rss
10/18/2021
EN   UA

Молодiжне Перехрестя (Тисність на обкладинку)

#370

Ваша точка зору

Чого, на Вашу думку, найбільше бракує Україні для перемоги?
Грошей
Зброї
Ядерної зброї
Міжнародної підтримки
Совісті найвищого керівництва
Ваш варіант відповіді
Пам’ять \ Сумний липень для родин Габелків й Карюків й усього українського вільного світу
Продовження. Початок  в попередньому номері

В 1956 р. було переобрано голову УГВ, ним став О.Нагірний, я залишився культурно-освітнім референтом. За цю каденцію управи я здійснив декілька важливих праць: у Саншайні зорганізував аматорський театральний гурток імені Блавацького і поставив п’єсу «Назар Стодоля», де Філоніла виконувала головну ролю... У м.Мельбурні існувало три драматичні гуртки-театри. Один при УГВ ім. Леся Курбаса і два - незалежні, під керівництвом Любарського та родини Доценків. Я вжив заходів по об’єднанню їх в один театр при УГВ ім. Л.Курбаса. Об’єднавшись, ці три групи створили дійсний театр. (…)  Аґент знайшов мені хату із найстарішого поселення, на околиці Канберри. Але в мене трохи не вистачало грошей. А господар продає і хоче зараз мати «кеш» - виплату, я мусив позичити у банку. Хата стара, але в доброму стані, великий город, половина якого - сад. День мого переїзду в куплену хату збігся із днем народження мого сина Павла (2.12.1958 р). Другого грудня 1959 р. ми оселилися в своїй хаті в Канберрі. В цей день Павликові виповнився рік і він почав ходити... У Канберрі креслярська праця мені подобалася, і я її виконував без будь-яких труднощів. У Канберрі було всього 34 українські родини. Існувала маленька громада (Українська громада Канберри - УГК), в яку вписались Філя і я. В управі УГК я став культосвітнім референтом та вчителем у суботній школі... Проходив час. Канберра поповнювалась українцями в громаді та студентами в університеті. Святочні академії проводили з обмеженими програмами. Філоніла шукала якогось товариства, щоб продовжувати спів. Одного разу на влаштуванні Академії в честь Дня Державності - Дня проголошення Центральною Радою Незалежності України (22 січня 1918 р.) - їй запропонували взяти участь у мистецькій програмі. Пісні у її виконанні присутні сприйняли дуже схвально. З того часу Філоніла стала постійною
  Title
 Ганна та Василь Карюки - батьки Філоніли
(сидять по центру) зі своєю донькою та внуком
Павлусем, - Австралія
учасницею різних концертових програм та мистецьких програм в Академіях. Потім вона створила співоче товариство «Волошки», яке набрало такої популярності, що переросло в Українсько-Австралійське Мистецьке Товариство ім. Миколи Лисенка й проіснувало двадцять п’ять років. Товариство брало участь в австралійських, інтернаціональних та українських виступах. На австралійських фестивалях не раз здобували нагороди. На Всеукраїнському фестивалі отримали срібні медалі. Керувала церковним хором. А коли Філоніла переїхала із Канберри до Мельбурна, то керівництво церковним хором перебрала австралійка Дженет Віден. Під сучасну пору Філя, в Мельбурні, співає в церковному хорі Святопокровської Церкви УАПЦ в Ессендоні, керує хором «Соловейки» при Клюбі Старших Громадян, є членом Української Громади Вікторії. Вона козачка Українського Вільного Козацтва в ранзі підхорунжої, нагороджена грамотою від СРУВК за культурно-громадську роботу. Ми прожили понад тридцять років у столиці Австралії м.Канберрі, то ж варто їх охарактеризувати з часу нашого там поселення, часу від’їзду і сьогодення. (…)  Живучи в Канберрі, у вільний час займався городництвом, садівництвом та рибальством. В озері в Канберрі ми з Філонілою ловили понад 150 кг перчів, а більше коропів, а в озері Eucambane- «Юкамбін», та Jindabyne - «Джендабай» - ловили траутів - петругів, у малих річках навколо Канберри ловили річкові й морські великі в’юни... Знаходив час і для малювання та громадсько-політичної праці в Українській громаді Канберри, був активним членом Ліберальної Партії дивізіону ACT(Австралійська Столична Територія). У 1984 р. я закінчив працю в Канберрі й вирішив повернутися до Мельбурна. За п’ять днів до закінчення праці, коли я їхав автобусом додому, стався аварійний випадок з цим автобусом, і мене було покалічено: спину, шию, покололись кістки в правій руці й правій нозі. Мене непритомним забрали в госпіталь... лікування... суд. Мене визнали інвалідом... - До Мельбурна я переїхав сам. Філоніла лишилася в Канберрі, щоб продати хату. В той час прем’єром був Вітлам і погано урядував. Було безробіття, і продати хату, навіть добру, було тяжко... Чекали покращення... По приїзді я купив хату в передмісті Мельбурна в Франкстоні. Це гарна місцевість, тут мешкали більш заможні люди. Гориста місцевість, ліси і маленькі річки, берег морської затоки... Але на добирання до Українського народно дому і церкви я витрачав понад годину часу, їздячи потягом-електричкою. Тому вирішив переселитись ближче до українського центру в Ессендоні... Купив хату в передмісті Glenroy - Ґленрой, недалеко від Ессендону, доїзд електричкою 10 хв. Павло після Канберрського університету працював і навчався в Сіднейському університеті...». 

Title  
Збірна світлина після весілля Івана Карюка,
брата Філоніли, - Канберра, Австралія
 
…Ось такі були вони уславлені Габелки – св. пам.пані Філоніла (з дому Карюк), донька - Ганни й Василя, із полтавського села Соколова Балка,  - й св. пам. Федір, рід якого походив лубенського хутора Гуляївки, син Явдохи й Павла, - мої славні й знамениті земляки, - уродженці благословенної землі полтавської, - правдиві українські патріоти й мистці, що по закінченню Другої світової війни  замешкали в Австралії. Вони обоє, відійшовши на Вічну ватру у липні місяці, до кінця свого земного життєвого шляху продовжували допомагати й вболівати за Україну й за наш знедолений нарід,  та щодня й щохвилини працювали не лише для громади й мистецтва, але й усієї нашої національної справи…

Я ж з сумом засилаю із полтавських теренів свої щирі співчуття  синові Павлові Федоровичу Габелкові, невістці Джоен Белінді, їхнім синам, внукам Федора й Філоніли – Федріку (Freddy) та Тео (Theo),  усій родині Карюків, вільним українським козакам і козачкам в далекій Австралії, православним християнам  й  усій українській громаді на «зеленому континенті»… 

Світла пам’ять про Федора Павловича Габелка, який спочив 25 липня 2017 року та Філонілу Василівну Габелко (Карюк), яка упокоїлась щойно 23 липня 2021-го року - обоє так далеко від милої їхнім серцям Полтавщини, - назавжди залишиться в серцях небайдужих земляків-полтавців…

  Title
 З ліва до права - отаман УВК-А Петро Деряжний,
Філоніла Габелко, Юрій Менцінський, - Австралія
…Тож спочивайте з миром у далекій Австралії - мій любий й щирий Приятелю, здібний Письменнику й незбагненний козацький Полковнику - Федоре Павловичу Габелко, прощавай навіки - славна козацька Мати  й незрівнянна  Мисткине світового рівня - Філоніло Василівно Габелко (Карюк)...


Олександр Панченко, - доктор права Українського Вільного Університету (Мюнхен), адвокат з міста Лохвиці Полтавської області

* Примітка: Усі світлини походять із хатнього архіву автора цього допису д-ра Олександра Панченка (Лохвиця), - посилання на джерело при будь-яких  передруках чи посиланням  є обов’язковим

Присвячую лейтенантові 3-ого окремого полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго, лицарю ордена «За мужність», Народному Герою України Вадиму Довгоруку («Вадос»)

Зеленський присвоїв звання Героя України двом загиблим у 2014 році захисникам

 

Свіжий Номер
(Тисніть на обкладинку)

#2021-41
14 жовтня – Покрова, День Захисника України, День Козацтва, День створення УПА
На правничі теми
Офіцер запасу Людмила Дем’яник (Катруся Стріла): «Я хотіла встигнути прикрити обличчя руками. Щоб коли мене ховатимуть, доця бачила, що це я. Щоб вона мене запам’ятала»
«Початок операції стосовно «вагнерівців» санкціонував міністр Таран, скасування не було, її просто зірвали», – Бутусов
Як Зеленський про «вагнерівців» із Лукашенком говорив
Американка українського походження Уляна Мазуркевич – про роботу в комісії США з Голодомору та про діаспору у Філадельфії
Про Редьярда Кіплінґа і не тільки Презентація унікального перекладу в Центрі Шептицького
Прийняття в Генеральному Консульстві України в Чикаго
Історія діаспори у світлинах
Олександр Панченко Шлях хуторянина у фактах, подіях, дописах, віршах й цифрах

Реклама

© 2006-2011 "Час i Подiї". All Rights Reserved | Chicago Web Design - www.4everstudio.com