Кожні десять років Чиказька міська рада працює над зміною карти. 50 районів Чикаго на основі даних перепису населення США, і навіть при скороченні термінів олдермени сподіваються покращити межі своїх районів і зберегти в них представництво різних етнічних і расових груп.

«Кожні 10 років ми дізнаємося з перепису Census, яким є реальний склад населення різних місць. … Ми дізнаємося, що люди переїхали, люди народилися, люди померли», - сказав Джим Льюїс, старший науковий співробітник University of Illinois at Great Chicago. «Отже те, що було 10 років тому, сьогодні вже не того розміру».

З урахуванням математичних розрахунків (2746388 жителів Чикаго розділені на 50 районів, отже, близько 55 000 осіб на один район), олдермени також повинні зосередитися на створенні карти, захищеної від позовів про дискримінацію при голосуванні.

«Немає закону, який свідчить, що вони мають бути збалансовані в расовому відношенні - це набирає чинності тільки в тому випадку, якщо ви цього не робите і хтось подає на вас до суду», - додав  Джим Льюїс.

У суді суддя визначатиме, чи достатньо представників меншини в конкретному місці, щоб вони могли обрати представника до міської ради, чи є у минулому випадки, коли расовій чи етнічній групі було відмовлено у представництві у політичному процесі, та багато іншого.

Олдермени також намагатимуться за будь-яку ціну уникнути референдуму, коли кілька проектів карт можуть бути передані виборцям Чикаго для ухвалення рішення. Для цього олдермени прагнуть отримати 41 із 50 голосів «за», оскільки потрібно 10 олдерменів, щоб просунути альтернативну карту та провести референдум.

У зв’язку із затримками в переписі населення (через пандемію) у міста було всього близько місяця, щоб підправити межі районів, використовуючи нові дані про населення, отримані  від Census. Справа ця непроста і крайній термін у олдерменів для досягнення угоди - 1 грудня.

Цей процес очолює Council’s Committee on Committees and Rules, котрий очолює 8th Ward Ald., Мішель Харріс.

Отже, група олдерменів, картограф та юрист входять до бару (насправді це не бар, а просто конференц-зал у мерії). Що буде далі?

Чесно кажучи, ми можемо тільки здогадуватись))…

Але, судячи з нечисленних інтерв’ю з олдерменами, можна припустити, що боротьба між тими, хто за збереження своїх колишніх електоратів і, відповідно, меж районів та тими, хто має шанс зміцнити своє становище за рахунок етнічних змін, буде гарячою.

За словами олдермена 12-го району (12th Ward) Джорджа Карденаса, обговорення про перепризначення олдерменів включають нюанси, які пов’язані з межами районів, які не тільки мають сенс з точки зору розташування, але й дозволяють олдерменам утримувати у своєму районі тих виборців, які проголосували за них та їх підтримують.

«Ніхто не знає свою спільноту краще, ніж олдермен», - сказав Eleventh Ward Alderman Patrick D. Thompson. «Ми бачимо мешканців наших районів щодня, тож знаємо, що на користь суспільства».

«Ви подивіться на деякі з цих карт, і у вас має бути X кількість районів афроамериканців, іспаномовних та азіатських жителів», - сказав Томпсон. «У нас мають бути райони, які є спільнотами, і спільноти складаються з чорношкірих, білих, іспаномовних та азіатських мешканців, і у нас має бути така різноманітність».

У відповідь на це Simpson сказав:«Якщо вам потрібно змусити чотири чи п’ять олдерменів погодитися зробити щось на зразок ігрового майданчика для дітей, ви ніколи не досягнете цього, тому що ви ніколи не змусите їх усіх діяти однаково чи сильно дбати про інтереси вашої спільноти». Однак Томпсон не погодився та не підтримує зміни.

Той факт, що олдермени працюють над тим, щоб більшість голосів (82%) виключив референдум, у минулому означав, що жодні деталі переговорів не надто дрібні, щоб спробувати заспокоїти свого колегу  та укласти з ним угоду.

Колишній Олд., Річард Мелл, який десятиліттями очолював Комітет за правилами та керував двома попередніми процесами перенесення кордонів, порівняв цей досвід із піщинками в очах.

«Я пам’ятаю, здається, у 2000 році один із олдерменів увійшов і сказав: «Ви знаєте, що я повинен мати цей блок, тому що O’Learys хочуть, щоб я був їхнім олдерменом», – засміявся Мелл. «Тому нам довелося вирізати для неї цей блок. Ось як усе зводиться до цього. У вас є п’ять чи шість олдерменів, і вони починають обмінюватися блоками, щоб спробувати отримати район, де їх можна буде переобрати знову».

Коли його запитали, чи задоволений він останнім перекроюванням кордонів, який він керував 10 років тому, і в результаті якого було створено те, що він вважає найбільш «потворним» районом у місті (2 Ward, що вузько простягся від центру Стритервілля до Українського села на Вест-Сайді), він відповів: «ні».

Від редакції:

До речі, про Ukrainian Village... 12 листопада нам на редакційну пошту надійшов лист (орфографія листа не змінювалася):

Шановні друзі!

Мешканці Українського села в Чикаго!

Ситуація з кримінальними вчинками в місті Чикаґо, та у районі нашого центру,  знаної околиці як Українське Село,  стає небезпечнішою з кожним днем. Складається враження, що міська влада закриває очі, розпочавши проект реорганізації районів (wards). Наприклад, запропоновано, що замість двох олдерманів в Українському Селі, тепер пропонують мати шість.

Це означає, що ми можемо не знати до кого звертатися, коли є проблема. і ніхто не буде брати на себе відповідальності.  Ми розуміємо, що такий підхід до вирішення справи безпеки проживання в Українському селі є неефективним. Ми втрачаємо голос. Тому звертаємося до Вас з проханням прочитати нижче поданий текст.

Прочитайте текст, внизу є пропозиція листа, зкопіюйте і надішліть на адреси своїх олдерманів. Можна знайти ім’я та контакт свого олдермана в поданому зверненні.  Листи від організацій також важливі. Нас повинні почути!  Разом нас багато, Разом нас почують! 


Нижче в е-мейлі представлений шаблон, який можна використовувати для електронного листа. Просто скопіюйте його в новий електронний лист і надішліть своєму відповідному олдермену. Якщо ви не впевнені у своєму олдермені, ви можете знайти його за наступним посиланням:


На жаль, прохання прийшло пізно і ми змогли надрукувати сам лист і розповісти вам, шановні читачі, про важливу акцію в нашій мерії лише в цьому номері.

А шкода, адже газета могла б сконсолідувати зусилля мешканців Української Околиці та змінити ситуацію на користь українців.

А тепер залишається чекати результатів перемальовування меж районів Великого Чикаго і сподіватись, що про нашу громаду не забудуть.