Понад 75% росіян уважають можливою війну між Росією та Україною, 66% — звинувачують в цьому НАТО, США й Україну. Чи може війна, що проникла з телевізора в голови, стати реальністю?

60 років тому,  1961 року, Марк Бернес уперше заспівав пісню на вірші Євтушенка  «Хотят ли русские войны». В кінці назви пісні немає знаку запитання, адже негативна відповідь завжди вважалася сама собою зрозумілою. Звичайно, ні. І ніколи не хотіли, повторюючи «лишь бы не было войны». Тільки чомусь увесь час воювали. На чужих землях, не на своїх. В Афганістані, Грузії, Україні, Сирії.

Сьогодні, коли Захід обговорює загрозу російського вторгнення в Україну, а російське начальство заявляє, що їм це все приснилося і ніякої загрози немає, соціологи «Левади-Центру» вирішили запитати росіян, що вони про це думають.

На запитання: «Як ви думаєте, чи може напруга на сході України перерости у війну між Росією й Україною»? 77% відповіли, що така можливість існує. Абсолютно унеможливили війну тільки 15%, 3% вважають війну неминучою, 36% — цілком імовірною, 38% — малоймовірною, але все-таки можливою і 8% утруднювалися з відповіддю.

Від кого, на думку росіян, іде загроза війни? Половина (50%) опитаних вважає, що ініціатором загострення ситуації на сході України є США й інші країни НАТО. 16% здається, що ініціатором ескалації була Україна, 3% — невизнані республіки «ДНР» і «ЛНР», 4% — Росія.

Дві третини громадян Росії переконані в тому, що Росії погрожують НАТО, США й Україна. Звідки в їхніх головах з’явилася така впевненість? Понад 70 відсотків росіян не мають закордонних паспортів і ніколи не були за кордоном, а уявлення про світ черпають виключно з телевізора й інших прокремлівських ЗМІ, що постійно репродукують міф про підступний Захід, що ненавидить Росію і заздрить нашим багатствам.

Не так давно в інтерв’ю «Комерсантові» очільник Радбезу РФ Микола Патрушев, кажучи про зовнішню загрозу, заявив, що США зацікавлені в повному знищенні Росії.  Підкріплюючи своє твердження, він сказав наступне: «Американці вважають, що ми володіємо ними (природними ресурсами) незаконно та незаслужено, бо, на їх думку, ми ними не користуємося так, як повинні користуватися. Ви, напевно, пам’ятаєте висловлювання ексдержсекретаря США Мадлен Олбрайт, що Росії не належить ні Далекий Схід, ні Сибір».

Уся річ у тому, що Мадлен Олбрайт ніколи таких слів не казала. Вони почерпнуті з інтерв’ю «Російській газеті» генерал-майора 9-го управління КДБ і Федеральної служби охорони Бориса Ратникова, яке той давав  2006 року. Він розповів, що 1999 року російські спецслужби за допомогою нібито існуючих технологій читання думок «підключилися до підсвідомості» держсекретаря США Олбрайт:

«У думках мадам Олбрайт ми виявили патологічну ненависть до слов’ян. Ще її обурювало те, що Росія має найбільші у світі поклади корисних копалин. На її думку, в майбутньому російськими покладами повинна розпоряджатися не одна країна, а все людство під наглядом, звичайно ж, США». Кінець цитати.

Уся ця маячня постійно циркулює в російських ЗМІ, а звідти вповзає у свідомість росіян. Для надання цій маячні правдоподібності на Заході створюються або беруться під контроль медіа, які транслюють російську версію подій. Головне державне інформагентство «РИА Новости» із задоволенням цитує статтю з американського часопису National Interest: «Захід може завдати нового удару по Росії».

Автор статті оглядач Петер Сучіу пише: «росіяни недаремно побоюються, Захід може готувати вторгнення в Росію».

Причини цих побоювань, на думку цього дивного «експерта», кореняться в історії, оскільки: «За останні декілька століть західні держави багаторазово намагалися кинути виклик Росії та захопити її землі. США теж вторглися на територію країни під час громадянської війни  1918 року і взяли участь у боях проти більшовицьких сил. А всього через два десятиліття нацистська Німеччина розв’язала проти СРСР кровопролитний конфлікт із мільйонами жертв». Кінець цитати.

Наслідуючи логіку цього дивного «експерта», Франція та Німеччина, що століттями воювали одна з одною, повинні й зараз гострити одна на одну зуби, США та Британія повинні вічно зберігати пам’ять про війну між ними у 18 сторіччі, а вся Європа повинна ненавидіти скандинавські країни, звідки здійснювали свої набіги вікінги, що несли смерть і руйнування.

Часопис National Interest, колись пристойне видання, з певного часу був захоплений проросійською агентурою. Видавцем і головним виконавчим директором часопису став Дмитро Саймс, виходець із СРСР, який не вилазить із шоу ненависті Соловйова та Скабєєвої, куди його із задоволенням запрошують, бо він завжди транслює прокремлівські погляди. Із вересня 2018 року Саймс разом із депутатом Державної думи від «Єдиної Росії» В’ячеславом Никоновим веде суспільно-політичне ток-шоу «Велика гра» на російському Першому каналі.

Якщо «РИА Новости» сіє війну в свідомості «просунутих» громадян, то для «глибинного народу» є телевізор, у якому все просто та зрозуміло. В учорашньому ток-шоу «60 хвилин» депутат Костянтин Затулін легко довів, що чорне — це біле, а Крим не Росія вкрала в України, а Україна — в Росії. Причому Україна вчинила це злодійство двічі:  1954 року та 1991-го. А крім того, пояснив депутат Затулін, Росія, виявляється ніколи не гарантувала Україні недоторканості її кордонів. Будапештський меморандум 1994 року про гарантії безпеки України у зв’язку з її відмовою від ядерної зброї? — Ні, не чули.

Війна міцно оселилася в головах росіян. Не у вигляді бажання війни, а у вигляді її можливості та навіть неминучості. У вигляді переконаності в тому, що якщо війна станеться, то вона буде для Росії «справедливою», «визвольною», навіть якщо вона вестиметься на чужій території та для всього світу буде вторгненням.
Ми живемо в імовірнісному світі. Сьогодні ймовірність війни мізерно мала. Але російські ЗМІ, особливо телевізор, у якому пропаганда війни складає левову частку контенту, цю ймовірність старанно збільшують. Божевільні радісно підпалюють фіранки, перебуваючи в замкненій із середини кімнаті…