rss
10/05/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Економіка \ Податок на доходи фізичних осіб: напередодні фіскальної атаки
Якщо податківці дійсно наважаться на тотальні перевірки не амністованих статків, вони мають бути готовими до спротиву. Погрози деяких податкових чиновників розпочати незабаром тотальні перевірки не амністованих статків збентежили заможні верстви українського суспільства. Але якщо податківці дійсно наважаться атакувати, вони мають бути готовими до відчайдушного спротиву. Одним з ефективних інструментів такого спротиву, найімовірніше, будуть скарги громадян на недолугість податкового законодавства.

Попередні 30 років податкові органи серйозно займалися переважно оподаткуванням підприємств і підприємців, не звертаючи особливої уваги на проблеми оподаткування звичайних фізичних осіб. Для деяких спритних податківців може бути сюрпризом те, що наразі система оподаткування доходів громадян, які не є ФОПами, стоїть на дуже хиткому фундаменті. Точніше, фундаменту цього практично немає. Адже досі держава так і не спромоглася встановити чіткі та зрозумілі правила розрахунку податку на доходи звичайних громадян.

Ми нагадаємо лише про найважливіші прогалини Податкового кодексу України (ПКУ).


Що таке дохід?


Податковий кодекс узагалі не визначає категорії «дохід» у контексті оподаткування фізичних осіб. Натомість у ПКУ можна побачити юридично беззмістовні самозациклені дефініції на кшталт «дохід — це будь-який дохід». Зауважимо, що для юридичних осіб цієї проблеми не існує. Адже в їхньому розпорядженні є чітке поняття доходу, визначене бухгалтерськими стандартами. Але фізособи не можуть скористатися цим визначенням через те, що вони не складають фінансової звітності за бухстандартами.

Наприклад, якщо громадянин отримав довгострокову безвідсоткову позику, то чи можна суму одержаної ним вигоди (від несплати відсотків) вважати його доходом? Довідково: більшість підприємств у цій ситуації відобразить у фінзвітності дохід уже в періоді отримання позики.


Чи є межі для «інших»?


У ПКУ визначено базу оподаткування фізособи через довгий перелік тих сум, які мають включатися до складу її доходу. Але цей перелік є відкритим, бо наприкінці нього ми бачимо чарівне словосполучення «інші доходи». І жодної конкретизації. Як наслідок, податковий інспектор завжди матиме спокусу загнати під податок будь-яку «незрозумілу» чи навіть ефемерну суму. Та оскільки загального визначення поняття «дохід» для фізосіб у ПКУ немає (див. пункт 1), то, наприклад, віртуальна сума ненарахованих відсотків за користування безвідсотковою позикою має всі шанси опинитися у складі загального оподатковуваного доходу платника податків.


Що таке систематичність?


Досі залишається відкритим концептуальне питання визначення підприємницької діяльності. Серед ознак підприємництва Господарський кодекс України згадує «систематичність» відповідної діяльності. Але конкретних параметрів систематичності наше законодавство не містить. Багаторічна судова практика в цій сфері може засвідчити хіба що наявність суцільного хаосу в головах українських суддів. Жодної послідовності. Не допомагають навіть роз’яснення вищих судових інституцій. Подекуди судді на місцях їх нахабно ігнорують.

Якщо, наприклад, художник продав упродовж року одну картину, то вважати його підприємцем підстав немає. А якщо дві? А три? З якої кількості проданих картин має починатися ФОП-ідентифікація художника? Чіткої відповіді на це дуже просте запитання у нашому законодавстві досі немає.

Таким чином, оскільки для підприємців у ПКУ встановлено окремий режим оподаткування, звичайні громадяни, які здійснили більш як одну господарську операцію, теоретично ризикують бути звинуваченими у систематичності, ухилянні від держреєстрації ФОПами, а разом із цим і в ухиленні від спецправил оподаткування, призначених для підприємців. Крім того, під загрозою конфіскації опиниться виготовлена громадянином продукція.


Чим «подібні» самозайняті?


Податковий кодекс має особливе ставлення до так званих самозайнятих осіб. Згідно з визначенням, до самозайнятих, окрім ФОПів, належать і особи, що «провадять незалежну професійну діяльність». Також у ПКУ наведено спеціальне визначення «незалежної професійної діяльності». Визначення це, знов-таки, ґрунтується не на загальних критеріях, а на переліку занять людини. Перелік цей доволі довгий і надзвичайно строкатий, і наприкінці бачимо в ньому «іншу подібну діяльність». Але як пересічний громадянин може визначити цю «подібність»?

Що подібного, наприклад, між науковцями та релігійними місіонерами? Між лікарями та нотаріусами? Між артистами та інженерами? Всі зазначені професії ПКУ згадує в переліку «незалежників». Як може, наприклад, сантехнік, що міняє вам унітаз, зрозуміти, чи подібна його професійна діяльність до діяльності літераторів? А до діяльності санаторіїв? Ці запитання не гумористичні. Адже якщо інспектор вирішить, що така подібність є, то сантехніку доведеться мерщій бігти до податкової інспекції та ставати там на облік.


У чому «необхідність» витрат?


У ПКУ чітко не визначено складу витрат, які можуть зменшити суму оподатковуваного доходу фізособи.

Якщо, наприклад, сантехніка (з попереднього прикладу) держава визнає «незалежником», то база оподаткування визначатиметься за формулою «дохід мінус витрати». Але мінусуватимуться лише ті витрати, які є «необхідними для провадження певного виду незалежної професійної діяльності».

Чи зможе «незалежний» сантехнік зменшити свій оподатковуваний дохід, наприклад, на вартість хотдогів, які він систематично поглинає у перервах між ремонтами унітазів? Ні? А якщо сантехнік щиро вважає, що споживання цих хотдогів є необхідною умовою ремонту, і без них він не зможе провадити свою незалежно-професійно-сантехнічну діяльність?

Податковий кодекс не містить чітких і зрозумілих громадянам ознак «необхідності» витрат. Тому завжди зберігаються ризики зловживань. Як із боку податкових інспекторів, так і з боку платників податків.


Коли виникає дохід?


У ПКУ не встановлено дати чи періоду визнання доходу фізичної особи.

Скажімо, архітектор отримав аванс від замовника в грудні 2021 року, а строк виконання робіт — липень 2022-го. Чи повинен архітектор визнати отримання доходу і нарахувати податок уже за підсумками 2021 року? Чи дохід має бути визнаним лише після виконання роботи, тобто 2022-го? Довідково: юридична особа в таких обставинах за правилами бухобліку визнає дохід не раніше липня.

Якщо архітектор усе ж таки визнає отримання доходу 2021 року, то чи зможе він зменшити дохід 2022 року у разі повернення замовнику авансу? А якщо 2022 року в архітектора інших доходів не буде, то чи зможе він повернути собі з бюджету суму податку, сплаченого за підсумками 2021-го?

У зворотній ситуації також виникає проблема. Припустимо, авансу не було, а роботу було виконано 2021 року. Замовник, що є юридичною особою, роботу 2021-го прийняв і нарахував у своєму бухобліку суму, яка належить до сплати архітектору. Але станом на кінець року замовник ще не встиг сплатити цієї суми виконавцю. Чи слід архітектору визнавати отримання доходу вже за підсумками 2021 року, не очікуючи надходження «живих» грошей?

Заплутані визначення ПКУ стосовно того, що дохід має бути то «нарахованим (виплаченим, наданим)», то «отриманим (нарахованим)», породжують запитання: то чи вважається нарахування власне отриманням доходу? А це особливо важливо при отриманні іноземних доходів, коли взагалі незрозуміло, в який момент вважати доходи «нарахованими»/«отриманими».

На всі ці запитання ви не знайдете прозорих відповідей у ПКУ. За фактом усі проблеми регулюються підзаконними (і часто вельми сумнівними) роз’ясненнями податкової служби, які базуються на суб’єктивних уявленнях різних посадових осіб ДПС.

Підсумуємо. Починати треба з наведення ладу в базовій фіскальній регламентації. Громадянам потрібні прості визначення, прозорі правила та зрозуміла нормативна лексика. Поки цього не буде, атаки податківців ризикують захлинутися у судах, як крилаті гусари в багнюці під Жовтими Водами.

Автор: Іван Чалий
Джерело: Дзеркало Тижня
(https://zn.ua/ukr/macrolevel/podatok-na-dokhodi-fizichnikh-osib-naperedodni-fiskalnoji-ataki.html )

Від редакції:

Українська влада у своїй діяльності вперто старається залізти в кишені до звичайних громадян, котрі чудом та, місцями, якимось надзусиллями змогли виживати в існуючих умовах. Натомість - не звертає увагу на олігархів, які “присмоктались” до бюджетних потоків та використовують залишки національного багатства. І при цьому олігархи ще й користуються офшорами, а значить - в цій частині бізнесу взагалі не сплачують податків в Україні. Окрім цього користуються податковими пільгами та компенсаціями, котрі недоступні “звичайним смертним”.

Дана ініціатива - спроба залізти в кишені мільйонів. Адже їх багато і вони слабші, у порівнянні з олігархами - яких мало, але які сильні.

Дана стаття буде також корисною для тих українців у діаспорі, які надають матеріальну допомогу своїм родичам в Україні. Адже раніше чи пізніше дана проблема зачепить і їх.

Хоча поки що складається враження, що це відбулось створення механізму, котрий будуть застосовувати лише в майбутньому. Адже теперішні політико-економічні реалії і так підводять суспільство до протестних настроїв.

Дослідження Всесвітнього економічного форуму: Яких глобальних ризиків слід чекати світовій економіці

Девальвація, інфляція, борги. Економічні наслідки політичної напруги

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com