rss
01/16/2019
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#343

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Мова \ 1930-ті роки: українська мова в добу великого терору

Подібними принципами керувались i упорядники сумнозвісного "зеленого" (за кольором обкладинки) "Російсько-українського словника", який було укладено переважно на засадах калькування російської лексики.

У передмові до нього наголошувалось "всестороннее благотворное влияние великого русского языка", якого зазнала українська літературна мова протягом свого історичного розвитку, i зазначалось, що "украинский народ под руководством Коммунистической партии разгромил подлые, враждебные происки буржуазных националистов, направленные на разрыв дружбы и братства народов СССР, и очистил свой язык от националистических искажений".

В українській частині реєстру словника 1948 року значна частина питомої української лексики, представленої в словнику 1924-1933 років, була або зовсім вилучена, або відсунута на другу позицію, після слова, спільного з російським. Масштаби лексичних втрат i безпрецедентної уніфікації реєстру українських слів, штучно підігнаних під pociйськi, виявить майбутнє порівняльне дослідження праці лексикографів 20-х років зi словником 1948 року. Поки що обмежимося кількома прикладами:

РУС 1924-1933

Благополучие - добра доля, щастя, добробут, гаразд.

РУС 1948

Благополучие - благополуччя, благополучність; (счастье, удача) - щастя.

РУС 1924-1933

Брить, бривать - голити, брити, бритвати.

РУС 1948,

Брить - брити, голити.

РУС 1924-1933

Ворона - ґава, ворона.

РУС 1948

Ворона - ворона, гава.

РУС 1924-1933

Голубой - 1) блакитний, голубий, ясно-синій,

2) попеластий, попелястий.

РУС 1948

Голубой - голубий, блакитний.

РУС 1924-1933

Загорать, загореть - (подвергаться загару) засма(г)люватися, засма(г)литися, смагнути, засмагнути, смагліти, засмагліти, запікатися, запектися, запалюватися, запалитися, загоряти, загоріти.

РУС 1948

Загорать, загореть - загоряти, загоріти, засмалюватися, засмалитися.

РУС 1924-1933

Загораться, загореться - займатися, зайнятися, запалюватися, запалитися, загорятися, загорітися, підпалюватися, підпалитися.

РУС 1948

Загораться, загореться - загорятися, загорітися, займатися, зайнятися, спалахувати, спалахнути, запалюватися, запалитися.

РУС 1924-1933

Заживать - гоїтися, загоюватися, загоїтися, безл. затягати, затягнути, (о мног.) позагоюватися, позатягати.

РУС 1948

Заживать - заживати, зажити, загоюватися, гоїтися, загоїтися.

РУС 1924-1933

Кладовая - (при доме) хижа, хижка, хижина, комірка, комірчина; (зап.) спіжарня; (отдельно от дома) комора.

РУС 1948

Кладовая - кладовка, кладова, комора.

РУС 1924-1933

Корзина - кошик, (побольше) кіш, (узкая с двумя ручками) кошіль, кошелина, кошар, кошівка, (из лозы) лозя(а)ник, сапет, сапета, (из лыка) козуб.

РУС 1948

Корзина - корзина; (ручная - обычно) кошик.

Як підрахувала у своїй курсовій роботі студентка Національного університету "Києво-Могилянська академія" Олена Дмитришина, у словах на літеру "В" академічний словник 1924-1933 pp. перекладає російське слово синонімічним рядом у 3591 випадку, тоді як одним словом - у 615 випадках. Натомість словник 1948 р. застосовує протилежний принцип - 3131 російське слово перекладає одним українським, а синонімічний ряд подає тільки для 820 слів. Kpiм того, в межах тiєї ж групи слів у словнику 1924 р. жодного разу не застосовано калькування як способу перекладу російського слова, тоді як в українській частині словника 1948 р. скальковано 497 російських слів.

Критики зазнали й видані у 20-х роках переклади. Так, мову українських перекладів творів Леніна Наум Каганович кваліфікував як "спотворену i перекручену націоналістами", внаслідок чого "зміст творів Леніна сфальсифікований i брутально перекручений". Такі серйозні політичні обвинувачення, а фактично вирок для перекладачів, Н. Каганович висував лише на підставі перекладу російських слів свобода, раскол та деяких інших українськими відповідниками воля, розлом, а не спільними з російською мовою словами свобода, розкол.

Втручання у внутрішній склад української мови не обмежувалося правописом i лексикою. Воно поширювалось i на інші мовні piвнi, зокрема на словотвір i синтаксис. У цій ділянці намагання волюнтаристського спрямування розвитку мови в бік її зближення з pociйською становили особливо велику загрозу для її майбутнього, оскільки поціляли в саме осердя живої мови як незалежного утворення, здатного до самооновлення й самовідтворення.

Друге число журналу "Мовознавство" за 1937 р. у рубриці "Хроніка НДІМ (Науково-дослідного інституту мовознавства) 1933-1934" містить інформацію про низку доповідей, заслуханих протягом другої половини 1933 р. у відділі української мови з приводу "великого національного шкідництва в питаннях словотвору української мови". Усього було розглянуто понад 15 питань словотвору, з яких наведемо лише частину. Засуджувались як прояви шкідництва такі словотвірні форми, що вважались нормативними в мовознавчих працях i мовній практиці 20-х років, як вживання прикметників iз суфіксом -ов(ий) замість -н(ий): предметовий, позакласовий, машиновий, високовольтовий, мільйоновий тощо замість предметний, позакласний, машинний, мільйонний тощо; рекомендації О. Курило, М. Гладкого та інших мовознавців 20-х років не вживати таких скалькованих з pociйської форм, як іменники жіночого роду на -к(а), -ч(а) iз значенням процесу: розробка, поставка, очистка та ін.; іменники чоловічого роду з суфіксами -щик, -чик: збірщик, рознощик, мурівщик, підводчик та iн.; слова з префіксом без-: обезголовити, обезчестити, обеззброїти та iн. У доповідях було засуджено також попередні рекомендації уникати калькування другої частини російських прикметників із складником -подобный, -образный i -видный, а замінювати їх суфіксами -уват(ий), -аст(ий): дугуватий, а не дугоподібний; вживання відмінних від російських прикметникових форм, що виключали першу частину складних суфіксів -альн(ий), -озн(ий): пірамідний або пірамідовий, а не пірамідальний; артерійний, а не артеріальний; тифовий, а не тифозний та iн.; відмінне від pociйської вживання форм доконаного виду з префіксом з- від дієслів іншомовного походження: змобілізувати, зорганізувати та iн.

Не обійшли увагою погромники від науки i дослідження з синтаксису. Працю Сергія Смеречинського "Нариси з української синтакси в зв'язку з фразеологією та стилістикою" наводив серед прикладів "шкідництва на мовному фронті" Андрій Хвиля у цитованій вище публікації. Г. О. Сабалдир у першому числі журналу "Мовознавство" за 1934 р. затаврував її як "вияв класової ворожості націоналістично-буржуазного мовознавства", "чимале кільце в цьому ланцюгу націоналістичного шкідництва", а працю О. Б. Курило "Уваги до сучасної української літературної мови" назвав "ворожим нам" твором, "синтезом націоналістичних i фразеологічних правил". В аналогічному контексті було згадано i Євгена Тимченка.

Нищівної критики зазнала передусім орієнтація цих авторів на народну мову i мову пам'яток як на головні джерела для усталення норм літературної мови. Навіть мову українських письменників XIX ст., що на них посилається С. Смеречинський, автор погромницької статті критикує з класових позицій: "У мові Квітки й по-верховому дослідникові впадає в очі оте підроблювання під мову заможного, куркульського селянства... Мова Куліша - це мова літературна, але з виразною познакою особи автора, його класових буржуазних нормалізаторських смаків". Вкрай агресивно викладені звинувачення, висунуті до автора "Нарисів з української синтакси", вимоги знищити його працю, бо "важко, мабуть, найти виразніший націоналістичний твір в українському мовознавстві... де так чітко й войовниче сформульовані ідеї українського фашизму в мовознавстві", спирались фактично лише на три суто мовні, далекі від політики рекомендації С. Смеречинського обмежити вживання в українській мові синтаксичних форм з орудним присудковим, конструкцій на -но, -то з дієслівними формами минулого й майбутнього часу і віддієслівних іменників на -ння, -ття.

Тавро "українського фашизму" було накладено на все мовознавство, на всі наукові видання Інституту української наукової мови і Науково-дослідного інституту мовознавства. "Загалом, як теорія, так і практика, що виходила останнім часом з стін ІУНМ і НДІМ, - проголошувалось на сторінках першого числа журналу "Мовознавство" за 1934 р., - була не чим іншим, як войовничою програмою українського фашизму в мовознавстві, спрямованою на те, щоб спинити буйний розвиток української мови, втиснути цей розвиток в рамки ХVІІІ-ХІХ століття, скерувати його на шлях буржуазного Заходу, відірвати від культурного й мовного розвитку наших братніх республік, зокрема РСФРР". (З кн.: Масенко Л. Мова і суспільство: Постколоніальний вимір. - К., 2004).

1930-ті роки: українська мова в добу великого терору

Якщо завтра “двомовність” ...

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com