У вдови композитора Кос-Анатольского пані Надії Кос зі Львова є акордеон. Його придбали, склавшись, Кос-Анатольский і Богдан Веселовський. І грали на ньому по черзі. Про це розповідала пані Надія на презентації збірки пісень "Прийде ще час..." Богдана Веселовского у Львівському музичному музеї Соломії Крушельницької у вересні 2001 року. Упорядник цієї збірки проф. Олександр Зелінський, а ілюстратор - Мар"яна Зелінська, його дочка. У 2002 році вийшла друга збірка "Я знов тобі...", а цього року вийде третя, також у Львові

У Львові, у 30-х роках існувала Капелла Яблонського, керівника і скрипаля якого назвиали Ябцьо. Доповнювали основу капели Анатолій Кос-Анатольський та Богдан Веселовський, якого звали Бонді. Ця капела була дуже популярна. В ній були студенти Львівського музчиного інституту ім. М. Лисенка. Хлопці грали на всіх українських вечорницях, часто виступали в Черчі, курорті біля Рогатина.

Богдан Веселовський почав писати музику в 16 років, в 20 став популярним автором танго, вальсів, фокстротів і був знаний як неперевершений композитор музики легкого жанру. Пісні "Прийде ще час", "Чорні очі", "Усміх" були видані до 1938 року. Вони лунали на концертах, забавах і в домівках галичан.

Водночас Богдан Веселовський вчився у Львівському університеті на факультеті права та у Вищому музчиному інституті ім. Миколи Лисенка. Після закінчення студій Богдан виїхав у Закарпаття і не повернувся, бо політичне переслідування змусила його жити на чужині. Закінчив Віденський університет, працював для американської армії в Австрії. В 1941 році приїхав до Канади. Композитор помер в Монреалі у 1971 році. Залишив дружину Олену та двох синів - Остапа та Юрія.

Хоч затихли пісні Богдана в концертових залях, пані Олена зберігла його музчині записи, листи та власні спогади про чоловіка.

"Переглядаю в котрий раз після смерти Богдана (27 років минуло), ноти, переслухую годинами платівки і записи на стрічках і рояться в голові мелодії та слова віршів до них, особливо запам"яталися слова "Сняться дні колишні". Це рядок з вірша Володимра Сосюри з пісні "Промах білої руки". І ця пісня, і слова до неї проливають особливае світло на наші з Богданом спільно пережиті роки. Треба покласти на папір, поки ще пам"ять дописує.

Пам"ять до кінця добре дописувала. Але на чотирьох сторніках спогади пані Олени кінчаються, разом з її життям.

Однак пані Олена встигла зібрати і передати музчину спадщину свого чоловіка до музеїв та музичних інституцій в Україні: а саме у Стрию, у Києві та у Львові. Це все через поміч і зацікавлення таких людей, як проф. Олександр Зелінський у Львові та Остап Зорич у Києві. Також працює над музикою Веселовського нове покоління - Орест Цимбала і Богдан Криницький з Львівської консерваторії.

У Чикаґо допомогають відновити пам"ять про Богдана Веселовського Борис та Орися Антоновичі. Український мистецький центр з Камерною орекстрою під керівництвом Зеоніда Модрицького запросили Лесю Боровець, солістку, та Ростислава Демчишина, композитора, та піяністку зі Львова на виступ в концерті з піснями 30-х років минулого століття. Тепер Український мистецький центр з Камерною оркестрою запросив співака Остапа Зорича на відриття п"ятого сезону. Він виступить у першій частині концерту, який присвячений пам"яти Богдана Веселовського. В другій частині камерна оркестра буде грати музику Богдана Веселовского, яка оркестрована на замовлення мистецького центру знаним композитором Мирославом Скориком. Також у програмі - музика Кос-Анатольського, Скорика, Кропивницького, Вівальді і Россіні.

В програмі беруть участь Ярослав Рудницький - скрипка, Роман Калакуяк - клярнет. Співають Мирослав Кука, Оксана Петрів, Наталія Кисіль, Богдан Кисіль.

Концерт відбудеться в Українському культурному осередку у неділю, 8 червня о першій годині пополудні. Вступ 15 долярів. Студентам і сеньорам - 10 долярів.