Криза в Афганістані негативно впливає на потужність НАТО. Але лідери держав-членів НАТО також повинні остерігатися того, що громадська думка у їхніх країнах робить альянс нестійким, пише The Washington Post.

Союзники по НАТО є демократіями, і тому лідери цих країн завжди повинні враховувати громадську думку. Вони не можуть ігнорувати або суперечити поглядам власних громадян.

Ось чому опитування гро­мадської думки в Європі 2020 року та на початку цього року мають хвилювати як лідерів США, так і європейців.

Опитування показують, що громадська думка європейців є «змішаною» щодо основних інтересів США і в кращому випадку неоднозначною щодо залучення військових сил своїх держав до збройних конфліктів.

Обнадійливою новиною є те, що європейці переважно позитивно оцінюють НАТО. Опитування дослідницького центру Pew у червні 2021 року показало, що 61 % європейців позитивно ставляться до альянсу, включаючи більшість у всіх країнах, крім Греції. Європейці також позитивно ставляться до Сполучених Штатів.

Проблема виникає тоді, коли опитування копають трохи глибше. Ключовою особливістю будь-якого військового союзу є те, що всі члени приходять на допомогу один одному в разі нападу ворога. Ця єдина позиція - колективна оборона, дозволяє альянсу існувати. Якщо одна або кілька сторін не захистять інших учасників, уся організація розпадається. Дійсно, цього бояться багато європейських лідерів, особливо після виходу США з Афганістану.

Незалежно від того, виправданий цей страх чи ні, фактом є те, що більшість респондентів європейсь­ких країн вже виступають проти використання військ своїх держав для допомоги союзнику по НАТО у разі збройного конфлікту.

Цей висновок випливає з опитування Pew Research у лютому 2020 року. В опитуванні взяли участь респонденти із 16 країн НАТО. Питання звучало так: чи варто країні-члену альянсу використовувати військову силу для захисту союзника по НАТО у серйозному військовому конфлікті з Росією. Більшість респондентів п’яти країн - США, Великої Британії, Канади, Нідерландів та Литви - відповіли «так». Але значна частина респондентів у решті країн, які брали участь в опитуванні виступали проти допомоги союзнику.

Ще одне опитування 2020 року дозволяє зробити ширші висновки. Тих самих людей також запитали, чи вважають вони, що США використовуватимуть військову силу, щоб допомогти союзнику по НАТО у разі нападу Росії. Більшість респондентів у кожній європейській країні, де проводилось опитування, заявили, що впевнені у допомозі США.

Багато європейців вважають, що НАТО - це «механізм», який гарантує їм захист США, але не альянс, який передбачає «колективну оборону». Це переконання може бути причиною того, що лише 10 із 30 членів НАТО наразі виконують зобов’язання альянсу витрачати 2 відсотки валового внутрішнього продукту на оборону щороку.

Такий висновок викликає тривогу. Сполучені Штати розглядають Китай як екзистенційну загрозу. Ось чому Америка перенаправляє військові ресурси на Тихоокеанський регіон для боротьби зі зростанням Пекіна і працює над тим, щоб переконати союзників США чинити опір намаганням китайської влади зробити економіку країн-сусідів залежною від Китаю. Це означає, що США будуть частіше просити союзників по НАТО брати на себе частину відповідальності у протистоянні з Китаєм одночасно зі стримуванням агресії Росії.

Європейці не хочуть цього робити. Опитування Європейської ради з міжнародних відносин у січні 2021 року показало, що 60 відсотків європейців хочуть, щоб їхня країна залишалася нейтральною у конфлікті між Китаєм та Сполученими Штатами. Опитування також показало, що 59 відсотків респондентів вважають, що Китай через десять років стане могутнішим за США.

67 відсотків заявили, що Європа не завжди може розраховувати на Сполучені Штати і мусить самостійно думати про власну оборону. Кожна з цих тенденцій вказує на те, що європейці не готові підтримувати США у конфлікті, який американські лідери обох партій вважають найважливішим.

Європейські лідери могли б спробувати переконати своїх виборців у цінності міцного глобального союзу демократій. Однак, швидше за все, лідери Європи продовжать слідувати поглядам своїх виборців, не збільшать інвестиції в оборону та будуть уникати чіткої позиції у конфлікті США з Китаєм. Якщо це станеться, лідери США можуть прийти до висновку, що союз із Європою не зовсім відповідає інтересам Америки, резюмує видання.

Станом на грудень 2020 року вступ України до НАТО підтримували 42% українців.

У березні 2021 року голова Верховної Ради Дмитро Разумков під час зустрічі з заступником генсека НАТО Мірчею Джоане в штаб-квартирі Альянсу заявив, що Україна розраховує отримати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ) у найближчій перспективі.

За словами третього президента України Віктора Ющенка, Україна могла отримати План дій щодо членства в НАТО ще у 2008 році на саміті Альянсу в Бухаресті, проте цього не сталося через позицію канцлера Німеччини Ангели Меркель і експрезидента Франції Ніколя Саркозі.