rss
10/18/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Українське Чикаго \ Історія діаспори у світлинах
Від редакції:
В попередньому номері ми вже публікували репортаж про цю прекрасну виставку, але, безумовно, читачам буде цікаво прочитати ще й статтю пані Галини Парасюк, адже саме вона готувала та організовувала цю виставку. Окрім того, ми хочемо привернути увагу наших читачів до таких важливих речей, котрі ще раз нагадують нам про наше коріння! Закликаємо всіх обов’язково зайти до Українського Національного Музею, особливо звертаємось до молоді! Виставка буде відкритою до 30 листопада. Існують речі в нашому житті, котрі мають особливу цінність. І ця цінність лише зростає із кожним прожитим роком. Українці, бережіть своє коріння!

В Українському Національному Музеї у п’ятницю, 1 жовтня 2021 року, вперше за час періоду пандемії,  відбулося офіційне відкриття виставки під назвою «Життя українців в Чикаго у 1950-х роках через фотооб’єктив Петра Олексієнка».  Однією із визначальних особливостей є те, що світлини, представлені на виставці, взяті із архіву Українського Національного Музею. Фотографії були невідомими досі, саме в тому їх цінність. Таким чином, це одна із перших «виходів на широкий загал» документів одного із найунікальніших архівів української діаспори.


  Title
  
Багато ми маємо аматорів-фотографів, що жили у вигнанні у таборах, по засланнях, та взагалі по цілому світі. Є такі люди, що або самі робили світлини або набували їх і перетримують як особисту пам’ятку, але не беруть до уваги, що ця світлина представляє часто велику вартість, як документ з життя українців на вигнанні. Тому всі, хто має такі світлини історичного значення, повинні надіслати їх до музею, щоб в будучині наші науковці мали матеріал, який може не раз принести велику користь для української майбутньої держави. (Петро Олексієнко)

Ці слова належать Петрові Олексієнкові – військовому, громадському діячу, письменнику та, насамперед, фотографу, що залишив нам свій унікальний фото-архів. Без сумніву, він знав і розумів значення своєї фото-колекції для прийдешніх поколінь.

Хто ж був цей чоловік? Адже, його ім’я невідоме в українській громаді Чикаго.

Народився Петро Олексієнко 1898 році у невеличкому місті Ржищів на Київщині. Зростав Петрусь на самому Дніпрі і завжди ніс із собою спогади про могутню ріку, як про символ України. Революційні події 1917 – 1921 рр. застали його ще зовсім юним, однак разом із такими ж студентами Петро Олексієнко стає учасником українських Фермопіл – бою під Крутами у січні 1918 року. Ставши згодом активним учасником українських військових ветеранських організацій та письменником-мемуаристом, Петро Олексієнко, однак, ніколи не згадував бій під Крутами. Мабуть, важко ділитися однією із найтрагічніших сторінок в історії своєї країни і власного життя.

Title  
  
Із дуже погано збережених документів в архіві П. Олексієнка, відомо, що вже з січня 1921 року він перебуває на території Польщі, як інтернований український військовий, і має право азилю (політичного притулку). Особисті документи та дипломи свідчать про те, що саме в цей період Петро Олексієнко стає професійним фотографом. Після завершення ІІ Світової війни він опинився в таборі для переміщених осіб в Аугсбурзі (Німеччина), був власником фотостудії «Фото-Світ».

На початку 1950-х років, разом з родиною, переїздить до Сполучених Штатів і оселяється в Чикаго. За декілька років свого життя тут Петро Олексієнко не тільки влився у активне громадське, мистецьке та церковне життя української громади, але й зробив численну кількість фотографій, які тепер розповідають нам про ті події, паради, маніфестації, святкування та будні, свідків яких, стає все менше...

Фотографії Петра Олексієнка задокументували масові дійства та свята, що відбувалися як у чиказькому даун-тауні, так і в Українській околиці. При дослідженні фотографій, стало відомо про три наймасовіші маніфестації за участю українців у 50-х роках – парад з нагоди Дня Вірності (Loyalty Day Parade), парад в День свята «Я - американець» («I am an American Day») та масова маніфестація в 25-річницю пам’яті жертв голодомору. Фотографував Петро Олексієнко і повсякденне життя своїх земляків – як вчили англійську мову, купували перше авто, рибалили та варили юшку на вогні. Чимало фото присвячених улюбленому місцю відпочинку українців – оселі «Round Lake». Як тільки фотограф зумів передати ту атмосферу свята? Мабуть через посмішки, бо сам мав чудове почуття гумору. Чого тільки варті світлини з ведмедем, що намагався взяти мито за проїзд у Петра Олексієнка та його дружини, Осипи, під час подорожі до національного парку «Yellow Stone».

Відкриття виставки розпочалося із привітання президента Українського Національного Музею – панни Лідії Ткачук, яка розповіла про відновлення роботи архіву УНМ, що стало можливим завдяки фінансовій підтримці Фундації «Спадщина». Про поступ у катологуванні та оцифруванні документів, а також про вихід на загально американські інформаційні платформи демонстрації в онлайн форматі документів із музейного архіву.

 Title 
  
Привітала присутніх спонсор заходу – президент компанії Nortia Logistics Inc, пані Алла Лопаткіна. Поділилася пані Алла також думками, викликаними старими світлинами, зокрема їх значенням для нової хвилі  емігрантів.  На її думку, новоприбулі не відчувають себе самотніми далеко від батьківщини, адже тут було збудоване українське життя з усіма установами, які сприяють їх комфортній адаптації.

Презентація від архівіста Галини Парасюк стала розповіддю про життя Петра Олексієнка, таємниці його біографії, які відкриваються через дослідження документів і фото. Презентація відкрила слухачам невідомі сторінки історії українського Чикаго через унікальні і невідомі до цього часу фотографії.

     На старих світлинах – життя українського Чикаго. Воно вражає насамперед масовими дійствами, дозволяє уявити той рівень патріотизму і бажання продемонструвати  американському суспільству – «Ми є! Ми – українці! Ми боремося за свободу своєї Батьківщини!». Особлива нагода приєднатися до інших поневолених народів випала вже у 1951 році, коли в середмісті Чикаго пройшов масовий парад до Дня Вірності уряду. Українці розуміли та високо цінували демократичні засади нової Батьківщини і використовували кожну нагоду подякувати  Америці за те, що прийняла їх. Участь у «Loyalty Day Parade» стала демонстрацією вдячності уряду США за можливість жити в країні демократії та свободи.

Фото-виставка невідомих досі світлин з архіву УНМ це чудова нагода побачити Українську околицю понад 70-річної давнини, відшукати знайомі будинки, крамниці, старі бізнес-офіси, ресторани та перехрестя вулиць. Порівняти як змінилося обличчя околиці з того часу.

Кожен учасник відкриття мав нагоду поділитися своїм враженням чи поставити запитання. Під завершення виставки, коли зала стала майже порожньою, почалося ще одне цікаве дійство, – ті хто зростав в Українській околиці і брав участь в українському житті змалечку, намагалися впізнати людей на старих світлинах. Час доповнювати дослідження спогадами...

Title  
  
Петро Олексієнко залишив Чикаго наприкінці 50-х років та подався до мальовничого Колорадо. Нам же він залишив унікальний фото-архів, щоб пам’ятали...


Думки відвідувачів відкриття фото-виставки


Пані Оксана: «...Мені так хотілося, щоб ці люди із світлин «заговорили» і розповіли про своє життя тоді. Роздивляючись ці знимочки відчуваєш тепло того, хто стояв обличчям до цих людей з камерою в руках; бачиш насичене життя небайдужих людей української громади»

Пан Анатолій: «Я щойно приїхав до Чикаго з Києва. Ніколи не знав, що тут було таке цікаве життя і українців були тисячі...»

Пані Марта: «На фото я віднайшла свою маму, зовсім молоденьку дівчину. Так тепло і зворушливо побачити її в колоні молодих  пластунів»

Пані Наталя: «Вразила виставка тим, що демонструє знакові моменти з життя української громади у 1950-х роках. З фото більш як півстолітньої давнини на нас дивляться освічені, згуртовані люди, які пам’ятають своє коріння, які політично грамотні та активні, бо використовуючи усі можливості демократичного устрою намагаються звернути увагу на проблему України в залізних лещатах «совітів».

  Title
  
Таня «Це мій перший раз у музеї і відразу така цікава виставка і презентація. Обов’язково відвідуватиму музейні заходи та радитиму своїм друзям».

Даніель: «Я люблю приходити в музей, готував свої проекти на матеріалах архіву, коли навчався в University of Chicago. Сьогодні привів вперше свою дружину Таню. Знав, що вона буде в захваті. Кажу їй, що найкраще місце – то бібліотека і архів.

Найбільше вразило фото із даун-тауна, де на фоні Wrigley building демонстранти несуть плакат «Communism enslaves nations». Ніколи не бачив цього фото. Я розумію, що на виставці всі фотографії невідомі і унікальні»

Пані Марта: «Так багато молодих людей на відкритті! То дуже добре! Шкода, відвідувачі наступних днів не побачать презентацію, то вони не зможуть знати всього, що є на знимках і хто робив ці фота...»

Пані Марія: «Було дуже цікаво дізнатися, як українці творили свою частину історії Чикаго».

Title  
  
Пані Наталія: «Дослідниця, архівіст Галині Парасюк провела напрочуд цікаву і змістовну презентацію, їй вдалося занурити слухачів у атмосферу того часу, зрозуміти мистецьку сутність і історичну цінність представлених світлин, а також, не простий життєвий шлях та непересічність особистості їх автора. Ця виставка безумовно є вартою вашого часу і однозначно розширить ваш кругозір. Якщо ви, волею долі, опинилися у Чикаго, будьте горді з того, що досягли ваші попередники;працюйте віддано, щоб ваші досягнення дивували майбутні покоління».

Пані Олена: «Цей фотограф, що залишив в архіві ці фото...він був унікальний, я думаю! Такі світлі фотографії могла зробити тільки добра людина».

Український Національний Музей запрошує відвідати
фото-виставку, що триватиме з 1 жовтня до 30 листопада.

Прийняття в Генеральному Консульстві України в Чикаго

 

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2021-41
14 жовтня – Покрова, День Захисника України, День Козацтва, День створення УПА
На правничі теми
Офіцер запасу Людмила Дем’яник (Катруся Стріла): «Я хотіла встигнути прикрити обличчя руками. Щоб коли мене ховатимуть, доця бачила, що це я. Щоб вона мене запам’ятала»
«Початок операції стосовно «вагнерівців» санкціонував міністр Таран, скасування не було, її просто зірвали», – Бутусов
Як Зеленський про «вагнерівців» із Лукашенком говорив
Американка українського походження Уляна Мазуркевич – про роботу в комісії США з Голодомору та про діаспору у Філадельфії
Про Редьярда Кіплінґа і не тільки Презентація унікального перекладу в Центрі Шептицького
Прийняття в Генеральному Консульстві України в Чикаго
Історія діаспори у світлинах
Олександр Панченко Шлях хуторянина у фактах, подіях, дописах, віршах й цифрах

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com