rss
12/05/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Культура \ Відвідини України-2021. Олександр Мірошніков – Український Фаберже із Миколаєва-на-Дністрі
«Мій батьківський край калиновий, тільки до тебе іде моє серце з довірою...»
Марія Чумарна
 
Не того Миколаєва, що обласний центр на Південному Сході України, а той, який донедавна (до укрупнення) розвивався і зростав у статусі районного центру за 20 км від Львова. Той, що славиться своїм минулим ще з часів палеоліту - кам’яної ери, сліди якої знайдені на його околицях - в печері Прийма однойменної гори. Лиш цим місто - уже знаменитість! Славиться чудовим природним різноманіттям свого розташування: горбисті Карпати, озера, ліси, ще збережені весняні квітучі долини, садки біля приватних будинків та ріка Дністер, що поряд несе свої води... Ну, а головне - своїми досягненнями й людьми. В цьому переконалася, перебуваючи тут довгенько, під час цьогорічних відвідин України. Отож, перш за все, - ЛЮДИ! Яких зустріла особисто. Про яких розповіли знайомі миколаївці. Про яких (що жили в різні історичні періоди) прочитала у щойно виданій (2020) книзі на майже 600 сторінок - «Миколаїв над Дністром: Місто і люди»... Отож, Книги й Люди. Моє постійне зацікавлення. Моя тематика. А далі, само собою, мій стиль: популярно про цікаве.


Знаменитий українець зі Львівщини


 Title 
 Зміст (розділи ) книги-альбому “ Олександр
Мірошников.Самородок”. Київ, 2012,150 сторінок
Поділюся знайомством з одним із надзвичайних людей міста Миколаєва: ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ МІРОШНІКОВ. Знайомство відбулося в його студії «МІРО», що знаходиться в приміщенні Миколаївського Міського будинку культури. Отримала неоціненний подарунок (з проханням ознайомити всю діаспору): альбом-книгу в мистецькому виданні під назвою «САМОРОДОК» - авторства МАРІЇ ЧУМАРНОЇ (тексти) та ОЛЕКСАНДРА МІРОШНІКОВА (фотографії). Боже! Що це за книга! Папір, формат, тексти, несподівані ракурси та фрагменти фотографій - все найвищої якості. Куди не кинь, що не згадай тут, - все найкраще. Все диво-дивне. І все це - «Made in Ukraine». Як і дивина - творіння митця - мого героя. Про нього йтиметься.

Отже, Олександр Мірошников - наш сучасник 1962 року народження. Місце народження - той же Миколаїв. Багато із нас, в тому числі й авторка цих рядків, ніколи не чули про Олександра, як знаменитого українця, давно відомого світу. Тим, хто писав про нього, створював документальні фільми, вручав свідоцтва про почесні звання та численні нагороди міжнародних Фондів. Бодай такі з них: Заслужений діяч каменерізного мистецтва, Заслужений майстер народної творчості України, Заслужений Ювелір-гравер вищої кваліфікації, Головний майстер, Кавалер Ордена Карла Фаберже, кавалер п’яти орденів, заснованих Фондом Карла Фаберже...

Title  
Олександр Мірошніков представляє гості,
журналістці Лідії Корсун, робочу кімнату артстудії:
бібліотека та куточок з відзнаками – її алтар...

 
Олександр - художник каменерізного мистецтва, що працює у жанрі мініатюри. Пам’ятаєте прізвище українського художника мікромініатюри Миколи Сядристого? Олександр досяг його рівня в мініатюристиці, але сягнув вище - в, так би мовити, ідеї, які назвали в книзі «космософським синергізмом» (відлуння ідей космізму Вернадського, Чижевського, Ціолковського). Автори книги-альбому стверджують, що «Камінь - це жива таємнича істота, що має здатність фіксувати у своїй пам’яті й довго зберігати відбиток великих подій та думок тих людей, що вміли входити у священний резонанс з природою». Напевне, Олександр - один із тих, кому камінь довіряє і розкриває свої таємниці...


І камінь заговорив в його руках...


Він як художник, створює свої мистецькі твори зі звичайного, коштовного, напівкоштовного каменю та металів - всіх, які існують в геології. Художник, який першим в Україні підкорив надтверді метали: титан та ніобій (колумбій). Уявляєте мереживний листок папороті із титану? Я - щаслива, тому що вже побачила кілька таких листків в артстудії художника. Титан плавиться при температурі 1800 градусів за Цельсієм. І лиш розплавлений піддається обробці. Між іншим, саме праця з титаном була однією із підстав, чому йому вручили третій за рахунком орден Фонду Фаберже.

Саме зараз він продовжує працювати над задумом «Квітка папороті». Здійснює свою амбітну мрію: Україна має стати першою і єдиною країною, яка створить недоступне до цього нікому цвітіння папороті. Відтворить квітку, яка цвіте лиш протягом однієї ночі Івана Купала - невідомо коли та де.

  Title
  Олександр Мірошніков з донькою Мартою, доцентом
викладачем Львівської Академії мистецтв Володимиром
Сидоренком та дружиною Наталією
Отож, із Каменю та Металу створює сюжетні композиції, досягаючи естетичних вражень, якби він використовував доступні споконвіку художні виражальні засоби: слово, ноту, фарбу для свого художнього твору... Не уявити, скільки це потребує часу, технічної винахідливості, фантазії, настирності, творчих мук. Інколи декілька років від задуму до здійснення А в результаті - творча насолода. Бо це виглядає, як відшліфована простота та легкість гімнаста під куполом цирку... І дуже важко уявити ціну його терпіння на шляху до цієї досконалості.

  
  
Наприклад, для твору «ЖАГА ЖИТТЯ» (див. фото), що зображає сосну, яка своїм корінням впилася в скелю, Олександр виготував 10.000 (десять тисяч!) окремих хвоїнок, які потім вмонтовував особливим методом у «гілля», здійснивши 50.000 (п’ятдесят тисяч!) технічних операцій, витративши на це 8 місяців! безперервної праці.

Або композиція «КАНІКУЛИ» (див. фото) - геніальний твір, враховуючи те, з чого він виготовлений. В тому числі скульптури дітей, домашнього собачки Куцого в полі з пшеничним колоссям. Для клаптика поля виготовлено і знову ж таки вмонтовано близько 2000 (двох тисяч!) окремих колосків та ще окремих квіток маку, ромашки, волошок, «розкиданих» між колоссям. Виникає подив від споглядання: як можна оживити природу такими, здавалося б, неможливими засобами. А, головне, матеріалами. Це навіть не фарбою намалювати...

Title  
Одну із перших робіт – «Царство Флори»
(1991-1994) – називають «симфонією в камені»,
в якій звучить поєднання рідкісних самоцвітів з гірським
кришталем.Використано: нефрит, жадеїд, малахіт,
лазурит, бірюза, агат, яшма, опал, чароїт,
гірський кришталь, змійовик, офіокальцит, серпентаніт
 
Часто ці засоби він знаходить сам. Бо він не тільки художник, а й скульптор та винахідник одночасно. Прошу звернути увагу на фото ще одного шедевру - композицію «РУСАЛКА ДНІСТРОВА» («КУПАЛА» - див фото). Це про традицію купальської ночі, коли українські дівчата ворожать на долю, пускаючи вінки із квітів у річкову воду. Яка ж Русалочка тут файна! Як жива... А окрім того бачимо воду, яка підхоплює вінок. Олександр тим часом єдиний автор відтворення водної стихії в камені та металі. І майже в кожній його роботі - власний новий технологічний винахід.

Або використання новітніх досягнень іншими. Наприклад, створюю чи «ЗОЛОТУ ПТАШКУ» (з комахою у дзьобі) він спочатку під мікроскопом (працював як ювелір) виготував тисячі мініатюрних золотих пір’їнок. Потім спеціальною лазерною технологією, створеною фірмою ЄДАПС у Києві, здійснив лазерне зварювання кожної пір’їнки на тілі птаха. В мене навіть виникла аналогія з 9-місячним виношуванням та народженням дитини.

*****

Камінь заговорив в його руках тому, що він його розуміє, вміє «читати» і відчувати. Тому саме йому, - Олександру Мірошнікову, - було доручено покрити кількома «сніжинками» із білого золота та діамантів восьмикілограмовий метеорит, який нині зберігається у приватній колекції в Дубаї (ОАЕ). Його коштовні сніжинки імітують ті, якими був покритий метеорит в момент, коли впав на ЗЕМЛЮ. Оздоблений ним «камінчик» із Всесвіту назвав алегорично «Місіонер»...


Вірність українству


На перший погляд здається, що Олександр, як художник більш спілкується з колегами світу: учасниками Фондів, пов’язаних з іменем Фаберже на церемоніях вручення нагород, семінарах, а також із замовниками з багатьох країн світу. Але в його генах тече українська кров, він вихованець, а згодом співець карпатської природи, він мешканець галицької глибинки, поцінувач народних художників України з-поміж самородків. Українство відчувається в багатьох проявах. Знову ж, на питання «За що дали йому третій орден фонду Фаберже?», його представник, назвавши «оригінальність кожного твору та роботу з унікальним металом титаном» додав: «національний колорит». Більш глибоко про це розповідає Марія Чумарна - автор коментарів творчості художника в згаданій книзі. Я ж назву лише кілька праць, які скажуть самі за себе.

Уже згадана тут «Русалка Дністрова» (2004) - твір, в якому він вперше зумів показати в камені «плин води» (його технічний винахід).

Неперевершена за естетикою та ліричністю «Пробудження Мавки» за «Лісовою піснею» Лесі Українки (2006). Показово й те, що для тіла цієї напівпрозорої ніжної міфічної істоти автор використав національний матеріал - волинський самоцвіт - золотистий берил (див. фото).

Символ України - улюблена КАЛИНА, увіковічена ним в однойменному творі (2005).

І ще «тепліше»: скульптурними моделями для його знаменитих «Канікул « послужили власні діти.

Прекрасний букет «Рябець» («Дикі тюльпани») - це копії плямистих диких лугових тюльпанів з долини поблизу Миколаєва (понад десять років він шукав відповідний плямистий камінь).

Бюст Тараса Шевченка з назвою «Характерник Тарас» (2009) виготував виключно із зібраних ним особисто старовинних монет, в тому числі одна 1814 року «виробництва» - року народження Тараса.

А чого варті ювелірні прикраси із титану за назвою «Космос Трипілля» (2011-2012)! або ж «Підвіска Трипілля» (2010).

Title  Title
«Канікули» (2004) приголомшили світ здавалося
неможливим: було виготовлено 2 (дві) тисячі
окремих колосків, кожний з яких вмонтовано
в «пшеничне поле». Лазурит, агат, опал-кахопонг,
офіокальцит, золото, срібло, бронза, гаряча та
холодна емаль...Глядачі здивовані
 «Русалка Дністрова» (2004) ворожить на долю,
опускаючи вінок у річкову воду... Автор винайшов
спеціальну технологію відображення «живої»
води. Лазурит, гірський кришталь (моріон),
бронза, срібло, латунь, емаль, гранат.
Це Олександр виготував Пам’ятну медаль (1992) до першої річниці Незалежності України. А для мера рідного Миколаєва - символ влади - «Колар»(2012).

Серед представлених тут світлин знайдете Орден і Зірку «Святий Іоан Павло II Великий» із вмонтованим його бюстом і навіть девізом «Тоtus Тuus» («Увесь твій»), розроблений і виготовлений Олександром (кожен Орден і Зірка окремо трьох ступенів - всього шість). Всім відомі симпатії колишнього глави Ватикану до України й це данина вдячності йому представників духовенства Львова.


Як Олександр Мірошніков став тим, хто він є


Title  Title
«Характерник Тарас» ( 2009). Бронза«Жага життя»(2003): Сосна на скелі, яка корінням
«впивається» в міжкамінні щілини, вишукуючи там
поживну вологу. Виготовлено 10 тисяч окремих
соснових голочок, які по одній вмонтовано у гілля:
Мельхіор,бронза, емаль, мармур
Про кожну з його композицій можна писати цікаві історії задумів, їх втілення та рецензії на них. Згадана тут книга-альбом «Олександр Мірошніков - самородок» - це звіт художника за 24 роки творчої діяльності (1988- 2012). Поміщено список 53-х його робіт зі спеціальностей: художник, каменеріз, скульптор, гравер, емальєр. Готується зараз звіт про наступне десятиліття, можливо у вигляді такого ж альбому - том 2-й. Згадана тут «Квітка папороті» має стати неперевершеною вершиною цього періоду. Дай Боже здійснити задумане.

Як і чому прийшов Олександр в це оригінальне мистецтво? Кажуть, доля сама обрала його. Як і кожного самородка: Тараса Шевченка, Катерину Білокур, Марію Примаченко, Івана Сколоздру, Параску Плитку-Горецвіт та десятки інших наших самородних талантів і геніїв. І саме доля таким людям визначає життєві дороги та ще й створює величезні труднощі, щоб формувати їх характери та вдосконалювати таланти.

Олександра з дитинства формували гори, природа рідного Миколаєва, ріка Дністер з його долинами. А ота печера Прийма з часів палеоліту можливо навчила його слухати мову каменю і природи в цілому. Принаймні саме в його колекції зберігається скребок із цієї печери саме тих часів. Страшно вимовити: кілька десятків тисячоліть до нашої ери.

А ще з дитинства зачитувався книгами, зокрема відомими творами Бажова «Господиня Мідної гори», «Малахітова шкатулка». Він із покоління тих, хто виховувався на книгах і залишається вірним понині її величності Книзі.

А в юні роки та сама доля послала його в Зауралля на переддипломну практику. На службу в армію заслали теж в Забайкалля. Гори цього суворого краю нагадували йому рідну таємничу Прийму, згадувалася книжкова Господиня мідної гори. Там вперше побачив вироби сибірських майстрів з нефриту, чароїту, малахіту, яшми та інших самоцвітів. Але стало шкода, що самоцвіти використовуються для звичайних побутових речей - попільничок, свічників.

Весь час свого перебування в Забайкаллі малював, спілкувався з майстрами, читав відповідні книги про каменерізне та ювелірне мистецтво. Так він - самоук - дійшов до розкриття таємниць мистецької школи всесвітньовідомого ювеліра Карла Фаберже та його учнів. Поступово освоїв і повторив головне з цієї школи - філігранність в роботі. Олександр працює, як хірург: точно, зосереджено, терпляче. А згодом зробив рішучий вибір: відмовився від праці ювеліра на замовлення, обрав вільну творчість і продовжує творити згідно Богом даним талантом. Творити Красу. Вільно, незалежно. За словами Марії Чумарної, яка знає його досконально, “ставиться до процесу творчості, як до прекрасної гри, в якій треба все створювати уперше, з неймовірним захватом, повною самовіддачею”. Саме такого натхненого митця ми зустріли в цю теплу вересневу осінь - 2021 в його творчій студії «МІРО» (від «Мірошніков Олександр») в Миколаєві-на-Дністрі.

 Title 
«В очікуванні» (2002).Зрозуміло, в якому очікуванні
перебуває олень... Але як можливо відтворити такий
«натуральний» сніг?! Бронза, латунь, емаль, мідь,
мельхіор, топаз, гірський кришталь, мармур
 
Його добре знає закордоння і менше ми - українці поряд. Нехай ця розповідь стане бодай невеличкою компенсацією такої прогалини. Українська діаспора світу може взнати про нашого самородка через сайт нашої газети: www.chasipodii.net. Адже видана у 2012 р. книга - альбом з паралельним перекладом англійською лише подарункова. Можна пошукати телефільм Львівської студії телебачення «Поезія в камені», створений авторкою тексту цієї книги, Марією Чумарною - надзвичайно талановитою письменницею високої культури, філософського складу, поетом, українознавцем.

Працює Олександр важко, але натхненно: 25 (саме так - 25) годин на добу, без нарікань. Залучає до своєї праці сина Романа - випускника Української академії друкарства у м.Львові та доньку Марту - випускницю Львівської академії мистецтв. Вдячний своєму місту за те, що виділило в Будинку культури місце для артстудії. Яка схожа, скоріш, на технічно - виробничий цех: різнокаліберні коштовні станки, незрозумілі апарати, мікроскопи. Олександр не заперечував сфотографувати творчий безлад його студії. Де почесне місце займає власна (студійна) бібліотека! Цікава Особистість. Скромна людина. Вірний товариш. Привабливий душевно і зовнішньо. Навіть колеги визнають його харизматичність. Член місцевого мисливського товариства, якому, до слова, в цьому році виповнилося 100 років. Але останнім часом в Олександра замість рушниці - лише фотоапарат. Жаль обривати життя навіть звірятку. А для товариства мисливського у виїзди готує куліш, що робить так само досконало, як і свої ювелірні роботи. Адже першу спеціальність йому надало Львівське Всесоюзне кулінарне училище та ще й з «червоним дипломом». Тобто, відмінник. І готує на славу понині.

*****

Але нині «Олександр Мірошніков - ще й першопроходець і новатор, творець унікального напрямку в каменерізному мистецтві України - космософського синергізму. Художник не просто витворив цілу галерею прекрасних робіт - він відкрив простір для фантазії своїми несподіваними техніками, багатогранними ідеями, глибиною і космізмом задумів» (Із книги «Олександр Мірошніков - самородок», стор. 146)
Сайт Олександра Мірошнікова: https://www.miroartstudio.com/index.php/uk/ .  Для листів: [email protected]

 Title Title
«Калина» (2005). «А ми тую червону
калину підіймемо»...Грона калини
виліплені з червоної емалі розплавленої
до 800 градусів за Цельсієм. Гаряча
емаль, друза кристалів епідоту з
кальцитом, мельхіор, мармур, емаль
«Пробудження Мавки» (2006) – зворушливо-глибоке
розуміння автором краси і душі відомої Лесиної героїні:
діаманти, аквамарин, берил-геліодор,
гранати-демонтоїди та альмандини, нефрит, сердолік,
друза гірського кришталю з кристалами епідоту,
золото, срібло

Title  Title Title
Вони стали художніми творами: “Проліски”(1999) - чорний опал, друза кристалів епідоту, гірський кришталь,
парчева яшма, золото; ”Дикі тюльпани” (“Рябець” - 2006) - нефрит, яшмо-агат, гаряча емаль, золото, срібло,
позолота; “Суниці” (1999) - нефрит, жадеїт, офіокальцит, опал-кахолонг, корал, яшма, золото.

 
Title  Title
Презентація альбому “САМОРОДОК”.
Музей етнографії та художнього промислу Інституту
народознавства НАН України, Львів, серпень 2012р.

Олександр Мірошніков, Сара Фаберже -
правнучка видатного ювеліра (з альбомом
нашого Українського Фаберже) та голова
товариства Фаберже міста П’ярну, художниця
Тійна Оясте. Січень 2015, м. П’ярну, Естонія


Враження про місто
Миколаїв-на-Дністрі - в наступних числах «Час і події»


Фото з архіву Олександра і Романа Мірошнікових та Наталі Климчук

Мейгіл Фаулер: «Процес деколонізації складний, бо йдеться про нематеріальне, ефемерне, про думки та цінності, які є суб’єктивними»

Лія Прайс: «Для частини сучасного суспільства читання виконує функцію своєрідної медитації. Це спосіб утечі від соціальної інтеракції, економічної продуктивності»

 

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com