rss
01/23/2022
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
У фокусі – Америка \ Влада нездар
Є різні форми державного устрою, залежно від того, хто стоїть при владі та як керує країною. Для ілюстрації назву лише кілька:

Монархія - влада, що передається у спадок (приклад - Англія).

Диктатура – необмежена влада однієї людини (приклади – СРСР за Сталіна і Північна Корея).

Автократія (Партократія) – влада якоїсь однієї групи чи партії (приклад – СРСР до і після Сталіна).

Демократія – влада народу через виборних представників (приклад – США у минулому).

Упродовж близько 200 років у США була демократична форма правління, але за останні півстоліття демократія плавно трансформувалася в іншу форму, що нагадує автократію у перше десятиліття радянської влади. Цю нинішню форму я назвав би так: «дексиосократія», що в перекладі з грецької означає «влада нездар».

У будь-якого народу завжди є певна категорія людей, які не мають яких-небудь корисних здібностей, а також не бажають серйозно вчитися і працювати. Однак, у них є чималі амбіції та непереборна тяга до комфортного життя. Тяга є, а ось можливостей для її реалізації немає. Що ж робити? Якщо в такої сірої людини вистачає розуму тверезо оцінити свої таланти, а вірніше – відсутність таких, вона знаходить єдине для неї ефективне рішення – йти у владу. Досить висока посада в управлінських структурах, не вимагаючи особливих здібностей, дає майже гарантовану можливість до кінця своїх днів отримувати безліч благ, включаючи багатство, шану та приналежність до обраних кіл. Чим не комунізм – від кожного за здібностями, кожному за потребами? Нагадаю відомий вислів: «Хто може робити – робить. Хто не може – вчить. Хто не може навчати – керує». Таким чином відбувається селекція – бездарі виринають нагору. В урядових структурах накопичуються професійні кар’єристи, для яких головна мета життя – будь-якими способами утриматися на своїй позиції і, по можливості, просуватися вгору службовими сходами. Благо держави та її населення їм стає вторинним і навіть заважає. Ці чиновники не обмежують себе будь-якими моральними принципами і часом діють навіть на шкоду населенню своєї країни, якщо бачать у цьому користь особисто собі. Професійні бюрократи – це бездарі у всьому, крім методів захоплення та утримання влади. Більшість їх нічого у своєму житті не створило, вони ніколи не працювали на реальних підприємствах, в установах і не знають реального життя. Я згадую, як років десь 30 тому тодішній Президент Джордж Буш-старший приїхав на екскурсію до супермаркету і був уражений машинкою для читання штрих-коду на товарах. Це здавалося йому дивом техніки. Виявилося, що він потрапив до магазину вперше за багато років.
До недавніх часів у керівників і вождів (скажімо, у США та Росії) вистачало розуму розуміти, що інтелектуальний потенціал суспільства має виняткову цінність для держави, у тому числі й для збереження їхньої власної влади. Навіть такий кривавий диктатор, як Сталін, дозволяв якесь вільнодумство і свободу в наукових колах (за винятком, мабуть, генетики та кібернетики, в яких він не зміг розглянути собі вигоди). Або, наприклад, Гітлер, який за недомислом називав електроніку «єврейською наукою» і у свій час не дозволяв проводити роботи над радіолокацією, що сприяло провалу його планів з вторгнення в Англію. Незважаючи на такі «промахи» навіть ці диктатори добре розуміли, що якісна освіта свого населення, підтримка науки і техніки та наявність у країні інтелектуальної еліти – один із наріжних каменів фундаменту їхньої влади. Це розуміння в Америці було втрачено.

Керівні невігласи не розуміють важливості вивчення точних наук, що призвело до систематичного руйнування шкільної та університетської освіти. У коледжах вміння грати у футбол цінується куди вище за знання математики. Діти у школах не вивчають фізику, хімію, біологію та інші основні предмети. Вони замінені якоюсь ефемерною дисципліною під назвою «наука», яка, як вінегрет, включає впереміш дрібні шматочки всього потроху. Коли не обтяжені фундаментальними знаннями випускники шкіл йдуть у коледжі та університети, вони «беруть» там те, що знову ж таки ефемерно називається «liberal arts», тобто неточні (ліберальні) дисципліни, на кшталт психології, історії, філософії, літератури та ін. Ці дисципліни не вимагають напруженої роботи розуму, не розвивається аналітичне та критичне мислення, та, як наслідок, не відбувається підготовки учнів до плідної діяльності. Переважну більшість ліберальних випускників роботу за спеціальністю знайти не може, вони сідають на шию батькам і займають себе якимись безглуздими речами, на кшталт боротьби зі зміною клімату або всілякими протестами, байдуже проти чого, аби «проти». Зрозуміло, завжди є невелика кількість талановитих американців, які напружено навчаються і здобувають хорошу освіту, але це не завдяки системі, а всупереч їй. Однак через свою нечисленність ці люди погоду не роблять. В результаті розвалу освіти грамотність населення впала і американський народ у масі подурнішав, що правлячій верхівці і потрібно – таким народом легше керувати.

Через розвал освіти наука та техніка залишилися без своїх кадрів, а в країні зникає інтелектуальна еліта. Втім, факультети точних наук поки що існують. Хто там навчається і хто працює в американських фірмах? Будь-хто, тільки не корінні американці. Зайдіть до будь-якого університету – студенти там майже поголовно з Азії, а серед викладачів та науковців більшість – іммігранти. Зайдіть у будь-яку хай-тек компанію та побачите там, що майже всю інтелектуальну та творчу роботу роблять або нещодавні іммігранти, або іноземці. У Кремнієвій долині майже 80% фахівців – люди з інших країн. Корінні американці працюють у маркетингу, продажах, обслуговуванні клієнтів та інших «ліберальних» посадах, де високий інтелект не потрібен. Відсутність грамотних кадрів змушує більшість компаній перекладати дослідження, розробки та виробництво закордон чи купувати там готові товари – те, що називається «аутсорсинг». Ось приклад із моєї особистої практики – тридцять років тому я написав підручник для університетів. Перші три його видання робилися в Америці, і я співпрацював із американськими редакторами. Починаючи з четвертого видання, не лише технічна робота над підручником, а й чисто редакторська – все було переведено до Індії.

Через створений працею попередніх поколінь високий рівень життя люди стали жити в Америці добре, навіть краще, ніж у багатьох інших країнах. Високий рівень життя призвів до того, що у молоді зникли стимули до навчання та праці. Навіщо напружуватися, коли й так добре? А якщо треба, «предки» завжди підкинуть грошенят. Маса американців хоче жити не напружуючись, безтурботно, щоб, як у російських казках, мати «скатертину-самобранку» або отримувати від життя все «за щучим велінням», навіть не злазячи з печі. Результатом стало падіння інтелекту, деградація моралі, руйнування етики праці та зниження якості населення. Сірість стала нормою.

Таким чином, не лише у верхніх ешелонах влади, а й на всіх рівнях суспільства бездарі розплодилися, і тепер вони правлять бал. Зрозуміло, залишається чимало людей творчих, які думають і здатні до аналітичного мислення. Але їхні голоси або тонуть у безголосому хорі, або їм навмисне затикають рота.

Погляньмо на нинішню економіку у США. Неозброєним оком видно, що ліберали – це погані менеджери та бездарні бізнесмени. До чого вони не торкаються - все перетворюється на сміття. За перший рік їхнього правління в країні відбулося різке падіння всіх економічних показників, а інфляція досягла розмірів, небачених за багато років. Малограмотні керівники держави не вивчили в школі закон збереження матерії: ніщо з нічого не виникає, і якщо десь прибуло, то десь відбуло. Говорячи простою мовою – за все доводиться розплачуватися. Найжахливіше, що вони зробили з країною – розклали перед американським народом скатертину-самобранку: почали масово виплачувати грошову допомогу навіть тим, хто її зовсім не потребує. Щоб тримати подурнівше населення на короткому повідку, демократи запустили друкарський верстат і смітять грошима, як п’яний матрос. Держборг країни стрімко зростає. Який результат? У порівнянні з 2020 роком ціни на пальне подвоїлися, подорожчало абсолютно все і виник небачений в історії парадокс: за досить високого безробіття (4.8% на кінець листопада 2021 р.) більшість підприємств не можуть знайти працівників, люди воліють не працювати, а жити на дармову допомогу. Грошові подачки знищили фундамент американізму – стимул до праці та прагнення особистого успіху. Навіщо працювати, якщо твій заробіток порівняний з дармовими грошима, які тобі платить держава за сидіння вдома та байдикування? У портах на рейді стоять сотні суден із товарами – нема кому розвантажувати, у багатьох магазинах порожні полиці – нема кому доставити товари зі складів, біля кас довгі черги – не вистачає касирів. Сьогодні в країні гостра нестача робочої сили за високого безробіття.

А що відбувається в інших сферах? Бездарний уряд не знає, як упоратися з цунамі нелегальних мігрантів, які облягають південні кордони. Для країни це може стати катастрофою. Історія вже бачила подібне – древній Рим загинув через наплив варварів, що ринули в імперію на дармові хліби та видовища. А приголомшливе за своєю бездарністю виведення американських військ з Афганістану, коли було кинуто новітню військову техніку на мільярди доларів і залишено на вірну смерть лояльних співробітників з місцевого населення? А переслідування через ФБР інакодумців, які сміють бути незгодними з «критичною расовою теорією» та політкоректністю? А розгул злочинності – масові вбивства у містах, керованих демократами, пограбування магазинів, бездіяльність поліції, заляканої судовими переслідуваннями? А задушення свободи думок у наукових колах? Бездарі не знають історію і не в змозі зрозуміти, що без вільної дискусії наука вмирає, як і сталося з генетикою в сталінському СРСР.

Лише рік тому за правління Трампа спостерігалася діаметрально протилежна ситуація: ціни падали, країна вперше стала енергонезалежною, безробіття навіть на тлі пандемії та масових карантинів було помітно нижчим (3.6% на кінець листопада 2020 року). В чому причина? Трампа можна назвати будь-ким, тільки не нездарою. Так, це груба і малоприємна особистість, слон у посудній лавці, але ця сильна особистість робила все, що добре для країни, мало піклуючись про власну вигоду і навіть репутацію. Не дивно, що дії Трампа пішли врозріз з інтересами кар’єрних бюрократів і вони зробили все, щоб його замінити на овочеподібну маріонетку, що призвело до деградації американського способу життя. Вони оголосили йому війну не на життя, а на смерть, і перемогли. Навіть через рік після відходу Трампа вони продовжують переслідувати його прихильників – надто великий у них страх перед «реконкістою».

А тим часом країна котиться у прірву. Бездарі захопили владу, а ми пожинаємо плоди.

Автор: Jacob Fraden, 2021
Джерело: www.fraden.com
Переклад українською – «Час і Події»

Американські військові інструктори з Флориди прибули на Львівщину

Судмедексперти округу Кук зареєстрували понад 1000 вбивств у 2021 році

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com