Вивчаючи відомості про значення імені Аскольд, його походження, історії, дізнаємося про різні варіанти тлумачення цього, як на мене, доволі рідкісного в україномовному світі, імені. То, - знак Зодіаку Аскольда — Скорпіон, Овен, планета - Марс, колір імені - огненно-червоний, покровитель імені — ворон, гриф, камінь-талісман Аскольда — яшма, аметист…. – А що ж насправді означає ім’я Аскольд? За деякими даними, - це золотий голос, який володіє списом, ім’я Аскольд скандинавського походження. Дослідники в цій ділянці, зокрема, Олеся Тимошенко, стверджують, що ім’я Аскольд стало широко використовуватися після правління князя Аскольда — одного з перших київських князів. Характер імені Аскольда - в нумерології значення імені Аскольд визначається числом 6. Ця цифра віщує своєму власникові оглушливий успіх у підприємствах і справах, які спочатку вимагають завоювання довіри у оточуючих, дуже часто люди з таким ім’ям стають керівниками, бізнесменами, державними чиновниками, політиками — їм важливо реалізувати власні амбіції. У суспільстві ж ім’я Аскольд стає відомим, завдяки своїм філософським поглядам, він цілком може повести за собою людей, якщо навчиться робити так, щоб його слова збігалися зі справами...

Суспільство чекає від чоловіка з ім’ям Аскольд реалізації сказаного, і він повинен виправдати надану йому довіру. Він відразу ж засвоює те, що нечесні методи в цьому випадку не працюють, а докладені зусилля завжди себе виправдовують. Його ім’ям управляє войовничий Марс, в результаті чого чоловік з ім’ям Аскольд й отримав лідерські якості і незвичайну харизму…». І далі: «…Аскольд ніколи не втрачається, а, навпаки, в найвідповідальніші моменти стає рішучим і зібраним…. Він уважний, може аналізувати вчинки інших людей, максимально точно визначаючи їх характер, відрізняється спостережливістю. З першим зустрічним Аскольд не стане ділитися власними думками і переживаннями. При спробах навколишніх проникнути в його світ Аскольд дипломатично ухилиться від відповіді... Незважаючи на гадану відкритість, Аскольд не буде ділитися своїми проблемами з першим зустрічним. Якщо розмова торкнеться його особистих справ, він дипломатично ухилиться від відповіді…».

Для нас, українців з походження, Аскольд, як, власне, й Дір, це, щонайперше, персонажі ранньої руської (української) історії, відомі тільки з «Повісті временних літ…» та Никонівського літопису, де Аскольд і Дір представлені як варяги, що прийшли з Рюриком до Новгорода у 862, але не залишилися там, а вирушили до Візантії. По дорозі вони побачили Київ і залишилися в ньому. За кілька років вони здійснили невдалий похід на Константинополь, повернувшись, правили у Києві разом. Власне, є три основні версії: перша — прямі нащадки Кия, брати, які правили разом; друга - Аскольд і Дір – це бояри Рюрика, варяга і новгородського князя; третя версія - оскільки згадки про Діра досить малочисельні, дехто вважає, що Аскольд і Дір — це одна людина, на користь цієї версії говорить те, що відомим й успішним походом керував, відповідно до арабських хронік, лише Аскольд, хоча Дір мав би бути рівнозначною фігурою.

	Доктор Аскольд Лозинський, 2018 рік. Світлина із сайту Фундації УВУ

Однак, з-поміж істориків немає одностайності у питанні походження Аскольда. Так, польський хроніст XV ст., Ян Длуґош, та ряд інших істориків, які спираються на його інформацію, вважали, що Аскольд походив з князівської династії, започаткованої князем Києм. Ці твердження лягли в основу критиків норманської теорії походження України-Русі. Так, Михайло Грушевський також вважав, що Аскольд міг бути нащадком династії князя Кия, наступником Бравлина. Шведський же історик XVIII ст. Улоф фон Далін ототожнював Аскольда з Аслейком (давньоскан. Asleik Björnson (Diar)), сином шведського конунґа Бйорна Залізнобокого, онуком легендарного вікінґа Рагнара Лодброка...

Українська ж спільнота знає небагатьох діячів, політиків та мистців з іменем «Аскольд». Але чи не найвідоміший із них – Аскольд Лозинський. Про його життєвий шлях ми довідуємося здебільшого з Вікіпедії, сайтів Укрінформу та Радіо «Свобода». Отже, - Аскольд Лозинський. Народився 8 лютого 1952 р. в Нью-Йорку в сім’ї українських еміґрантів, які прибули до США в 1951 р, в час третьої політичної хвилі української еміґрації. Цих еміґрантів об’єднувала відданість ідеї Незалежности України й відновлення Української Суверенної Соборної Держави. Вони постійно виступали проти змосковщення української мови й культури. Різко протестували проти ув’язнення чи фізичного нищення українських дисидентів. Свою роботу з об’єднання світового українства Аскольд Лозинський розпочав ще замолоду, однак чудово розумів, що для успішної праці йому необхідна добра освіта. Тож, у 1969 р. він закінчив ґімназію «Реджіс» в Ню Йорку, а в 1973 р. — коледж «Фордгам» і отримав ступінь бакалавра за спеціальністю класичні мови (латина і грецька). У 1976 р. закінчив юридичний факультет університету «Фордгам». Здобув науковий ступінь доктора права. В 1977 р. увійшов до складу адвокатури штату Ню Йорк. Спеціалізацією Лозинського було майнове право, торговельні операції, нерухомість. Він досьогодні є членом Федеральної адвокатури. На шляху об’єднання світового українства Аскольд Лозинський обіймав цілий ряд поважних посад: головного редактора Українсько-Американського студентського часопису, голови української студентської організації, голови Спілки Української Молоді (СУМ) в Америці і президента Українського Конґресового Комітету Америки (УККА). Крім того, Аскольд Лозинський є членом правління багатьох українсько-американських та світових українських організацій, як також професійних асоціацій США. …Проводить активну роботу з об’єднання світової української спільноти за кордоном. З цією метою не раз зустрічався з президентами США, України, Польщі та інших держав. Нагороджений орденом України «За заслуги» та відзнаками організацій українців у світі. Коли у середині 1960-х років, головним чином, у Канаді та Сполучених Штатах було створено Світовий Конґрес Вільних Українців (СКВУ), включаючи також країни Південної Америки, Европи та Австралії, який після відновлення Української Держави трансформувався у Світовий Конґрес Українців (СКУ) та поширив свій вплив на терени держав, що утворилися на уламках колишнього СССР, його Президентом у 1998 році став Аскольд Лозинський. Сьогодні, поряд з УВКР, Світовий Конґрес Українців (організація представляє українців, які мешкають поза межами України) є ще однією міжнародною організацією, покликаною об’єднувати українців. Один із сподвижників проведення з’їздів, конґресів і форумів світового українства, надання представниками діяспори допомоги (в тому числі і матеріальної) історичній Батьківщині та вихідцям з неї. Одружений, має сина і доньку….».

Чи не вперше про ранній період діяльності пана д-ра Аскольда Лозинського я прочитав вже досить давно у подарованій мені пізніше книжці «Закордонні Частини Організації Українських Націоналістів (Причинки до історії)», «Галицька Видавнича Спілка» (1995), авторства заступника командира воєнної округи УПА ВО-2 «Буг», в’язня німецьких концтаборів, керівника розвідки ЗЧ ОУН (від 1951), Голови Головної Ради ОУН, заступника президента Світового Конґресу Вільних Українців (СКВУ) в Европі Степана Мудрика (псевда - «Мечник», «Сергій Арпад», «Борис Волинський») (*1919-†2004, ФРН), який у липні 1942 року був затриманий ґестапо на Білоцерківщині, втік з попереднього арешту, але знову був заарештований ґестапо в листопаді 1943 року, був в’язнем Ґросрозену й Саксенґавзену, Ревенсбурґу і Дори. На авторському примірнику згаданої книги, що зберігається у моїй хаті в Лохвиці, є такий напис: «ВШановному Панові Олександрові Панченку від Степана Мудрика-Мечника. 12.01.2001», а у розділі «Початки ООЧСУ» йдеться про наступне: «…Володимир Мазур серед провідних членів ОУН з Придніпрянщини належав до наймолодших… Він зумів розв’язати проблеми і створити стабільність в ОУН, а також Організації Визвольного Фронту, став видатною особистістю не тільки у США, але в цілій Західній діяспорі. В розбудові мережі мережі вклад зробив Богдан Мороз з Бофальо… З роками серед молодого покоління виробилися діячі Аскольд Лозинський, Володимир Зарицький, Петро Палюх, Микола Грицков’ян, Ігор Длябога, Марта Костик та ряд інших, що почали продовжувати патріотичну діяльність, яку в США започаткувал їхні батьки. Терен США став головною фінансовою базою для патріотичної діяльности ОУН…» (с.119).

Я лише один раз бачився й коротко розмовляв з паном меценасом Аскольдом Лозинським у травні 2016 року, де понад п’ять років тому, коли Ню Йорку в приміщенні Фундації Українського Вільного Університету відбулася презентація нової книги д-ра Івана Буртика та моєї, д-ра Олександра Панченка, під назвою «Друга Дивізія УНА. - Енциклопедія воєнної доби. УНК, УНА, 2-га Дивізія УНА, Протипанцерна бриґада «Вільна Україна», УВВ, УВК, УДП у боротьбі за Волю України в подіях, персоналіях, спогадах, реконструкціях, версіях та інформаціях. - Історія». До речі, наразі ця наша книга від часу виходу в світ та кількох презентацій у ЗСА (США) (Ню Йорк, Чікаґо, Кліфтон, Пассейк) стала досить популярною, бо ж вона має великий формат, в ній подано близько 1500 світлин та мап, книга налічує 800 сторінок тексту. Не випадково, нову книгу-енциклопедію нами з паном доктором Іваном Буртиком, який, на жаль, минулого року вже покинув цей світ, було присвячено всім тим, які в часі воєнного лихоліття останньої світової війни, у трагічний період визвольних змагань українського народу, сповнені віри у краще його майбуття, були за цю віру гнані й переслідувані, - які зранені та знеможені впали у боротьбі проти кремлівських комуністів, тим, що знайшли свій останній спочинок у боротьбі та у вічній тузі за своєю милою поневоленою батьківщиною Україною на землях непривітної чужини, в пам’ять про відважну боротьбу проти московського большевизму й велику жертву командирів та вояків Другої Дивізії й усієї Української Національної Армії. Мені, видається, що наша дискусія навколо презентованої книги про Другу дивізію УНА (1945), що відбулася у приміщенні Фундації УВУ. Книга, мабуть, зацікавила серед інших й д-ра Аскольда Лозинського, який знаходився в президії зібрання.

Як відомо, Спілка Української Молоді (СУМ), головою осередку СУМ-у на теренах США (ЗСА) був Аскольд Лозинський, - це громадська організація, яка й дотепер об’єднує українську молодь на добровільних засадах та виховує свідомих, чесних й працьовитих громадян, відданих українців-державників, що виробляють світогляд на національно-християнських традиціях та ідеалах, виплеканих українською нацією протягом багатьох століть. За ініціативи групи старших активістів, що в більшості походили зі Східної України, 6 липня 1946 року в Мюнхені відбулася зустріч організаторів СУМ-у, які хотіли відновити Сумівські ідеали, в діяспорі. В результаті активної роботи до кінця липня було вже створено 7 відділів організації, які нараховували близько 200 активних членів. З метою створення статуту організації, а також вироблення усіх організаційних законів та формування центральних органів було створено Центральне Бюро організації. В 1947 році відбувся Перший Конґрес Спілки української молоді, який затвердив Статут та Програму СУМ, проєкт прапора і емблеми, затвердив керівні принципи для подальшого розвитку організації. З цього часу почали швидко формуватися місцеві осередки і культурницькі групи. До речі, діяльність СУМ скоро дістала визнання в українських й неукраїнських громадах, а з плином часу роль СУМ ставала все важливішою в суспільстві. Особистий охоронець Голови Проводу Закордонних Частин ОУН Степана Бандери Василь Шушко (Сушко) (псевда - «Крук», «Дзвін», «Нічлавський») у своїх споминах «Завдання виконав» (Львів, 2000), з яким я зустрічався у Мюнхені, у розділі «Організуємо СУМ!», зокрема, зазначав, що «..влітку 1946 року приїхали до Ауґбурґу Олекса Калинник, Стахів, інж.Сердюк, Рябошенко. Після короткої розмови з Гриневичем та Галамаєм у моїй кімнаті до мене звернувся Гриневич, щоб я створив і скликав ініціативну групу для Організації Спілки Української Молоді… На сходинах говорив Калинник про потребу організації СУМу, щоби дати змогу включитися до праці молоді зі східних земель… Три дні пізніше, в суботу, 6-го липня 1946 р. у Соммеркасерне, ми скликали молодь і громадян на установчі збори, в п’ятім бльоці над кухнею, де колись містилася їдальня для офіцерів…» (с.89). - До речі, організаційна мережа СУМ-у швидко розросталася: у 1946-47 у Західній Німеччині й Австрії, а згодом у Бельґії (від 1947), Великій Британії та Канаді (від 1948), а у США (ЗСА) (від 1949 року), Франції, Австралії, Арґентині, Бразилії, Параґваї та інших країнах. Так, у 1952 році СУМ заіснував вже у 14 країнах й нараховував понад 8000 членства. Завдяки посиленій організаційній й виховній праці керівництва СУМ, до числа якого входив і Аскольд Лозинський, та стабілізації життєвих умов новоприбулих еміґрантів у заокеанських країнах СУМ зріс кількісно й став найчисленнішою організацією молоді. У 1969 року СУМ вже налічував 13700 членів (у тому числі - 4500 старших членів й 9200 юнацтва) у США (ЗСА) було тоді 1800 старших членів й 3100 юнацтва.

Для материкових українців, ше, мабуть, мало що говорить й абревіатура ООЧСУ, до діяльності якої, за інформацією Степана Мудрика-Мечника, був причетним й Аскольд Лозинський. А це ж насправді є не менш знаменита, ніж СУМ, - Організація Оборони Чотирьох Свобід України, яка розпочала своє існування вже натепер далекого 1946-го року. Якраз тоді то на нараді представників різних українських установ у Ню Йорку, гурт ідейних американських українців, під проводом інж. Евгена Ляховича, дав почин для активізації організованої дії американських українців в аспекті наближення засад визвольного руху в Україні, пропаґування правд визвольної боротьби українського народу та надання їй усестороннньої допомоги. Слід зазначити, що ООЧСУ постала в часі, коли український народ відгукнувся на боєвий заклик революційної ОУН і під прапорами УПА та політичним керівництвом Української Головної Визвольної Ради (УГВР) став до безкомпромісової боротьби з ворогом за існування Української Нації. ООЧСУ від перших днів свого існування чітко визначила ідейні та політичні позиції і напрямні своєї діальності, орієнтуючись на Воюючу Україну, розвинула політичні акції у користь визвольної боротьби українського народу серед американсько-українського суспільства в ЗСА й серед чужинців. Прикметно, що назва й ідеологія Організації Оборони Чотирьох Свобід України (ООЧСУ) були і є базовані на основі Декларації Президента США Ф.Д.Рузвельта, які лягли в основу Атлянтійської Хартії, як чотири свободи, що відзеркалюють головні принципи Американської демократії. Ці чотири свободи, а саме, - Свобода слова, Свобода совісті, Свобода від страху, та Свобода від злиднів​ і є підставою здорового й творчого розвитку всіх модерних цивілізованих суспільств, – а справа їхнього збереження й пристосування мусить стати актуальною для всіх націй світу.

Учасники зборів Фундації Українського Вільного Університету (ФУВУ), крайній з права - др.А.Лозинський, 2016 рік. Світлина із часопису Свобода (Н.Дж.)

Між іншим, 11 травня 2014 року Аскольд Лозинський у своєму дописі, що був поміщеним якраз на сайті ООЧСУ, зокрема, зазначав, «...Американські історики і публіцисти російського походження активно працюють над встановленням політики США для тісніших зв’язків з Росію і Путіном, оминаючи явні і зухвалі агресії та перекручення історії. Один такий приклад – Ніколас Гвоздєв, американський москаль, впливовий своїм стажем праці професора студій національної безпеки при Ю.С. Навел Вор Коледж. Написав статтю видану у впливовому періодику про «українські давні антипатії», вказуючи, що питання загадкового права суверенності України Путін правильно розуміє в контексті історії України: «Триста років історії пояснює чому Путін не спроможний бачити свого сусіда як в повноті легітимну суверенну націю». - Далі у своєму відкритому листі тодішньому Президенту США (ЗСА), що був оприлюднений також на сайті ООЧСУ 14 травня 2014 року, його автор «український американець Аскольд Лозинський» майже 8 років тому писав, що «...Путін уособлює собою все проти чого ми боролися в Другій світової війни. Його присутність у Нормандії буде зневагою над жертвами подій у Нормандії сімдесят років тому та насмішкою над міжнародним цивілізованим світовим суспільством. Крім того, наклавши рішучі санкції відносно Росії, які призначені, щоб зробити різницю, яке повідомлення ми відправляємо цим людям, які навіть зараз, сьогодні живуть в страху, коли ми запрошуємо предмет їх страху до спільного влаштування благородного заходу – що політика це бізнес, як звичайно?!. Пане Президенте, будь ласка, заново перегляньте нинішній курс і сформулюйте принципову позицію нашим французьким , англійських і німецьких союзникам відповідно до нашої рішучості утримати путінську Росію в ізоляції, якщо Російський режим не навчиться поважати верховенство права і міжнародні договори та норми. Як завжди Америка повинна задати політичні напрямки. Наші союзники очікують цього так само, як і наші друзі в Східній Європі, котрі продовжують жити в страху, в якому вони були сімдесят років тому, але бачать в нас реалізацію своїх кращих надій...».

І ось вже зовсім недавно, 3 грудня 2021 року, Організація Оборони Чотирьох Свобід України випустила черговий обіжник для своїх членів, в якому заохочувала посилати сигнали урядовцям й законодавцям про неприпустимість домовлятися з Путіним коштом України, бо Росія, як завжди, обдурить: «...Головна Управа ООЧСУ і наш націоналістичний рух – повинні недвозначно заявити, що США і вільний світ не повинні бути обдурені обіцянками Москви про не-вторгнення в Україну або, що ще гірше, залишити Україну на призволяще заради миру з Росією. Такий крок нагадував би Мюнхенський договір 1938 року, який не приніс миру з нацистською Німеччиною, а навпаки довів до тривалої війни проти гітлерівського зла. - Ми заявляємо: «Ні, Мюнхенському договору 2021!». Вільний світ має стояти разом з Україною проти російської аґресії. Вільний світ повинен спільним фронтом сконфронтувати Росію і довести до відома, що будьякий наступ на суверенну територію України спричинить їй величезні політичні, економічні та фінансові труднощі, та спричинить величезні проблеми та понесе загрозу глобальному мирі та безпеці...». - Одночасно, Головна Управа ООЧСУ просила українців прочитати заяву УККА цій справі, яку вона подала у зазначеному обіжнику нижче.

Тут, слід, мабуть, коротко зупинится й на самій історії УККА, президентом якого був тривалий час, а саме від 1991-го по 2016-ий рік Аскольд Лозинський. УККА – це Український Конґресовий Комітет Америки - позапартійна неприбуткова організація, яка репрезентує українську громаду Сполучених Штатів Америки і є членом Світового Конґресу Українців.