Минулої п’ятниці, 1 жовтня, в Українському Національному Музеї Чикаго відбулося відкриття виставки світлин 50-х років минулого століття, які залишив для історії український фотограф Петро Олексієнко.

Петро Поржи-Олексієнко, військовий та громадсько-політичний діяч, професійний фотограф. Народився 11 липня 1898 р. Учасник бою під Крутами в складі студентської сотні, згодом – сотник УНР. Кавалер Хреста Симона Петлюри та Воєнного хреста УНР, Залізного Хреста УНР, Хреста Українського козацтва та інших нагород. Автор спогадів «Ржищів над Дніпром» (1970) та «50 літ на еміграції на службі батьківщині» (1971).

Після поразки Української революції, жив в екзилі на території Польщі. Після ІІ Світової війни опинився в таборі для переміщених осіб в Аугсбурзі (Німеччина), був власником фотостудії «Фото-Світ». На початку 50-х років ХХ ст. емігрував до Сполучених Штатів Америки, жив у м. Чикаго, штат Іллинойс. Включився в активне громадсько-політичне та церковне життя українців в Чикаго. Став одним із співзасновників Об’єднання колишніх вояків українців в Америці (ОбВУА), відділ в Чикаго. Головував на IV З’їзді ОбВУА в Чикаго 1955 року.

Наприкінці 50-х років ХХ ст. переїздить до м. Денвер, штат Колорадо. Був директором Українського архіву-музею та бібліотеки у Денвері. Помер 9 березня 1988 року. Похований на православній частині українського цвинтаря Crown Hills в Денвері.

На офіційне відкриття виставки у виставковій залі музею зібралося багато діаспорян. Президент УНМ Ліда Ткачук привітала присутніх і запросила до ведення презентації куратора виставки, кандидата історичних наук, доцента Галину Парасюк-Саранча. Пані Галина обіймає посаду архівіста Українського Національного Музею в Чикаго і є фахівцем в дослідницькій галузі історії української еміграції, маючи у своєму авторському доробку понад 30 наукових статей та публікацій. Тема дисертації Галини Парасюк-Саранча: «Соціально-політична та культурна адаптація третьої хвилі української еміграції у США (40-70-і роки ХХ ст.) (Київ, 2006).

 І ось на екрані пропливають слайди цікавих історичних подій, зафіксованих фотографом. Ми, українці останньої хвилі еміграції, були приємно здивовані розмахом подій, які відбувалися на той час у громаді. Відбувалися масові демонстрації на підтримку материкової України за участю усіх активних громадсько-політичних, освітніх, релігійних, молодіжних організацій. Судячи з транспарантів на світлинах, їх було дуже багато: «Українська Гетьманська організація», «Союз Українок Америки», «Союз Католиків «Провидіння», «Спілка Української Молоді» (СУМ), «Пласт», «Організація Демократичної Молоді України» (ОДУМ), організація «Антибольшевицького Блоку Народів» (АБН), численні парафіяльні громади українських церков, учні шкіл.

 Нові емігранти, втікачі від комуністичного режиму після ІІ Світової війни стали першими, хто почав розповідати світові правду про жахливий голодомор 1932-33 років. Зокрема у 1958-му році в Чикаго відбулася масова маніфестація в 25 річницю пам’яті жертв голодомору в Україні. Маніфестанти отримали нагоду донести до американців правду про голодомор, про масові жертви сталінських репресій, руйнування церков та фізичне знищення священиків, переслідування нелояльних до радянської системи осіб.

Досить цікава історія загальнонаціонального свята - "День Громадянства", започаткована емігрантами містечка Ваватоса, штату Вісконсин. У 1939 році в цьому містечку була організована урочиста церемонія для 350-ти молодих людей, яким виповнився 21 рік, а отже - вони отримали можливість участі у виборах (голосуванні). Започаткована ними ідея свята «Я – американець» (I AM AN AMERICAN DAY) швидко поширилась по всіх містах Америки. В результаті – 3 травня 1940 року Конгрес США та президент Франклін Д. Рузвельт підписали спільну резолюцію, якою проголошено третю неділю травня днем свята «Я - американець». Свято набуло статусу загальнонаціонального і згодом трансформувалося у свято День Громадянства.

Експозиція фото-виставки побудована на найяскравіших подіях середини минулого століття, які відбувалися в українському Чикаго. Також показано стенд з документами Петра Олексієнка – посвідчення особи, фотокопії дипломів, що підтверджують фах фотографа, ліцензію на роботу, як фото-мистця у власній фотостудії «Фото-Світ» у м. Ляпгайм (1949), платіжні квитанції за послуги у фотостудії з підписом П. Олексієнка.

Понад три тисячі цінних світлин громадсько-суспільного життя української діаспори Чикаго 50-х років минулого століття, які залишив для історії Петро Олексієнко, опрацьовані, оцифровані і готові до видання каталогу.

Щира подяка Галині Парасюк-Саранча за упорядкування архівів музею та презентацію фото-виставки Петра Олексієнка. Особлива подяка спонсору виставки, президенту компанії Nortia Logisistics Inc Аллі Лопаткіній (Ellen Lopatkina) за фінансову підтримку цього проекту. Бажаючі можуть ознайомитись з експонатами виставки, яка триватиме до 30-го листопада

Історія будь-якої нації пишеться переможцями. На превеликий жаль, ми, українці, що народжені в колишньому Радянському Союзі, вивчали історію, написану поневолювачами. І треба надати належне співробітникам Українського Національного Музею в Чикаго, котрі докладають неабияких зусиль від початку його створення і по сьогоднішній день, щоб зберегти нашу справжню історію, адже саме тут, за океаном, написана правдива історія України.

Сьогоднішні працівники музею проводять плідну співпрацю з аналогічними музеями на материковій Україні. Зокрема в цьому році президент УНМ Ліда Ткачук та куратор музею Марія Климчак вперше організували пересувну виставку частини безцінних експонатів Українського Національного Музею Чикаго містами України. Поїздка була дуже насиченою і емоційною. Своїми враженнями від подорожі вони поділилися з діаспорою 2 жовтня у виставковій залі УНМ.

Ми, представники сьогоднішньої когорти української еміграції в Чикаго, щиро дякуємо вам, співробітники Українського Національного Музею Чикаго, за вашу подвижницьку працю!

Від імені редакції газети «Час і Події», висловлюю подяку співробітникам УНМ в Чикаго за упорядкування і збереження архіву газети, яка виходить у світ щотижня впродовж чверті століття. Саме в цьому році газета “Час і Події” відзначає своє 25-ліття служінню українській громаді. Петро Олексієнко залишив надзвичайно цінну інформацію з життя української діаспори у своїх фотоматеріалах. Газета “Час і Події” залишить для нащадків репортажі усіх важливих подій з життя громади у супроводі кольорових світлин, за останні 25 років. Отак і пишеться історія!