потому, як його затримали в аеропорту Назрані. Він прилетів на одному літаку з президентом Інгушетії Муратом Зязіковим. У краї всім добре було відомо, що сайт «Інгушетія.ru» гостро критикує Зязікова. Висновок «судмедекспертів» звучить цинічно: самовільний постріл у скроню.

Тому загибель власника опозиційного сайту напряму пов'язують із іменем Зязікова. Головний редактор «Інгушетії.ru» Роза Мальсагова каже про це, не криючись. «Немає сумнівів у тому, що саме ти віддав наказ на чергову бевідповідальну страту, - пише вона у відкритому зверненні до Мурата Зязікова. - У такий спосіб ти хочеш примусити нас замовкнути».

У тому, що смерть Євлоєва є замовним убивством, не сумніваються й інші прогресивні політичні сили Росії. Зокрема, партія «Союз правих сил» назвала це «цинічним політичним убивством, здійсненим людьми, які збожеволіли від відчуття вседозволеності, поставили себе над законом та люською мораллю». У відозві, розміщеній на партійному сайті, СПС закликає президента РФ Дмитра Медведєва відсторонити від посади керівника Інгушетії на час слідства, «яке мусить визначити ступінь його особистої відповідальності за трагедію, що сталася». «Версія про «самовільний постріл у скроню» Євлоєву, який не вижив після сварки із президентом Зязіковим, свідчить лише про презирство до громадян Росії, які мусять, вочевидь, вірити будь-яким словам начальства, навіть якщо ті цілковито суперечать здоровому глузду», - йдеться у відозві СПС.

Прем'єр-міністр Японії Ясуо Фукуда у неділю несподівано подав у відставку, повідомила Бі-Бі-Сі. Про своє рішення він оголосив під час традиційної прес-конференції у своїй резиденції.

Фукуда тримав віжки влади менше року, але впродовж такого короткого періоду його Кабінет міністрів наштовхувався на постійну критику та вважався вкрай непопулярним у народі. Неефективна пенсійна система і система охорони здоров'я, загальний економічний спад були головними причинами невдоволення суспільства. Якісь ефективні реформи прем'єр проводити не міг, бо верхню палату парламенту контролювала опозиція, яка постійно влаштовувала обструкцію уряду.

«Нам потрібна нова команда для проведення нашої політики», - заявив глава уряду. Він не згадав про можливі дострокові парламентські вибори, тому, можливо, ця нова команда буде сформована в рамках правлячої Ліберально-демократичної партії.

Чергові парламентські вибори мають відбутися в Японії у вересні 2009 року.