rss
07/22/2024
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наука \ Еврика в напівсні
Стан переходу від бадьорості до сну сприяє креативним рішенням та «еврикам», доводить експеримент. Після періоду півсну піддослідні майже втричі частіше розпізнавали приховані закономірності за наборами цифр. Це підтверджує здогадки Томаса Едісона, що спритними маневрами занурювався в дрімоту, щоб впорядкувати думки.

Між бадьорістю і сном існує перехідний етап – це перша фаза сну, коли впорядковані думки та враження від дня зникають за фрагментами спогадів, що творять подібні на сон сцени й переживання. Деякі з найвидатніших мислителів були переконані, що з таких гіпнагогічних  галюцинацій виникають осяяння та креативні ідеї. Так хімік Август Кекуле у напівсні побачив змію, що звивається, завдяки чому розгадав структуру бензольного кільця. Відомий винахідник Томас Едісон був настільки переконаний в творчому потенціалі фази засинання, що навмисне поринав у дрімоту, затискаючи в руці дерев’яну кульку. Ці кульки випадали з руки, як тільки вчений глибше занурювався в сон. Едісон хотів прокидатися від шуму, спричиненого падінням кульки, зберігаючи в пам’яті інспірації дрімоти.

 Title
  
Але чи справді цей гіпнагогічний стан напівсну може породжувати креативні ідеї й допомагати розв’язувати проблеми? Саме це взялися дослідити експериментально Селі Лако (Célia Lacaux) з Сорбонського університетур в Парижі та її колеги. Для цього понад 100 піддослідних отримали числові послідовності, в котрих бракувало останньої цифри. Учасники повинні були з’ясувати, якої цифри бракує, здійснюючи розрахунки у кілька кроків згідно з одним із двох правил.

«Учасники не знали, що було ще й приховане правило, завдяки якому можна було скоротити кількість необхідних операцій і значно швидше знайти розв’язок», – пояснили науковці. Це не очевидне скорочення шляху виявлялося лише через дивергентне мислення – творчий погляд, що виходить за межі заданого розв’язку.
Чи дрімота допомагала усвідомити розв’язок, продемонстрував тест: після 30 завершених послідовностей всі піддослідні мали полежати 20 хвилин на зручному розкладному кріслі, заплющивши очі. Під час цього науковці записували їхні мозкові хвилі, м’язовий імпульс і рухи очей. Так вдалося з’ясувати, чи піддослідні перебували в стані бадьорості, на першій фазі сну чи вже на другій фазі – в справжньому сні. Безпосередньо після цієї паузи тести з числовими послідовностями продовжували.

Навіть незначне перебування у фазі сну N1 призвело до кращого розпізнавання прихованого розв’язку. Зображення:  Lacaux et al./ Science Advances, CC-by-sa 3.0.

Виявилося: після паузи значно більше піддослідних переживали своєрідний момент «еврики», коли їм за послідовністю цифр раптом вдавалося розгледіти приховане правило, повідомила команда. Це проявлялося в тому, що необхідний для завдання час раптово скоротився. Взагалі вчені помітили чітку відмінність: ті, що під час перерви хоча б трошки перебували в дрімоті, не засинаючи, розгадували схему майже втричі частіше, ніж ті, що зовсім не спали.

«Це доводить, що під час засинання справді настає особливо креативна фаза, – констатували Лако та її колеги. – Аби досягнути цього стану, потрібно втримувати правильну рівновагу між бадьорістю й глибоким сном». Адже глибокий сон, як засвідчив експеримент, знову пригнічує креативність.

Однак як вдається досягнути цього моменту? Чи метод Едісона може при цьому допомогти? І це перевірила команда вчених. Для цього під час «моменту тиші» науковці вручали піддослідним тяжкий об’єкт у формі пляшки й спостерігали, в який момент вона випаде з їхніх рук. Виявилося, що пляшка не падала точно в момент креативної фази, до чи після неї. Однак раптовий переляк, здається, краще втримував у пам’яті гіпнагогічні переживання.

«Техніка Едісона – ефективний ловець дрімоти», – пояснили вчені. Прокинувшись від шуму, спричиненого падінням пляшки, дві третини піддослідних пригадували гіпнагогічний досвід, а без такого «будильника» це вдавалося 22 % учасників експерименту.

На думку Лако та її команди, бензольне кільце Кекуле та креативний метод Едісона мають наукові підстави. Адже, засинаючи, ми справді проходимо фазу, коли нашому мозку краще даються творчі рішення».

Автор: Nadja Podbregar,
Heureka im Halbschlaf
Фото: Збруч
Джерело: Збруч
(https://zbruc.eu/node/109616 )

Створено оптоволокно завтовшки з волосину для передачі 3D-відео

Науковці знайшли спосіб контролювати стать потомства тварин

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - Dropshipping suppliers