rss
10/18/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Пам’ять \ Постать \ ФРАНКО І. Я. = ФРАНКО і я
Ким для мене є Іван Франко? Звісно, що не батьком-матір’ю, ні братом-сестрою, ні кумом, ані сватом.

Чи варто його читати, коли охоту пізнання Франкового світу відбила спочатку школа, а відтак – й університет?
Чи можна його любити, бо ж любов – це надто персональна, інтимна справа?

Чи дозволено “заземлити” класика, зібрання творів якого навіває тугу й печаль справжніх читачів і критиків?

Найперше, що вартує зробити, – це пам’ятати, ким і для кого він був Пророком у власній вітчизні.

Не тим зеленавим образком із 20-гривневої, щомиті знецінюваної владою купюри, скріпленої важкою працею українців в Україні й українців по всьому світу. А тим, кого маємо обов’язок пам’ятати, вивчати і шанувати.

Не Йому потрібний наш податок пам’яти, чи ж знаним і забутим каменярам нашого народу, а усім тим, котрі живуть, творять, мріють, народжують заради цілої української нації.

Адже Він – як і ми, усі тут приявні, і словом, і ділом жив, творив, мріяв, народжував – заради теперішнього і майбутнього.

Він, як і ми, вчився, боровся за власну долю, перемагав і програвав тій же долі.

Він, як і ми, був на дні, але йому, як і нам, вистачило сили і мужности піднятися і встати на власні ноги.

Він, як і ми нині, хотів кращого життя і освіти, цілком заслуженої, але украденої сусідами, посади.

Його, як багатьох теперішніх українців, свідомо і неприховано цькували, оббріхували, ба навіть намагалися фізично знищити, підставляли підніжки, потішалися з невдач, лихословили і ганили, коли з цього можна було отримати вигоду.

Але йому, як цілій тогочасній галицько-українській спільноті, не пасувало бути бідним, знедоленим, малограмотним, нецікавим і, головне, несміливим.

Його слово, його кожноденний чин Мойсея галицьких українців, немов єрихонські труби, руйнували сірість, убогість, маловірство, байдужість – все те, чого й у наш час в Україні, на Галичині, у нашому місті, у нашому селі не зменшилося, а збільшилося у сотні разів.

Він ніколи не був байдужим – ані до своєї хати, ані до своєї родини, ані до свого народу.

Він був сміливцем і звитяжцем, успішним автором і вченим, справжнім громадянином бездержавної на тоді нації, ставши її провісником.

Саме тому для мене Іван Франко – і батько-мати, і брат-сестра, і кум, і сват.

Іван Франко – блаженний громадянин української цивілізації, бо лише блаженним належить вічність.

Іван Франко – живе свідчення того, що внутрішні національні незгоди і сварки, партійні баталії, церковні роздори і корупційні схеми – можна здолати усім разом як спільноті громадян, збудувавши нову українську хату, перестати оглядатися на перехресних стежках на сильних цього недосконалого світу.

Після отого першого і найголовнішого – нашого пам’ятання про Франка – другого і другорядного Йому точно не треба. Треба лише забажати зрозуміти Його таким, яким він справді був, второпати добу, що у ній Він жив і творив як великий мистець, збагнути, а чого власне Йому і усім нам, теперішнім, досі не вистачає?

Насамкінець: Іван Франко не спокусився бути Лисом Микитою, а був самим собою, як і Захар Беркут. Чи багато знайдемо таких українських Захарів Беркутів у час плинного зла, в епоху українських Лисів Микит?

Кожен з нас нехай дасть собі відповідь, а тоді усі разом зрозуміємо “камо грядеши”, Україно?

Автор: Іван Монолатій
Джерело: Збруч
(https://zbruc.eu/node/107170 )

«Безсердечний» Іван Франко

Ірина Матяш: «Євген Слабченко ставив собі завдання показати історію України як суверенної держави від Київської Русі до УНР»

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2021-41
14 жовтня – Покрова, День Захисника України, День Козацтва, День створення УПА
На правничі теми
Офіцер запасу Людмила Дем’яник (Катруся Стріла): «Я хотіла встигнути прикрити обличчя руками. Щоб коли мене ховатимуть, доця бачила, що це я. Щоб вона мене запам’ятала»
«Початок операції стосовно «вагнерівців» санкціонував міністр Таран, скасування не було, її просто зірвали», – Бутусов
Як Зеленський про «вагнерівців» із Лукашенком говорив
Американка українського походження Уляна Мазуркевич – про роботу в комісії США з Голодомору та про діаспору у Філадельфії
Про Редьярда Кіплінґа і не тільки Презентація унікального перекладу в Центрі Шептицького
Прийняття в Генеральному Консульстві України в Чикаго
Історія діаспори у світлинах
Олександр Панченко Шлях хуторянина у фактах, подіях, дописах, віршах й цифрах

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com