rss
05/16/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Вібрація порожнечі
Торік у травні Володимир Зеленський дав пресконференцію під загадковим слоганом «Президент 2.0». Хтось почув у цьому натяк на другий термін, хтось — декларацію про зміну політичного курсу.

Риторика президента справді змінилася. Упродовж 2021 року він активно привласнював порядок денний свого попередника, воював з Медведчуком і таке інше. Пригадується, як в останні хвилини 2019 року Зеленський виголошував своє сумнозвісне «какая разніца», але нині час таких ідеологічних експериментів минув. Проте незмінним залишився спосіб комунікації президента, який оприявнюється щоразу, коли випадає протокольна нагода. І він бентежить значно більше за неоковирні афоризми.

«Я буду говорити не про те, що було зроблено, а про тих, хто це зробив. І не тільки цього року. А хто весь час незалежності будує і творить Україну», — пообіцяв Зеленський під час свого новорічного привітання під завісу 2021 року. Слова він дотримав: левову частку його промови було присвячено вчителям, лікарям, металургам, спортсменам, водіям, пожежникам та іншим простим людям, доземний уклін яким — традиційна частина нашого політичного ритуалу. Нічого поганого в цьому ритуалі, звісно, немає. Але тривожить, що президент оперує сентенціями, що годилися б для п’ятирічних дітей. «Ті, хто щодня спускається під землю, аби нам було світло й тепло. Ті, хто щодня працює на землі, аби нам було ситно і смачно», — згадував Зеленський, вочевидь, про шахтарів та аграріїв. Минулого разу, коли перед президентом розсадили дітлахів, інфантильну риторику можна було пояснити вимогами жанру. Але навіщо вона тепер? Щоб запевнити українців, що поки шахтарі й аграрії сумлінно ходять на роботу, ми будемо в теплі та ситості? Чому ж тоді зараз Україна опинилася на порозі енергетичної кризи? Або чому під кінець року забили на сполох виробники молочної продукції? Через страйк доярок чи, може, тому, що ціни на газ для галузі зросли впродовж року у 12 разів?

Увага до людей — це добре, але не тоді, коли поза фокусом залишаються системні процеси, що насправді й визначають становище країни. Але в даному разі різноманітні історії успіху слугували саме тому, щоб створити альтернативну дійсність. Напевно, з цієї причини політики так полюбляють тему спорту — бо це шоу, перемоги на якому завжди привертають диспропорційну увагу та їх страшенно переоцінюють. Близько 15% часу свого новорічного привітання Зеленський присвятив саме спортсменам — «тим, хто на всіх континентах планети доводив: українці стрибають вище, плавають швидше, стріляють влучніше і є сильнішими за інших, за будь-кого». Що ж, наші торішні досягнення в царині спорту беззаперечні. Але крім певного культурно-дипломатичного ефекту це не впливає ні на що. Наприклад, Ефіопія, Сомалі, Уганда й Кенія стабільно постачають світові видатних марафонців, але від цього загадані країни не перестають бути злиденними й безcуб’єктними.

Зате культурі (на відміну від спорту, це справді екзистенційно важлива галузь) дісталося аж чотири речення. І то — не культурі, а «тим, хто малює, хто співає, хто танцює і хто пише для України романи, пише вірші» та гуртові Go_A, який представляв державу на Євробаченні. Знов-таки, жодних претензій до митців. Але культуру зведено до творчості окремих персон лише в уяві малих дітей. Решті ж відомо, що ця сфера потребує стійких інституцій і потужних індустрій, драйвером яких є національний бізнес. І коли все це з’явиться, культурною подією № 1 для українців нарешті перестане бути попсовий пісенний конкурс. Однак в останні роки ми поки що бачимо лише відкат, який годі пояснити тільки пандемією або, якщо слідувати логіці президента, недостатньою самовідданістю митців.

Науці, до речі, Зеленський приділив рівно два речення. Ну гаразд, три — якщо науковими досягненнями вважати також малюнок восьмирічної житомирянки, який прикрасить борт ракети, що її Європейська космічна агенція цьогоріч запустить на Юпітер. Але надзвичайно дивно, що президент не згадав про купівлю у Великій Британії науково-дослідного судна льодового класу «James Clark Ross», яке — тепер уже під іменем «Ноосфера» — стане флагманом українських досліджень Антарктики. Невже ця історія успіху не варта уваги лише тому, що не здатна розчулити глядача з келишком?

Намагання створити альтернативну реальність стало аж надто очевидним, коли Зеленський згадав про 30-ту річницю Незалежності. «Понад сто лідерів і представників держав з усього світу на нашому Майдані Незалежності. І це - партнери України. Кожен, хто прилетів розділити з нами радість, став другом України. А кожен, хто бачив парад нашого війська і «Мрію» над Хрещатиком, став фанатом України», — запевняв президент. Це вже навіть не маніпуляції, а гіпноз. Ні, ювілей державності не був поганим — якраз навпаки, але навіщо ці наївні фантазії, які не надто відповідають суворій дипломатичній реальності?

Ключ до відповіді на це риторичне питання Зеленський дав уже під кінець промови. «І щойно ми приберемо лінію розмежування в голові, вона зникне й на мапі», — сказав президент, раптово перейшовши на російську. З боку глави держави така спроба підмінити дійсність звучала вкрай недоречно. Бо окупацію Донбасу й анексію Криму було здійснено силою російської зброї, а не силою думки місцевих «ватників», більшість із яких у 2014 році була просто статистами. А тому єдиний спосіб позбутися ліній розмежування — це здійснити деокупацію, тобто добитись виведення російських військ з території України та роззброїти незаконні формування. Одне слово, тема складна і явно не святкова, — і саме тому Зеленський вирішив просто трохи скоригувати саму реальність — так, щоб вона краще личила до моменту.

У цьому, власне, й полягає стиль комунікації президента: говорити лише про те, що хоче чути публіка. Картина дійсності складається з безлічі елементів, але на перший план треба ставити тільки те, що створює вигідне тло для самого Зеленського. Звідси — його любов до історій успіху, до всього гарного та зворушливого. І це насправді дуже правильна стратегія, але для шоумена, а не президента. Бо єдине завдання шоумена — завоювати увагу глядача й розважити його після важкого робочого дня аж до кінця ефірного часу. Натомість функція глави держави, хоч як банально це звучить, — бути лідером, під орудою якого суспільство долатиме труднощі, що їх підкидає доля. Саме тому, на відміну від шоумена, президент не має права просто розповідати історії про щось хороше, навіть якщо це корисно для його рейтингу. Бо щоб долати труднощі, суспільство має спершу адекватно їх усвідомити, а не витати в інфантильних мріях про те, що ми «сильніші за будь-кого» і що половина держав світу нестямно в нас закохана. Але схоже, що мрія Зеленського — створювати «позитивні вібрації», хай навіть ціною змістовної порожнечі.

Автор: Максим Віхров
Джерело: Український Тиждень
(https://tyzhden.ua/Politics/254028 )


Від редакції:

До цього досить влучного послідовного аналізу новорічної промови пана Зеленського важко додати щось саме за змістом та структурою промови. Проте для більш чіткого розуміння того, що відбувається в українській політиці загалом та того, що робить президент Зеленський зокрема, потрібно розставити кілька акцентів.

Перехід Зеленського від риторики малоросійства в стилі «какая разніца» до «ура-патріотизму» в стилі його зрадливого попередника зовсім не свідчить про якісну духовну зміну людини, котра порівнювала Україну із порноактрисою. Ні, причини цьому банальніші. І аналогія із Порошенком - повна. Адже риторика Порошенка починаючи з 2014-ого і аж до половини 2016-ого року - була зовсім інша, ніж потім: одностороннє припинення вогню, зрадливі Мінські угоди, імплементування особливого статусу та виборів на території московських колаборантів в ЛНР-ДНР (а значить - і амністії) тощо. Але потім Порошенко розпочав підготовку до «другого терміну». І став «войовничим», і хоч і не назвав війну війною в юридичному сенсі, але всюди почав говорити про «армію, мову, віру». В цю вишиванку «армії, мови, віри» Порошенко і завертав грабунок країни та інші злочини.

Так і Зеленський зараз просто змінив риторику, готуючись до виборів. Не можна нею одурюватись, адже що духовно, що генетично Зеленський так і не містить жодної краплини українськості. Просто для ляльководів за його спинами важливо зберегти Зеленського на посаді президента - для того, щоб успішно реалізувати найстрашніший злочин проти українського народу - позбавлення його надр та землі - життєвого простору та єдиного джерела продуктів харчування, без яких життя людини - неможливе.

Проте завдання це для Зеленського ставатиме все складнішим, адже позитиву практично нема, негативу багато, а люмпенізований люд все частіше розуміє, наскільки сильно та глобально його грабують.

Час для дива. Чому улюблені прийоми чинної влади – відкладання рішень і часта зміна кадрів – більше не дадуть їй потрібного результату?

Справа Порошенка всередині та зовні. Фарс замість справедливості

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com