Міжнародний досвід показує, що успішність таких реформ залежить від довіри громадян до влади та гарантій безпеки від держави.

З 1 вересня українці матимуть право добровільно подати одноразову спеціальну декларацію із зазначенням активів, що їм належать і які набуті за рахунок доходів, з яких до 1 січня 2021 року не були сплачені податки і збори.При цьому у добровільній декларації не потрібно вказувати інформацію про джерела набуття активів. Податкова амністія, прийнята законопроєктом №5153, – це звільнення від відповідальності за несплату податків в обмін на добровільне декларування.

Тобто, якщо весь час ваша зарплата була «біла», тобто повністю офіційна і ви при цьому не отримували гроші «в конверті», то вам нема що декларувати. Проте, якщо частину доходу ви таки отримували «в конверті» або купили товар, нерухомість, машину чи техніку за неоподатковані доходи, то податкова амністія саме для вас.

Люди, які не подали декларацію, вважатимуться такими, що не мають майна чи активів, з яких не сплатили податків. А, якщо таки мають, то у майбутньому вони можуть стикнутися із труднощами використати ці гроші на купівлю будинку, автомобіля чи навіть путівки на море.

«Скористаєшся такою допомогою держави, зможеш використовувати свої гроші і уникнути в майбутньому відповідальності. Не скористаєшся, потім пояснюватимеш, звідки в тебе гроші, якщо держава запровадить якісь додаткові норми», – заявив голова профільного комітету Данило Гетьманцев.

Податок на доходи фізичних осіб в Україні – 18% плюс 1,5% військового збору. Це те, що сплачували українці, які жили по-білому. Для тих, хто уникав сплати податків, пропонують такі ставки в рамках одноразової податкової амністії: 5% на валютні цінності та активи, розміщених на рахунках у банках в Україні та 9%, якщо ці активи за кордоном.

При цьому ставка суттєво зменшується – до 2,5%, – якщо задекларовані доходи вкласти в державні облігації України у період з 1 січня 2021 року до 20 червня 2022 року.

Цей збір можна сплатити одним платежем протягом місяця після декларування або ж розбити на 3 платежі протягом 3 років. Але в такому випадку ставка вища.
Потрібно декларувати неоподатковані активи, які набули до 2021 року, зокрема: валютні цінності; нерухомість; рухоме майно, в тому числі об’єкти мистецтва; частки в юридичних особах; цінні папери; права на отримання прибутку при відсутності корпоративних прав; інше (банківські метали і все, що приносить або може приносити дохід).

Не можна буде у якості активів задекларувати готівкові кошти; активи, набуті злочинним чи корупційним шляхом; активи, розташовані чи які мають походження з країни-агресора; активи, які перебувають під санкціями України.

Спеціальна декларація буде подаватись громадянами виключно в електронному вигляді.

Тому наявність чи необхідність отримання ключа цифрового підпису стає першочерговим завданням для фізичної особи, яка матиме намір скористатись амністією.

Після подання спеціальної декларації, зобов’язання зі сплати «амністійного» збору підлягатимуть погашенню протягом 30 календарних днів.

Також, заявник може прийняти рішення про сплату спеціального збору розділивши платіж на три рівних частини.

Тоді першу частину необхідно сплатити протягом 30 календарних днів з дати подання спецдекларації; другу частину − до 1 листопада 2023 року; третю частину − до 1 листопада 2024 року.

Держава гарантуватиме звільнення від відповідальності за порушення податкового та валютного законодавства та неможливість відкриття кримінальних проваджень та вчинення слідчих дій за активами, зазначеними в спецдекларації чи відносно такої особи.

Також, держава бере зобов’язання не використовувати інформацію, що міститься в спецдекларації для цілей розслідування та перевірок, не використовувати її як докази в кримінальних провадженнях стосовно декларанта та не розголошувати відомості, що містяться в спеціальних деклараціях та доданих до них документах.

Щоб отримати зазначені державні гарантії обов’язковою умовою буде сплата декларантом у повному обсязі суми збору за результатами поданої спецдекларації.

Якщо кошти не надійдуть до бюджету, або надійдуть не в повному обсязі, то декларація буде вважатись неподаною, а державні гарантії не будуть поширюватись на таку особу та її активи.

Старша менеджерка практики консультування приватних клієнтів та структурування приватного капіталу PwC в Україні Юлія Кадібаш говорить, що податкова амністія не гарантує, що всі водночас стануть сумлінними платниками податків, і досвід інших країн показує, що податкові амністії не завжди є успішними. Податкову амністію в Україні буде стримувати низький рівень довіри до правоохоронних і податкових органів, тому багато громадян можуть не наважитися скористатися механізмом податкової амністії, каже вона.

«Всі, з ким доводилося спілкуватися на цю тему, зазначали, що довіра до запланованої амністії може бути тільки у разі надання державою безумовних гарантій та звільнення від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності за всі попередні правопорушення, пов’язані із податковими правовідносинами і сферою валютного контролю, а також надання гарантії дотримання конфіденційності інформації, яка буде розкрита в рамках амністії капіталів», – зазначає експертка.

Насправді практика податкових амністій має позитивні та негативні приклади. Міжнародний досвід показує, що успішність результатів податкових амністій залежить від довіри громадян до влади та гарантій безпеки від держави. Успішні амністії відбувались одночасно з реформуванням податкової системи та посиленням контролю і відповідальності за порушення податкового законодавства. Нагадаємо, громадяни України мають найнижчий у світі рівень довіри до влади у своїй державі. Лише 9% жителів мають довіру до керівництва країни, це найнижчий рівень довіри у світі вже другий рік поспіль. Це набагато нижче середнього показника для колишніх радянських держав (48%), а також середнього показника в світі (56%) у 2018 році.

Найбільш невдалий приклад – податкова амністія в Грузії 2005 року. Нею скористалися всього вісім осіб. В результаті податкової амністії в бюджет Грузії надійшло $35 тис. із запланованих $4 млн. Причиною невдачі стала недовіра громадян до держави. При цьому ставка збору складала всього 1%.

В 1987 році уряд Аргентини в ультимативній формі зобов’язав усіх великих підприємців задекларувати свої доходи. При цьому легалізовані кошти обов’язково мали були інвестовані у визначені урядом сектори економіки. Цей досвід вважається неуспішним, оскільки призвів до значного відпливу капіталу з країни.

Серед позитивних прикладів – Італія, Бельгія, Казахстан та Аргентина, але із амністією 2017 року, яка вважається однією з найбільш успішних. Сума задекларованих доходів склала $117 млрд, а бюджет отримав $9,5 млрд. Країна приєдналася до міжнародних ініціатив по боротьбі з ухиленням від сплати податків, чим дала зрозуміти платникам податків, що незабаром буде отримана інформація щодо їхніх закордонних активів, і доведеться заплатити більше.

Завдяки податковій амністії в Італії в 2009 році бюджет країни отримав 4 млрд євро. Мотивацією ж стали, як і у випадку з Аргентиною, розширення партнерських відносин з іншими країнами в боротьбі з ухиленням від сплати податків. Італія уклала зі Швейцарією двосторонню угоду про податкове співробітництво та обмін податковою інформацією. Рівень секретності активів італійців у Швейцарії суттєво знизився, а ймовірність їх викриття зросла.

В Бельгії закон про амністію капіталу 2004 року передбачав, що протягом року бельгійці зможуть легалізувати кошти, отримані приватними особами від інвестицій за межами країни. При цьому громадяни могли або просто задекларувати ці кошти, не повертаючи їх в Європу (у цьому випадку вони мали сплатити податок за ставкою 9%), або інвестувати їх у Європейському союзі не менш ніж на три роки (податок – 6%). За це вони отримували від податківців розписку про непорушення кримінальних справ за укриття від оподаткування.

В Казахстані 2001 року під час амністії капіталу було легалізовано $480 млн. За умовами кампанії задекларовані доходи повністю звільнялися від сплати податків і необхідності пояснювати їх походження. Для підвищення довіри до держави з боку громадян були ліквідовані декларації за період з 1995 до 2000 року. Під час чергової податкової амністії в 2005-2007 роках, коли громадяни Казахстану могли задекларувати майно, було виведено з тіні $6,7 млрд.