rss
10/18/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Наша Історія \ Сім чудес Трипільської культури Як жили і куди поділися трипільці?
1896 року у селі Трипілля, що неподалік від Києва, сталася сенсація. Археолог Вікентій Хвойка виявив перші знахідки загадкової культури періоду енеоліту (мідно-кам’яної доби). Ця культура невдовзі отримала назву «Трипільська». Від часів Хвойки і до сьогодні таке визначення не змінилося, попри те, що просторові межі культури, як виявили науковці, поширені від Чернігівщини до Чорного моря та Балканського півострова.

Дивовижної краси кераміка, великі поселення на берегах річок, прямокутні хати з розписаними стінами стали головними розпізнавальними рисами цієї надзвичайно багатої культури хліборобів, яка утворилася на великій частині території України, починаючи від 6-го і до 2-го тисячоліття перед Різдвом Христовим.

  Title
 Владислав Чабанюк
Прадавня Трипільська цивілізація на території України – це унікальне явище в історії людства, а збагатити себе знаннями щодо цієї теми – докладно, захоплююче та на основі дивовижних артефактів – можна в історико-культурному заповіднику «Трипільська культура», що у селі Легедзино Черкаської області.

Ми нещодавно там побували, послухали неймовірну екскурсію від директора заповідника Владислава Чабанюка і на основі почутого вирішили скласти список 7 гідних подиву чудес Трипільської культури.


1. Протоміста-гіганти. Шість тисяч років тому на нашій планеті виникли перші великі поселення. І сталося це не деінде, а на території нинішньої Черкаської області в районі Умані. Одне з найбільших трипільських поселень – Тальянки – займало площу 450 гектарів і налічувало 3 тисячі будинків, у яких мешкало понад 15 тисяч осіб. Життя кожного такого протоміста тривало до 100 років – адже трипільці були хліборобами і періодичне переселення обумовлювалося виснаженням ґрунтів.
Title  
 Реконструкція трипільського поселення 

Особливістю трипільського суспільства була заможна соціальна рівність. А серед будівель їхніх стародавніх поселень – дивовижний факт – археологи не знайшли жодної адміністративної споруди. Це може бути свідченням високого рівня самоврядності трипільців – або якщо інакше – у цьому суспільстві всі добре знали хто, що і як має робити.

«Наші археологи помаленьку починають припускати, що всі оці європейські цінності щодо рівності і демократії потрібно витягати не з античності, а з оцих трипільських поселень. Бо тисячі років тому тут відпрацьовувалися моделі співіснування величезних колективів людей в одному місці», – розмірковує директор заповідника Владислав Чабанюк.

2. Сівозміна. Сучасне визначення сівозміни виглядає так: науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур задля підвищення врожайності.

А от шість тисяч років тому трипільці без рекомендацій та обґрунтувань наукових інституцій запровадили таку систему землеробства і на її основі дуже ефективно господарювали. У пізніші часи здобутками трипільців користувалися всі наступні покоління. Як стверджує археолог, доктор історії Михайло Відейко, «до часів Ярослава Мудрого набір злаків на полях Київщини був той самий, що і в трипільські часи». Нагадаємо, що трипільська система сівозміни і донині лежить в основі сучасного землеробства.

  Title
 Керамічний горщик із зображенням землі,
неба і драбинки між ними.
Так трипільці уявляли світоустрій
3. Гончарний горн (або піч для випалювання кераміки).

Вироби з глини найрізноманітніших форм, призначень і орнаментів – це головна візитка Трипільської культури, яку часто називають ще «культурою мальованої кераміки».

Гончарні вироби трипільців умовно можна поділити на два ґатунки – одні досить грубі і прості, а інші – з прекрасно виробленої глини, з тонкими стінками, добре випалені і просто вражаючої досконалості.

Постає питання: які технології шість тисяч років тому могли забезпечувати таку високу якість?

Сенсаційну відповідь на це запитання археологи отримали у 2015 році, коли у селі Доброводи на Черкащині розкопали гончарний горн. Ця величезна піч (6 квадратних метрів, з кількома отворами для закладання дров) спростувала традиційне твердження про те, що перші горни винайшли греки. Трипільці своїми високими технологіями обпалювання глини випередили греків на три тисячі років.

Title  
Керамічне зображення волів, які тягнуть сани 
4. Парна упряж.

Ці воли, що представлені в експозиції заповідника «Трипільська культура», – найстаріше в історії Європи зображення парної упряжі. Такий артефакт може свідчити про великий поступ трипільців у культурі землеробства.

«Маючи парну упряж, вони могли використовувати соху. Праця з сохою у 40 разів продуктивніша за обробіток землі мотикою. Отже, цілком можна припустити, що саме цей винахід трипільців уможливив створення їхніх міст-гігантів», – пояснює Владислав Чабанюк.

5. Ткацтво. Великим досягненням Трипільської культури було ткацтво. Завдяки цьому здобутку шість тисяч років тому трипільці убиралися сповна по-сучасному – в одяг з тканин. Їхні тканини були двох видів: виготовлені на ткацькому верстаті і плетені гачком.

  Title
 Мідний рибальський гачок віком 6,5 тисяч років
6. Мідь. Почин металургії на наших землях також іде від трипільців. Вони плавили мідь і виготовляли з неї знаряддя праці та прикраси. Владислав Чабанюк мріє про створення в музеї належної презентації цього металу: «Це має бути темна зала, в якій на спеціальній підсвітці на темному тлі буде представлений найстаріший метал України – мідь».

Сьогодні в експозиції музею найстаріший метал України презентує дивовижний артефакт – рибальський гачок віком 6,5 тисяч років. Гачок дотепер гострий і на нього можна зловити рибу до 5 кілограмів ваги.

7. Житло. Трипільські хати були двоповерхові, прямокутної форми. Стіни дерев’яні, обмазані з обох боків багатошаровою глиною і часто розписані темно-червоною фарбою.

Планування і особливості будови трипільських хаток нагадують пізніші українські хати. А ще – сучасні екобудинки. Бо саме помешкання з дерев’яними стінами, глиняним тиньком і натуральним покриттям – у яких влітку прохолодно, а взимку тепло – сьогодні знову у великому попиті. Отже, виходить, що основи сучасного екологічного будівництва були закладені трипільцями ще шість тисяч років тому.

На жаль, попри державний статус, заповідник не отримує державного фінансування вже від 1996 року. Але завдяки грантам, допомозі меценатів і – найважливіше – надзвичайному ентузіазмові директора і співробітників музей в Легедзино вражає унікальною експозицією тисячолітніх артефактів, кожен з яких має свою живу історію.
Title  
Біноклевидна керамічна посудина, яка дуже подібна
до українських подвійних глечиків. У яких ще
сто років тому українські селяни носили на поле обід
 



І наостанок. Куди ж поділися трипільці?

Єдиної відповіді на запитання, куди ж поділися трипільці, в науці сьогодні немає. Але низка вчених пов’язує Трипільську культуру з українським народом. Серед них історик, ректор Українського вільного університету в Мюнхені Вадим Щербаківський.

Він зазначає: «Жодного переселення слов’ян не було. Слов’яни-українці жили в Україні від доби неоліту… Гадаємо, що історія України починається з палеоліту, що всі послідовні великі культури на Україні являють собою етапи, щаблі формування та розвитку українського народу аж до нинішнього часу. Вивчення всієї історії в цілому, в комплексі умов географічних, економічних та епізодичних дає правдиве розуміння минулого, а разом з тим указує дальший шлях українського народу».

 Title 
 Керамічна фігурка богині-матері. У неї в животику 9
глиняних кульок, коли її потрясти, то можна почути
звук, який лунав 5800 років тому
Віктор Петров, антрополог, доктор історичних наук також стверджував: «Немає сумнівів, – уже в трипільський період Україна набуває певної суми характеристичних ознак, що лишаються властивою приналежністю за наших часів етнографічної культури українського народу».

А ще Сергій Сегеда, антрополог, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник інституту народознавства НАН України, вважає так: «Велелюдні трипільські племена відіграли важливу роль у формуванні генофонду пращурів українського народу – автохтонного етносу Півдня Східної Європи, визначні риси якого почали формуватися задовго до появи слов’янства на історичній арені».

Маємо надію, що ця важлива інформація невдовзі буде представлена в експозиції заповідника «Трипільська культура».

Автори: Ірина Костенко, Ірина Халупа
Джерело: РадіоСвобода
(https://www.radiosvoboda.org/a/trypilska-kultura-ukrayina/31078240.html)

Совєцька і незалежна

Це наша історія

Це наша історія#2021-40 (10/06/2021)

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2021-41
14 жовтня – Покрова, День Захисника України, День Козацтва, День створення УПА
На правничі теми
Офіцер запасу Людмила Дем’яник (Катруся Стріла): «Я хотіла встигнути прикрити обличчя руками. Щоб коли мене ховатимуть, доця бачила, що це я. Щоб вона мене запам’ятала»
«Початок операції стосовно «вагнерівців» санкціонував міністр Таран, скасування не було, її просто зірвали», – Бутусов
Як Зеленський про «вагнерівців» із Лукашенком говорив
Американка українського походження Уляна Мазуркевич – про роботу в комісії США з Голодомору та про діаспору у Філадельфії
Про Редьярда Кіплінґа і не тільки Презентація унікального перекладу в Центрі Шептицького
Прийняття в Генеральному Консульстві України в Чикаго
Історія діаспори у світлинах
Олександр Панченко Шлях хуторянина у фактах, подіях, дописах, віршах й цифрах

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com