На ринку праці фіксуються різнонаправлені тенденції, які в купі свідчать про радикальну зміну картини щодо зайнятості населення та стану ринку праці. У 2021 році ринок праці в Україні зазнав рекордних змін одразу за кількома напрямками. Про це свідчать дані Національного банку України, Державної прикордонної служби, платформи відкритих даних Опендатабот та профільних експертів.

Так, за 11 місяців цього року в Україні зафіксовано рекордне зростання кількості ФОПів за останні 5 років. Згідно з даними Опендатабот, за 11 місяців цього року кількість ФОПів збільшилась на 85 тисяч.

Темп реєстрацій нових підприємців перекривав закриття старих ФОПів навіть під час карантинних локдаунів та протестних рухів, спрямованих проти запровадження касових апаратів та інших заходів фіскалізації.

За 10 місяців 2021 року країну покинули і все ще не в’їхали назад понад 600 тис. українців. Це найбільший показник за останні 11 років, повідомляє Опендатабот з посиланням на дані Державної прикордонної служби України.

У першій половині десятих років Україна щороку втрачала близько 500 тис. людей. Після 2014-го щорічна кількість неповернених помітно знизилася, але рахунок все одно йшов на сотні тисяч. Єдиний рік із позитивним сальдо — коронавірусний 2020-й, коли українців, що повернулися додому, було на 80 тис. більше, ніж тих, хто виїхав.

Загалом з 2011 по 2020 рр. до країни не повернулися 2,6 млн громадян України. Судячи з показників 2021-го можна очікувати, що якщо у листопаді-грудні не буде масового повернення українців додому, то сукупне негативне сальдо за 11 років становитиме понад 3.3 млн осіб.

Водночас засновниця онлайн-сер­вісу роботи за кордоном Jobian Оль­га Чубенко з посиланням на дані ООН стверджує, що офіційна статистика не враховує великий тіньовий ринок трудової міграції. Про це йдеться в пресрелізі компанії від 20 грудня.

«Офіційні дані всередині країни говорять про 2,5-3 млн трудових мігрантів на рік, тоді як ООН називає цифру в 5,5 мільйонів людей. Різниця у 2,5 мільйони говорить про наявність великої кількості людей, які виїжджають на роботу нелегально. Це, своєю чергою, створює тіньовий ринок, де не всі цифри можуть бути враховані», - зазначає Чубенко.

За її словами, пропозиції нелегального працевлаштування за кордоном залишаються актуальними доти, доки в Україні на законодавчому рівні не будуть відрегульовані процедури підбору, оформлення і виїзду на роботу за кордон як для пошукачів роботи, так і для рекрутингових компаній.

Як наголошує експерт, останні тенденції свідчать про збільшення потоку трудових мігрантів з України.

Це непрямо підтверджують дані Національного банку України.

Так, обсяг приватних грошових переказів в Україну у січні-жовтні 2021 року становив $11,98 млрд, що більше ніж за весь минулий рік – $11,93 млрд. Про це повідомляє Національний банк України. Сума грошових переказів у жовтні склала $1,36 млрд, і це найбільший місячний обсяг переказів за останні два роки.

За попередніми прогнозами НБУ, на кінець поточного року сума зросте до $13,3 млрд. Це відбувається внаслідок відновлення економік країн, збільшення попиту на робочу силу (зокрема - на трудових мігрантів), прискорення темпів вакцинації та послаблення карантинних обмежень у країнах Європи. Для порівняння, сума повернення валютних грошових коштів від трудових мігрантів в Україну складає майже чверть від загальної суми, яку країна заробляє на експорті за кордон (близько $52 млрд за рік).

У статистиці грошових переказів НБУ враховує як офіційні, так і не офіційні канали переказів в Україну.

Нагадаємо, згідно з прогнозами МВФ, чисельність працездатного населення в Україні знизиться на третину до 2050 року.

«Болгарія, Латвія, Польща та Україна, за прогнозами, зіштовхнуться з найгіршим скороченням робочої сили, понад 30% до 2050 року», – йдеться у звіті Фонду.

Демографічні зміни знизять темпи росту в усіх країнах CESEE (за виключенням Туреччини). В перерахунку на душу населення, середньорічний ріст в регіоні CESEE в період з 2020 по 2050 роки буде нижчим приблизно на 0.6 п.п, що призведе до загального зниження рівня виробництва на 17%.

«Болгарія та Україна відчують найбільший вплив на ВВП, однак з різних причин. У випадку з Болгарією драйвером є погані перспективи для пропозиції робочої сили, для України важливими є як трудові ресурси, так і загальна факторна продуктивність (TFP), зважаючи на збільшення долі працівників старшого віку в її населенні», – йдеться у доповіді.