«Ніколи раніше світ, і особливо країни Європи і Заходу, не були так відзначені ознаками, що вказують на занепад і руйнування. Зрада ідеалів, культури, цивілізації, знань і мистецтва, що викликана відмовою від віри, відмовою від двох тисячоліть християнства», - сказав архієпископ Карло Марія Віган в своїй лекції на конференції «Історія Венеції».

І далі: «Сьогодні спостерігається крах всіх ідеологічних і політичних ілюзій, спрямованих проти віри, католицька відповідь на це вимагає мужності і дій.

Історія Венеції є винятковим прикладом хорошого уряду, заснованого на принципах католицької релігії. Політична система Венеціанської республіки поєднувала в собі монархічні, аристократичні і демократичні риси, і заохочувала релігію, добробут громадян і розвиток культури...

«Поки Венеція служила своєму великому покликанню, вона процвітала в усіх сенсах. Коли останній з дожів дозволив підкупити себе масонством і помилковою філософією руху Просвітництва, Венеція протягом декількох років загинула, була приречена на вторгнення і грабежі, і її скарби були пограбовані. З історії славною Венеціанської республіки ми можемо витягти важливий урок для сьогоднішнього дня, попередження для майбутнього нашої країни і майбутнього народів в цілому. Що сповіщає про падіння будь-якої імперії? - Зрада ідеалів, які зробили її великої, перекручення авторитету, корупція влади, розчарування людей. Ніколи раніше світ, і особливо народи Європи і Заходу, не були настільки відзначені цими ознаками, які означають занепад і загибель. Зрада ідеалів, культури, цивілізації, знання і мистецтва відбувається через відмову від віри, через заперечення двох тисячоліть християнства, через бажання стерти свою історичну пам'ять за допомогою культури нігілізму, нікчемною суєтності», - підкреслив колишній апостольський нунцій.

Цивілізація християнства заснована на свідоцтві і крові мучеників, на думках вчителів Церкви і теологів, на милосерді, яке пронизує всі аспекти людської діяльності.

Збочення влади в цьому контексті означають відмову від загального блага як фундаментальної мети здійснення влади, як правила для колективного життя.

Революційні ідеали рівності, демократії і представництва виявилися ілюзорними, а суспільна мораль і християнський ідеал служіння впали.

Подібною помилкою була ідея «сучасної держави», яка зняла божественні і релігійні обмеження світської влади.

«Через 200 років ми розуміємо це як обман, що полягає в переконанні мас в тому, що вони можуть визначити чисельною більшістю, що є правильно, а що неправильно - без оглядки на природний закон і заповіді, автором яких є Господь.

Ця безбожна Вавилонська вежа вже руйнується в своїй основі, і це в той час, коли вона здається найбільш потужною і руйнівною - це є джерелом надії для нас.
Руйнується так само і ідол рівності, єретичне заперечення індивідуальності й унікальності кожної людської істоти в ім'я рівності всіх, заперечення, при якому різноманітність розглядається з підозрою, автономія суджень клеймується як антисуспільна, інтелектуальні здібності - як недолік, професійна майстерність - як загроза, а почуття обов'язку - як ненависна перешкода.

У цій сірій в'язниці без видимих решіток свобода слова визнається тільки в разі гріха, пороку, злочину, невігластва і потворності тому, що те, що робить кожну людину особливою, робить її унікальною, те, що підіймає її над безформною масою, є неприйнятною сьогодні демонстрацією всемогутності Бога, нескінченної мудрості Його Творіння, сили Його благодаті, незрівнянної краси Його творінь», - сказав архієпископ Віган.

Сьогодні також падає ідол лженауки, яка відкидає гармонію створеного всесвіту», - продовжив він. Замість вивчення закономірностей на перший план висунувся диявольський виклик Богу, спроба «довести», що Його не існує, в той час, як людина обожнюється як пан всього сущого. Те ж саме можна сказати і про ліберальну і комуністичну ідеології, які знову об'єднують свої сили для створення «нового світового порядку». Партійна система, що базується на революційному розрізненні «правих» і «лівих», також руйнується; партії «перетворилися в фірми, що створюють неймовірний розрив між своїми програмами і реальними потребами громадян». Політичні угруповання (якими є партії) відійшли від моделі суспільної одиниці, що базується на цінностях і принципах, і стали представниками тих кіл, які фінансують їх діяльність.

Переконаність у справедливості правосуддя також знижується: закон давно перестав служити загальному благу. Міраж свободи слова та інформації випаровується, цензура посилюється, і в таких умовах «свобода слова» стає знаряддям в руках влади, в той час, як брехня - «універсальною нормою». Ми можемо спостерігати, - стверджує ієрарх церкви, - що проект диявола, який за своєю суттю приречений на провал, є реальністю. Так завжди закінчується бунт проти Бога і встановлених Їм законів, що регулюють всі Творіння.

Даючи такий діагноз нашому світу, архієпископ Віган водночас закликає нас бути мужніми, визнати серйозність ситуації і не слухати голосів, які заперечують намальовану картину. «Якщо існує серйозна загроза благополуччю людини і всього роду людського, якщо за цим складним і організованим проектом стоїть якийсь розум, тоді наш розум і наша віра спонукають нас показувати авторів цього проекту, засуджувати їх цілі і перешкоджати їх реалізації; якщо ми залишимося пасивними перед лицем цієї загрози або навіть спробуємо заперечувати її існування, то ми станемо співучасниками зла, ми не зможемо виконати свій обов'язок істини і милосердя перед нашими братами і сестрами», - підкреслив Віган. Коли ми бачимо і розуміємо таку загрозу, тоді наша совість покладає на нас зобов'язання до певних дій.

«Давайте не будемо думати, що ми повинні організовуватися в цьому епохальному конфлікті чисто людськими засобами; давайте не будемо переконувати себе в тому, що величезна сила нашого супротивника є достатньою причиною для того, щоб дозволити їй перемогти і знищити нас. Дорогі брати і сестри, ми не самотні саме тому, що це є війна проти Бога; Бог буде поруч з нами на полі битви, Він не залишить нас одних в боротьбі з противником, що наважився кинути виклик Всевишньому; Господь поруч з нами в цій битві; при звуці його імені підстави світу порушаться. Давайте станемо поруч з Ним під славним прапором хреста, сподіваючись на неймовірну перемогу, нагороду, перед якою в'януть всі скарби цього світу. Тому що ціна, на яку ми маємо право, - це позачасова, вічна слава Небес, вічний світ, нескінченне життя в присутності Пресвятої Трійці», - надихнув віруючих архієпископ.