Найбільше нас надихають ті люди, які щиро й натхненно люблять свою роботу, які працюють собі в задоволення, усміхаються на своєму робочому місці, а не скиглять і скаржаться на гірку долю. І це аж ніяк не стосується займаної посади. Можна випромінювати щастя й за комп’ютерним столом, і за прилавком.

До таких людей мимоволі тягнешся, саме з ними хочеш мати справу в будь-яких питаннях, у них хочеш купувати той чи інший товар, з ними хочеш вести бізнес тощо. Саме до таких людей хочеш вести вчитися свої дітей та в яких хочеш вчитися сам. Вони заряджають нас позитивом та бадьорістю, змушуються нас усміхнутися, налаштуватися на щось світле та добре.

Ось вам один маленький приклад. На одному невеличкому київському базарі працює звичайний продавець риби. Ціни в нього середньостатичні, але сервіс настільки потужний, що йому може позаздрити будь-який торговець славнозвісного турецького базару. Чоловік не просто продає рибу, він ще й дарує настрій. Для кожного знайде добре слово, з кожним пожартує. А ще він пам’ятає, як звати його покупців, де вони працюють і який вид риби найбільше полюбляють. Та навіть не це головне. На інтуїтивному рівні відчувається, що продавець любить свою роботу й не хоче змінювати її на щось інше. Він тут щасливий.

По-справжньому любить свою роботу ще один продавець, який торгує сухофруктами на тому ж таки базарі. У мішках, дерев’яних коробках та ящиках – курага, чорнослив, східні ласощі розкладені зі смаком, за кольорами, тому мимоволі милуєшся цієї красивою яскравою картинкою. Таке враження, що кожна ягідка лежить на своєму місці. Продавець, буває, щось підспівує собі в такт східних мелодій, які стиха лунають на його магнітофоні, а коли відвідувачі підійдуть до його точки продажу, то вітається українською: «Добрий день вам». Привітність заряджає всіх покупців. Сухофрукти хочеться купувати саме в цього продавця.

Справжня любов до того, що ти робиш – запорука успіху будь-якого стартапу. Один мій знайомий започаткував у Києві невелику компанію, що торгує ручним і електричним інструментом. Кілька років впертої роботи – справи пішли вгору. І от одного разу за великого навантаження шеф прийшов на склад до своїх підлеглих і разом із ними почав упаковувати товар у коробки. Здивуванню працівників не було меж – у нашому суспільстві ще не викоренився міт про шефа-білоручку, який тільки сидить на телефоні та п’є каву. «Клієнти повинні вчасно отримати свої замовлення. Я люблю свою компанію», – сказав шеф своїм працівникам. До речі, його натхнення та енергія передалися всім його підлеглим, які після цього випадку почали працювати значно краще.

Люблять того, хто любить свою роботу – у цьому твердженні я переконалася й тоді, коли захворів охоронець одного житлового комплексу. Петрович виділявся серед усіх інших працівників тим, що завжди був у доброму гуморі, випромінював життєрадісність. Водночас вирішував силу-силенну важливих питань. Розпалився якийсь конфлікт серед мешканців будинку – Петрович вчасно примирить. Зламався ліфт – допоможе ремонтувати саме він. Треба нагримати на сусідів, які пізно вночі влаштували вдома дискотеку, – пишуть Петровичу. Бувало, хтось йде додому з великими торбами, то він тут як тут: допоможе донести. А він, на хвилинку, далеко не єдиний охоронець. Коли Петрович серйозно захворів, то робота всього ЖК була паралізована, адже ніхто не міг краще за нього вирішити оці побутові чи організаційні питання та примирити ворогуючі сторони. Спільний чат мешканців будинку розривався – усім був потрібен Петрович. Неймовірно, проте за кілька днів зібрали велику суму грошей на необхідну операцію, чим врятували людині життя.

Мені запам’яталися слова однієї майстрині, вдома у якої я нещодавно робила манікюр. Колись вона працювала менеджеркою в логістичній компанії. «Чому ж ви покинули свою посаду та зайнялися нігтями?», – запитала я. «Навіщо взагалі жити, коли не любиш свою роботу? А я свою просто ненавиділа. Тепер усе змінилося. Я створюю жінкам красу, вони радісні. І я, повірте, теж», – коротко пояснила вона. Гадаю, до цих слів важко що додати.

Без охоти – нема роботи. Без натхнення та самовіддачі не досягнеш успіху, визнання на будь-якій займаній посаді. Коли робота не подобається, то ваш негативний настрій відчуватимуть і колеги, і клієнти. Коли ви нещасні, то кого ж ви можете зробити щасливим? Люди тягнуться до оптимістів: чи то продавець риби, чи то керівник компанії. До речі, майже всі історії успіху нині відомих людей – це історії безмежної любові до свого заняття.

Наостанок хочеться сказати, що улюблена робота дає енергію, а знавісніла – її відбирає. Енергія ж – це така категорія, з якої і складається все наше життя.