rss
05/16/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Амбасадори мистецької України. Олександр Кошиць, Олександр Мірошников, Віктор і Леся Корсаки, Валерій Галан, Іван Марчук
Title  
  
«Культурна дипломатія - це продаж іміджу країни засобами культури»

Єжи Онух - польський художник, письменник, очільник Польського інституту в Нью-Йорку

Сторіччя культурної дипломатії України: Олександр Кошиць і його Капела


 
 Title
 Книга-альбом - монографічне дослідження
науковця Тіни Пересунько (Київ, 2019,
312 с.) до 100-річчя Української
Республіканської Капели, до 140-річчя від
дня народження Симона Петлюри, до
100-річчя європейської прем’єри «Щедрика»

Незаперечна істина: кожен народ створює свою культуру, своє мистецтво. І навпаки, наявність своєї оригінальної культури (мистецтва) - то показник її джерела - народу, нації. Сто років тому, коли у Західній Європі віками плекалося твердження про «єдність руського народу», що ніякої України і українців нема, уряд (Директорія) Української Народної Республіки (УНР) зумів довести світу протилежне. І зробив це мудро, з допомогою культурної дипломатії. Ось, поряд зі мною, - величезного формату та об’єму красива книга-альбом з просторою назвою «Культурна дипломатія Симона Петлюри: «Щедрик» проти «русского мира». Місія капели Олександра Кошиця (1919-1924)». На першій субтитульній сторінці під видавничим грифом «Національна академія наук України» напис: «100 років культурної дипломатії України». В ній йдеться про історію Української Республіканської Капели під орудою геніального українського диригента Олександра Кошиця, яка й зіграла роль дипломатичної місії під час гастрольної поїздки в 17-ть країн Західної Європи та Північної й Південної Америки (з травня 1919, Прага по травень 1924, Нью-Йорк). Лише у Європі за неповних 2 роки відбулося 200 концертів у 45 містах 10 країн. На американському континенті виступи проходили в 7 країнах (400 концертів) з обов’язковим виконанням гімну та популярних національних пісень країни, в котрій концертують. Отримано 1300 відгуків світової друкованої преси. Світ визнав: Україна є. Народ України є. Поклоняємось його таланту, його Пісні.

Title  
Сторінка із інноваційної книги “Культурна
дипломатія Симона Петлюри...” . В книзі
використовуються виключно архівні
документи. На фоні оригіналів іноземною
мовою - об’ємні вставки-переклади та
нестандартно розташовані фотознімки.
Дизайн В’ячеслава Горшкова
 
Ініціатором створення Української Республіканської Капели (1919) став Симон Петлюра - Головний Отаман військ і флоту УНР, головнокомандувач, який був залюбленим в мистецтво знавцем, редактором, мистецьким критиком, публіцистом і навіть співаком капели. І практично її політичним куратором, особливо в перші гастрольні роки в Європі. Писав листи підтримки диригенту Кошицю і в Америку.

Як результат концертних виступів капели Україна та пісенний геній її народу безперечно визнаний світом через Пісню, мистецтво. «Вони нанесли Україну на мистецьку мапу світу», - написали в одній із рецензій в США. А коментатор в Берліні (Німеччина) був ще красномовнішим: «Якби пісня була державою, то Україна посіла би перше місце у світі». І висновок французького історика, професора Сорбонни Шарля Сейньобоса: «Жодна пропаганда не може бути ефективнішою для визнання Української Нації. Скільки би не заперечували існування вашої нації, ваші хористи доводять, що ця нація має музичну душу неперевершеної сили».

Саме тоді, 100 років тому, вперше за кордоном був виконаний нині всесвітньовідомий «Щедрик» Миколи Леонтовича, який і тепер звучить щорічно у Різдво на святкових вулицях Нью-Йорку та інших міст англомовною колядкою «Сarol of the Bell». Саме з того часу він став міжнародним різдвяним гімном.

Так капела за кордоном стала першим проектом культурної дипломатії в історії сучасної України.

Авторка цієї модерної наукової і, в той же час, популярної книги-альбому-розвідки (див. фото) - Тіна Пересунько. Нині в США, отримавши стипендію Фулбрайта, вона плідно продовжує дослідження місії капели. Тіна зізналась автору, що спонукало її зацікавитися Олександром Кошицем. В подарунковому автографі своєї книги написала: «Відкривачці постаті Олександра Кошиця для мене. Вашими статтями колись дуже надихалася і так з’явилась ця книжка,що 2019 року була визнана «Книжкою Року».

Переадресовую ці слова видавниці незалежного часопису «Час і Події», де ці статті, не надто газетного формату, були надруковані («Чи знаєте ви, хто такий Олександр Кошиць?» 2009, №3, 22 січня та «За сторінками «Щоденника» Олександра Кошиця: гастролі Північною та Південною Америкою» №4, 29 січня, а згодом - у збірнику Л.Корсун «Еврика на все життя»).

Title  Title
Українська Республіканська Капела у складі 79 осіб. У першому ряду (№33) -
керівник і диригент Капели Олександр Кошиць. Прага, 2 липня 1919 р.
Олександр Кошиць (1875-1944) -
геніальний український хоровий
диригент, композитор, етнограф.
Диригент Української Республіканської
Капели, згодом Національного
Українського Хору в період їх гастролей
в Європі та Північній і Південній Америці
(1919-1924)


*****

  Title
 Результати праці та таланту Української
Національної Капели та Українського
Національного хору - заслуга в першу
чергу двох особистостей: Симона Петлюри
і Олександра Кошиця
Протягом століття, що минуло, постійно, навіть в період існування залізної завіси за часи радянської влади, кращі мистецькі колективи: Державний ансамбль пісні і танцю ім. Верьовки, Державний ансамбль танцю ім. Вірського, квартет «Явір», вокально-інструментальний ансамбль «Кобза», як і окремі відомі співаки «відпускались» на гастролі за кордон. В США, наприклад, внутрішнім постійним та переконливим амбасадором України в післявоєнні роки (Другої світової) була і є по сьогодні Капела бандуристів імені Тараса Шевченка з Детройту. З-поміж українців-емігрантів, а нині частково - їх нащадків.

Зрозуміло, жоден виступ навіть суперпрофесійного дипломата не взмозі презентувати країну, національні особливості та таланти її народу так, як один виступ високопрофесійного мистецького колективу, або ж неординарна творчість одного художника, поета, актора... Подібно мислив у свій час Головний отаман УНР Симон Петлюра та члени Директорії. Один із них, Андрій Макаренко, писав в раду капели: «Посилаючи вас закордон, Директорія вірила, що чарівна українська пісня переможе найлютішого ворога Української справи в Європі - незнання та нерозуміння наших національних змагань».


Амбасадор Олександр Мірошников: Артстудія «МІРО», Миколаїв-на-Дністрі


Title  
Олександр Мірошников - художник, скульптор,
Заслужений Майстер народної творчості України,
Заслужений майстер каменерізного мистецтва,
повний кавалер орденів міжнародного фонду
Фаберже, амбасадор сучасної мистецької України
 
Хорова капела Олександра Кошиця та її роль - це почесна наша історія. Тепер приведу в цій публікації кілька прикладів із сьогодення України про те, хто і як представляє нашу державу у світі через культурну (мистецьку) дипломатію.

В одній із недавніх статей «Часу і Подій», №43 за назвою «Український Фаберже» https://www.chasipodii.net/article/27240/ йшлося про унікальну творчість талановитого художника із Прикарпаття - 59-літнього Олександра Мірошникова. Художника, відомого в інтелектуальних колах світу, самородка, який народився, мешкає і творить в невеликому місті на Львівщині - Миколаєві-на-Дністрі. Пропоную піти за посиланням і звернути увагу на фото створених ним композицій - оригінальних творів прикладного мистецтва. Кожне з них - диво геніального втілення творчої фантазії. Він творить свої мистецькі композиції у жанрі мініатюри здебільшого з коштовних каменів та металів. Він сам знаходить матеріали по всьому світу, а це майже всі складові мінералогії. В одній особі він і художник, і скульптор, і гравер, і ювелір, автор ідей і їх втілювач. Саме як українця його знає світ, працює він задля слави України. Не заростає стежина в його артистичну студію «МІРО», що знаходиться в міському будинку культури. Їдуть і йдуть не тільки з України, а й країн Європи, Америки, Азії. Його роботи зберігаються у приватних колекціях України, Європи, Америки, Російської Федерації, Об’єднаних Арабських Еміратів.

І запрошують пана Олександра в Європу, як «Галицького Фаберже». Саме так його назвали європейські поціновувачі прекрасного. Він єдиний в Україні митець, нагороджений п’ятьма(!) орденами міжнародного Меморіального фонду Карла Фаберже (див. фото тут). Як асоціативного члена фонду його запрошують на всі заходи цього мистецького товариства. І доводиться одягати метелик і відповідати іміджу справжнього амбасадора України, презентувати свою книгу-альбом (див. фото), а потім повертатися додому, одягати робочий халат свердлувальника-паяльника і протягом довгих місяців готувати один за одним тисячі колосків пшениці, як було для композиції «Канікули», чи безліч листочків папороті, над якою працює нині, щоб вкотре здивувати світ. Каже: «Україна має бути першою і єдиною, яка виготовить не комп’ютерну, а справжню, з титану, квітку папороті». Якої в житті ще ніхто не бачив...

Коли у Львів приїздять високі гості, його запрошують в коло приймаючих. Як було нещодавно, наприклад, під час приїзду із США Зиновія-Євгена Стахіва – лауреата Нобелівської премії миру, доктора наук, професора.

Останній його візит в закордоння - в листопаді ц.р. в столицю Греції – Афіни, у складі львівської делегації, де тисячі людей вітали Вселенського патріарха Варфоломея із 30-річчям патріаршого служіння. Олександр Мірошников подарував йому від України пам’ятний колар, над яким працював пів року.

Title  Title
Персональна виставка “Українського Фаберже” у
м .П’ярну,Естонія, 2016. Популярністю користується
мистецький твір “Народження таланту” (або “Пігас”)
О. Мірошніков представляє
свою книгу “Самородок” Сарі
Фаберже - правнучці
всесвітньовідомого ювеліра Карла
Фаберже, вона ж - директор
спеціальних проектів Фонду


Отож, художник-самоук із периферійного Миколаєва-на-Дністрі самотужки досягнув високопрофесійного рівня і виступає нині на світовій арені амбасадором України, її культури, її мистецтва, представником її унікальних, самобутніх талантів. Його знають вдома, в Україні, як митця і громадянина, пошанованого званнями:Заслужений майстер народної творчості, Заслужений майстер каменерізного мистецтва, Заслужений ювелір-гравер вищої кваліфікації, Почесний громадянин свого міста, нагороджений десятками дипломів та відзнак.

Ми відвідали його артстудію «МІРО», простудіювали його високої поліграфічної якості та унікального художнього оформлення україн­сько-англійську книгу-альбом «Олек­сандр Мірошніков - самородок», познайомились із зразками творчої спадщини (більше 60-ти закінчених творів і ще сім в роботі), громадянською позицією і на повних підставах перекваліфікували його з «Галицького» на «Українського Фаберже». А він сам себе вважає звичайним воїном культурного фронту, який існує поряд з військовим і є не менш важливим для збереження держави. І додає: «Без розвитку нашої української культури і національної свідомості всі потуги розвинути економіку будуть марними».

Title  Title
З Надзвичайним та Повноважним послом Республіки
Хорватія Томісловом Відошевічем у своїй артстудії “MIRO”
Пам’ятний колар - подарунок Олександра
Мірошникова Вселенському Патріарху Варфоломею
з приводу його 30-річчя Патріаршого служіння.
Афіни, Греція, листопад 2021 р.


Детальніше про О. Мірошникова на його сайті: https://www.miroartstudio.com/index.php/uk/

(Закінчення – в наступному номері )
Фото із архіву амбасадорів,
соціальних мереж та Наталі Климчук

Лідія Корсун, Нью-Йорк
Відвідини України-2021
Спеціально
для «Час і події»

Презентація нових видань у Полтаві

Амбасадори мистецької України. Олександр Кошиць, Олександр Мірошников, Віктор і Леся Корсаки, Валерій Галан, Іван Марчук

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2022-08
22.02.2022 Московська армія вже в Україні. Що далі?
Office of Cook County Board President Toni Preckwinkle Округ Кук і CEDA оголошують програму допомоги з водопостачання для малозабезпечених домогосподарств
Небесна сотня, «справи Майдану» 8 років розслідування, які результати?
«Визнання ЛНР/ДНР»: перемога чи програш Путіна і що це означає для України? Рішення господаря Кремля дає Зеленському шанс поховати «Мінськ»
Міжнародна фінансова допомога Україні: хто, скільки і навіщо. Подушка безпеки для України
Путінська казарма: які перспективи має окупований Донбас Чому після визнання Росією «народні республіки» приречені на жалюгідне існування
«План знищення України»: звіт британського інституту оборонних досліджень
Християнське ставлення до війни Розвиток доктрини від перших віків християнства до Середньовіччя
Не стало Івана Дзюби – літературознавця, дисидента, Героя України
Чи бояться росіяни війни? Як російське суспільство реагує на військові ігри Кремля біля кордонів України

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com