США відкинули ультиматум Кремля. Росія відмовилася від деескалації на кордоні. Жодних документів не підписано.

Делегацію російських експертів очолював заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков, американську делегацію – заступниця Держсекретаря Венді Шерман. Це не надто високий рівень делегацій, що краще за все іншого свідчило: проривів не буде, а буде рутинний обмін аргументами й претензіями. Власне, про те, що саме буде на цих переговорах, було сказано до них, і у сторін просто не залишилося шансів про щось домовлятися.

У дні, що передували цим переговорам було сказано стільки демонстративного й публічного, що у багатьох оглядачів не залишалося сумнівів: інформаційний ефект і є основною метою зустрічі США - РФ в Женеві 10 січня. І складається враження, що ініціатива в цьому – точно належала російській стороні. Оця от «дипломатична» заява цілого заступника глави МЗС Росії Сергія Рябкова про те, що «НАТО треба збирати манатки та відповзати на рубежі 1997 року», власне, все й розкриває: в англійській мові немає точного відповідника слову «манатки», тож цей спіч явно був розрахований на внутрішню, російськомовну аудиторію. Мовляв, готуйтеся, «ми їм там покажемо кузькіну мать».

Держсекретар США Ентоні Блінкен відповів, звісно, в іншій тональності – Америка не піде на поступки Росії – але в тій же категоричній системі координат. Тобто ніхто зі сторін переговорів ніяких проривів від них не чекав і того не приховував.

За риторикою дипломатів, які представляють інші країни та союзи, можна було спостерігати дуже промовисту тенденцію, яка прекрасно ілюструє однозначний висновок: у Росії в сучасному світі реально впливових союзників просто немає – ніхто не виступив з заявою, в якій прозвучав би хоч натяк на розуміння російської позиції. Натомість союзники США і України сказали дуже багато, між цитат доводиться вибирати.

От, наприклад НАТО: «Ми дуже чітко заявляли, що ми не підемо на компроміс щодо права жодної держави в Європі обирати свій власний шлях, у тому числі щодо безпекових домовленостей, частиною яких вона хоче бути. Тому фундаментальним є непорушення цього принципу», – сказав генсек Альянсу пан Столтенберг. Він також підкресли, що блок НАТО залишається відданий своєму рішенню, ухваленому на Бухарестському саміті в 2008 році, згідно з яким Україна та Грузія у майбутньому можуть стати членами НАТО.

У тому ж ключі – про неприйнятність російського проекту «врегулювання», про необхідність забезпечення прав України – у ці новорічно-різдвяні дні не один раз говорили представники ЄС, Франції, Німеччини, Польщі, Литви…

Втім, США залишили для Росії можливість цілком прийнятного відходу від конфронтації, що його Москва могла інтерпретувати для внутрішнього споживача, хоч би і як свою «видатну перемогу». Ентоні Блінкен в інтерв’ю телеканалу ABC сказав, що у Вашингтоні готові розглядати «будь-які легітимні занепокоєння Росії» та озвучив низку пропозицій для обговорення в Женеві. Наприклад, перспективу відновлення дії Договору про ліквідацію ракет середньої та меншої дальності (ДРСМД). Адже саме США вийшли з цієї безпекової угоди за Дональда Трамп. Штати також були готові обговорювати «зниження напруження, створення більшої прозорості, зміцнення довіри» – тобто йшлося про організацію контролю над військовою активністю в Європі.

Схоже, в Кремлі всього цього не чули і не намагалися почути: «дипломат» Рябков теж до переговорів заявив, що від своїх вимог Росія не відступить ні на крок. І в рамках їхньої стратегії нічого іншого він сказати й не міг: це би змазало весь пропагандистський ефект.

Нарешті, для повноти картини «перед» необхідно додати, що з Вашингтона пролунало попередження: США не підпишуть жодних домовленостей по результатах переговорів, якщо Москва не відповість на запитання, які непокоять Америку. А саме, про концентрацію російських військ на кордоні з Україною та їх можливе вторгнення. Іншими словами, без вирішення проблеми деескалації напруженості на україно-російському кордоні нічого не буде. Путіну фактично сказали: під дулом пістолета – жодних домовленостей.

…Переговори в Женеві, яким передувало не менше двох тижнів напруження, незважаючи на всі свята, тривали в Женеві 7,5 годин. На момент написання цього матеріалу подробиць не багато і навряд чи ближчим часом їх з’явиться більше.

Зі сказаного Рябковим можна зробити висновок, що Росію знову попереджали про важкі наслідки відновлення активної фази агресії проти Україну. Своєю чергою представник Росії заявив, що нападати на Україну росіяни не збираються, натомість «всі заходи щодо бойової підготовки здійснюються в межах нашої території, немає підстав побоюватися якогось ескалаційного сценарію». Також він підтвердив, що жодних гарантій «нерозширення НАТО» США не дають.

А Венді Шерман, очільниця американської переговорної групи підтвердила, що США наполягають на деескалації, відведенні російських сил від кордону з Україною, і для США не має значення те, що говорив Рябков про російські війська, які «перебувають на території Росії». Разом з тим, пані Шерман заявила про «відверті» переговори, вона повторила пропозицію США, які «відкриті для обговорення» розмірів і масштабів військових навчань «на взаємній основі».

З усього цього напрошується такий попередній висновок: переговори в Женеві пройшли, як і прогнозувалося, тобто сторони лише заявили вперше про свої позиції в рамках контактів офіційних груп. Ніхто не відступив від раніше заявленого. Жодних протоколів не підписано. Можливо, певні зрушення стануться післязавтра, 12 січня, в ході засідання комісії НАТО – Російська Федерація. Але надії на це, коли чесно, мало.