Яку мету переслідує прем'єр-міністр?

Голова секретаріату президента Віктор Балога вважає, що Юлія Тимошенко свідомо розвалює коаліцію та йде на відкритий конфлікт із президентом. Про це йдеться в його заяві, поширеній минулого четверга. На цю думку Віктора Балогу наштовхнули урядова постанова про земельні аукціони та спільна ініціатива БЮТ і ПР створити парламентську конституційну комісію. На переконання Балоги, суспільство має знати справжні мотиви останніх кроків, здійснених урядом і фракцією БЮТ у Верховній Раді.

"Відверто корисливі, грубо прагматичні дії команди Тимошенко маскуються красивими і пафосними фразами про єдність, демократію та боротьбу з корупцією. Однак насправді створюються політичні та бізнесові схеми, які мають забезпечити монопольне становище БЮТ і її верхівки на політичній арені, у владі, в економіці", - вважає він. За словами керівника президентського секретаріату, саме через "егоїстичну" позицію БЮТ провалено ідею підтримки єдиного кандидата на виборах міського голови Києва.

"Біло-сердечні" з незрозумілих причин переконані, що саме вони користуються найширшою підтримкою в столиці і саме їхній висуванець здобуде найбільшу кількість голосів киян. Відмінні від цієї думки інших партнерів з демократичного табору до уваги навіть не бралися, - зазначив він. - Тому тільки на БЮТ лежить вся вина за поховану під тягарем його амбіцій ініціативу про єдиного демократичного кандидата", - попередив Балога. Він назвав політтехнологічним ходом ідею БЮТ про вибори столичного голови у два тури, зазначивши, що таким чином "Україні хочуть нав'язати рудиментарну радянську модель обрання місцевої влади".

Балога звернув увагу, що у прагненні забезпечити собі нероздільне домінуюче становище у владі БЮТ, вже не криючись, виступає в союзі з позакоаліційними силами.

Він нагадав, що "тимошенківці" голосували разом із депутатами від Партії регіонів за неконституційний закон "Про Кабінет Міністрів" та закон про тендерні закупівлі, який зберігав злочинний механізм розкрадання державних коштів на мільярди гривень.

Як свіжий приклад "ганьби" він назвав голосування за звернення Верховної Ради до президента, яке по суті пропонує залишити суддею Конституційного Суду Сюзанну Станік.

За його словами, БЮТ разом із Партією регіонів хоче створити і очолити парламентську комісію з опрацювання змін до Конституції. "При цьому зухвало нехтується різкий протест партнера по демократичній коаліції - блоку "Наша Україна - Народна Самооборона". У своєму бажанні підігнати під свої інтереси ще й Основний Закон БЮТ іде на всілякі, навіть збочені, союзи, і бере собі в подільники тих, кого задля приходу до влади ще зовсім недавно нищівно критикував", - вказав глава секретаріату.

У березні уряд Юлії Тимошенко мав подати на розгляд Верховної Ради України бюджет на 2008 рік із внесеними змінами. Його досі доопрацьовують, але до нього вже є низка серйозних зауважень і від Президента, і від депутатів.

Повторний розгляд бюджету в березні парламент передбачив ще під час його ухвалення - у грудні 2007 року. Тоді депутати наголошували на недосконалості фінансового документа, уряд акцентував на тому, що для роботи над ним мало часу, але всі хором стверджували - ухвалити його необхідно. Бюджет успішно проголосували, запевняючи, що до березня вади підправлять. Проте не вдалося.

Уносити зміни до основного фінансового документа країни необхідно передовсім через соціальні ініціативи уряду, кошти на які мали б отримати від приватизації. Однак ситуація з Фондом державного майна, звільненням-призначенням Валентини Семенюк і, як наслідок, призупиненням усіх приватизаційних процесів, пробили велику діру в держбюджеті. Обіцяні кошти уряд усе ж таки почав виплачувати, "позичаючи" їх у Державному казначействі. У підсумку інфляція зірвалася з гальм і перевищила навіть найпесимістичніші прогнози уряду.

Відтак державний бюджет почали серйозно критикувати. Першим своє "фе" висловив спікер Арсеній Яценюк, який тонко нагадав Юлії Тимошенко про те, що березень завершився. Прем'єр-міністр натомість наголосила, що ухвалювати бюджет без затвердження програми діяльності уряду "Український прорив: для людей, а не політиків" беззмістовно, оскільки вона закладає серйозні концептуальні зміни і реформи, під які вже можна вносити зміни до Державного бюджету на 2008 рік.

Віднедавна за бюджет "узявся" сам Президент. Як повідомив перший заступник голови секретаріату Президента Олександр Шлапак, Віктор Ющенко під час традиційної зустрічі з прем'єром і спікером закликав Кабмін підготувати зміни до Держбюджету на 2008 рік з урахуванням зростання інфляції (9,7% у січні-березні), повідомляють "Українські новини". Особливу увагу голова держави звернув на прожитковий мінімум. У нинішній редакції Держбюджету-2008 передбачено, що такий показник від 1 квітня становить 481 гривню, однак, за оцінками секретаріату, він має становити не менше 515 гривень.

Пан Шлапак визнав: підвищення прожиткового мінімуму вимагає додаткових ресурсів бюджету, а лише інфляційне перерахування доходів держбюджету показує їх збільшення на 60-70 млрд. гривень. Звідки брати надходження, секретаріат не сказав.

До президентської критики долучилися також опозиціонери. Зокрема, голова аграрного комітету Верховної Ради Микола Присяжнюк (Партія регіонів) заявив, що Держбюджет України на 2008 рік не враховує нюансів, пов'язаних зі вступом у СОТ. "Відповідно до умов СОТ, ми повинні перерозподілити бюджетне фінансування і спрямувати його не на підтримку галузей, а на цільові, лізингові програми, науку, адаптацію сертифікації і стандартизації", - зазначив він.

Та й партнери по коаліції не у захопленні від запропонованих Юлією Тимошенко ініціатив. Так, народний депутат України (фракція НУ-НС) Юрій Костенко розкритикував запропоновану урядом схему виконання програми "Доступне житло". Про це він сказав у коментарі сайту "ГАРТ". "Дана ініціатива уряду, як і виплата заощаджень "Ощадбанку", є привабливою, але інструментарію для її впровадження сьогодні немає", - вважає Юрій Костенко, наголошуючи, що державний бюджет не витримає такого навантаження.

Серед інших принципових зауважень до бюджету слід також назвати вимогу Президента врахувати компенсацію НАК "Нафтогаз України" за вартістю газу, відпущеного підприємствам теплокомуненерго в 2006-2007 роках, збільшити фінансування Збройних сил, по-іншому прописати статтю про державні гарантії "Укравтодору", щоб надати йому можливість залучити ресурси, необхідні для побудови інфраструктури до Євро-2012, і ще низку "дрібних" зауважень щодо продажу землі на аукціонах, податкових нововведень, перевірок підприємств тощо.

Віктор Ющенко усунув Віктора Скопенка з посади ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Про це йдеться в указі від 10 квітня, розміщеному на офіційному сайті Президента: голова держави скасував указ від 12 січня 2000 року "Про призначення Віктора Скопенка ректором КНУ імені Тараса Шевченка".

Натомість виконуючим обов'язки ректора призначено завідувача кафедри новітньої історії України, голову Наглядової ради університету Володимира Литвина. Як повідомили працівники кафедри, про звільнення ректора в присутності Володимира Литвина, виступаючи в університеті, заявив сам керівник держави.

Президент України Віктор Ющенко іншим указом зупинив дію постанови уряду, якою КНУ імені Тараса Шевченка підпорядковувався Кабінету Міністрів України. А саме - постановою уряду від 16 січня 2007 року підтверджувались повноваження Віктора Скопенка як ректора.

Наразі не оголошено про причини усунення ректора. Сам Віктор Скопенко миритися з цим не хоче. В одному з інтерв'ю він назвав рішення незаконним і висловив свою готовність брати участь у нових виборах ректора трудовим колективом КНУ, організацію яких, за дорученням Президента, повинне забезпечити найближчим часом Міністерство освіти і науки.

Натомість студенти, чимало викладачів цього ВНЗ, експерти давно чекали на заміну ректора і сподіваються на прозорі та чесні вибори нового керівництва КНУ. Нагадаємо, що Скопенко очолює університет ім. Шевченка 23 роки - з 1985-го. Попри плюси та мінуси, притаманні цій постаті, таке тривале перебування біля керма головного вищого навчального закладу країни не відповідає демократичним стандартам. У жодній цивілізованій країні світу ректори не стають на чверть століття такими собі "туркменбаші".

"Ми і раніше ініціювали різноманітні акції, привертали увагу громадськості до корумпованості нашого університету, вимагали змінити ректора. І сьогодні цей день настав, - прокоментував випускник університету 2007 року, організатор студентських акцій, зокрема "Очисти свій університет" Сергій Пархоменко. - Втім усунення з посади Віктора Скопенка - суто політичне рішення. Сьогодні на його місце поставили "свою людину" - Володимира Литвина. Він хотів отримати цю посаду".

У минулу п'ятницю парламент, нарешті, заслуховував звіт прем'єр-міністра про діяльність уряду - планові "відповіді на запитання". Народні депутати не потурбували Юлію Тимошенко гострими питаннями. Може, через те, що кінець тижня, а може, через те, що всі цифри вже озвучувалися раніше. Наприкінці виступу перед депутатами Тимошенко поставила крапку: "Коротше, уряд за три місяці зробив неможливе, просто дайте йому працювати!" - і захіхікала. Депутати з БЮТ підіграли лідеру і влаштували овації стоячи. "Могла би й "Наша Україна" піднятися, - засміялася Тимошенко. - Це я жартую".

У виступі Юлія Тимошенко здебільшого уникала конфліктних питань. Щодо коаліції та Президента - казала, що з ними буде "моя повага та підтримка". Щодо парламенту загалом - була рада його бачити і запропонувала зустрічатися частіше. Щодо комуністів - погодилася з Петром Симо¬ненком, що на звернення голови фракції має відповідати прем'єр, а не заступник міністра (на це скаржився Симоненко). Втім перед Петром Миколайовичем Тимошенко була в боргу, бо перед тим назвала його... головою Фонду державного майна. У цій частині промови прем'єрка вимагала від президента не покривати керівництво ФДМ і звільнити "Симоненка... (сміх у залі). Ні? А... як її прізвище? Семенюк" - і знову засміялася, при цьому дуже засоромившись.

Якщо про серйозне, то Тимошенко закликала Верховну Раду затвердити програму уряду. Лише після цього Кабмін запропонує зміни до бюджету. Голова парламенту Арсеній Яценюк запевнив, що "парламент обов'язково розгляне програму дій уряду як політичний документ", і запропонував розглянути її в один день із бюджетними змінами.

Після доповіді Тимо¬шен¬ко депутати заслухали звіт голови Національного банку Володимира Стельмаха, а потім перейшли до законопроектів. Зокрема, Верховна Рада підтримала рішення Президента про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України у 2008 році для участі у багатонаціональних військових навчаннях. "За" проголосувало 363 депутати. "Я бачу в нас формується нова більшість, - прокоментував це рішення Яценюк, - яка називається парламент". Справді, в попередні роки "регіонали" й комуністи голосували з цього питання "проти", демонструючи свою позицію щодо НАТО.

10 квітня Кабмін звільнив із посади голови Держкомархіву Ольгу Гінзбург. Член Компартії, пані Гінзбург залишалася чи не єдиним реліктом попереднього уряду на важливій державній посаді. Упродовж півтора року "хазяйка історичної пам'яті" зробила чимало важливих для однопартійців речей, зокрема, наполегливо заперечувала факт штучного голоду-геноциду 1932-1933 років і перешкоджала публікації архівних документів про комуністичні репресії і визвольний рух українців. В інтерв'ю одному з телеканалів Гінзбург заявила, що має намір засекретити архівні документи, пов'язані зі злочинами комуністичної влади, мовляв, повернення історичної пам'яті "може нашкодити нащадкам".

За словами міністра Кабінету Міністрів Петра Крупка, Гінзбург відсторонили від управління архівною галуззю на вимогу міністрів-нунсівців. Насправді ж на таке рішення уряду вплинув цілий комплекс подій і звернень. 3 квітня Президент України попросив голову уряду Юлію Тимошенко звільнити Ольгу Гінзбург, заявивши, що та "зловживає своїм службовим становищем для перешкоджання державній політиці встановлення історичної справедливості". У відповідь прем'єр-міністр закликала голову держави "не влаштовувати полювання на відьом", нагадує інтернет-сайт "Оглядач". Мовляв, головне - не партійна приналежність, а професіоналізм. Тоді голова фракції "Наша Україна - Народна самооборона" В'ячеслав Кириленко пояснив, що Гінзбург не може бути професіоналом у галузі, якою намагається керувати, бо не отримала гуманітарної освіти. Депутат попросив внести питання про її звільнення до порядку денного найближчого засідання уряду. І закликав Юлію Тимошенко виконати коаліційну угоду, згідно з якою кандидатуру на посаду керівника Держкомархіву має пропонувати "НУНС". Раніше з вимогою звільнити з посади голови Держкомархіву Ольгу Гінзбург до керівництва країни зверталися партія УРП "Собор" і народний депутат Ярослав Кендзьор.

Голова Верховної Ради Арсеній Яценюк попросив уряд, Міністерство оборони та МЗС належно відреагувати на заяви начальника Генерального штабу Російськаої Федерації Юрія Балуєвського. Напередодні цей генерал сказав, що Росія "буде змушена для забезпечення своєї безпеки вжити заходи військового й іншого характеру", якщо Україна та Грузія вступлять у НАТО. "Така заява є дещо іншим, ніж попередня політична і дипломатична риторика", - застеріг Яценюк із трибуни Верховної Ради.

До речі, що словам генерала Балуєвського передували і дипломатичні атаки. В інтерв'ю РІА "Новості" заступник міністра закордонних справ Михайло Камінін назвав можливе розширення Альянсу за рахунок України та Грузії прямою загрозою безпеці країни. "Заяви про те, що цей процес не спрямований проти Росії, задовольнити нас не можуть... Ці кроки не відповідають добросусідському та дружньому характеру наших (з Україною. - Ред.) відносин", - наголосив Камінін.

Ці слова пролунали напередодні робочого візиту міністра закордонних справ України Володимира Огризка до Москви, запланованого на 15 квітня. Слід очікувати, що переговори пройдуть зовсім не в теплій атмосфері. Нагадаємо, що керівник зовнішньополітичного відомства РФ Сергій Лавров підвердив суть розмови президента Росії Путіна з президентом США Бушем у Бухаресті: російський очільник і справді запевняв, що "Україна - це не країна, а територія", та погрожував розчленуванням України у разі, якщо вона вступить в НАТО. Днями на Михайлівській площі таки відреагували на заяви і Путіна, і Лаврова - МЗС України направив до МЗС Росії ноту, в якій вимагає негайно надати пояснення стосовно низки висловлювань російських керівників.