rss
12/05/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Проблема \ Кримінал \ «Ми навчалися в одних вчителів за однаковими підручниками». Як СБУ імітує роботу по кримському напрямку
Після того як працівники СБУ в Києві в березні 2020 року отримали документи та інформацію щодо «командира руської весни» в окупованій Ялті Віталія Ахметова, цей діяч майже одразу був затриманий у Криму спецпідрозділом ФСБ – за наводкою співробітників СБУ, які повідомили своїм російським колегам, що цей Ахметов занадто багато базікає.

Так на практиці підтвердилася заява незаконного озброєного формування «Центр Е МВС Криму» про те, що російські та українські спецслужби добре співпрацюють по питаннях Криму та протидіють лише тим, хто ставить під сумнів російську позицію щодо статусу півострову.


Перевірка на практиці


Під час перебування в підвалі будівлі колишнього УМВС м. Сімферополя, куди я – колишній донеччанин, який у 2013 році переїхав жити до Криму – потрапив після захоплення півострова російськими військами, у мене відбулася розмова з колишніми працівниками українського МВС Криму які перейшли на бік окупантів та перетворилися на бойовиків т. зв. «Центру протидії екстремізму МВС»(«Центр Е»).

«…Учителя нынешних сотрудников украинских и российских спецслужб служили вместе в одном органе одной страны – СССР. После распада СССР никто не перестал дружить и общаться. Нынешнее поколение офицеров украинских и российских спецслужб училось по одним учебникам у одних учителей по одинаковой программе. На разных уровнях наработаны рабочие связи. Везде свои люди. Ни один сотрудник СБУ или МВД Украины не будет работать против ФСБ и российских коллег из других силовых структур. Есть договоренности на высоком уровне, совместные бизнес-темы. В ситуации, когда между сотрудниками СБУ и ФСБ возникает гражданское лицо с неприемлемым для системы поведением, два офицера спецслужб всегда друг с другом договорятся и сделают крайним третье гражданское лицо. Или ты будешь работать на нас или, в лучшем случае лишишься всего, а скорее всего погибнешь, если пойдешь против нас …», – заявив мені бойовик т. зв. «Центру «Е».

 Title 
 Ахметов і Аксьонов
Час перевірити цю промову настав після того, як мені вдалось покинути в’язницю в Краснодарському краї та опинитися в Києві, де я вирішив спробувати вплинути на ситуацію з Кримом.

Почалось з того, що із заявою про мою корисність українським спецслужбам виступив кримськотатарський політик Рефат Чубаров. Напевно, від нього співробітники СБУ отримали номер мого телефону й невдовзі звернулись до мене з пропозицією поспілкуватися.

Каюсь: я вчинив як наївний дурень – безкоштовно віддав працівникам СБУ певні документи, якими користуються окупанти в господарських питаннях, базу даних з земельних питань, базу особистих телефонних номерів кримських діячів, у тому числі номера т.зв. «замміністра МВС» Віктора Чаткіна, генерала-слідчого з московського главку Михайла Туманова та багато іншого. Правнуки Дзержинського подякували, пообіцяли допомогти як колишньому політв’язню та зникли.

Після цього я вирішив перевірити заяву кримських «діячів» про дружні відносини між двома спецслужбами. На початку березня 2020 року домовився про зустріч зі співробітниками СБУ та надав їм копію російського паспорта «командира російської весни» у Ялті Віталія Ахметова, а також докладний опис діяльності його злочинного угрупування та важливою інформацією щодо перебігу подій у Ялті в 2014 році.

Інформація, передана мною в СБУ, миттєво стала відома в Росії і за кілька днів по тому Ахметов був затриманий спецназом ФСБ у приватній садибі гірського селища Долоси над Ялтою – окупанти радо вітали його діяльність у 2014 році, але не могли миритись з тим, що він продовжив свою злочинну діяльність і після встановлення в Криму російської влади.


Хто такий Віталій Ахметов


Майбутній «командир російської весни» у Ялті Віталій Ахметов народився в Харкові 22 січня 1981 року. З дитинства намагався шахраювати, у юнацтві вирушив на заробітки до Республіки Комі (РФ). Там він набув досвід злочинної діяльності, зажив авторитет у кримінальних колах і зустрів даму свого серця – заступницю прокурора Республіки Комі Світлану Ігнат’єву, з якою нажив дитину. Продовжував займатися злочинною діяльністю, за вчинення особливо тяжких злочинів опинився у виправній колонії, де «став на шлях виправлення», тобто почав співпрацювати з «кумом».

Title  
  

Цілком можна припускати, що саме в місцях позбавлення волі Ахметов був переданий на зв’язок ФСБ, принаймні, з колонії наш герой у 2009 року вирушив до Криму і поселився в Алушті з легендою забезпеченого інвестора з РФ, який переїхав у теплий клімат. З 2010 року переїхав у Ялту.

З часом Віталій Ахметов налаштував зв’язки та ділові взаємини з представниками місцевого істеблішменту – на кшталт ялтинського депутата Лері Сванідзе. Також товаришував з Артемом Пшонкою – народним депутатом і сином тодішнього генерального прокурора України Віктора Пшонки. У 2013 році за сприяння голови Ради міністрів АР Крим Анатолія Могилева Віталій Ахметов отримав у користування частину державного ялтинського вантажного порту та вихвалявся що є керівником єдиного в Україні приватного порту.

На базі захопленої Ахметовим частини ялтинського вантажного порту з другої половини 2013 року тренувалися пригодовані їм місцеві пройдисвіти під керівництвом бойовика з північного російського міста Сургут Павла Дувалідиса. Під час подій лютого-березня 2014 року в Ялті саме ці бойовики Ахметова організувалися в так звану громадську організацію «Народна єдність» та проводили роботу серед населення з «підготовки референдуму», допомагали працівникам російських спецслужб і військовим російського Чорноморського флоту, здійснювали забезпечення т.зв. «російських блокпостів». Був відкритий «штаб російської весни» біля пам’ятника Леніну, де учасникам проросійських акцій сплачували гроші та координували їх діяльність. На території приватного порту працював ще один штаб, так званий «яхт-клуб», з якого здійснювалося забезпечення пальним багатьох транспортних засобів російських окупантів та їх посіпак. Треба зазначити, що співробітники української міліції та СБУ ніяк не втручалися в ці події.

Ахметов, за його ж словами, видав 60 000$ голові виборчкому Ялти Ірині Белозеровій, щоби вона сфальсифікувала результати т.зв. «референдуму» згідно з отриманим з Москви сценарієм. Також Ахметов, за його словами, витратив у лютому-березні 2014 року 140 000$ на оплату різноманітних масових акцій біля пам’ятника Леніну, завдяки яким російське ТБ робило сюжети, що, нібито, багато кримчан підтримують Росію. Не кажучи вже про те, що саме Ахметов займався виготовленням і розповсюдженням антиукраїнських агітаційних матеріалів у вигляді бігбордів, листівок, наліпок і таке інше. Достатньо лише згадати великі бігборди, встановлені коштом Ахметова на в’їзді до Ялти, на яких Україна була зображена як гітлерівська республіка де шанують нацизм, а РФ була зображена як чарівний «СССР 2.0» де всіх чекає добробут і процвітання.

12 березня 2014 року – за 4 дні до т. зв. «референдуму» – Віталію Ахметову було видано російський паспорт з реєстрацією у Ялті по вул. Заміській, 17. Копію цього паспорта я в Києві передав у СБУ, але сплинуло 2 роки, але щось не чути про якесь кримінальне провадження стосовно впливового бойовика.

У березні 2014 року за вказівкою Ахметова та його кураторів з ФСБ РФ було викрадено частину архіву з будівлі ялтинської міськради й сховано у «рупора російської весни у Ялті» Михайла Ричіхіна по вул. Курчатова в Ялті. У гаражі іншого бойовика – водія фургона, який підвозив пальне, одяг та їжу російським бойовикам і військовим на «блокпостах», Олександра Гребенюка сховали «підписні листи за приєднання до Росії» (до речі, шляхом підробки та багаторазового підпису «російськими турістами» було зібрано лише 22 тис. підписів).

Щодо приватного порту цікаво те, що з 2013 по 2018 роки Віталій Ахметов розвивав бізнес у захопленої частині ялтинського вантажного порту за участю колишнього протеже вже покійного видатного макіївського діяча Василя «Бити» Джарти – Віталія Нахлупіна. Нахлупін був директором КП «Кримтролейбус», депутатом Ради АР Крим, потім при окупантах – т.зв. «віце-прем’єр-міністром». Діяч має впливові родинні зв’язки – син Нахлупіна від першого шлюбу одружений з донькою Олександра Риженкова – гендиректора холдингу «Метінвест».

У приватному порту, яким опікувалися Ахметов та Нахлупін, було відкрито бетонно-розчинний вузол, за допомогою якого виготовлялися тетраподи для укріплення узбережжя біля нових дач Путіна та його оточення у Криму (об’екти в Кастрополі та біля мису Айя). Одного разу в приватний порт Ахметова завітала яхта директора ФСБ РФ Бортнікова, якій надали дрібну технічну допомогу, чим Ахметов потім неодноразово вихвалявся перед знайомими.

Прикметно, що одній з фірм Ахметова дали назву ТОВ «СКМ» – напевно, Віталій Ахметов захоплюється трудовими успіхами свого однофамільця Ріната Ахметова. Зараз цю «СКМ» очолює Руслан Бурка – брат дружини бойовика часів «російської весни» Павла Дувалідиса Венери Дувалідис. Інша фірма, що займалася приватним портом, має назву «Ельф» та оформлена на самого Віталія Ахметова.

Title  
Дувалідіс, Ахметов та інші бойовики 
Після отримання працівниками СБУ цього масиву інформації їх колеги з ФСБ у Ялті показово, 18 березня, у т. зв. «день приєднання Криму до Росії» за участю спецназу схопили Віталія Ахметова й таємно вивезли з півострову – вочевидь, у ФСБ за допомогою партнерів з СБУ довідались про злочинну діяльність героя «російської весни» під окупаційним режимом. За чутками, з 18 березня й станом на грудень 2021 року Ахметов перебуває у слідчому ізоляторі в Москві. Більшість згадок про цю фігуру знищено, у Ялті місцевому істеблішменту негласно наказано не згадувати його прізвище.

У Віталія Ахметова був близький спільник – Олександр Сергійович Расшівалов, колишній працівник української міліції. Серед іншого, цей Расшівалов брав участь у захопленні української радіоелектроної військової частини по вул. Мухіна у Масандрі (Велика Ялта).

Після того, як діти лейтенанта Баканова поховали історію про Віталія Ахметова, за допомогою цього Расшівалова вони спільно з такими ж імітаторами буремної діяльності з ГУ Нацполіції по АР Крим та м. Севастополя вирішили зробити з Расшівалова цапа-відбувайла.


Як за бюджетні мільйони імітували переслідування Расшівалова


Олександр Расшівалов, нічого не заробивши на співпраці з російськими бойовиками під час захоплення Криму, у 2015-2016 роках пішов працювати у т. зв. «адміністрацію міста Ялти» на посаду «фахівець відділу муніципального контролю». Там збирав у кишені собі та «керівникам» гроші з місцевого бізнесу, який натхненно кошмарили російськи окупанти. Потім щось пішло не так. Расшівалов став зловживати наркотичними засобами(китайськими «солями» та «спайсами»). Покинув т. зв. «держслужбу» у окупантів, а за деякий час був засуджений у Ялті за крадіжку мобільного телефону.

У 2018-2019 роках Расшівалов якимось чином опинився в Києві, за його словами – з метою вилікуватись від наркозалежності. Ніякого інтересу з боку СБУ до Расшівалова не було. Але після того, як він у черговий раз почав у соціальних мережах вихваляти російську окупацію та дописувати лайку проти постраждалих від росіян українців, добрі люди звернулись до СБУ з заявою про вчинене кримінальне правопорушення – щоби ще раз перевірити на практиці, як ця горезвісна контора захищає державну безпеку України.

Звернення було в квітні 2020 року, а 4 серпня 2020 року з’явилася новина про те, що затримано посібника російських окупантів у Ялті Олександра Расшівалова. Після цього до мене звернулися по допомогу працівники ГУ Нацполіції у АР Крим. У їх офісі на вул. Антоновича в Києві були присутні співробітники СБУ, які заявили, що їм дуже важливі мої свідчення та моя допомога.


Расшівалов


 Title 
 Расшівалов
Не зрозуміло, чому діти лейтенанта Баканова удостоїли такої уваги саме мене з огляду на те, що відносно Расшівалова є чимало вбивчої для нього інформації у відкритому доступі. Я знов вчинив як їбанько (перепрошу у Василя Серійовича), та розповів СБУшникам і поліціянтам про Расшівалова, надавши цікаву інформацію про цього зрадника. На ґрунті саме цієї інформації прокурор АР Крим (у екзилі) Ігор Поночовний з розумним видом розповідав як прокуратура бореться зі злочинцями, що брали участь у незаконних російських збройних формуваннях.

Проаналізувавши, що саме може загрожувати Расшивалову й скільки з нього взяти за продаж справи, доблесні «правоохоронці» більше про мою персону не згадували. Натомість Расшівалов отримав запобіжний захід у вигляді домашнього арешту й прекрасно почувається. Не здивуюсь, якщо з’ясується, що співробітники СБУ ще й продають йому наркотики.

У березні 2021 року до мене знов звернулися працівники ГУ Нацполіції по АР Крим та м. Севастополю з пропозицією наново ретельно доповісти все що відомо про Расшівалова. Я їм нагадав, що по-перше, вони свого часу відмовилися відкрити провадження з факту розбійного пограбування мого житла у Ялті у 2019 році на замовлення «голови Криму» Аксенова, а по-друге, вони вже кілька разів обіцяли звернути увагу відповідних державних органів на необхідність допомогами кримським біженцям.

Чомусь для ГУ Нацполіції по АР Крим та м. Севастополю було дуже важливо влаштувати імітацію бурхливої діяльності щодо розслідування життєвого шляху їх колишнього колеги Расшівалова. Всю другу половину березня майже щодня мені телефонували з вимогами та навіть погрозами позбавлення волі прибути у їх головний офіс на вул. Антоновича у Києві на допит по Расшівалову.

Урешті-решт, поліцаї, яких я відправив у пішу еротичну подорож, найняли соратників з СБУ, щоби ті привезли мені додому повістку з викликом на допит у якості свідка в ГУ Нацполіції по АР Крим та м. Севастополю. Питання, чому співробітники СБУ замість охорони державних інтересів чи, хоча б, затримання пол­ковника поліції Юрія Голубана, викритого в державній зраді, підпрацьовують кур’єрами, викликало у баканівців лайку, істерику та чергову порцію погроз. Кур’єри були відправлені в напрямку чоловічого статевого органу, а повістка – урочисто спалена.

Тоді правнуки Дзержинського поміняли тактику й вдались до торгів, пообіцявши, що допоможуть мені, як колишньому політв’язню, з отриманням державної допомоги в обмін на надання цікавої для них (і, очевидно, для їх колег з ФСБ) інформації. Це було для мене відкриттям – я не думав раніше, що міністри реінтеграції Рєзніков, а нині – Верещук, виконують свої службові обов’язки лише тоді, коли їх про це просять з СБУ. І, тим більше я не думав, що державна програма підтримки колишніх політв’язнів слугує для того, щоби купляти цікаву для СБУ інформацію.

Втім, проблема не в тому, що Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України займається лише імітацією діяльності. Проблема полягає в тому, протистояння з російським агресором імітує вся машина державного управління, у тому числі СБУ та Національна поліція…

Автор: Євген Гайворонський
Джерело: Насправді.Тудей
(https://naspravdi.today/uk/2021/12/21/my-navchalysia-v-odnykh-vchyteliv-za-odnakovymy-pidruchnykamy-iak-sbu-imituie-robotu-po-krymskomu-napriamku/ )

МВС заявило про викриття схеми продажу немовлят за кордон

Помилка Резидента

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com