rss
12/09/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Полiтика \ Аналітика \ Жодної конспірології... Багато хто питає, коли ми, нарешті, зможемо повернутися до нормального життя. Якщо коротко: ніколи!
Книга «COVID-19: Велике Перезавантаження». Написали її влітку 2020 року Клаус Шваб (людина, яка створила та керує Давоським форумом – місце де мільярдери вчать мільйонерів керувати бідними) та лівацький журналіст- футуролог Т’єрі Маллере.

Вона складається з трьох розділів. У першому розділі оцінюється вплив пандемії на п’ять різних галузей – економіку, суспільство, геополітику, довкілля, у другому – аналізуються зміни в окремих компаніях і галузях. Третій розділ присвячений змінам життєвих цінностей сучасних людей.

Фабула. Людство постало перед вибором - жити і далі в «старій економічній моделі» - боротися зі підвищення доходів громадян, що постійно знижуються, нарощувати економічне зростання, множити проблеми з екологією та кліматом, вести війни за ресурси і тим самим прирікати себе на неминучу загибель чи переглянути життєві цінності, пріоритети, умови суспільного договору та вибрати політику, «яка виведе економіку на новий шлях до більш справедливого та зеленого майбутнього…».

Тому пропонується тотальна та незворотна перебудова світу, скидання цінностей епохи Модерну та початок нового світу із зовсім іншою економікою, цінностями, принципами існування суспільства, держави та бізнесу.

І саме «пандемія надала нам можливість для перезавантаження». Вона показала, «наскільки швидко ми можемо здійснювати зміни у стилі життя». Тому потрібно не послаблювати обмежень, не знімати карантинів, хоч би яким був масовий опір їм. Дослівно так: «Проблема розсинхронізації між двома групами (тими, хто приймає рішення, і громадськістю), чий горизонт сильно відрізняється, стоїть гостро і впоратися з нею в розрізі пандемії буде непросто... Вони можуть зніяковіти від стресу і стати «неслухняними»: Чи приймемо ми режим ізоляції? Чи готова більшість дотримуватись правил чи ні?».

Тому опір неслухняних треба давити. Способів скільки завгодно. Наприклад, загальний для багатьох країн документ про незараженість, за яким пускатимуть чи не пускатимуть на літак, через кордони, на футбол… (Книга написана влітку 2020 року).

Це потрібно без жалю робити, бо перед людством стоять загрози: 1) ядерна війна; 2) зміна клімату; 3) екологічна ситуація, що погіршується; 4) зростаюча соціальна нерівність для людей.

Пандемія загострила наявні проблеми та багаторазово прискорила чи збільшила деякі з них.

Title  
  
Якщо на самому початку про коронавірус міркували як про «велика зрівнялівка», яка не робить відмінностей між бідними та багатими, то зараз стало зрозуміло, що це не так. Соціальна нерівність під час пандемії посилилася – вищий та середній клас мали змогу працювати віддалено, тоді як представники найбільш низькооплачуваних професій робітничого класу, ризикуючи своїм здоров’ям та життям, підтримували економіку та інших людей під час епідемії.

Світ занурився у рецесію. У «старій економічній моделі» вихід з рецесії передбачав нарощування обсягів виробництв та збільшення прибутку за будь-яку ціну. Однак після того, як кордони закрилися, цей сценарій унеможливився.

У періоди криз та воєн роль держав, як інститутів, завжди зростає. Криза викликана пандемією – не виняток: багато країн у цей період відійшли від ліберальних моделей регулювання економіки та повернулися до консервативних практик, викладених у кейнсіанському підході. Це контроль над цінами та зарплатами, зниження відсоткових ставок, збільшення державних витрат та запозичень, а також закриття кордонів.

Прагнення вибратися з рецесії не може не позначитися на екології. У зв’язку з падінням цін на вуглеводні виникає спокуса продовжувати використовувати їх як основну енергію і тим самим збільшувати вже існуючі проблеми.

Економічна активність, погіршення екології та зміна клімату мають прямий взаємозв’язок. Як це не дивно, із зазначеними факторами також пов’язаний й епідеміологічний добробут.

Вирубування лісів, збільшення викидів вуглекислого газу, а також скорочення біологічної різноманітності є причиною появи нових вірусів

І без того не найкращу економічну, соціальну та екологічну ситуацію погіршує також зростання протистояння між США і Китаєм, на частку яких разом узятих припадає 40 відсотків світового економічного виробництва. Це суперництво є небезпекою для всього світу.

Тому «у цьому безладному новому світі, що визначається зрушенням у бік багатополярності та інтенсивної конкуренції за вплив, конфлікти чи напруженість більше не визначатиметься ідеологією, а стимулюватимуться націоналізмом та конкуренцією за ресурси. Якщо жодна держава не зможе навести лад, наш світ страждатиме від постійного «дефіциту глобального порядку».

Все ця врятує «інклюзивна економіка», яка передбачає створення ідеального балансу між людьми, планетою та прибутком. На сайті Фонду Рокфеллера дано п’ять характеристик інклюзивної економіки - участь, справедливість, зростання, стабільність та стійкість.

1. «Участь» - наявність можливостей для всіх без винятку людей бути включеними в економіку – мати доступ до ринків, брати участь як працівники, споживачі та власники бізнесу.

2. «Рівність» - можливості для доступу всіх без винятку до суспільних благ, послуг та інфраструктури. Компанії повинні прагнути забезпечувати потреби тих, хто перебуває за межею бідності.

3. «Зростання» — це трансформація економіки на користь поліпшення становища всіх, зокрема людей із бідних верств.

4. «Стабільність» - соціальні гарантії та забезпечення прогнозованості рішень влади.

5. «Стійкість» - взяття до уваги довгострокових витрат і вигод, у тому числі з позиції використання природних ресурсів, соціального та людського капіталів.

Але тільки на перший погляд інклюзивна економіка з її турботою про бідні та незахищені верстви суспільства, дбайливе ставлення до природних ресурсів та уважність до екології видається найвищим проявом гуманізму. Насправді інклюзивна економіка передбачає ліквідацію старої економічної системи (головною метою якої є збільшення виробництва та споживання), скидання цінностей епохи модерну та перехід до «концепції нульового зростання», яка передбачає різке зниження масштабів економічної діяльності та радикальне скорочення чисельності населення на планеті . Одним з напрямків цього «заходи забезпечення соціальної справедливості» у вигляді турботи про ЛГБТ (а фактично пропаганди ЛГБТ) та права жінок (а фактично пропаганди фемінізму) – це не що інше, як створення умов для скорочення населення.

Якщо стисло основний зміст «Великого Перезавантаження» полягає в:

1. вступі людства в 4-й економічний уклад (йому була присвячена попередня зустріч у Давосі), тобто поступової заміни робочої сили кіборгами та впровадження розвиненого Штучного Інтелекту у глобальному масштабі;

2. переході до екологічної економіки та відмови від індустріальних структур Модерну;

3. управлінні свідомістю населення у глобальному масштабі, що лежить в основі cancel culture – запровадження цензури в мережах, підконтрольних глобалістам.

P.S. Слово «перезавантаження» англійською мовою звучить як «reload», що передбачає повернення системи до «старого стану» (тобто, якщо використовувати як метафору персональний комп’ютер, повернення системи до заводських налаштувань після виправлення помилок, що накопичилися). А ось слово «reset» можна перекладати як «скидання» всього наявного, або тотальне «обнулення».

А під «наявним» розуміється «економічна», «соціальна» та «геополітична» сфери життя.

Чому українці збирають полуницю в Польщі за 1000 євро в місяць, а не вирощують в себе вдома? І що з цим робити або як Україні стати багатою?

Відкрите питання: як Америка захищатиме Україну від Путіна?

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com