На 31-му році незалежності та через сім років після переломних для країни подій на Майдані пересічні громадяни вже напевно не сприймають серйозно пострадянську тезу «якщо красти, то вагонами». А насправді на превеликий жаль, слід констатувати, що сумнозвісне явище безкарності за багатомільйонні оборудки в Україні за результатами років реформ та антикорупційної боротьби лише мутувало в своїх масштабах.

Як виявляється, красти в наші дні дозволено вже мільярдами гривень, причому тепер не лише в держави, а в буквальному сенсі з кишені кожного з нас. Вражає, що джерелом і провідником такої безкарності виступає новостворений і сформований за, здавалося б, найвищими критеріями чесності та непідкупності антикорупційний орган — Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП).

Саме одним із прокурорів САП Денисом Демківим 20 травня 2021 року вчетверте прийнято рішення про закриття гучної та резонансної справи «Роттердам+» щодо шести підозрюваних — членів і працівників Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), а також службових осіб групи компаній ДТЕК.

Після чого вже вкотре це рішення прокурора оскаржено до Вищого антикорупційного суду (ВАКС), але й там рухається зі скрипом.

Нагадаємо, що «Роттердам+» — це формула розрахунку вартості електроенергії, яку виробляють теплові електростанції. До ціни електроенергії закладено вартість вугілля у порту міста Роттердам у Нідерландах плюс вартість його транспортування до України, до того ж двічі. При тому, що левову частку вугілля (більш як 90%) купували не в Нідерландах, а в Україні або на окупованих територіях, що давало змогу отримувати надприбутки теплоелектростанціям. «Немонополістом» на ринку ТЕС є компанія ДТЕК Ріната Ахметова.

За роки розслідування цієї справи детективами НАБУ на кінець минулого року, по суті, завершено слідство та зібрано всі докази вини причетних до злочинів осіб — посадовців НКРЕКП на чолі з Дмитром Вовком у змові з представниками ДТЕК. Зокрема, висновком останньої призначеної у справі експертизи встановлено завдання збитків усім споживачам електроенергії внаслідок прийняття формули «Роттердам+» на суму близько 40 млрд грн за весь період її дії (з травня 2016 року по червень 2019-го). А отже, наступним логічним кроком мало стати скерування справи з обвинувальними актами до суду для розгляду по суті.

Однак лише впродовж останнього року прокурори САП примудрилися чотири рази закрити вказане кримінальне провадження відносно підозрюваних, оскільки вважають, що в справі нібито зібрано недостатньо доказів. Три попередні незаконні рішення про закриття справи скасовували як Вищий антикорупційний суд, так і в.о. керівника САП Максим Грищук. Проте це не завадило новопризначеному в справу прокурору Д.Демківу через кілька днів після визначення його старшим групи прокурорів учетверте закрити справу по суті з аналогічних мотивів, які вже тричі до того визнавалися неспроможними як слідчим суддею ВАКС, так і прокурором вищого рівня.

Смішно спостерігати, що у той час, коли зазначене рішення знову оскаржується у ВАКС потерпілими та заявниками, медіапростір усіх ЗМІ зі сфери впливу людей Ахметова та Порошенка (основних творців і вигодонабувачів формули «Роттердам+») рясніє постійними фейками та спекуляціями на цій темі. Основне завдання цих «борців за правду» — скласти враження у пересічних громадян про псевдозаполітизованість цієї справи і представити її фігурантів невинними жертвами.

І все це за цілковитої бездіяльності уряду, який давно міг би припинити спекуляції навколо питання, кому ж саме було завдано збитків, оскільки саме Кабінет міністрів мав би подати цивільний позов у «роттердамському» кримінальному провадженні від імені всіх споживачів в особі держави. І оскільки Кабмін цього не зробив, досі потерпілими у справі є лише два феросплавні заводи Ігоря Коломойського, отак от!

На офіційному сайті НАБУ неодноразово поширювалась інформація про те, що інтереси решти потенційних потерпілих — споживачів електричної енергії (тобто промисловості та населення) повинна представляти саме прокуратура відповідно до вимог законодавства. Цю тезу неодноразово підтримував також і Кабмін на чолі як із Олексієм Гончаруком спершу, так і пізніше з Денисом Шмигалем. Однак, як бачимо, інтереси населення мало цікавлять прокурорів САП.

Справа з початку червня перебуває на розгляді в слідчої судді ВАКС Катерини Широкої, яка торік уже навіть встигла погодитися з аналогічним рішенням попереднього прокурора САП Віталія Пономаренка про закриття кримінального провадження. Суддя Широка, проте, не вбачає у цьому факті жодних підстав для самовідводу в цій справі й уже встигла за цей час прийняти кілька сумнівних рішень на користь захисників Вовка та ДТЕКівців під час підготовки справи до розгляду скарг по суті.

Неупереджений розгляд цього кейсу вчергове стане випробуванням на об’єктивність і неупередженість для суддів ВАКС та Апеляційної палати ВАКС, а також показником незалежності всієї системи нових антикорупційних органів від впливу олігархів, їхніх «кишенькових» ЗМІ та депутатів.