Закінчення.
Початок в №50

«Культурна дипломатія - це продаж іміджу країни засобами культури»

Єжи Онух - польський художник, письменник, очільник Польського інституту в Нью-Йорку

Амбасадори Віктор та Леся Корсаки. Музей сучасного мистецтва Корсаків, Луцьк

Ще один вражаючий епізод із життя сучасних подвижників-українців: створення у 2018 р. та діяльність приватного Музею сучасного мистецтва подружжя Віктора та Лесі Корсак в м. Луцьк. Вони обоє за фахом лікарі, разом навчалися в інституті. Народжені в один рік, 1969. Віктор Іванович - кандидат медичних наук. Медицину залишив у 90-ті і став успішним бізнесменом, став доктором економічних наук. Очолює багатопрофільну промислову групу із 20 різних фірм. А навіщо йому музей, чому став його фундатором та меценатом? Від бажання (цитую пана Віктора): «Щоб люди стали іншими: кращими, красивішими, добрішими, чеснішими, відповідальнішими». Музей знаходиться на території супермодерного культурно-розважального центру «Адреналін-Сіті», який теж облаштували Корсаки на місці занедбаних колишніх заводських приміщень. Музей став привабливим культурним центром не тільки Луцька і Волинської області, а й всієї України та світу.

Віктор та Леся Корсаки - засновники та фундатори Музею сучасного українського мистецтва Корсаків, Луцьк	Видання Корсаків - монографія-альбом Богдана Мисюги про львівського художника - викладача Карла Звіринського (1923-1997) та його учнів - художників виставкового проекту Музею «Герметичне коло Карла Звіринського»(2019)

В музеї діє постійна експозиція, а також достатньо місця для тимчасових виставок, зокрема молодих українських художників. Влаштовуються спільні експозиції з художниками інших країн. Проводяться міжнародні фестивалі, наприклад, різьблення по дереву. Налагодили зв’язки з художниками-українцями діаспори, серед яких Емма Андієвська (Німеччина), Лідія Боднак (США), львівсько-нью-йоркський художник Петро Грицик, на відкритті виставки якого в 2019 р. побувала в цьому музеї та мала інтерв’ю з Лесею Корсак (див: https://www.chasipodii.net/article/23671/ ). Отож, про музей заговорив світ, зокрема американські часописи «Час і події «(Чикаго) та «Нова газета»(Нью-Йорк)

Цьогорічне видання Корсаків: «Як стати іменем» в своїй країні та світі - колективна могографія за редакцією Віктора Корсака, створена у рамках виставкового проекту «Імена твої, Україно», 2021р.	Учні Карла Звіринського - українські художники - модерністи та зразки їхніх творів (зверху-вниз ): Андрій Бокотей, Петро Грицик, Петро Маркович

У фундаторів і меценатів музею подружжя Корсаків своя, зрозуміла людям, концепція визначення сучасного мистецтва і його значення в нинішньому світі: «Музей - новітня інституція, що змінює минуле, рефлектує теперішнє та творить майбутнє, що сприяє розвитку духовності нації та пропагує українське мистецтво у світі». Зокрема, був виданий альбом-монографія «Герметичне коло Карла Звіринського», що здобув Гран-прі в номінації «Краща наукова книга» Львівського форуму видавників-2019. Див. фото. Карл Звіринський - львівський художник-модерніст 2-ї половини ХХ століття, педагог, який створив у своїй однокімнатній квартирі протягом майже десяти років підпільну школу для обраних ним учнів із числа студентів. Викладав те, чого не було в інститутських програмах. Його замовчували довгий час і навіть не допускали до викладання у Львівській академії мистецтв, тому що поділяв ідеї тогочасного світового мистецтва, тобто вважався формалістом, противником соцреалізму. Серед учнів Карла Звіринського - знайомі нам художники: всесвітньовідомий Іван Марчук, галичанин Петро Грицик («Час і події, 2019: https://www.chasipodii.net/article/23746/ ),та Роман Петрук («Час і події»,2018: https://www.chasipodii.net/article/22737/ ).

	Відвідувачі Музею приємно вражені захоплюючою тематикою виставок. Одна з них - проект INTRO, 19 липня 2019 р.

Навесні 2019-го музей облаштував виставку робіт учнів К. Звіринського, чим вразив художню еліту України та світу. Це науковий подвиг подружжя Корсаків та їх невеликої професійної команди однодумців - витягти із забуття достойні імена творців.

Музей креативно продовжує свою роботу, творить добро для людей. Це просвітництво, це виховання смаків, це допомога митцям реалізувати себе професійно і як особистість. Приклад патріотизму на ділі, а не на словах. Рекомендую відвідати при нагоді, не пожалкуєте.

PS. Щойно на виході рукопису цієї публікації отримала ще один дарунок: Петро Грицик привіз з України від Корсаків нову видану ними книгу «Як стати іменем» (2021) за редакцією Віктора Корсака. Це колективна монографія, створена у рамках виставкового проекту «Імена твої, Україно». Про те, як досягнути в житті чогось великого, видатного, як «придбати квиток у вічність» і стати іменем в Україні чи світі. Не тільки митцям, а й кожному з нас цінний вражаючий досвід і сенси впорядника та редактора книги Віктора Корсака - людини-переможця, котра досягла «великого» лише своєю працею. Зароблене віддає на користь людям. Він лауреат премії відомого українського мецената ХХ ст. Євгена Чикаленка. Більше про музей та його творців – на їхньому сайті: https://msumk.com

Амбасадор Валерій Галан: Музей становлення української нації, Київ

Що може бути переконливішим проявом таланту нашого народу, його величі, ніж відкритий у Києві в серпні 2019 р. інноваційний Музей становлення української нації, що на вул. Лаврській, 27. Такого не має ще ні в одній країні світу. Ми - перші. Гості з-за кордону в захваті. Як кажуть старші діаспоряни- «недоподумання»: саме в Україні, де йде війна, в Україні, про яку говорять, що Захід від неї стомився через недолугу нинішню владу, могла з’явитися така супермодернова за формою і змістом інституція. Мабуть тому, що все геніальне і прекрасне - від народу.

Автор ідеї, організатор її втілення та фундатор цього музею - унікальна людина, відомий громадський діяч та бізнесмен, готельєр та ресторатор із Чернівців - Валерій Галан (див. фото). Нещодавно він захоплююче розповів про свій музей, як казку дітям, українцям Чикаго на радіо «Ukie Drive».

І, дійсно, казка: побувавши в його музеї, точніше, музеях, бо у Львові відкрився минулого року аналогічний музей «Львів стародавній», - справді віриш у диво, переконавшись, що поряд з корупційною Україною, що вже, як пишуть в соцмережах, «досягла дна» - є і серед заможних українців справжні альтруїсти, державники, залюблені в Україну, що вірять в неї. Є такі люди! Один з них - Валерій Галан. Як його захоплююче слухати у ФБ-відео виступах! Доступно всім.

Валерій Галан - організатор та фундатор Музею становлення української нації, Київ, 2019	Музей займає 1700 кв. м. площі, експоновано 110 фігур, 110 експонатів, 25 сюжетних композицій, 300 картин,мап та діаграм

Цінності, виховання яких музей ставить за мету

Вперше в історії музейного мистецтва музей «Становлення української нації» облаштований не традиційно, а з використанням технології діджиталізації: все рухається, говорить, демонструє… Одним словом, живе і спілкується з вами. Це не музей з «навічно» прикріпленими експонатами, а ніби оживаюче кіно, що за півтори години знайомить з історією становлення нації. В кожному із п’яти розділів (давня історія, Київська Русь, козацька доба, відродження нації та боротьба за незалежність, сучасна Україна) - фігури видатних українців тієї чи іншої епохи, включно з сучасниками. Всіх - 110! На кшталт відомих фігур музею Тюссо, але не воскових, а з кібер-шкіри, силікону, пластику, ще чогось та... наукової фантастики:). До створення музею були залучені вчені, історики, дизайнери, модельєри, костюмери, само собою, армія ІТ-ішників і навіть психологи, біологи та багато інших спеціалістів. Об’їздили 300 музеїв світу і сьогодні, за інформацією самого Валерія Галана, півтори сотні людей ще працюють над завершенням експозицій та фігур.

Приклади окремих епізодів з історії становлення української нації з участю видатних українців

Як на мене, то головне - не стільки модернова технологія, не розмовляючі фігури, не силікон, не радіогід на 9-ти мовах, не 5D, а концепція: «Підвищення самооцінки українців та зростання їх національної свідомості через демонстрацію успіхів великих предків та позитивних моментів в історії країни». А мета: спонукати кожного українця до ідентифікації, шляхетності, самооцінки, патріотизму. Це особиста місія Валерія Галана: формувати національну свідомість кожного громадянина, без чого не може бути міцної нації. А без нації не може бути держави.

Цікавий випадок: подружжя з однієї із західних областей України відвідало музей. Невдовзі приїхали вдруге і поділилися новиною: після перших відвідин вони відмовилися від грін-карт США, яку виграли в лотерею…

Без сумніву, цей музей є зразком перш за все мультимистецького проекту, що втілює новітні наукові та технологічні досягнення, прикладом для наслідування іншими країнами. Детальніше - на сайті музею «Становлення Української нації»: https://www.museumsun.org/aboutmuseum/ та ознайомча відео- екскурсія по музею:

https://www.facebook.com/MuseumMakingofUkrainianNation/videos/221050728998976/

Про аналогічний музей «Львів стародавній» (вул. Краківська, 21), відкритий 30 липня 2020 р., згадували вище. Масштабами він скромніший: історія Львова у 39 фігурах.

Амбасадор Іван Марчук – український художник, визнаний одним із 100 геніїв сучасності

Іван Степанович Марчук (85 років), найвідоміший у світі Народний художник України, Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва. Лише своїм іменем прославляє Україну більше, ніж величезний загін дипломованих послів разом узятих.

Пише свої картини за власним методом, названим пльонтанізмом («нитками- павутинками»). Автор більше 5000 картин, має понад 200 монографічних виставок, його картини знаходяться в музеях та приватних колекціях 5-ти континентів.

Іван Марчук - народний художник України, Лауреат Національної премії імені Тараса Шевченка, член Золотої гільдії Римської академії сучасного мистецтва	Одна із найвідоміших картин Івана Марчука, названа в народі «Україна»

За покликом серця повернувся після короткої праці з-закордону (Канада, Австралія, США) у 2001 р. Гадав, пригріє ненька-Україна, для якої працює, за його ж словами, 365 днів на рік. А залишився «один у полі воїн». Ні музею, ні власного центру.

Іван Марчук. Автопортрет

Протягом останніх 20 років не сподобились на таке ні влада, ні олігархи, ні меценати. Ще в 2005 році Віктор Ющенко підписав указ про музей для Івана Марчука. І... затихло.

У червні ц.р. до 85-річчя Івана Марчука видано указ про створення центру сучасного мистецтва - музею «Марчук Арт Центр». Благодійний фонд «Модерн Арт Фаундейшн» збирає для нього кошти. Там мають знайти притулок й інші митці сучасності.

Все ж таки ювілей привернув увагу до живої легенди, як уже давно називають Івана Степановича. Нещодавно у Львові почали знімати документальний фільм про нього, там знаходиться його альма-матер - тодішній Львівський інститут декоративного і прикладного мистецтва, нині - Львівська академія мистецтв. І там він зустрівся з однокурсником та другом, художником Петром Грициком. Теплі їх спомини фіксувала камера (див. фото).


Якби нинішній президент, який підписав цей «розмитий» указ про створення подвійної інституції Центру сучасного мистецтва - Музею «Марчук-Арт центр» мислив, як Симон Петлюра - журналіст, редактор, мистецький критик, Головний Отаман військ і флоту УНР (1918-1926), Голова Директорії УНР, ініціатор заснування і закордонного відрядження Української Республіканської Капели до Західної Європи, то розумів би пріоритет культури та освіти в побудові держави, знав би важливість конкретики і термінів.

	Зустріч Івана Марчука із «однокашником» по Львівському інституту декоративного і прикладного мистецтва, колегою по герметичному колу Карла Звіринського, Петром Грициком. Кадр для документального фільму. Львів, жовтень 2021р.

Із спогадів Олександра Кошиця: «На аудієнції він, (Петлюра.-авт.), звертаючись до мене, сказав: «За тиждень щоб була зорганізована для закордонної подорожі капела». Термін був витриманий, навіть конкурс проведено з відбором 100 осіб хористів. В ті часи, при тій бідності держава УНР фінансувала капелу до 1922 р. І це в умовах переводу державної скарбниці до Європи, під час громадянської війни, евакуації уряду, тощо. На стор. 204 названої книги-альбому Тіни Пересунько - звіти: коли, звідки і які суми перераховано. Культура і освіта - на першому місці до загину!


P.S. Наш громадський незалежний часопис, вірний своєму часу, аналізуючи події і оцінюючи їх авторів, й надалі продовжуватиме розкривати надважливу тему культурної дипломатії України, як робив це в попередні 25 років. З врахуванням нових ситуацій та потреб нового часу.