Чорноморський флот залишається?

МЗС Росії заявило, що український міністр закордонних справ Володимир Огризко поширив інформацію, яка не відповідає дійсності. РФ спростувала нещодавню заяву МЗС України про початок консультацій щодо виводу Чорноморського флоту з Криму до травня 2017 року.

Минулої середи після перемовин з російським міністром закордонних справ Сергієм Лавровим Володимир Огризко зазначив, що про проведення консультацій Росія й Україна говорили ще минулого року. "Йшлося про спокійний, нормальний, цивілізований підхід до справи", - повідомив голова українського МЗС. Він також сказав, що позитивно оцінює свій візит до Москви, оскільки Київ чітко дав зрозуміти російським колегам свою позицію з цього питання.

Його слова підтвердив керівник прес-служби зовнішньополітичного відомства України Василь Кирилич, заявивши, що обидві сторони розпочнуть консультації 1 червня 2008 року. За словами В. Кирилича, РФ має докладно ознайомитись із поданим меморандумом стосовно процедури виведення своїх військових формувань із Севастополя і після цього підпише документ.

Однак у Росії ці начебто зрозумілі заяви прокоментували дещо по-іншому. Згідно з російською версією, успіхи Володимира Огризка в Москві не такі чудові, як він усім розповідає. В МЗС Росії стверджують: "Дійсно, українська сторона під час зустрічі міністрів закордонних справ Росії та України передала російській стороні проект меморандуму про етапи та порядок виводу Чорноморського флоту РФ з території України. У відповідь українській стороні повідомили, що в Москві розглянуть цей документ, проте обговорення цієї теми зараз не актуальне".

У російському МЗС пояснили, що роботу в цьому напрямку ведуть у рамках відповідного відділу російсько-української міждержавної комісії та його робочих груп. Їхнє чергове засідання заплановано на червень 2008 року, однак про початок консультацій не йшлося. "Ми візьмемо до уваги позицію української сторони та врахуємо її при побудові всього комплексу відносин між двома державами", - дещо туманно додали в російському зовнішньополітичному відомстві. Таким чином, чи то наш міністр чогось недочув, чи добрехав - невідомо. Але зрозуміло одне - Чорноморський флот Росії не має наміру залишати територію Криму.

Вибори президента України треба відтермінувати. З такою ініціативою виступає прем'єр-міністр України, лідер БЮТ Юлія Тимошенко.

"Вибори Президента слід відтермінувати, щоб коаліція могла нормально й ефективно працювати", - каже пані Тимошенко. Про це повідомляє видання "КоммерсантЪ-Украина". Перенесення виборів, які заплановано на 2009 рік, Ю. Тимошенко мотивує тим, що вони розколюють демократичну коаліцію.

Водночас народний депутат Михайло Сирота, член Блоку Литвина і, як його називають, "батько Конституції", стверджує: перенесення президентських виборів означає недотримання Конституції та вихід із правового поля держави, оскільки президентські вибори визначає Основний закон. Таку думку він висловив агенції "ІнтерМедіа консалтинг".

Михайло Сирота нагадав, що зміни до Конституції від 2004 року внесли певне непорозуміння у визначенні дати наступних президентських виборів. "У змінених нормах написано, що наступні президентські вибори повинні відбутися останньої неділі останнього місяця п'ятого року повноважень президента", - зазначив він.

Депутат також нагадав, що інавгурація Віктора Ющенка відбулася в січні 2005 року, а отже, п'ятирічний термін його перебування на посаді закінчується в січні 2010 року. "Остання неділя останнього місяця п'ятого року - це кінець грудня 2009-го. Тому перший тур відбудеться на католицьке Різдво, а другий - коли похмеляться після Різдва Христового православного, тобто 2010 року", - сказав пан Сирота, додавши, що "в цій ситуації й так багато непорозумінь".

Він також зауважив, що ця ситуація некоректна в правовому плані. "Тут є політичні моменти, але ми не можемо змінювати правову систему, виходячи з політичної доцільності", - резюмував Михайло Сирота.

Нову Конституцію не можуть затверджувати на всеукраїнському референдумі, поки Верховна Рада не внесла в неї відповідні зміни. Таке рішення минулого тижня оприлюднив Конституційний Суд України. Про це розповів голова цього суду Андрій Стрижак.

Отже, за його словами, згідно з останнім рішенням КС, зміни до Конституції не можуть ухвалювати без участі Верховної Ради. Відповідаючи на запитання журналістів, чи може Президент оголосити про проведення референдуму щодо змін до Основного закону без затвердження парламентом, він відповів: "Ні, не може". А на уточнювальне запитання щодо порядку внесення змін до Конституції голова КСУ відповів: Президент вносить зміни до Конституції, Верховна Рада простою більшістю попередньо схвалює ці зміни і спрямовує їх до Конституційного Суду.

Якщо КС визнає ці зміни конституційними, вони повертаються до парламенту, який на наступній сесії 300 голосами ухвалює їх в цілому. Це дає підстави для оголошення Президентом референдуму щодо змін до Конституції, якщо вони стосуються 1, 3 та 13 розділу Основного закону. Але якщо народ висловився на референдумі проти змін, їх не ухвалюють. І це рішення не можна оскаржити. "Народ як єдине джерело влади в Україні може реалізувати на всеукраїнському референдумі за народною ініціативою своє виняткове право визначати і змінювати конституційний устрій в Україні шляхом ухвалення Конституції в порядку, що визначає Конституція і закони України", - сказав голова КСУ, оголошуючи рішення.

Водночас Андрій Стрижак наголосив: якщо глава держави оголосить про проведення референдуму до затвердження змін до Конституції у Верховній Раді, цей референдум матиме винятково консультативний характер. Нагадаємо, про це також говорили деякі депутати Ради. "Це випливає з рішення суду", - додав голова КСУ.

Конституційний Суд також звернув увагу Ради, депутатів і Президента на необхідність ініціювати і привести чинне законодавство з питань референдумів у відповідність до норм чинної Конституції. Зауважимо, за висновками юристів, провести сьогодні референдум в Україні неможливо, оскільки відповідний закон безнадійно застарів і на практиці не діє.

Доповідач у цій справі, суддя Іван Домбровський, коментуючи рішення суду, сказав, що його "ухвалювали дуже складно": 10 членів КС проголосували "за", 5 - "проти" і 4 з 15 мали певні застереження. "Ми намагалися нікому не догодити цим рішенням", - сказав пан Домбровський. Рішення Конституційного суду є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і його не можна оскаржити.

Нагадаємо, Президент Віктор Ющенко звертався до Конституційного Суду з клопотанням дати відповідь на питання, чи може всеукраїнський референдум ухвалювати закони і якщо це можливо, то чи потребують закони, ухвалені в такий спосіб, затвердження або схвалення Верховної Ради і чи застосовують до них процедуру підписання й оприлюднення Президентом.

А от за словами політологів, Конституцію України можна змінити ще до президентських виборів. На думку директора Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, є ймовірність того, що зміни до Основного закону ухвалять до президентських виборів, проте для цього потрібен консенсус основних політичних гравців у Верховній Раді. Він наголосив, що нині такий консенсус неможливий, проте не відкинув його в майбутньому.

"Ведуть переговори між БЮТ і Партією регіонів. Є підстави вважати, що зміни можуть ухвалити", - наводить слова політолога УНІАН. Але це може відбутися лише тоді, коли сторони порозуміються з інших питань, у тому числі щодо моделі коаліції, формування уряду тощо.

Черговим бар'єром для Кабінету міністрів у планах приватизації стали призупинення Президентом Віктором Ющенком продажу Одеського припортового заводу й офіційні звернення голови Фонду держмайна Валентини Семенюк до глави держави, Ради нацбезпеки та оборони щодо необхідності відкласти оголошення конкурсу з приватизації "Укртелекому" для доопрацювання його умов.

Щодо останнього, то позиція запеклої опонентки Ю. Тимошенко Валентини Семенюк однозначна: під час розробки інвестзобов'язань Кабмін не врахував пропозицій профспілкових організацій щодо передачі з балансу підприємства об'єктів соціальної сфери, не прописано шляхів погашення кредиторської заборгованості цього підприємства. За її словами, продавати "Укртелеком" у такому стані неможливо. Тим паче, додала очільник ФДМУ, це відомство не одержувало ухваленої раніше Кабінетом Міністрів постанови від 9 квітня 2008 року, якою затвердили умови проведення конкурсу з продажу акцій "Укртелекому".

Хоч у Фонді, за словами заступника голови ФДМУ Дмитра Парфененка, які цитує УНІАН, відомо, що стартову вартість пакета "Укртелекому" затверджено, як і планували - 12 млрд. грн. Він висловив припущення, що ціна пакета може становити 15-20 млрд. грн. Імовірно й те, що до аукціону не допускатимуть офшорних компаній та структур, у статутному фонді яких понад 25% акцій іноземного капіталу.

Щодо першого кроку - призупинення Віктором Ющенком приватизації Одеського припортового заводу, - то коментувати цю ініціативу взявся перший віце-прем'єр Олександр Турчинов. За його словами, таке рішення є провокацією проти державної безпеки України і проявом агресивної політики проти уряду та проти держави. Про це урядовець заявив у суботу на прес-конференції.

О. Турчинов зазначив: коли визначають конкретну дату проведення аукціону й одразу ухвалюють рішення щодо зупинення приватизації, то це понижує вартість заводу щонайменше вдвічі. Він наголосив, що ситуація, коли хтось "перекреслює" рішення Кабінету Міністрів з будь-яких мотивів, є неприйнятною. Натомість додав: усі пропозиції від секретаріату Президента стосовно приватизації Одеського припортового заводу уряд урахував. З огляду на це, Кабміну вистачить політичного впливу, щоб змусити тих, хто працює проти України, припинити всі дії та поновити приватизаційні процеси у країні. У цьому, на його думку, повинні допомогти зміни до Конституції, які унеможливили б дублювання або блокування однієї гілки влади іншою.

З огляду на часовий цейтнот, уже майже зрозуміло, що приватизаційний план уряду Юлії Тимошенко на перше півріччя 2008 року зірвуть. Адже навряд за неповних два місяці вдасться підготувати до роздержавлення, повністю оформити й затвердити необхідні документи щодо державних часток стратегічних підприємств: 69,79% - ВАТ "Укртелекому"; 99,52% - ВАТ "Одеського припортового заводу"; 75,25% - ВАТ "Турбоатому" і пакетів держакцій шести обленерго. Та й сподіватися тут на швидке перемир'я складно, адже сторони налаштовані доволі агресивно. Уряду конче необхідно утримувати бюджетний баланс, що без припливу приватизаційних коштів зробити практично неможливо . Президент та офіційні особи, які підтримують його, також мають непогані "козирі" у приватизаційній грі. Варто лише згадати мільярди доларів, отримані від повторного продажу "Криворіжсталі". Гроші із цієї оборудки, схоже, використали без користі для держави й народу.

Металеві рамки на вході, пильні охоронці, які обстежують кожного, хто прагне потрапити до столичного Міжнародного центру культури і мистецтв... Такі заходи безпеки наводили на думку, що всередині проходить якийсь захід за участю Президента. Втім "помаранчевого" керівника держави до "Жовтневого палацу" минулої суботи навряд чи запрошували. Адже в залі, під якою колись розташовувалися катівні НКВС, зібралися любителі синьої барви: там відбувався ХІ з'їзд Партії регіонів.

За повідомленням прес-служби ПР (а "звичайних" журналістів на з'їзд, нагадаємо, не акредитували), зала "Жовтневого" була переповнена - делегатів з усіх регіонів України зареєструвалося 1055. Завітали й почесні гості з близького і далекого зарубіжжя: відкривши з'їзд, головуючий на ньому лідер "Регіонів" Віктор Янукович привітав, зокрема, делегації партій "Єдина Росія", "Справедлива Росія", "Новий Азер¬байджан" та Європейських соціалістів. Не обійшлося й без колись небажаної, а тепер постійно присутньої в Україні персони - депутата російської Держ¬думи Костянтина Затуліна.

Делегатам належало обговорити й ухвалити нові програму і статут партії та внести деякі кадрові зміни до керівних органів. Утім головної посади це не стосувалося: Віктор Янукович був знову безальтернативно, безсумнівно й одностайно обраний головою Партії регіонів. Сам лідер скромно не брав участі в голосуванні, за результатами якого замість одного крісла отримав зразу три: згідно з новою редакцією статуту ПР, голова партії відтепер автоматично очолює також політраду і президію (раніше ці органи мали окремих керівників).

Упоратися з таким великим обсягом роботи Януковичу допоможуть заступники - аж дванадцятеро: Ганна Герман, Василь Джарти, Олександр Єфремов, Андрій Клюєв, Борис Колесников, Олександр Лавринович, Сергій Льовочкін, Ан¬тон Пригодський, Володимир Яцуба, Олена Лукаш, Володимир Рибак і Андрій Кравець. Колишній голова політради ПР Микола Азаров із суботи очолює центральну контрольну комісію партії. А "відступниця" Раїса Богатирьова, яка перейшла у "табір ворога", погодившись на пропозицію Президента стати секретарем РНБО, не лише прийшла на з'їзд, а й знову потрапила у політраду ПР.

Утім це не означає, що однопартійці нарешті повірили запевненням пані Раїси про її нібито "регіональну" політику в РНБО. Річ у тім, що до складу політради, всупереч сподіванням на зміни у відповідному пункті статуту, знов автоматично ввійшли всі партійні члени парламентської фракції "Регіонів". Попри те, що Богатирьова вже давно працює в Радбезі, повноважень народного депутата її ще не позбавляли. Тож принаймні доти, доки за нею значитиметься парламентський мандат, пані Раїса вважатиметься одним зі 182 "політрадівців" ПР. Зате відтепер для того, щоб вивести будь-кого з керівних органів партії, уже не доведеться, як раніше, скликати з'їзд: після оновлення статуту рішення про виключення з політради й партії загалом може ухвалювати самостійно політрада.

А вже буквально днями "Регіони" розпочнуть очищатися від тих, хто дискредитує партію і "заплямовує її своїми корупційними діями". Як заявив у виступі після обрання головою Віктор Янукович, цей процес стартує у травні. "Я звертаюся до активу партії: нам треба позбутися тих, хто прилаштувався до нашої партії, хто засів у ній для того, щоб вирішувати власні питання; позбутися тих, хто, як кажуть, дивиться то наліво, то направо і не знає, як "нагріти» собі місце", - наголосив Янукович, пообіцявши підійти до очищення "уважно, чесно і принципово".

Пріоритетами Партії регіонів є перехід до парламентсько-президентської моделі управління державою, позаблоковий статус України і надання російській мові статусу другої державної. На цьому наголосив у своєму виступі переобраний знову на цю посаду голова ПР Віктор Янукович. Введення другої державної мови як "ключовий пріоритет внутрішньої політики" відтепер записане й у програмі партії, ухваленій з'їздом. Правда, дехто з делегатів зізнався, що перед голосуванням цей документ не читав. Зокрема, так пояснив газеті "Коммєрсант-Україна" свою підтримку "двомовної" політики ПР засмучений Тарас Чорновіл.