У видавництві "Глобус-прес" вийшла монографія відомого кінокритика і кінознавця Сергія Тримбача "Олександр Довженко. Загибель богів"

Восьмисотсторінковий фоліант, відомий в Україні та за її межами, довженкознавець Сергій Тримбач писав майже чотири роки і, як прийнято казати в таких випадках, усе своє життя. Почалося все зі статті "Довженко и народная культура" в журналі "Искусство кино" в 1979 році, потім була робота в Кіноцентрі імені О. Довженка, багаторічна дружба із директором Музею кіно на кіностудії Довженка, покійною Тетяною Дерев'янко, яка дружила із вдовою класика Юлією Солнцевою, були публічні лекції у США та Британії, робота в архівах і, нарешті, книга. Її - без перебільшення - чекали, адже вітчизняне довженкознавство не може похвалитися не те що версіями дослідників, а й навіть повною біографією людини, яка ввійшла у десятку кращих режисерів усіх часів і народів. Звичайно, книжка Сергія Тримбача "прийшла" не в пустелю - є книги Миколи Шудрі "Геній найвищої проби", Романа Корогодського "Довженко в полоні", Володимира Кудіна "Сашко", Василя Марочка "Зачарований Десною", але багатогранність і "непійманість світом" Довженка ще неосяжні. Та й такі приземлені речі, як архівні матеріали, досяжні далеко не всі - дуже особисті документи дружина Довженка Юлія Солнцева заповіла відкрити тільки через 50 років після її смерті.

На презентації автор книги розповів, що інший київський кінознавець Леонід Череватенко "затягує" з книгою про Довженка якраз через те, що не всі архівні документи доступні, а ті, що відкриті, додає Сергій Тримбач, "відредаговані" вдовою письменника. "Але я вирішив не чекати відкриття архівів. У моїй книзі теж є абсолютно нові, досі не друковані документи з Російського державного архіву літератури і мистецтва, та справа не тільки в них - досі не було серйозної наукової біографії Довженка, я претендував саме на цей жанр. Намагався дати якомога повніший фактаж про Довженка - звести в один сюжет його життя. А також описати його побут - чи були в нього домогосподарки, на яких машинах їздив, як спілкувався з родичами, які були стосунки в родині. Повоєнну творчість Олександра Довженка взагалі ніхто не розглядав детально, цікавилися тільки його довоєнним і воєнним періодами, я й про це пишу".

Кандидат мистецтвознавства Оксана Мусієнко сказала на презентації, що її "підкупив" літературний виклад тексту - читається як захопливий роман - і дуже потішила відсутність науковоподібності. "Здається, я жодного разу не зустріла слова "дискурс" і слова "парадигма". Тримбач у двох "дискурсах" покаявся, а літературною подачею, зізнався, завдячує школі журналу "Искусство кино": "Коли я вперше приїхав у редакцію журналу і зізнався, що не маю кінознавчої освіти, а маю диплом філолога, мені сказали: тут це нікого не цікавить, тут усі або філологи, або журналісти, головне - щоб це цікаво було читати".

Голова Держслужби кіно Ганна Чміль відзначила терпеливий і врівноважений виклад біографії Довженка, відсутність "суддівських" ноток і категоричних вердиктів. "У пострадянський період була видана лише одна книга, яка ламала стереотип Довженка як співця комунізму - це "Довженко у полоні" Романа Корогодського, але там усе було представлено надто вже радикально, - розповів Сергій Тримбач. - Мені хотілося дати збалансований погляд на його біографію, адже не тільки прихильником і глашатаєм комуністичної ідеології був кінорежисер, він справді в це вірив, але разом із тим він був націонал-комуністом. А його трактують однобоко - або так, або так".

Каталізатори важливі не тільки в хімічному процесі: про підготовку своєї психобіографії Довженка заявив буквально на презентації кінокритик Олександр Рутковський, Іван Драч повідомив, що другу книжку про кінокласика пише Євген Сверстюк, відділ кінознавства Інституту мистецтвознавства, фольклористики і етнології НАН України, яким керує Сергій Тримбач, готує довженківську енциклопедію. "А там треба братися і до академічного видання творів Довженка, - вважає Сергій Васильович. - Це прекрасно, що нарешті роботи Довженка видані на DVD, але не завадило б і академічне видання на цифрі". Незабаром книга "Загибель богів. Олександр Довженко" має з'явитися російською мовою, автор наразі займається перекладом.