Кометна з'ява Барака Обами з гавайських хвиль на політичному небосхилі Америки та успішний спротив потужній агресивній машині Клінтонів у змаганнях за номінацію від демократів на президенство, навіть попри цілу низку сприятливих непересічних особистих чеснот та обставин, викликає подив і здається загадковою.

Цікавих біографічно-життєвих подробиць, персональних рис та випадкових збігів (47 років, батько-кенієць, мати - біла жінка з Канзасу (імовірні предки-індіянці), що зустрілись студентами на Гавайях; народження і дитинство в Гонолулу та Джакарті, повернення і найкраща приватна вища школа в Гонолулу; коледж в Лос-Анжелесі; Колумбійський Університету Нью-Йорку (політика / міжнародне право); Правнича Школа Гарварду; професор конституційного права у Правничій Школі Університету Чикаго; Сенатор Ілінойсу; єдиний чорношкірий Сенатор США у Сенаті 110-го скликання; дві книги - „Мрії мого батька" (з яким був розлученим з двох років) та „Відвага надії" з двома „Греммі" за власне читання; згадування Бодлера, Камю, Джойса та Фіцджеральда, мовно-психологічна харизма, часом нагадуюча М.-Л. Кінга; расова толерантність без слідів радикалізму минулих афроамериканських лідерів; дебати про конституційне право бути Президентом через непевність офіційного статусу Гавайів - штату США чи Королівства, підтримка В. Бафета, О. Вінфрі, Дж. Клуні, „усиновлення" подружжям Чорних Орлів індіянського племені Кроу з Великих Рівнин з посвятою імені Барак Обама-Чорний Орел- Той, Хто Допомагає Усім Людям Цієї Землі) - задосить, щоб створити відповідну легенду і стати уособленням і підтвердженням Американської Мрії, але замало, щоб за три роки здертись на політичний Олімп і стати імовірним кандидатом-фаворитом від демократів у майбутніх президентських перегонах.

 Мабуть, найпершим помітним у національному вимірі кроком Обами до Олімпу була його непересічна, яскрава промова на національному з"їзді Демократичної партії у Бостоні в липні 2004 року, де він, піддаючи критиці вузькопартійні погляди, сміливо задекларував необхідність надпартійного підходу до розв"язання найвищих приорітетів країни: „Немає ліберальної чи консервативної Америки - є Сполучені Штати Америки", що започаткувало його національну відомість та посприяло виборюванню місця у Сенаті США від Ілінойсу у листопаді того ж року. Визначальним етапом політичного злету Барака Обами стало його запрошення після Сенатської номінації до Комітету у закордонних справах його Головою, Сенатором-республіканцем від Індіани Річардом Лугаром, чемпіоном США з національної та міжнародної безпеки, співавтором знаменитої Програми нуклеарного нерозповсюдження Нанна- Лугара. Трохи згодом він обійме посаду Голови підкомітету у європейських справах, і також стане членом Сенатських Комітетів здоров"я та освіти (Голова - Е. Кеннеді), внутрішньої безпеки та державних справ і у справах ветеранів.

Сенатори Лугар і Обама (в центрі) та Амбасадор Дж. Гербст (справа) на Донецькому хімічному заводі	Юлія Тимошенко та Сенатор Луґар

 

Знаковою для найвищої політичної гри Барака Обами було його запрошення Лугаром до інспекційного візиту в Україну в рамках Програми Нанна- Лугара у серпні 2005 року. Старий лев американської міжнародної політики роззброєнь після залишення Сенату Семом Нанном потребував молодого, енергійного партнера, якому б міг надійно зоставити свою справу життя. Цікаво, що це відбивало надпартійні засади стратегічної політики, які заманіфестував Обама на з"їзді у Бостоні (до речі, сам Сем Нанн був Сенатором-демократом від Джорджії і знаменита Програма сама по собі початково була біпартійним проектом). Слід зазначити, що таке біпартійне перехресне менторство є унікальним і вельми незвичним у найвищих політичних колах США.

Важливим політичним моментом цього візиту було підписання 29 серпня нової біологічної угоди Нанна-Лугара про протидію загрозі біотероризму та запобігання розповсюдженню бактеріологічної зброї, технології, матеріалів та знань, переговори щодо якої тривали більше року і були розблоковані лише за втручання Прем'єрки Юлії Тимошенко, що заявила: "Ми збираємося співпрацювати в усіх аспектах Програми Нанна-Луґара", отримавши шляхетний комплімент старого політичного лева: "Ви приносите нам добрі новини. Ми знаємо, що сьогоднішнє підписання угоди про спільне зменшення загрози стало можливим завдяки вашому втручанню".

Барак Обама та Річард Лугар, Бабин Яр, Київ, серпень 2005

Іншим значущим співпадінням під час цього візиту став черговий раунд російських газових загроз Україні та Європі, що за словами Обами, спонукало його збагнути стратегічний зв"язок між енергетичною незалежністю і національною безпекою США. Після повернення Луґар з Обамою подали до Сенату та імплементували новий законопроект - Ініціативу Луґара-Обами з нерозповсюдження - розширення Програми Нанна-Луґара на іншу зброю масового знищення та звичайні озброєння - т.з. Акт Луґара - Обами. Активна законотворча діяльність Обами на задекларованій біпартійній основі знайшла своє відбиття у цілій низці інших важливих і плідних законопроектів, що стосувались профілю усіх сенатських комітетів, де він був задіяний, зокрема, Акт Луґара - Обами „Американське пальне" (етанол з біомаси), законопроект Обами-Хагеля із запобігання нуклеарному тероризму, „Акт Прозорості" Обами, Кобурна та Мак-Кейна щодо бюджетного фінансування, Акт Обами-Бурра „Геноміка та Персоналізована Медицина", ініційований Обамою біпартійний білль з перевірки діагнозу посттравматичного стресового синдрому та травматичних ушкоджень мозку у військових ветеранів, тощо. Не можна не подивуватись у цьому зв"язку майже Юнгівській синхроністичності головних науково-стратегічних векторів найбільшого Українсько- Американського Чорнобильського Дослідного Проекту за участю Університету Дюка, НЦРМ АМН України, RTI International та UNC/Asheville і відповідних законопроектів Обами.

Далекосяжним кроком під час київського візиту було покладання вінків Луґаром та Обамою до Менорах Монументу у Бабиному Яру, пізніша інтерпретація на зустрічі з Сенаторами єврейського походження імені Барак (арабською/свахілі) як Барух - Благословенний (гебрейською) і у цьому ж контексті - навіть недавня Фройдівська обмовка-конотація Обами про те, що його двоюрідний дідусь у Другу світову війну визволяв концентраційний табір в Освенцімі (де загинуло більше мільйона євреїв) - насправді це міг бути Бухенвальд.

Подорож в Україну з Луґаром та похідні біпартійні законопроекти запозиціонували Барака Обаму як молодого зіркового політика федерального рівня, здатного плідно перейматися стратегічними проблемами національного та міжнародного масштабу. Журнал "Time" назвав його одним із „найвпливовіших людей світу" посеред 20 „Лідерів та Революціонерів". За „The Chicago Tribune", Луґар на запитання, чи не розглядає він знов (після 1996) можливість своєї участі у президентських перегонах, струснув левиною головою і сказав „Це - для Барака". Перспективи Барака Обами у 2008 порівнювались за імовірністю з успішною президентською кампанією Дж. Кеннеді у 1960. Стартуючи 2008 перегони 10 лютого 2007 у Спрінгфілді, Ілінойс, Обама, відлунюючи інавгураційну промову Кеннеді, виголосив: „Мене не було б перед вами, якби смолоскип часу не був переданий новій генерації". Лев-патріарх Сенату Тед Кеннеді перед тривожною операцією на мозку 2 червня в Медичному Центрі Університету Дюка заявив: „По закінченню я сподіваюсь повернутись до Сенату і зробити все, що я можу, аби допомогти вибрати Барака Обаму нашим наступним Президентом". Не хочеться називати це політичним заповітом нащадкам, але з огляду на шляхетне опікування політичних патріархів демократичного та республіканського прайдів одним кандидатом, Барака Обаму можна розглядати як надпартійний проект нового Американського Лідера та Світового Лідерства Америки, спрямований у Третє Тисячоліття, в якому Україна зіграла цілком певну роль.

Незалежно від кінечної виборчої арифметики останніх праймеріз у Монтані і Південній Дакоті та поточної політичної алгебри суперделегатів, Барак Обама увечері 3 червня задекларував свою очікувану перемогу в президентській кампанії Демократичної  партії.