Лише 16% респондентів із 124 країн світу оптимістично оцінюють свій погляд на світ. Всесвітній економічний форум оприлюднив Глобальне дослідження сприйняття ризиків (GRPS) - звіт про можливі економічні та суспільні зміни й ризики, які можуть очікувати на суспільство. Цього року звіт базується на поглядах понад 12 000 лідерів державного рівня, які визначили критичні короткострокові ризики у 124 країнах, зібраних за допомогою опитування керівників Всесвітнього економічного форуму.

GRPS на 2021-2022 роки включав питання про міжнародні зусилля зі зменшення  цих ризиків. «Штучний інтелект», «використання космосу», «транскордонні кібератаки та дезінформація» та «міграція та біженці» – це ті сфери, у яких більшість респондентів вважають, що нинішній стан зусиль зі зменшення ризику не вирішує проблеми, тобто спроби «не розпочато» або вони в стані «ранньому розвитку». Водночас, що стосується «сприяння торгівлі», «міжнародної злочинності» та «зброї масового знищення», значна більшість вважала зусилля зі зменшення ризику «встановленими» або «ефективними».

У звіті про глобальні ризики за 2022 рік представлені результати останнього дослідження сприйняття глобальних ризиків (GRPS) з подальшим аналізом ключових ризиків, що випливають із поточної економічної, соціальної, екологічної та технологічної напруженості. На прохання поглянути на останні два роки, респонденти GRPS сприймають соціальні ризики — у формі «розриву соціальної згуртованості», «кризи засобів до існування» та «погіршення психічного здоров’я» — як ті, що найбільше погіршилися після початку пандемії.

Нерівність щодо вакцин і, як наслідок, нерівномірне відновлення економіки ризикують посилити соціальні розриви та геополітичну напруженість, йдеться у звіті. У 52 найбідніших країнах, де проживає 20% населення планети, на момент написання звіту було вакциновано лише 6% населення. До 2024 року країни, що розвиваються (за винятком Китаю) впадуть на 5,5% нижче очікуваного зростання ВВП до пандемії, тоді як країни з розвиненою економікою перевищать його на 0,9%, що збільшить глобальний розрив у доходах.

У результаті глобальна розбіжність створить напруженість всередині та за кордоном, що ризикує погіршити каскадні наслідки пандемії та ускладнити координацію, необхідну для вирішення загальних проблем, включаючи посилення кліматичних заходів, підвищення цифрової безпеки, відновлення засобів до існування та згуртованості суспільства та управління конкуренцією в космосі.

Лише 16% респондентів позитивно та оптимістично оцінюють свій погляд на світ. Більшість натомість очікують, що наступні три роки будуть характеризуватися постійною нестабільністю та численними сюрпризами, або розривними траєкторіями, які розділять відносних переможців і переможених.

Протягом наступних п’яти років респонденти знову відзначають соціальні та екологічні ризики як найбільш тривожні. Водночас, протягом 10-річного горизонту здоров’я планети домінує над іншими проблемами: екологічні ризики вважаються п’ятьма найкритичнішими довгостроковими загрозами для світу, а також такими, що потенційно завдають найбільше шкоди людям і планеті.

Технологічні ризики — такі як «цифрова нерівність» і «провал кібербезпеки» — є іншими критичними коротко- та середньостроковими загрозами для світу, на думку респондентів GRPS. Проте вони відступають у рейтингах у довгостроковій перспективі і не є одними з найбільш потенційно важких, це сигналізує про можливу сліпу зону у сприйнятті ризику.

Економічні проблеми, що випливають із пандемії, зберігаються. Прогноз залишається слабким: на момент написання дослідження очікувалося, що до 2024 року світова економіка буде на 2,3% меншою, ніж була б без пандемії. Зростання цін на сировину, інфляція та борги є новими ризиками. Крім того, з черговим сплеском випадків COVID-19 наприкінці 2021 року пандемія продовжує пригнічувати здатність країн стійко допомагати людям одужати.

Відновлення світової економіки після рецесії, викликаної реакціями на пандемію COVID-19, триває, але сповільнюється. Після скорочення на 3,1% у 2020 році, очікується, що зростання світової економіки досягне 5,9% у 2021 році і сповільниться до 4,9% у 2022 році. Ризики для економічного зростання є значними, включаючи ризики від потенційного відродження COVID-19 у міру появи нових варіантів. Попередня редакція звіту GRPS визначила «товарні шоки», «нестабільність цін» та «боргові кризи» як критичні середньострокові проблеми.

«Розрив соціальної згуртованості» є основною короткостроковою загрозою для 31 країни, включаючи Аргентину, Францію, Німеччину, Мексику та Південну Африку з G20. Розбіжності, які вже були викликом для суспільств, можуть посилюватися — за прогнозами, на 51 мільйон більше людей житимуть в умовах крайньої бідності в порівнянні з тенденцією до пандемії. У той же час внутрішній тиск загрожує посиленням національних інтересів і погіршенням розколів у світовій економіці, які відбуватимуться за рахунок іноземної допомоги та співпраці.

Роздвоєне економічне відновлення, ймовірно, спричинить зростання економічної міграції. У той же час погіршення екстремальних погодних умов і зростання політичної нестабільності та громадянських конфліктів може збільшити кількість біженців. Респонденти GRPS оцінюють «вимушену міграцію» як критичну загрозу для світу протягом наступного десятиліття. Тим не менш, вона входить у топ-10 найбільших проблем лише в 13 країнах, серед них Вірменія, Сальвадор, Гватемала, Гондурас, Нікарагуа, Україна та Венесуела, які нещодавно зіткнулися з проблемами, пов’язаними з міграцією та біженцями.

Незважаючи на те, що в результаті карантину через коронавірус спостерігається глобальне зниження викидів парникових газів (ПГ), незабаром відновилися висхідні траєкторії: у 2020 році рівень викидів ПГ зростав швидше, ніж у середньому за останнє десятиліття. Країни, які продовжують залежати від вуглецевих секторів, ризикують втратити конкурентну перевагу через вищу вартість вуглецю, знижену стійкість, неспроможність йти в ногу з технологічними інноваціями та обмежені важелі впливу в торгових угодах. Проте відхід від інтенсивних вуглецевих виробництв, де зараз працюють мільйони працівників, спричинить економічну нестабільність, поглибить безробіття та посилить соціальну та геополітичну напруженість.

Також респонденти відзначають зростаючу залежність від цифрових систем, яка змінила суспільство, посилену пандемією. У той же час загрози кібербезпеці зростають — у 2020 році кількість атак зловмисного програмного забезпечення та програм-вимагачів зросла на 358% і 435% відповідно. Вони випереджають здатність суспільства ефективно запобігати їм або реагувати на них. Атаки на великі та стратегічні об’єкти призведуть до каскадних фізичних наслідків у суспільстві, тоді як запобігання неминуче призведе до більших витрат.

Щодо трудової міграції, у звіті  зазначають про невтішну тенденцію - у 2020 році понад 34 мільйони людей були переміщені за кордон у всьому світі лише через конфлікти – це історичний максимум. Однак у багатьох країнах тривалі наслідки пандемії, посилення економічного протекціонізму та нова динаміка ринку праці призводять до підвищення бар’єрів для в’їзду мігрантів, які можуть шукати нові можливості чи притулок.

Ці більш високі бар’єри для міграції та їхній вплив на грошові перекази, які є важливим рятівним кругом для деяких країн, що розвиваються, ризикують перешкодити потенційному шляху до відновлення засобів до існування, підтримки політичної стабільності та ліквідації розривів у доходах та робочій силі.

Експерти-респонденти з України у топ-5 основних ризиків у опитуванні визначили такі як тривала економічна стагнація (застій), крах держави, провал у питаннях зміни клімату, провал у стабілізації цін та міждержавний конфлікт.