rss
12/09/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ 8 років від початку Майдану роздуми сотника
21 листопада українці відзначають День Гідності - на честь початку Помаранчевої Революції та Майдану 2013-14 років. Для мене особисто, як для сотника Майдану, цей день викликає багато протилежних відчуттів: і радість, і тепло, і відчуття чогось високого, і гіркота, і злість, і біль, і смуток.

Мабуть, це нормально, хоча поняття норми в нашому суспільстві явно нездорове.

Чи був Майдан Революцією? Я однозначно вважаю, що не був. Революція - зміна системи. А у нас що відбулось? Заміна рил біля корита. Грубо, але з пісні слів не викинеш. Коли замість одного олігархічного клану - Януковича, до влади прийшли інші. І відбулась не зміна системи, а перерозподіл владних повноважень та національного багатства, що було раніше вкрадене в українців.

Переміг не Майдан, а Сцена Майдану. Маємо не результати Майдану, а результати перемоги кланово-олігархічної системи над Майданом. Але Майдан таки систему надламав.

І отут ми підходимо до найважливішого моменту, котрий конче необхідний для розуміння всього. А давайте розберемось, що саме ми називаємо Майданом?

Для когось Майдан - це політичні лідери, котрі зі сцени щось там озвучували. Яценюк «кулявлобенко», Олег Тягнибок, Віталій Кличко, Олександр Турчинов, який очолив всіх після створення ради ВО «Майдан» (пам’ятаєте таке?), «молоді обличчя», відгодовані старими олігархами або соросівськими грантами і т.д. Це і була, так звана, Сцена Майдану. І, на мою думку, сцена Майдану нічого спільного ані з самим духом Майдану, ані з українським патріотизмом не мала.

Окремо, до речі, потрібно було б аналізувати діяльність всіх ЗМІ під час Майдану. Всіх, а не тільки тих, хто стояв на боці Януковича. Як і що вони висвітлювали, кого показували, які настрої створювали, як долучались до тих чи інших провокацій і т.д. Адже саме ЗМІ «впарювали» людям певних «лідерів» та певні ідеї.

Коли хтось з розряду Парубія, Тетяни Чорновіл чи їм подібних починає говорити: «та я на майдані в танку горів», то я розумію, що я був точно не на тому Майдані. Як і всі ті, кого вважаю щирими патріотичними майданівцями.

Title  
  
Для мене Майдан - справедливий протест мислячого класу. Це була основа Майдану. Дух, що лежав в основі всіх ідей. Прагнення до змін. Неможливість одягнення рабського ошийника і готовність битись, щоб це ніколи не відбулось. І насправді це не є якимось перебільшенням. Нас, таких майданівців, було дуже багато!

Зараз Майдан багато в чому звинувачують. У війні, до прикладу. Але війна відбулась не через Майдан, а через те, що в Московії на рівні доктрини записано, що «нєзавісімость України - большоє нєдоразумєніє». І «громадські зустрічі з прапорами ДНР відбувались ще за кілька років до Майдану - купа фото є в інтернеті.

Гривня «впала»: стала втричі дешевшою відносно долара. Але хіба через Майдан? А, може, через рефінансування, зроблене Порошенком і його приспішниками: Гонтарєвою (Сатановською - в дівоцтві, це прізвище більш підходяще в даному контексті), «молодим комсомольцем» Кубівом. Зроблене було це рефінансування у співпраці з іншими олігархами, а наслідок - кожен українець став втричі біднішим. На цьому фоні особливо кумедним і водночас сумним є те, як українці між собою сперечаються, хто з олігархів є кращим. Нагадують ці суперечки інший процес: як вівці сперечаються між собою про те, хто їх буде стригти, або який вовк чи ведмідь їх різатиме.

Таких прикладів підміни понять можна наводити ще досить багато. І це все олігархічна брехня, метою якої є ствердити в головах українців думку про те, що боротись не потрібно. Адже ось які результати маєте! Тільки це не результати майдану, а результати поразки Майдану від олігархічної системи!

І отут ми підходимо до найважливіших болючих питань. З Майдану потрібно винести уроки. Адже хоча справжніх патріотичних українців було набагато більше, але перемогла олігархічна сцена. І перемога ця відбулась на крові Небесної Сотні, котра після початку нападу Росії на Україну та після зради вищого політичного керівництва вже трансформувалась в Небесні Полки. 

Кожен з нас частково винуватий у тому, що відбулось. Не в тому, щодо чого нам нав’язують вину вороги, але ми ж таки чомусь програли! Нас одурили - одна сторона медалі, інша сторона - ми дозволили себе одурити!

Інше питання - чи могло тоді бути інакше, чи були ми готові тоді до усвідомлення справжніх причин, чи розуміли, що Україну роздирають між ворожими міфами «рускава міра» і «західної толерастії», чи знали, що нас всіх трансформують в сировинний ресурс: і національне багатство, і людей. І ще багато болючих питань.

Про себе скажу, що я усвідомлював тоді вже дуже багато. Але, якщо порівняти із рівнем знань та розуміння зараз, то це просто неспівставні речі. Цей час і цей нелегкий шлях був потрібен.

Кілька років тому ми з побратимами в рамках «Суспільної Системи» організовували круглий стіл щодо Майдану. Детальніше із його резолюцією можна ознайомитись за посиланням: http://ukr-merezha.com/docs/48-zavershyty-maydan-znyshchyty-oliharkhichnu-systemu-ta-vstanovyty-vladu-ukrayinskoho-narodu.html
Тут же я наведу ключових 10 висновків щодо Майдану:

1. Майдан – законне повстання Українського Народу проти гноблення та тиранії (Загальна Декларація прав людини).
2. Майдан – сукупність справедливого масового протесту мислячого класу та маніпуляцій від кланово-олігархічних груп.
3. Ідейною основою справедливого протесту мислячого класу стала Вимога Зміни системи заради встановлення справедливості.
4. Неструктурований справедливий протест активних відповідальних патріотів поступився структурованим олігархічним маніпуляціям, підкріпленим олігархічними ЗМІ та грошима.
5. Майдан не встиг створити української системи управління та координації, котра могла б усунути та замінити олігархічну систему.
6. Маємо не результати Майдану, а результати тимчасової ситуативної перемоги олігархічної Системи над Майданом!
7. Майдан - початок Революції Гідності, котру ми повинні завершити нашою українською Перемогою!
8. Ключовою вимогою Майдану була Зміна Системи!
9. Майдан в своїй природній справедливій частині став зародженням справжнього народного урядування, проте цей процес лише започатковано для справжнього подальшого формування.
10. Зміна Системи може відбутись тільки при одночасній наявності та поєднанні трьох речей:

- ідеологічні цінності та засади;

- організаційна мережева структура патріотів, в яких проявляється справжня українська національна та політична еліта;

- інструменти та механізми втілення ідеологічних цінностей і засад в новому суспільному устрої, а також призначення та приведення на владні посади компетентних представників, дійсно, української політичної еліти.

Кожен з цих висновків можна досить об’ємно розкривати окремою статтею, хоча думаю, що для тих, хто відчув справжні чисті метафізичні речі на Майдані, вони будуть і так зрозумілими.

Усвідомлення цих висновків необхідне, як для розуміння причин поразки майдану, так і для формування відповідей на питання: «що робити?»

Кров людська - не водиця. І українська кров, пролита заради високих ідеалів, не та жертва, котру ми маємо право зробити даремною. Майдан потрібно завершувати, а його ідеали та цінності - втілювати. Добре пам’ятаючи при цьому, що Україна знаходиться між внутрішніми та зовнішніми ворогами. Внутрішні - олігархічна система з усіма її адептами, продажними політиками та журналістами, експертами і т.д. Зовнішні - імперський Кремль, з одного боку, а з іншого - транснаціональні фінансові структури. Для них усіх Україна - об’єкти, а національне багатство та самі люди - просто ресурс.

Заміна олігархічної системи та побудова сильної україноцентричної держави як Суб’єкта міжнародних відносин - ось що для мене є ідеалами Майдану. І хоча мало хто тоді міг це сформулювати в такому вигляді, та й зараз сама деталізація потребує багатьох уточнень, я, як сотник Самооборони майдану та співкоординатор Громадського Сектору, стою саме на таких позиціях.

І що далі ми рухаємось в історичному часі та просторі, то більше мені здається, що для реалізації всього вищезазначеного нам потрібно рухатись шляхом формування взаємодії тих людей, котрі розуміють все вище написане.

Шлях зміни системи через вибори не є можливим. Адже вибори звелись до формату вибору меншого зла із олігархічного меню.

Шлях зміни через революцію може бути ще більш руйнівним та страшним, ніж війна в теперішньому вигляді.

Шлях, котрим українці зможуть прийти до україноцентричної держави, буде в себе включати як елементи виборів, так і революції. Думаю, що ми його, цей шлях, зараз народжуємо. І змушені це робити дуже обережно, знаходячись між молотом і наковальнею.

А якщо додати до цього ще глобальну війну браконьєрів проти творців, всі вироджені дегенеративні процеси, що відбуваються, то зрозумілим стає, що цей шлях дуже важкий. Але невже ви думали, що китайське прокляття: «Жити тобі в епоху змін!», - народилось просто так?

Ми всі складаємо свої екзамени. І поодинці, і загалом - як народ, як людство. Для успішної здачі необхідні дві речі - усвідомлення всього та активне особисте ставлення (особиста дієвість).

Один знайомий тренер казав: «Ніколи не опускайте руки, адже тоді можна пропустити (удар) в бороду».

Вітаю всіх із річницею початку Майдану. У вогні перетоплюється залізо в сталь, у боротьбі формується справжня еліта та перетворюється народ у націю.

Віктор Вовк, асоційований член Римського клубу: «Від ковбойської економіки слід перейти до економіки космічного корабля»

Україна і партнери проти винятків для Nord Stream 2 у європейських законах – Кулеба

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com